Генеральне Консульство України подає текст виступів Президента України В.А.Ющенка, які були виголошені 24 червня ц. р. на відкритті Меморіалу бійцям Української Галицької Армії на Личаківському цвинтарі у Львові та на відкритті Польських військових поховань 1918-1920 років на Личаківському цвинтарі у Львові.

Виступ Президента України Віктора Ющенка
на відкритті Меморіалу бійцям Української Галицької Армії
на Личаківському цвинтарі у Львові
(24 червня 2005)

Шановний пане Президенте Польщі!

Всечесні отці!

Шановні гості!

Дорогі друзі!

По всій Україні, від Приазовських степів до Карпатських гір, розкидані могили героїв, що віддали за неї своє життя. На цих просторах наші великі предки віками боролися за українську державу, але часто на місці їх останнього спочинку немає хреста і ми не знаємо шляхетних імен полеглих. Ми всі, нині в Україні сущі, у великому боргу перед славними лицарями свободи. Сьогоднішнє відкриття Меморіалу бійцям Української Галицької Армії - знак того, що українська нація готова виконати святий обов'язок шани і пам'яті перед своїми героями.

Настав день, коли держава вшановує одну з найяскравіших і найтрагічніших сторінок нашої історії. Ми назавжди увічнюємо пам'ять славної української армії і її благородних воїнів.

Українська Галицька Армія - це армія всієї України. Галицька за походженням, вона стала найбоєздатнішою частиною всього українського війська. Вона з боями пройшла від Львова до Києва.

До неї за покликом серця йшли добровольцями найкращі, найосвіченіші, найкрасивіші - студенти, викладачі, інженери. Через брак зброї приймали лише одного з чотирьох бажаючих.

В рядах Української Галицької Армії пліч-о-пліч воювали українці, німці, поляки, євреї. Їх військове братство стало прообразом сучасної української політичної нації.

Українська Галицька Армія - це армія, що стала легендою. Десятиліттями правда про неї була прихована під гнітом ворожих міфів. Навіть надгробки її солдат були сховані під постаментом чужого ідола. Але Україна співала "Червону калину", українці з далеких світів кликали один одного: "Чуєш, брате мій". Часом сам народ у пісні міняв слово "стрілець" на "козак". Стрілецька, як і козацька слава, стала частиною української ідентичності. Українська Галицька Армія - це армія, що у кривавій війні зберегла честь нації. Ні жорстокістю, ні злочином вона не зганьбила своїх прапорів, освячених великим Митрополитом Андреєм Шептицьким. Її солдати залишились вірними присязі і обов'язку перед народом. Вони пізнали гіркоту поразки, але ніколи не знали безчестя.

Боротьба і жертви Січових стрільців були недаремними. Мудрий чоловік сказав - воскресають там, де є могили.

З мрії і крові багатьох поколінь українців постала Українська держава. Сьогодні вона незалежна і вільна.

Такою її зробив народ, що вистояв на Майдані. Українська нація здобула мирну перемогу завдяки мужності, самовідданості і вірі. Це та духовна зброя, яка дісталася нам у спадок від Січових стрільців. З нею - ми непереможні.

Дуже важливо, що сьогодні шану полеглим українцям вільна Україна складає разом з вільною Польщею. На цьому цвинтарі поруч лежать колишні однокурсники, однокласники, сусіди і родичі. Одні - під українським тризубом. Інші - під польським орлом.

У минулому доля не раз зводила у двобої два народи. Поразка одного ніколи не ставала перемогою іншого. Спільний прихід на Личаків двох Президентів засвідчує - Україна і Польща мають мужність подивитися в очі минулому. В нас достатньо гідності, щоб не переписувати трагічні сторінки історії і достатньо мудрості, щоб зробити правильні висновки.

Головний з них - без вільної України немає вільної Польщі, і без вільної Польщі немає вільної України. Нехай ці великі слова лунають над цим святим місцем. У них - мир і благополуччя наших народів, у них - спокій душам полеглих.

