|
|
| 26 лютого - 05 березня 2003 року |
N68 - N73 | |
|
Генеральне консульство України в Торонто повідомляє: |
|
|
Генеральне консульство України в Торонто повідомляє, що сьогодні, 26 лютого, Президент України Леонід Кучма підписав Указ про нагородження Орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня Любомира Гузара - Кардинала, Верховного архієпископа Української греко-католицької церкви, м. Львів.
Цим відзначено його визначний особистий внесок у відродження духовності Української держави, утвердження ідей милосердя і злагоди в суспільстві, багаторічну плідну церковну діяльність.
|
Генеральне консульство України в Торонто |
|
|
Генеральне консульство України в Торонто повідомляє, що 24-25 лютого ц.р. у столиці Малайзії м. Куала-Лумпур відбулася ХІІІ Конференція глав держав та урядів країн-учасниць Руху Неприєднання.
В роботі Саміту, присвяченому питанням подальшої активізації діяльності Руху Неприєднання на світовій арені, взяла участь делегація України на чолі з Заступником державного секретаря МЗС України Володимиром Єльченком.
Під час Саміту глава української делегації виголосив звернення Президента України Л.Д. Кучми до його учасників.
"За свою більш ніж сорокалітню історію об'єднання стало вагомим чинником сучасних міжнародних процесів, впливовим фактором формування нового демократичного світоустрою" - наголошується у зверненні. В ньому відзначається вагома роль Руху Неприєднання у вирішенні найболючіших проблем сьогодення, наголошено на прагненні нашої держави розвивати всебічне співробітництво з країнами членами Руху та окреслено його можливі напрямки, в т.ч. у сферах миротворчої діяльності, превентивної дипломатії, міжнародної безпеки, роззброєння та нерозповсюдження. Президент України підкреслив, що країни-учасниці Руху Неприєднання можуть розраховувати на Україну як на надійного і конструктивно налаштованого партнера.
Президент України побажав учасникам Конференції плідної роботи, спрямованої на посилення потенціалу та зростання ролі Руху Неприєднання у справі зміцнення засад міжнародного миру, безпеки, розвитку та демократії.
Головна увага учасників саміту була зосереджена на врегулюванні ситуації навколо Іраку. У схваленій з цього приводу Заяві глави держав та урядів країн Руху Неприєднання рішуче висловилися на користь вирішення кризи мирним шляхом, водночас закликавши Ірак виконати відповідні вимоги Ради Безпеки ООН.
Саміт схвалив окрему заяву з Палестинського питання, а також Куала-Лумпурську Декларацію, і якій визначаються конкретні кроки подальшої ревіталізації діяльності Руху Неприєднання.
У рамках Саміту Заступник держсекретаря МЗС України провів двосторонні зустрічі з Президентом Ефіопії Гірма Вольдегіоргісом, Першим-віце-президентом Панами Артуро Вальяріно, міністрами закордонних справ Замбії, Кенії, Еквадору, Бутану, Мозамбіку, Марокко, Того, Уганди, Венесуели, керівниками делегацій Кіпру, Гамбії, Сенегалу, в ході яких обговорено пріоритетні питання двостороннього співробітництва з Україною в різних галузях та взаємодії з цими країнами на міжнародній арені, досягнуті домовленості щодо обміну візитами. Під час перебування у Куала-Лумпурі відбулися також робочі консультації глави української делегації в міністерствах закордонних справ та оборони Малайзії.
|
Генеральне консульство України в Торонто |
|
|
Генеральне консульство України в Торонто повідомляє, що 20-21 лютого ц.р. відбувся робочий візит Міністра закордонних справ України Анатолія Зленка до Угорської Республіки.
В рамках візиту Глава зовнішньополітичного відомства України взяв участь у 33-му засіданні Ради Карпатського Єврорегіону, приуроченому 10-й річниці створення цього регіонального об'єднання.
На засіданні наголошувалося на необхідності активізації співробітництва в рамках Карпатського Єврорегіону у контексті розширення ЄС на Схід та підкреслювалося що ця співпраця має значний невикористаний потенціал, передусім, економічного плану. Окрема увага була приділена важливості розбудови в регіоні відповідної прикордонної інфраструктури, що допомогло б ефективно боротися з такими явищами як нелегальна міграція, наркобізнес, організована злочинність.
