Генеральне Консульство України в Торонто подає інформаційну довідку "Протидія торгівлі людьми в Україні", підготовлену Міністерством закордонних справ України.
Протидія торгівлі людьми в Україні
Торгівля людьми - одна з найскладніших проблем, що давно вийшла за межі окремих держав і посідає одне з провідних місць у сфері міжнародної злочинності. Згідно з даними ООН за рівнем прибутків (від 8 до 12 млрд. дол. США щорічно) цей злочинний бізнес перебуває на третьому місці після торгівлі наркотиками і зброєю. Розширення ринку торгівлі людьми обумовлюється також низьким рівнем ризику порівняно з іншими видами злочинної діяльності. Незаконно нажиті на торгівлі людьми капітали йдуть на зміцнення фінансової бази злочинних угруповань.
Попри зусилля міжнародного співтовариства, спрямовані на протидію торгівлі людьми, це явище вийшло за межі окремих держав і посіло одне з головних місць у сфері транснаціональної організованої злочинності.
Поширення цього виду злочинів в Україні, як і в багатьох інших державах з перехідною економікою, обумовлене насамперед недостатнім рівнем життя, а також значним дефіцитом робочих місць на ринку праці, що спричиняє міграційні процеси значної частини населення, особливо молоді й жінок, з метою працевлаштування.
Намагання потенційних мігрантів виїхати та працевлаштуватися за межами своєї держави активізує діяльність злочинних груп з оформлення виїзних документів і переправлення за кордон громадян України з метою їх подальшого продажу.
Особливу стурбованість викликають факти, пов'язані з незаконним вивозом дітей за кордон або неповерненням їх в Україну. Правоохоронними органами України здійснюється ряд заходів для виявлення і припинення злочинів, пов'язаних з усиновленням дітей. В останні роки в Україні викрито низку осіб, що шляхом фальсифікації документів, інших протиправних дій сприяли усиновленню і вивозу за кордон українських дітей.
Необхідно відзначити, що усиновлення дітей як явище, вимагає більш ретельного вивчення і регулювання, оскільки міжнародне усиновлення, за наявною інформацією, також перетворюється в багатомільйонний бізнес, а отже стає об'єктом боротьби з торгівлею людьми.
Варто особливо відзначити нову тенденцію в цій сфері, а саме: вивіз за кордон вагітних жінок з метою передачі їхніх дітей майбутнім "усиновителям" або для подальшого використання в сфері трансплантації органів. Нині ця тенденція уважно вивчається компетентними органами України з метою подальшого запобігання подібним злочинам.
Торгівля органами людського тіла - третя, чи не найстрашніша форма торгівлі людьми. Поки що ця проблема не стоїть так гостро перед українськими правоохоронними органами, однак, за їхніми ж прогнозами, з огляду на світові тенденції розвитку цього злочинного "бізнесу", через кілька років проблема незаконної трансплантації і донорства може торкнутися і нашої держави.
Експорт "живого товару" з України здійснюється нині в Росію, Туреччину, Італію, Іспанію, Португалію, Німеччину, Францію, республіки колишньої Югославії, Угорщину, Грецію, Чехію, Арабські Емірати, Ізраїль, США та інші країни. Особливо інтенсивно здійснюється доставка жінок у регіони воєнних конфліктів. Чоловіків експлуатують переважно як будівельників, шахтарів; жінок - як домогосподарок, швачок, мийниць посуду. Крім звичайної експлуатації, жінки стикаються ще з однією її формою - сексуальною експлуатацією, котра приносить найбільші прибутки у сфері торгівлі людьми.
Проблемою для правоохоронних органів України залишається притягнення злочинних елементів з цієї сфери до кримінальної відповідальності, оскільки "вербування" і "угода" з майбутньою жертвою здійснюється на території однієї країни, а сам злочин, тобто примусове заняття проституцією - на території іншої країни. Тому виникає гостра потреба співробітництва правоохоронних органів країн, на території яких відбуваються ці злочини.
Говорячи про зусилля України в боротьбі з торгівлею людьми, необхідно відзначити, що наша держава - одна з небагатьох прийняла закон про кримінальну відповідальність за здійснення зазначеного злочину.
Кримінальна відповідальність за торгівлю людьми була встановлена Законом України від 24 березня 1998 року шляхом доповнення Кримінального кодексу України 1960 року новою статтею 1241, де вперше було застосовано таке кримінально-правове визначення "торгівлі людьми" як відкрите чи таємне заволодіння людиною, пов'язане з законним чи незаконним переміщенням за згодою чи без згоди особи через державний кордон України або без такого для подальшого продажу або іншої оплатної передачі з метою сексуальної експлуатації, використання в порнобізнесі, втягнення у злочинну діяльність, залучення в боргову кабалу, усиновлення в комерційних цілях, використання в збройних конфліктах та експлуатації її праці.
У 1998 році при Міністерстві внутрішніх справ України створено тимчасовий підрозділ з боротьби із звідництвом, розповсюдженням проституції та СНІДу. У 2001 році його перетворено на Відділ з боротьби зі злочинами, пов'язаними з торгівлею людьми, та розширено коло його завдань, одним з яких є боротьба з торгівлею людьми з метою їх сексуальної експлуатації або використання у порнобізнесі.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1768 від 25.09.1999 р. прийнято Програму запобігання торгівлі жінками та дітьми, якою передбачено низку заходів для вирішення питань щодо повернення в Україну громадян, що стали жертвами злочинів, пов'язаних з торгівлею людьми, сексуальною та іншою експлуатацією.
