Генеральне консульство України в Торонто подає Коментар Міністра закордонних справ України А.Зленка газеті українській газеті день "День" щодо своїх вражень від мадридської зустрічі Комісії Україна-НАТО на рівні міністрів закордонних справ.

"- Що б ви відзначили як головний підсумок мадридських зустрічей для України?

Головний результат полягає в тому, що зусилля України на шляху євроатлантичної інтеграції знайшли визнання і підтримку. Якщо в минулому у нас були певні проблеми в діалозі з НАТО, то Мадрид показав, що вони значною мірою залишилися позаду. Україна, скажу без перебільшення, відновлює свій високий старт у європейській політиці. Під час зустрічей в Мадриді йшлося про широкий комплекс питань. Серед них - військова реформа. У цьому контексті нам дали досить високу оцінку. Порушувалися також питання фінансового характеру. Тут особливий наголос робився на прозорості. Йшлося також про дії України щодо Іраку, про внутрішню ситуацію в Україні в цілому. Я поінформував про значні економічні зрушення, про зростання рівня ВВП, про розвиток виробничої сфери в цілому, що також привернуло увагу і справило відповідне враження на учасників засідання Комісії Україна-НАТО (КУН). Лейтмотив мадридських зустрічей - це підтримка і готовність надавати відповідну допомогу. Ми пройшли важливий екзамен, коли Україні було дано першу досить високу оцінку на такому рівні щодо виконання положень Плану дій і Цільового плану дій на 2003 рік. Крім того, я мав можливість виступити під час засідання Ради євроатлантичного партнерства, де головна увага приділялася вжиттю адекватних заходів щодо нових викликів і загроз у світі. Під час зустрічі з генеральним секретарем НАТО Джорджем Робертсоном ми мали можливість більш детально обговорити окремі аспекти Плану дій і Цільового плану дій. Йшлося про плани співробітництва на найближчу перспективу, а також про наступний візит генсека НАТО в Україну. Тональність в оцінках України різко змінилася, і цьому є різні пояснення. Однак головне полягає в тому, що ми проводимо конкретну роботу.

Що може чекати на Україну після виконання Цільового плану дій на поточний рік? Чи можна сподіватися на План дій щодо членства в НАТО (ПДЧ)?

- Україна зараз основну увагу приділяє виконанню Цільового плану дій на 2003 рік. У кінці цього року проводитиметься ще одне засідання КУН на рівні міністрів закордонних справ, де будуть підбиті остаточні підсумки. В залежності від того, наскільки Україна зможе просунутися на той час, будуть визначатися подальші кроки. Це може бути новий Цільовий план. А може бути інший, удосконалений, і містити такі положення, які відповідатимуть, скажімо, ПДЧ. Зараз головне - не стільки назва документа, а його зміст. Важливий такий документ, який дійсно відповідав би нашим інтересам і при виконанні необхідних заходів максимально наблизив Україну на шляху реалізації євроатлантичної інтеграції."

"ЗВЕРНЕННЯ

Верховної Ради України до парламентів, урядів та громадськості держав Європи.

Євроінтеграційні процеси стають одним з основних елементів розбудови загальноєвропейської безпеки і стабільності. Саме завдяки їм держави Центральної і Східної Європи, у тому числі й Україна, мають можливість долучитися до вироблення надійних гарантій захисту навколишнього природного середовища та сталого розвитку на континенті.

Верховна Рада України виступає за те, щоб європейська модель реформи екологічної політики, особливо у сферах екологічного фінансування, екологічного управління на підприємствах, реформування водного господарства, участі громадськості у прийнятті рішень та доступу до інформації, що стосується довкілля, стала основою розбудови сучасної демократичної держави з соціально орієнтованою економікою, розвинутим громадянським суспільством.