Учасниками форуму висловлювалася думка про те, що активізація співробітництва в рамках Карпатського Єврорегіону покликана сприяти, передусім, добробуту жителів прикордонних областей, а також продемонструвала б відданість суміжних країн принципам мирного та безпечного співіснування у контексті розширення ЄС та спільної протидії сучасним викликам і загрозам.
Під час візиту відбулися переговори Міністра закордонних справ України з Главою зовнішньополітичного відомства Угорщини Л.Ковачем, головною темою яких були стан та перспективи двостороннього співробітництва в умовах вступу Угорщини до ЄС. Угорська сторона підтримала ініціативу щодо взаємодії між Україною та Угорщиною в питаннях європейської інтеграції, запропонувавши створити постійно діючий дорадчий орган - Консультативну Раду з питань європейської інтеграції чотирьох сусідніх країн (Угорщина, Україна, Словаччина та Польща).
Угорська сторона підтвердила принципову налаштованість на досягнення максимально прийнятного для двох країн характеру візового режиму взаємних поїздок громадян: візи з угорського боку будуть запроваджені за півроку до вступу Угорщини до ЄС, тобто з 1 листопада ц.р. Крім того, сторони продовжать двосторонні переговори щодо максимальної лібералізації візового режиму - мінімальної вартості (безкоштовності) віз, що пов'язується з позитивним вирішенням питання незапровадження віз з українського боку.
В рамках програми перебування в Угорщині Міністр закордонних справ України взяв участь у відкритті Генерального Консульства України в м.Ніредьхаза та нового приміщення Посольства України в Будапешті.
|
Генеральне консульство України в Торонто |
|
|
Генеральне консульство України в Торонто подає повний текст Інтерв'ю Міністра закордонних справ України А.М.Зленка польському тижневику "Wprost" (Неофіційний переклад з польської мови).
Запитання: Чи Україна прагне стати новим мостом між Сходом і Заходом?
А.Зленко: Може образ моста виглядає привабливо, але ми просто хочемо як у політичному, так і географічному значенні бути частиною об'єднаної Європи. Мости будуються на місцях поділу. А Україна не хоче, щоб її вважали поділеною на дві частини. Ми є і хочемо бути фрагментом європейського політичного, економічного та інформаційного простору. Ми можемо виконувати роль моста в економічній сфері, але аж ніяк не в політичній.
Запитання: Тобто, європейське бачення? Чи може євроатлантичне?
А.Зленко: Це виразний пріоритет. І європейське, і євроатлантичне. Ми не розділяємо наших прагнень щодо членства в НАТО і Європейському Союзі. Але усвідомлюємо, що складно називати якісь дати чи терміни. Час декларацій пройшов. Потрібна важка праця всередині нашої країни. Тільки успіх економічних і політичних реформ може гарантувати реалізацію намірів про вступ до НАТО і ЄС. Адже в основі створення Європейського Союзу лежить принцип об'єднання країн, що близькі між собою за рівнем розвитку демократії, а також економіки. На разі знаку рівності між Україною і, наприклад, Францією чи Німеччиною поставити не можна.
Для досягнення цього зближення потрібна не тільки посилена праця українців, але також і підтримка членів Євросоюзу. Тому ми схвально і з надією спостерігаємо за нинішнім розширенням Євросоюзу за рахунок нових країн, зокрема Польщі. Ми станемо безпосередніми сусідами ЄЄ і будемо розраховувати на продовження здійснення Польщею підтримки європейських устремлінь України.
Я з приємністю слухав обговорення доповіді вашого міністра закордонних справ в парламенті. Часто звучала назва Україна. І мені важко не погодитися з думкою одного з депутатів, який сказав: "Польща в союзі з Україною - це сила, з якою в Європі будуть змушені рахуватися".
Запитання: Це європейська інтеграція, а що з партнером з-за Атлантики?
А.Зленко: Українсько-американські відносини сьогодні переживають найскладнішу і найсерйознішу фазу за останні дванадцять років. Думаю, що разом з нашими американськими друзями ми віддалилися від такого розуміння стратегічного партнерства, яке було нам притаманне впродовж попередніх років. Ми вважаємо, що стратегічне партнерство має бути спрямоване, передусім, на довгострокову перспективу, якої не повинні затьмарювати другорядні суперечки і проблеми. Таке партнерство це також готовність до діалогу і аргументів іншої сторони. Перешкоди в його розвитку сприймаємо як тимчасові й другорядні. Впевнений, що спільними зусиллями найближчим часом ми повернемося до попереднього рівня співробітництва. Повернемо взаємну довіру.