Хочу подякувати всім українцям і полякам, які вели наші народи до цієї великої істини. Хочу особисто подякувати Президенту Польщі Александру Кваснєвському за все, що зроблено ним для українсько-польського порозуміння. Ваш, пане Президенте, прихід до Меморіалу УГА - це мужній вчинок, який під силу тільки справжньому патріотові і справжньому європейцеві.

Честь і хвала славному місту Львову і всім львів'янам, які спорудили цей Меморіал. Вірю, що звідси починається велика дорога нації до повернення своїх святинь, до відновлення минулої слави. Попереду у нас відбудова Батурина і Хортиці, увічнення пам'яті козацьких лицарів і героїв Другої світової війни.

Іван Франко, натхненник січового стрілецтва, заповідав йому перш за все бути сильним у царстві духа, щоб долати деспотизм та темноту. Щоб бути сильною, українська нація згадає всі свої найвищі злети. Ми будемо гідними наших великих предків.

Вічна пам'ять героям!

Нехай у віках живе слава Української Галицької Армії!

Нехай живе мир і порозуміння між Україною і Польщею!

Слава всім вам, слава Господу Богу і слава Україні!

Виступ Президента України Віктора Ющенка
на відкритті Польських військових поховань
1918-1920 років на Личаківському цвинтарі у Львові
(24 червня 2005)

Високоповажний пане Президенте!

Всечесні отці!

Шановні гості!

Дорогі поляки, любі українці!

Тут, на львівському цвинтарі, поховані люди, які любили свою вітчизну і виконали свій обов'язок перед нею. Жодні наші слова вже нічого не віднімуть і не додадуть до того, що вони зробили. Солдати загинули в бою, і їх могили зробили священним для поляків це місце.

Прах загиблих став частиною львівської землі і тільки тут польська нація може вшанувати їх пам'ять. Дати нащадкам таку можливість - це справедливо. Це - їх право і, переконаний, наш християнський обов'язок.

Достойно і нам, українцям, вшанувати всіх, хто страждав і гинув у братовбивчій трагедії, яка колись розгорталася на нашій землі. Цього вимагає наша гідність. Ми не боїмося подивитися в очі минулому. Цього вимагає наша відповідальність перед майбутнім.

Шановне панство, ці ряди могил нагадують нам про смертельний двобій українців і поляків на львівських вулицях, де перед цим вони жили поруч. Кожен народ сподівався, що перемога у тій війні принесе йому незалежність. Тоді наші народи ще не знали, що серед них переможців не буде. Довго і важко українці і поляки йшли до великої істини. Ще і ще раз повторимо її - без вільної України не буде вільної Польщі, і без вільної Польщі не буде вільної України. Тепер ми знаємо істину і можемо не боятися привидів минулого.

Ми можемо чесно, не минаючи ні славного, ні гіркого рядка, читати нашу історію і написи на цих могилах. "Буква вбиває, лише дух животворить", - вчить нас Євангеліє. Натхненні євангельським духом, ми прийшли сюди разом з польськими братами. Переконаний, що це мудре і відповідальне рішення.

Українська нація може пишатися львів'янами і їх представниками у міській раді. Ви продемонстрували унікальне вміння відрізняти минуле від майбутнього, особисті емоції від національних інтересів. Завдяки вам, дорога львівська громадо, у вашому місті відбувається історична для всієї Європи подія - примирення України і Польщі.

Свого часу німецько-французьке примирення відкрило шлях до об'єднання європейських народів. З нього почалася нова історія єдності нашого континенту, що виростає із порозуміння і прощення. Свої сторінки в неї вписали багато народів Європи. Надійшла наша черга. Україно-польське примирення - це завершальний камінь у будівництві куполу миру і єдності над Європою. Без нього високе склепіння не буде міцним.

Тим, хто лежить у цих могилах, ми разом кажемо - ми пам'ятаємо уроки історії. Вільна Польща є другом і стратегічним партнером вільної України. Українські і польські солдати сьогодні пліч-о-пліч захищають мир і безпеку у різних регіонах і куточках світу. Варшава послідовно працює над тим, щоб відкрити європейські двері перед Києвом. У єдиній Європі наші народи бачать себе разом.