Розвиток процесів глобалізації економічних відносин посилює чутливість до негативних процесів, що виникають практично у будь-якій точці планети. Наслідком цих явищ є виникнення загроз планетарного масштабу, прикладом якої є Чорнобильська катастрофа, які не тільки створюють небезпеку існуванню окремих індивідів, соціальних груп, держав, але й ставлять під сумнів можливість прогресивного розвитку людства в цілому, суспільних цінностей та інтересів.

Верховна Рада України розуміючи свою відповідальність за посилення екологічної безпеки Європейського континенту вносить свій внесок і надалі докладатиме зусиль в розбудову європейського екологічного процесу, спрямовуючи ці процеси у відповідне правове русло, формуючи належне законодавче підгрунтя для ефективних дій виконавчої влади, надаючи імпульс суспільному діалогу та визначає фундаментальні напрями розвитку суспільної думки.

Важливим кроком на шляху до європейської інтеграції є прийняті Україною законодавчі акти щодо забезпечення населення якісною питною водою, охорони земельних, лісових, водних ресурсів та атмосферного повітря, екологічного оздоровлення басейну Дніпра, охорони та відтворення довкілля Азовського та Чорного морів, знешкодження токсичних відходів, приєднання та ратифікація ряду міжнародних конвенцій, насамперед про участь громадськості у прийнятті рішень та доступ до інформації, що стосується довкілля, про співробітництво у наданні надзвичайної допомоги і ліквідації надзвичайних ситуацій, що виникли внаслідок лих природного і техногенного характеру тощо.

Верховна Рада України звертається до парламентів, урядів та громадськості держав Європи із закликом об'єднати зусилля в реалізації Плану Дій та Йоганнесбурзької Декларації зі сталого розвитку, узгоджуючи її взаємопов'язані завдання - економічний та соціальний розвиток і захист довкілля на локальному, національному і глобальному рівнях.

Вважаємо також, що на сьогодні вже є всі об'єктивні підстави для започаткування процесу переходу у взаєминах України і держав Європи, насамперед країн Європейського Союзу, на якісно новий рівень - від партнерства до асоціації. Залучення України до Європейських процесів шляхом інтеграції зміцнить внутрішню та зовнішню екологічну безпеку Європи, її економічний та інтелектуальний потенціал, посилить європейську ідентичність, а отже - відповідатиме ключовим інтересам громадян та європейського суспільства в цілому.

Верховна Рада України висловлює сподівання, що 5-а Всеєвропейська конференція міністрів охорони навколишнього середовища "Довкілля для Європи" стане важливою віхою у поглибленні стратегічного партнерства між Україною та іншими Європейськими державами на шляху інтеграції екологічних інтересів на континенті. Ми також звертаємося до парламентів, урядів та громадськості держав Європи із закликом підтримати курс нашої держави на європейську інтеграцію, виведення взаємин з Україною на рівень, адекватний стратегічним зрушенням на європейському континенті та глибоким змінам в Українській державі.

м. Київ, 22 травня 2003 року"

Генеральне консульство України в Торонто повідомляє, що 17 травня ц.р. в Україні вперше відзначався День Європи. Заходи пройшли у столиці та регіонах України.

Акція мала загальнонаціональний характер: Президент України виголосив звернення до українського народу, у регіональних заходах з відзначення Дня Європи взяли участь керівники центральних органів виконавчої влади, голови обласних та міських держадміністрацій.

Церемонія відкриття Дня Європи в Україні пройшла за участю представників виконавчої та законодавчої влади, а також дипломатичного корпусу.

З нагоди відзначення Дня Європи в Україні до українського народу звернувся і Президент Європейської Комісії Романо Проді. Основною темою його звернення стала ідея європейської неподільності, її спільних цінностей, стандартів та цілей.

У Києві посольства країн-членів ЄC та країн-кандидатів організували презентацію своїх країн та національної кухні. Представники посольств та генконсульств Греції, Фінляндії, Польщі, Австрії, Словаччини, Угорщини взяли участь у відзначенні Дня Європи в регіонах України (Дніпропетровськ, Одеса, Львів, Ужгород, Харків).