Запитання: Недавно з Президентом Л.Кучмою Ви здійснили візит до країн Перської Затоки. Якою є позиція України щодо Іраку?
А. Зленко: Ми за вирішення кризових ситуацій політичними засобами на підставі резолюцій Ради Безпеки ООН. Резолюція 1441 зобов'язує Ірак тісно співпрацювати з Інспекцією ООН (UNMOVIC). Ми відрядили до інспекційної місії ООН наших висококваліфікованих експертів і чекаємо на остаточні результати. Вважаємо, що будь-яка збройна акція без санкції Ради Безпеки позбавлена юридичних підстав.
Запитання: Яким ви бачите шлях вирішення питань, що виникають у стосунках з Польщею у зв'язку зі вступом РП до ЄС?
А.Зленко: Ми вже переконалися, що за наявності політичної волі обох сторін можна вирішити найскладніші проблеми. Так, зокрема, було вирішено і проблему запровадження віз, яка стосується тисяч, якщо не мільйонів наших співвітчизників. Громадяни обох країн ставили запитання, чи введення віз не перешкодить економічним і буденним щоденним контактам, особливо в прикордонних регіонах.
Разом з нашими партнерами ми знайшли взаємоприйнятну формулу вирішення цього питання. Прийнято рішення про односторонню відмову від віз для громадян Польщі. Позитивно сприймаємо також рішення наших друзів з Варшави про те, що польські візи будуть безкоштовними.
Запитання: Візи - це потенційний бар'єр на шляху економічного співробітництва. А воно є вирішальним, коли йдеться про якість нашого партнерства.
А.Зленко: Це правда, що рівень політичного діалогу між нами все ще залишається помітно вищим від рівня економічного співробітництва. Потенціал наших держав передбачає значно більший економічний обмін і інвестиції. Протягом перших 10-ти місяців минулого року товарообіг між Польщею і Україною склав лише 1,3 млрд. дол. США. Це дуже мало, як на 90 мільйонів людей, які проживають в країнах місткого ринку і розвинутих сучасних технологій.
Майбутнє співробітництва - це інвестиційна співпраця та спільне входження на треті ринки. Це також великі інфраструктурні інвестиції, насамперед, проект нафтопроводу Одеса-Броди-Гданськ. Уряд України вважає, що будівництво цього нафтопроводу відповідає стратегічним інтересам обох держав, збільшуючи нашу енергетичну безпеку. Значно зросте і наша вага як ключових європейських транзитних держав енергетичної сировини. Минулого року нам вдалося зацікавити цим проектом Європейську комісію. Розраховую, що у поточному році ми нарешті перейдемо до практичних дій в реалізації цього проекту.
Запитання: Пане Міністре, на сприйняття України в Польщі лягає тінь невирішених історичних проблем...
А.Зленко: Звичайно, можу відповісти, що сучасність є важливішою від минулого. І якою б не була історія, вона сьогодні не може перешкоджати нашому партнерству. Але це не означає, що ми не приділяємо уваги розв'язанню історичних проблем. Звичайно, відзначення 60-ї річниці трагічних подій на Волині буде одним з найважливіших пунктів наших контактів у поточному році. Запевнюю Вас, що в Україні ніхто не має наміру замовчувати ані легковажити цю річницю.
Ми плануємо провести дві великі наукові польсько-українські конференції. Під час цих зустрічей історики дадуть оцінку суті перебігу і наслідкам польсько-українського конфлікту на Волині в 1943-1944рр. Плануємо також спорудити пам'ятник польсько-українського примирення на зразок іспанської "Долини полеглих". Впевнений, що політичні оцінки і результати цієї річниці формуватимуться з думкою про майбутнє.
Запитання: Доля Цвинтаря Орлят у Львові свідчить, що це буде не так легко.