Ми разом очищаємо історичну пам'ять від фальші, яка, я переконаний, принижує нашу свободу. Вірю, що вже в недалекому майбутньому ми зможемо на польській землі гідно вшанувати пам'ять українських героїв, що полягли за Українську державу. Польська сторона висловила таку готовність. Демократична європейська Польща пройде свою частину шляху до порозуміння. Про це запевнив мене Президент Кваснєвський - давній, щирий і терплячий друг України, який залишиться в історії великим будівничим польсько-українського партнерства. Я вірю польському слову, бо у ньому воля тисяч і тисяч поляків, які у холодному листопаді і грудні серцем були з українцями на Майдані Незалежності. Я вірю у братерство наших народів.

Шановні друзі, сьогоднішня подія зібрала тут багатьох друзів українсько-польського порозуміння. На превеликий жаль, серед нас уже немає папи Івана Павла ІІ - великого поляка з українськими коренями. Він, як ніхто інший, розумів трагічність протистояння між нашими народами. Він дуже багато зробив для того, щоб цей день настав.

Нам залишилася його наука: "Єдність та злагода! Ось таємниця миру та умова справжнього соціального прогресу". Я прошу у Господа сили для наших народів, щоб здійснити цю велику заповідь.

Вічна пам'ять українським і польським солдатам, що загинули у давній війні!

Слава українському і польському народам! Нехай вічно живе у наших душах мир і порозуміння!

Слава Господу Богу, слава кожному з вас, слава Польщі і слава Україні!

Генеральне Консульство України подає текст Указу Президента України В.А.Ющенка № 916/2005 "Про Раду Українського козацтва"

У К А З
ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ

Про Раду Українського козацтва

З метою створення ефективного механізму взаємодії органів державної влади та козацьких громадських організацій щодо розвитку історичних, патріотичних, господарських та культурних традицій Українського козацтва та відповідно до пункту 28 частини першої статті 106 Конституції України ( 254к/96-ВР )

п о с т а н о в л я ю:

1. Утворити Раду Українського козацтва (далі - Рада) як консультативно-дорадчий орган при Президентові України.

2. Визначити головною метою діяльності Ради забезпечення реалізації потенціалу козацької ідеї для консолідації українського суспільства, залучення козацьких громадських організацій до охорони культурної спадщини, фізкультурно-спортивної роботи, військово-патріотичного виховання молоді.

3. Затвердити Положення про Раду Українського козацтва (додається).

4. Установити, що Рада утворюється у складі Голови, секретаря та інших членів Ради.

Раду очолює Президент України.

Членами Ради є керівники всеукраїнських козацьких громадських організацій, зареєстрованих відповідно до Закону України "Про об'єднання громадян" ( 2460-12 ). До складу Ради можуть входити також інші особи, які зробили значний внесок у відродження та розвиток Українського козацтва.

5. Призначити АРЖЕВІТІНА Станіслава Михайловича - Радника Президента України - секретарем Ради Українського козацтва.

6. Ліквідувати Координаційну раду з питань розвитку Українського козацтва.

7. Визнати такими, що втратили чинність:

Указ Президента України від 6 жовтня 1999 року N 1283 ( 1283/99 ) "Про Координаційну раду з питань розвитку Українського козацтва";

Указ Президента України від 22 грудня 1999 року N 1610 ( 1610/99 ) "Про Положення про Координаційну раду з питань розвитку Українського козацтва";

Указ Президента України від 23 січня 2001 року N 37 ( 37/2001 ) "Про склад Координаційної ради з питань розвитку Українського козацтва".

Президент України В.ЮЩЕНКО

м. Київ, 4 червня 2005 року N 916/2005

ЗАТВЕРДЖЕНО
Указом Президента України
від 4 червня 2005 року N 916/2005

ПОЛОЖЕННЯ
про Раду Українського козацтва

1. Рада Українського козацтва (далі - Рада) є консультативно-дорадчим органом при Президентові України.

2. У своїй діяльності Рада керується Конституцією ( 254к/96-ВР ) та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, а також цим Положенням.