Основними заходами у Києві стали: презентація на Хрещатику "Європейського містечка"; поширення інформації про ЄC та країни-члени ЄC, Європейську Комісію, Європейський молодіжний парламент, країни-кандидати на вступ до ЄC, євроклуби, Центри європейської документації; спільні виступи відомих українських та зарубіжних естрадних виконавців; виступи громадських діячів на телебаченні та радіо.

Була забезпечена широка інформаційно-роз'яснювальна кампанія телеінтерв'ю та статті у центральній та регіональній пресі.

У заходах з відзначення Дня Європи у регіонах України (Дніпропетровськ, Донецьк, Запоріжжя, Львів, Одеса, Харків та Симферополь) взяли участь керівники МЗС. До цих заходів залучалися народні депутати України.

Важливою складовою відзначення Дня Європи стало проведення за участю керівництва МЗС 12-16 травня ц.р. у регіонах України різноманітних публічних та культурно-масових заходів. Зокрема, у середніх та вищих навчальних закладах Дніпропетровська, Одеси, Харкова забезпечено організацію круглих столів, семінарів, спеціальних прес-конференцій з євроінтеграційної тематики; мали місце виступи перед студентською молоддю, зустрічі із громадськістю та регіональними ЗМІ. У Запоріжжі було проведене опитування серед студентів міста, яке продемонструвало, що понад 80 відсотків молодих запоріжців виступають за членство України в ЄС. У м.Чугуєві на Харківщині було презентовано Концепцію єврорегіону "Слобожанщина". У Симферополі проведено "Естафету культури" у художньому музеї мистецтв та бібліотеці ім.І.Франка. У Львові відкрилася художня виставка "Європа - наш спільний дім". Було проведено конкурси дитячих малюнків на асфальті та молодіжні спортивні змагання у Львові та Донецьку. На Івано-Франківщині відбулася культурна акція "Українська мова - мова єднання". У Тернополі проведено концерт учнівських колективів в рамках XIII Всеукраїнського фестивалю дитячої та юнацької творчості "Таланти твої, Україно!".

Завершувалися заходи у регіонах України виступами художніх колективів та концертами відомих українських виконавців.

Відзначення вперше в Україні Дня Європи сприяло активізації інформаційно-роз'яснювальної роботи з популяризації стратегії "Європейський вибір України". Проведені у Києві та регіонах України заходи засвідчили зростаючий інтерес та широку підтримку українською громадськістю ідеї європейської інтеграції.

Генеральне консульство України в Торонто подає повний текст

ПОСТАНОВИ

Верховної Ради України

Про Звернення до Українського народу учасників спеціального засідання Верховної Ради України 14 травня 2003 року щодо вшанування пам'яті жертв голодомору 1932-1933 років.

Провівши згідно з пунктом I Постанови Верховної Ради України від 28 листопада 2002 року № 258 IV "Про 70-ті роковини голодомору в Україні" спеціальне засідання з метою вшанування пам'яті жертв голодомору 1932-1933 років, Верховна Рада України постановляє:

Схвалити Звернення до Українського народу учасників спеціального засідання Верховної Ради України 14 травня 2003 року щодо вшанування пам'яті жертв голодомору 1932-1933 років (додається).

Голова Верховної Ради України       В.ЛИТВИН

м. К и ї в 15 травня 2003 року № 789 ІV

ЗВЕРНЕННЯ

до Українського народу учасників спеціального засідання Верховної Ради України
щодо вшанування пам'яті жертв голодомору 1932-1933 років

Ми, учасники спеціального засідання Верховної Ради України, керуючись ідеалами гуманізму і соціальної справедливості, відстоюючи права людини і громадянина з позицій загальнолюдських цінностей, звертаємося до Українського народу - громадян України усіх національностей у рік трагічної дати у нашій історії - 70-річчя голодомору, організованого сталінським тоталітарним режимом.