А.Зленко: Ми розуміємо делікатність цієї справи. Позиція Президента Л.Кучми є зрозумілою. Він прагне до якнайшвидшого вирішення цього питання і офіційного відкриття Цвинтаря, який єднатиме, а не розділятиме наші народи. Ми цінуємо те, що протягом останніх років польська сторона впорядкувала українські військові кладовища в Кракові й Перемишлі. Великою подією стало відкриття в центрі Варшави пам'ятника українському народному поету Тарасу Шевченку. Ми вдячні також за чітке засудження Президентом Польщі Акції "Вісла". На жаль, ще немало залишається перешкод на шляху нашого примирення. Побоююся, щоб на місці вже вирішених проблем не з'являлися нові. Є люди, які хочуть створювати такі перешкоди, але ці люди становлять меншість. У сучасній Європі ми маємо численні приклади того, що вчорашні вороги стають друзями. Такий приклад подає французько-німецьке, німецько-польське а сьогодні - хорватсько-сербське примирення.
Радію, що, незважаючи на проблеми і гостру дискусію, керівництво Польщі, особливо, Президент А.Кваснєвський, незмінно підтримують пріоритетність нашого стратегічного партнерства.
Запитання: Однак, протягом певного часу Україна робила ставку на партнерство з Росією, а не Польщею.
А. Зленко: Незмінно стратегічними партнерами України залишаються Польща і США. А Росія є нашим найбільшим економічним партнером і має з нами найбільш протяжний кордон. Співробітництво з Росією відповідає нашим інтересам і є запорукою стабільності. Що не змінює факту чіткого вибору України - Європа і євроатлантичний світ.
|
Генеральне консульство України в Торонто |
|
|
Генеральне консульство України в Торонто подає повний текст Телевізійного звернення Президента України Л.Д. Кучми (05.03.03 о 21 год за київським часом) з нагоди підписання Указу про винесення на всенародне обговорення проекту Закону України "Про внесення змін до Конституції України".
" Мої дорогі співвітчизники!
У минулорічному зверненні в День незалежності - як ви пам'ятаєте - я акцентував вашу увагу на необхідності політичної реформи. А саме: на переході до принципово нової для України політичної системи - парламентсько-президентської.
Від мого звернення минуло більш як півроку.
Та цей час не можна вважати втраченим. Ідея політичної реформи почала активно обговорюватися в суспільстві. Зав'язалася широка дискусія. Дедалі більше громадян ставлять конкретні запитання про зміст і терміни реформи.
За цей час в усіх без винятку політичних колах проявився весь спектр ставлення до неї - від повного сприйняття - до абсолютного заперечення .
Було створено комісію для опрацювання проекту реформи. Однак багато з тих, хто співав осанну новій системі, більше того - рекламував себе як прихований її автор - саботував її роботу. Маю на увазі спеціально запрошених до неї представників опозиції. Не дала узгоджених результатів і робота комісії, створеної Верховною Радою.
Можна довго міркувати, чому так сталося. Та висновок - буде короткий. Більшість опозиціонерів, хоч і є прихильниками реформи, але розуміють її - значною мірою - примітивно. Як суто арифметичний перерозподіл повноважень. Щось на зразок: забрати - та поділити.
Щоправда, найбільш реалістичні політики дедалі більше усвідомлюють необхідність конструктивних кроків у проведенні реформи. І сьогодні відкриваються реальні можливості для співпраці влади з опозицією. Але - поки прийшло це розуміння - час для спільної роботи було втрачено.
Водночас - ризикувати майбутнім політичної реформи, майбутнім країни я - як Президент - не хочу і не буду.
Саме тому я вирішив вивести обговорення реформи з кола протистояння полярних політичних сил. Якщо політики не зможуть домовитися - арбітром має стати весь народ.
Люди мають обговорити основні положення реформи і самостійно висловити свою думку, а Верховна Рада - затвердити.
Я звертаюся до вас із проханням узяти участь в обговоренні проекту політичної реформи. Виношу її на суд державних структур, але найголовніше - на суд громадськості. На ваш суд, шановні співгромадяни.
Отже! чому слід переходити з президентсько-парламентської до парламентсько-президентської моделі?
Коротко: президентсько-парламентська система відіграла дуже важливу історичну роль - особливо в перші роки державності, Забезпечуючи стабільність і суспільства, і держави. Але сьогодні абсолютно зрозуміло, що в діючій Конституції, по суті, був закладений механізм протистояння законодавчої та виконавчої влади.
Зараз ситуація в економіці - стабільна, почалося поступове економічне зростання.
