Генеральне консульство України в Торонто подає Інтерв'ю Міністра закордонних справ України К.Грищенка польській газеті "Жечпосполита" (Тетяна Серветник, Славомір Попівський), (неофіційний переклад з польської мови)

"- Пане Міністре, одного разу Ваш співвітчизник Богдан Осадчук сказав, що Україна таки дивна країна: вона вже не на Сході, але ще й не на Заході. Як би Ви визначили її місце сьогодні? Куди прямує Україна?

- Відповідь є простою. Якщо подивитися на мапу, відвідати навіть найбільш віддалене українське село, то не повинно бути сумнівів - ми знаходимося в Європі. Порівняння, вжите у запитанні, є цікавим, але не до кінця вірним. Україна однозначно є європейською країною. А якщо вже говорити про якийсь підвішений стан, то тільки в тому аспекті, що сьогодні Україна насправді знаходиться у ситуації, коли старе відходить у минуле, а нове тільки народжується, при чому цього нового стає щоразу більше. Про це свідчать показники темпів нашого економічного зростання. У минулому році темпи приросту в промисловості перевищили 15%, а у будівництві - 25%. Це не вигадки. При чому, що важливо, цих показників досягнуто завдяки зростанню виробництва. З цієї точки зору ми відрізняємося від тих країн, що будують свій розвиток в основному на сировині.

- Соціологічні опитування свідчать, що половина українців висловлюється за вступ до Євросоюзу і водночас друга половина підтримує створення спільного економічного простору разом з Росією, Білоруссю та Казахстаном. Чи не є це свого роду шизофренією? Врешті-решт Україна повинна буде зробити свій вибір.

- Шизофренія - це роздвоєння особи, що відбувається в голові однієї людини. Ми ж говоримо про різні погляди в суспільстві на те, що є єдиним способом пошуку найкращої моделі організації власного життя. Ми вже одного разу будували краще майбутнє. Українці цим втомлені. Але пошуки тривають. Головним у всьому цьому є питання, де насправді шукати цього кращого майбутнього? Моя відповідь є однозначною - у Європі.

Інша річ - питання спільного економічного простору. Для нас це єдиний спосіб вирішення цілої низки проблем суто економічного характеру. Йдеться передусім про вирівнювання умов конкуренції. Ми рухатимемося у цьому напрямі, але це зовсім не означає того, що ми готові відмовитися від нашого європейського майбутнього.

- А російські пропозиції, що стосуються митного союзу чи, у майбутньому, спільної валюти...

- Подібних пропозицій багато. Всіх їх ми уважно аналізуємо. Наша позиція чітка: перед тим як переходити до вищих рівнів інтеграції, потрібно пройти насамперед перший етап. З Європейським Союзом ми також ведемо переговори про створення спільного простору вільної торгівлі. Важливо, щоб ми змогли і були у стані застосовувати стандарти, що діють у СОТ та ЄС. На нашу думку, тут немає жодного протиріччя. Усе залежить від того, як такі пропозиції будуть реалізовуватися.

- Коли ми говоримо про Україну між Сходом і Заходом, то у підтексті завжди лежить питання про Росію. У Москві вже майже на офіційному рівні говориться, що весь простір СНД має розглядатися як сфера її виключних інтересів. Як це сприймається в Україні? Росія хоче, наприклад, щоб усі держави СНД разом вступили до СОТ і у жодному разі не раніше, ніж це зробить Росія. Чи не суперечить це інтересам України?

- Ми з повагою ставимося до всіх сусідів і хочемо з ними співпрацювати. Разом з тим Україна не вважає, що будь яка держава має право розглядати інші країни виключно в категоріях якоїсь території. Держава сама визначає свої національні інтереси і формує політику. Можливо, Україна не робила цього ідеально, але історію не можна змінити. Важливо, що після отримання незалежності ми виробили стабільну державну систему, і вже ніхто не говорить про якісь поділи між українським сходом і заходом. Люди з Галичини працюють у Донецьку, а з Донецька - у Львові. Можливо, часом ми реагуємо емоційно, але ніколи наші емоції не перероджуються у насильство. Після 13 років незалежності ми спроможні самі вирішувати проблеми цивілізованими методами, без застосування сили. Повторюю: історію не вдасться змінити і жодна інша країна не буде впливати на наш довготерміновий стратегічний вибір.

- Чого Україна очікує від Європейського Союзу'? Чи задовольняє Україну статус "спеціального, близького сусіда"?