Вітчизняна і міжнародна громадськість відзначають 70-ті роковини української національної катастрофи, коли, певно, вперше в історії людства конфіскація продовольства була застосована державою як зброя масового знищення її власного населення з політичною метою. Голодомор 1932-1933 років, що став нелюдським засобом ліквідації мільйонів українців, є підтвердженням злочинної суті тодішньої влади.

Жорстоке вилучення урожаю 1932 року і вивезення його за межі України, конфіскація у кожної селянської родини усіх продуктів харчування, руйнування святинь і храмів, масові репресії української інтелігенції та духовенства - все це спрямовувалося на підрив національного духу українства, викорінення його еліти, ліквідацію економічної незалежності селянства.

Тотальне винищення мільйонів українських хліборобів штучним голодом стало свідомою терористичною акцією політичної системи сталінізму. Поруйновано соціальні основи української нації, її вікові традиції, підірвано духовну культуру і унікальну етнічну самобутність.

Трагедія голодомору 1932-1933 років в Україні впродовж багатьох десятиліть не просто замовчувалася, а й офіційно заперечувалася державною правлячою верхівкою СРСР. Її причини, характер, механізм організації і масштаби ретельно приховувалися не тільки від міжнародного співтовариства, а й від кількох поколінь наших співвітчизників. Та спроби навіки замовчати і поховати у плині історичного часу правду про голодомор 1932-1933 років виявилися марними. Про цю Катастрофу України ще з 1933 року знали і писали на Заході. Конґрес США у 1988 році офіційно визнав голодомор 1932-1933 років геноцидом українського народу, тоді ж це зробила Міжнародна комісія юристів.

Щодо громадян України, то для них істина про події 1932-1933 років стала відкриватися напередодні розпаду СРСР. Саме тоді був покладений початок прориву в офіційному замовчуванні цих трагічних фактів історії.

Сьогодні можна з упевненістю твердити, що перші слова правди про голодомор 1932-1933 років відіграли помітну роль у національному відродженні, стали одним з важливих чинників здобуття незалежності України.

Разом з тим ми вважаємо, що в умовах незалежної України страхітливу правду про ті роки має офіційно оприлюднити держава, оскільки голодомор 1932-1933 років був свідомо організований сталінським режимом і повинен бути публічно засуджений українським суспільством та міжнародним співтовариством як один з найбільших за кількістю жертв у світовій історії факт геноциду.

Ми, учасники спеціального засідання Верховної Ради України 14 травня 2003 року, чинимо це сьогодні, визнаючи голодомор 1932 - 1933 років актом геноциду українського народу за диявольським задумом сталінського режиму.

Ми вважаємо, що кваліфікація цієї Катастрофи української нації як геноциду має принципове значення для стабілізації суспільно-політичних відносин в Україні, є важливим чинником відновлення історичної справедливості, морального зцілення кількох поколінь від страшного соціального стресу, незаперечним доказом незворотності процесів демократизації суспільства, суворим застереженням спробам встановити в Україні нову диктатуру, нехтувати найголовнішим правом людини - правом на життя.

Розглянувши питання про голодомор як акцію геноциду на спеціальному засіданні Верховної Ради України, ми певною мірою виконали свій громадянський, патріотичний обов'язок перед пам'яттю мільйонів людей, перед підростаючим поколінням.

Разом з тим ми глибоко усвідомлюємо, що лише після надання офіційної - на найвищому державному рівні і від імені усіх гілок влади в Україні належної політико-правової оцінки такій соціальній Катастрофі в історії нашої Вітчизни, якою був голодомор 1932-1933 років, гідного щорічного вшанування його незліченних жертв, доведення факту цього голодомору як геноциду українського народу до світової громадськості - лише після цього ми можемо називатися повноцінною цивілізованою Нацією.

Не забуваймо минулого в ім'я майбутнього!"