Останнім аргументом на користь реформи стали результати минулих виборів і підписання політичної угоди між парламентською більшістю і її урядом, створення самого коаліційного уряду. Маємо вже й практичний досвід співпраці уряду з фракціями більшості.
Тепер слід іти далі. Закріпити цей досвід у змінах до Конституції.
Яка реформа пропонується?
Маємо прийти до політичної системи, що відповідає найбільш поширеній у демократичних країнах Європи парламентсько-президентській моделі. Виборці обирають до парламенту депутатів від тієї чи іншої партії. Партії, які отримали найбільшу підтримку, створюють фракції в парламенті. Ці фракції формують більшість. Більшість - формує уряд.
Більшість і уряд є стрижнем, серцевиною влади - за рахунок надання їм додаткових повноважень.
Про які повноваження йдеться? Передбачається змінити порядок призначення Прем'єр-міністра та формування складу уряду.
Так, Прем'єр-міністра має призначати парламент, Президент - вносить кандидатуру на цю посаду, погоджену парламентською більшістю.
Парламент також затверджує склад уряду, а уряд - керівників центральних органів виконавчої влади. Таким чином кожному буде зрозуміло, хто і за що в державі відповідає. Ви - за те, щоб обрати гідних. Ті, кого ви обрали - за те, щоб зібратися в більшість, більшістю сформувати уряд - і далі підтримувати його законами. Уряд - за щоденне управління економікою та соціальною сферою. Якщо міністри з тієї чи іншої партії показали свою нездатність покращити ситуацію, - на наступних виборах ви - я переконаний - не будете за них голосувати.
За що відповідає Президент? Він залишається гарантом конституційних прав і свобод громадян, незалежності та територіальної цілісності держави. Верховним Головно- командувачем та представником держави на міжнародній арені.
Для виконання цих функцій за ним і закріплюється призначення лише міністрів оборони; внутрішніх справ; закордонних справ; з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи; чотирьох інших керівників центральних відомств; глав державних адміністрацій - за поданням Прем'єр-міністра. Це має заспокоїти тих, хто побоюється надмірного ослаблення інституту президентства.
Така компромісна пропозиція дає змогу закріпити в Конституції єдність більшості та її уряду - заради спільної відповідальності перед вами.
Але водночас - в Основному Законі мають бути передбачені гарантії стабільного функціонування такої конструкції влади. Щоб і зараз, і в майбутньому ті, кого ви обрали, не просто бажали, але й були зобов'язані створити більшість і сформувати уряд. Це буде основою стабільності в Україні.
Саме тому Президент має отримати право достроково розпускати парламент. Особливо підкреслю для тих, хто постійно закидає мені прагнення узурпувати владу: це право потрібне не конкретному Леоніду Кучмі як людині, а всім, хто і після мене виконуватиме функції Президента.
Це своє право Президент може застосувати у трьох чітко визначених випадках. Перший: якщо депутати не спроможні протягом визначеного Конституцією часу сформувати більшість. Другий: якщо більшість не спроможна сформувати уряд. Третій: якщо парламент не може прийняти державний бюджет на наступний рік. І це - вичерпний перелік.
Важливим елементом реформи стане нова структура парламенту. А саме - розподіл парламенту на дві палати. Одна - формується від партій і блоків, що перемогли на виборах за пропорційною системою. Друга - на основі рівного представництва всіх регіонів - областей та міст центрального підпорядкування. Завданням палати регіонів буде забезпечення надійного представництва територій України.
Загальна чисельність Верховної Ради зменшується. Нагадаю, що і запровадження двопалатного парламенту, і зменшення депутатського корпусу - відповідають волевиявленню громадян під час всеукраїнського референдуму 2000 року.
Назву ще кілька запропонованих змін.
Слід розділити в часі вибори до Верховної Ради, органів місцевого самоврядування та вибори Президента. Але щоб не перетворювати Україну на державу з безперервною виборчою кампанією, всі ці вибори мають відбуватися упродовж одного року - на один термін -п'ять років.
І ще одне. Результати всеукраїнського референдуму повинні мати пряму дію і не потребують затвердження будь-яким органом влади. Адже воля народу - найвищий закон. Це світова практика.
Шановні співвітчизники!