- Повторюю, що наша мета - Європа. Але ми розуміємо, що це довгий процес, який одночасно вимагає зусиль з нашого боку. У відносинах з ЄС ми чітко ставимо проблему. У всіх розмовах акцентуємо на тому, щоб виразно окреслити мету. ЄС має повне право вимагати від України дотримання європейських стандартів, але ми очікуємо на чітку відповідь на головне питання, чи і коли ми зможемо ввійти у європейські структури, а також які стандарти ми повинні виконати та які пройти етапи для досягнення цієї головної мети. Важливим є ще одне: не тільки політики і науковці повинні бути переконані в потребі та користі бути в ЄС. Це відчуття має існувати також на рівні пересічного українця. На ближчу перспективу важливим для нас є вирішення візового питання, мінімізація негативних наслідків розширення ЄС та питання експорту сталі на європейські ринки.

- Починається Рік Польщі в Україні. Чи є шанс, що остаточно буде вирішене питання цвинтаря Орлят у Львові? У свою чергу Рік Польщі розпочався фальстартом: міліція та антитерористичні бригади у Львові зайняли офіс польсько-української фірми "Магнус":

- Справа "Магнуса" є предметом зацікавлення наших державних структур, які вже нею займаються. Ми повинні робити все, щоб подібне більше не повторилося. Але це не має нічого спільного з Роком Польщі. У цьому питанні йдеться про щось інше.

Хочу, щоб організовані в рамках Року заходи не обмежувалися виключно сферою культури, а також слугували налагодженню контактів між науковцями, підприємцями, молоддю тощо. Словом, йдеться про те, щоб добрі взаємини між Польщею та Україною не звужувалися тільки до рівня політиків, офіційних контактів між Києвом та Варшавою. Вони повинні стати щоденністю для пересічних українців і поляків."

Генеральне консульство України в Торонто повідомляє, що офіційний візит Міністра закордонних справ України Костянтина Грищенка до Республіки Польща розпочався 4 лютого ц.р його переговорами з главою зовнішньополітичного відомства цієї країни Влодзімежом Цімошевичем.

Під час переговорів було обговорено широке коло питань двостороннього українсько-польського співробітництва, а також ряд актуальних проблем міжнародного життя. Центральною темою зустрічі став обмін думками стосовно проведення Року Польщі в Україні, що, за словами К.Грищенка, матиме не лише непересічне гуманітарне, але й важливе політичне значення. "Ми переконані, що ця акція стане також добрим стимулом для розширення економічної складової взаємодії України та Польщі", - наголосив український міністр. На думку К.Грищенка, символічним є те, що на час проведення Року Польщі в Україні припадає вступ цієї країни до ЄС. "Ми сподіваємося, що це допоможе нашим державам у дусі конструктивізму працювати над збереженням обсягів і партнерського характеру своєї взаємодії, а пересічному українцеві та поляку - краще пізнати один одного", - зазначив він.

У контексті запланованої на середину лютого ц.р. зустрічі Президентів України та Польщі сторони обговорили параметри двосторонніх візитів на найвищому рівні.

Широке висвітлення на переговорах отримала тематика розширення Європейського Союзу та євроінтеграційної політики України. У цьому контексті К.Грищенко поінформував свого польського колегу про стан переговорного процесу між Україною та Європейською Комісією, зокрема, стосовно підготовки Плану дій Україна-ЄС. Зі свого боку В.Цімошевич наголосив, що Польща відкрита для сприяння реалізації концепції "Ширшої Європи" та всіляко сприятиме Україні у здійсненні її курсу на європейську інтеграцію. При цьому сторони домовилися активізувати роботу над пошуком шляхів мінімізації негативних наслідків розширення Євросоюзу.

Йшлося на зустрічі також про актуальні питання співробітництва між Україною і НАТО. У цьому контексті глава зовнішньополітичного відомства Польщі зазначив, що його країна виступає за підвищення рівня взаємодії України з Північноатлантичним альянсом.

В ході обговорення питання співробітництва між Україною та Польщею в енергетичній сфері В.Цімошевич привітав рішення українського Уряду про використання нафтопроводу Одеса-Броди для транспортування каспійської нафти в Європу.

К.Грищенко та В.Цімошевич також детально проаналізували ситуацію, що нині склалася на кордоні між Україною та Польщею. При цьому було досягнуто домовленості про вжиття заходів з метою полегшення руху людей та капіталів через українсько-польський кордон.

Торкаючись міжнародної проблематики, сторони окремо обговорили сучасну ситуацію в Іраку та у цьому контексті обмінялися думками щодо шляхів подальшої взаємодії України та Польщі у справі пост-конфліктної стабілізації та відбудови цієї близькосхідної країни. Йшлося також про можливості для повноцінного відновлення дипломатичної присутності обох країн в Іраку. Серед інших питань міністри порушували також проблематику придністровського врегулювання.

На завершення переговорів Міністр закордонних справ України запросив свого польського колегу здійснити офіційний візит в Україну. Запрошення було з вдячністю прийнято.

Цього ж дня Костянтин Грищенко зустрівся з активом української діаспори у Польщі та передав йому у подарунок комплекти офісної техніки.