3. Основними завданнями Ради є:

здійснення аналізу стану розвитку Українського козацтва, а також заходів із забезпечення взаємодії органів виконавчої влади і козацьких громадських організацій у сфері відродження історико-культурних та господарських традицій Українського козацтва;

участь у розробленні та реалізації державних програм розвитку Українського козацтва;

внесення в установленому порядку пропозицій щодо формування та реалізації державної політики у цій сфері.

4. Рада відповідно до покладених на неї завдань:

вивчає та аналізує стан розвитку козацького руху в Україні;

здійснює підготовку у межах своїх повноважень рекомендацій щодо відродження та розвитку традицій Українського козацтва;

вносить у встановленому порядку пропозиції щодо формування державної політики у сфері відродження та розвитку історичних, патріотичних, господарських та культурних традицій Українського козацтва, а також щодо сприяння роботі громадських, релігійних організацій, благодійних фондів, окремих громадян щодо відродження Українського козацтва;

розробляє та бере участь у виконанні проектів та програм розвитку Українського козацтва;

бере участь у розробленні проектів нормативно-правових актів з питань, що належать до її компетенції;

сприяє укомплектуванню окремих підрозділів Збройних Сил України та інших військових формувань призовниками, які є членами козацьких організацій;

сприяє охороні пам'яток історії та культури, природоохоронній та науково-пошуковій роботі, організації та проведенню фестивалів козацької творчості, спортивних змагань, вносить у встановленому порядку пропозиції щодо відновлення історичних назв, пов'язаних з історією Українського козацтва;

проводить через засоби масової інформації інформаційну та роз'яснювальну роботу з проблем Українського козацтва, відродження та розвитку його історичних, патріотичних, господарських та культурних традицій.

5. Рада під час виконання покладених на неї завдань взаємодіє з органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування у питаннях відродження та розвитку історичних, патріотичних, господарських та культурних традицій Українського козацтва, а також з навчальними закладами, науковими установами щодо патріотичного виховання, організації фізкультурно-спортивної та культурно-просвітницької роботи серед молоді.

6. Рада має право:

одержувати в установленому порядку від міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади інформацію, документи і матеріали з питань, що належать до її компетенції;

утворювати в разі потреби тимчасові робочі групи.

7. Рада здійснює свою діяльність на громадських засадах.

8. Рада утворюється у складі Голови, секретаря та інших членів Ради.

Раду очолює Президент України.

Членами Ради є керівники всеукраїнських козацьких громадських організацій, зареєстрованих відповідно до Закону України "Про об'єднання громадян" ( 2460-12 ).

Для набуття членства в Раді керівник всеукраїнської козацької громадської організації подає на ім'я Голови Ради заяву, до якої додаються копія рішення вищого статутного органу всеукраїнської козацької громадської організації про підтвердження повноважень відповідного керівника, копії свідоцтва про реєстрацію всеукраїнської козацької громадської організації та статуту (положення).

До складу Ради можуть входити також інші особи, які зробили значний внесок у відродження та розвиток Українського козацтва. Рішення про введення до складу Ради таких осіб приймається Радою.

Секретаря Ради призначає Президент України.

Секретар Ради забезпечує діяльність Ради у період між її засіданнями, а також:

організовує діяльність Ради;

формує порядок денний засідань Ради та скликає її засідання;

за дорученням Голови Ради представляє Раду у відносинах з центральними та місцевими органами виконавчої влади, підприємствами, установами, організаціями.

9. Організаційною формою роботи Ради є засідання, які проводяться в міру потреби, але не рідше одного разу на три місяці.

Головуючим на засіданнях є Голова Ради. За відсутності Голови Ради її засідання відкриває секретар Ради і Рада зі свого складу обирає головуючого.

Рада правомочна вирішувати питання, якщо на її засіданні присутні більше половини її членів.

Рішення Ради приймаються більшістю голосів членів Ради і оформляються протоколом.

Члени Ради мають рівні права. Кожний член Ради має один голос.

У разі якщо член Ради не згоден з її рішенням або не може бути присутнім на засіданні, він може висловити свою думку з питання, що розглядається, письмово.

10. Рада використовує в роботі бланки зі своїм найменуванням.

Державний секретар України О.ЗІНЧЕНКО