Завтра я передаю до Верховної Ради проект Закону "Про внесення змін до Конституції України". Я також підписав Указ про винесення його на всенародне обговорення. Цей законопроект буде оприлюднений у засобах масової інформації та виданий окремою брошурою.
І кожен громадянин зможе взяти участь в обговоренні проекту політичної реформи, висловити свої думки. Для цього буде багато можливостей: публічні дискусії, виступи в пресі, звернення до спеціальної робочої групи з питань реформи, у владні структури.
Усі пропозиції та зауваження будуть ретельно вивчені й узагальнені державними структурами - з залученням до цієї справи наукових і громадських організацій, засобів масової інформації - і будуть подані до Верховної Ради.
Ще раз прошу всіх, кому не байдуже майбутнє України, хто зацікавлений у збереженні демократичного напряму розвитку нашої держави, - взяти активну участь в обговоренні цього надзвичайно важливого питання".
|
Генеральне консульство України в Торонто |
|
|
Генеральне консульство України в Торонто повідомляє, що Представництво Міжнародного валютного фонду в Україні надіслало першому віце-прем'єр-міністру України Миколі Азарову офіційного листа за підсумками роботи місії Другого європейського департаменту МВФ, яка перебувала у Києві 13-27 лютого.
В листі висловлено подяку за високий рівень співпраці під час переговорів, забезпечений Урядом України і Національним банком. Місія має доповісти Раді директорів МВФ про результати консультацій з українською стороною не пізніше, ніж за три місяці. Заключна заява місії найближчим часом буде розміщена на інтернет-сторінці МВФ.
Підкреслено, що Уряд України і представники МВФ досягли порозуміння за багатьма важливими напрямами економічної і фінансової політики.
Експерти МВФ відзначили відмінне співробітництво і конструктивність переговорів з українськими урядовцями.
У проекті Меморандуму про економічну і фінансову політику, який місія МВФ надала М. Азарову, зафіксовано безперечні тенденції пожвавлення української економіки.
Зокрема, протягом останніх трьох років реальний ВВП зріс на 20%. Інфляція впала до незначних позначок, обмінний курс залишався стабільним. Позитивне сальдо операцій із поточними рахунками в зовнішній торгівлі значно зросло. Міжнародні резерви Національного банку України зросли в чотири рази. Водночас збільшилася довіра населення до банківського сектору, про що свідчить швидке зростання банківських депозитів.
Експерти відзначили зважену податково-бюджетну і грошово-кредитну політику України, внаслідок чого нещодавно було відновлено доступ до міжнародних ринків капіталів.
Певний прогрес помічено у сфері структурних реформ. Заборона взаємозаліків у негрошовій формі, зростання рівня грошових проплат у паливно-енергетичному секторі призвели до пожвавлення грошового обігу.
Заборгованості минулих років із заробітної плати суттєво скорочено, а заборгованості з виплати пенсій повністю ліквідовано. Як принципові структурні зрушення відзначено ухвалення Бюджетного, Кримінального, Митного, Цивільного і Господарського кодексів, реформу системи судочинства, законодавства щодо боротьби з відмиванням грошей.
Водночас прогнози експертів МВФ обережні і стримані, вони вважають економіку України вразливою, особливо на тлі погіршення світової кон'юнктури. Проте, навіть найгірший сценарій розвитку економіки до 2008 року передбачає щорічне зростання ВВП не менш ніж на 2%, а базовий сценарій - на 4%.
Серед попередніх заходів, завдяки яким вразливість економічних програм може бути зменшено, фахівці МВФ бачать, зокрема, скасування податкових пільг і виключень, скорочення простроченої заборгованості з відшкодування ПДВ на 500 мільйонів гривень, підвищення нормативу достатності капіталу з 8% до 10%. З цих позицій Уряд і МВФ досягли взаєморозуміння.
Загалом висновки місії МВФ позитивні для України і становлять прогнозовану базу для переговорів щодо угоди з МВФ про попереджувальний стенд-бай.
Економічна програма, підтримку якій міг би надати Міжнародний валютний фонд, фактично збігається з нещодавно презентованою програмою дій Уряду. Мета цієї програми: перехід до збалансованої ринкової економіки з ефективною системою соціального захисту, яка базується на стандартах Європейського Союзу, підвищення рівня життя населення.
|
Генеральне консульство України в Торонто |
|
|
|
Пишіть нам