18 січня 2001 р. видано Указ Президента України № 20 "Про додаткові заходи щодо запобігання зникненню людей, удосконалення взаємодії правоохоронних та інших органів виконавчої влади в їх розшуку".
Указом Президента України № 22/2001 від 18.01.2001 року затверджено Програму боротьби з незаконною міграцією на 2001 - 2004 роки.
15 листопада 2001 року Верховною Радою України прийнято Закон України "Про попередження насильства в сім'ї", який визначає правові та організаційні основи попередження насильства в сім'ї, органи та установи, на які покладається здійснення заходів з попередження насильства в сім'ї.
Указом Президента України № 143 від 18.02.2002 року "Про заходи щодо подальшого зміцнення правопорядку, охорони прав і свобод громадян" боротьба з торгівлею людьми визначена одним з пріоритетних напрямків діяльності правоохоронних органів України.
15.03.2002 року видано Указ Президента України № 258 "Про невідкладні додаткові заходи щодо зміцнення моральності у суспільстві та утвердження здорового способу життя", відповідно до п. 6 якого центральні органи виконавчої влади України беруть участь у розробці та реалізації узгоджених заходів, спрямованих на запобігання торгівлі людьми та попередження сексуальної експлуатації жінок-громадянок України.
Постановою Кабінету Міністрів України № 766 від 5 червня 2002 року затверджено Комплексну програму протидії торгівлі людьми на 2002 - 2005 роки, якою заплановано комплексне розв'язання проблеми: запобігання вивезенню жінок за кордон для експлуатації в індустрії сексуальних послуг, дітей для всиновлення та людей для використання у якості донорів органів, повернення жертв торгівлі людьми, їхня реабілітація, захист та реінтеграція в суспільство, переслідування торговців людьми.
На сьогодні кримінальна відповідальність за цей злочин передбачена статтею 149 "Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо передачі людини" Кримінального кодексу України 2001 року. Названа стаття була суттєво доопрацьована та максимально наближена до положень Конвенції ООН проти транснаціональної організованої злочинності. У ній визначено, що продаж, або інша сплатна передача людини, а так само здійснення стосовно неї будь-якої іншої незаконної угоди, пов'язаної із законним чи незаконним переміщенням за її згодою чи без її згоди через державний кордон України для подальшого продажу чи іншої передачі іншій особі (особам) з метою сексуальної експлуатації, використання в порнобізнесі, втягнення в злочинну діяльність, залучення в боргову кабалу, усиновлення (удочеріння) в комерційних цілях, використання у збройних конфліктах, експлуатації її праці карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.
Більш жорстке покарання передбачено за вчинення таких дій щодо неповнолітнього, кількох осіб, повторно, за попередньою змовою групою осіб, з використанням службового становища або особою, від якої потерпілий був у матеріальній або іншій залежності - позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна або без такої (частина друга статті 149 Кримінального кодексу України), а також за зазначені дії, вчинені організованою групою або коли вони пов'язані з незаконним вивезенням дітей за кордон чи неповерненням їх в Україну, або з метою вилучення у потерпілого органів чи тканин для трансплантації чи насильницького донорства, або якщо вони спричинили тяжкі наслідки - позбавлення волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років з конфіскацією майна (частина третя статті 149 Кримінального кодексу України).
Кримінальним кодексом України передбачено відповідальність за ряд злочинів, які можуть бути пов'язані з торгівлею людьми в т. ч. й жінками та дітьми.
Статтею 146 Кримінального кодексу України передбачається кримінальна відповідальність за незаконне позбавлення волі або викрадення людини у вигляді обмеження волі на строк до трьох років або позбавлення волі на той самий строк.
Окремою нормою виділяється кримінальна відповідальність за незаконне позбавлення волі або викрадення малолітнього - ці діяння караються обмеженням або позбавленням волі на строк до п'яти років (частина друга статті 146 Кримінального кодексу України).
Під загрозою кримінального покарання в Україні заборонена експлуатація дитячої праці. Так, стаття 150 Кримінального кодексу України визнає злочином експлуатацію дітей, які не досягли віку, з якого законодавством дозволяється працевлаштування, шляхом використання їх праці з метою отримання прибутку. Якщо ці діяння були вчинені щодо кількох дітей або якщо вони завдали істотної шкоди для здоров'я, фізичного розвитку або освітнього рівня дитини або поєднані з використанням дитячої праці в шкідливому виробництві, винні особи можуть бути притягнуті до відповідальності у вигляді позбавлення волі на строк від двох до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.
Частина друга статті 303 Кримінального кодексу України передбачає відповідальність за примушування чи втягнення у заняття проституцією, тобто надання сексуальних послуг за плату шляхом застосування насильства чи погрози його застосування, знищення чи пошкодження майна, шантажу або обману. Такі дії караються штрафом від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або позбавленням волі на строк від одного до трьох років.
Вчинення цих дій щодо неповнолітнього або організованою групою караються позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років.
Крім того, створення у структурі Міністерства внутрішніх справ України спеціалізованих підрозділів з боротьби зі злочинами, пов'язаними з торгівлею людьми, дало певні позитивні зрушення у боротьбі з цим злочинним явищем.
Упродовж 2004 року органами МВС України виявлено понад 30 осіб, які здійснювали вербування громадян України під виглядом працевлаштування за кордоном та організацією їх переправлення через державний кордон з метою незаконного використання без надання статусу працівників в Іспанії, Італії та інших країнах; виявлено більше 10 осіб, які шляхом шахрайства та обману вивозили за межі України громадян для подальшого продажу та використання у секс-бізнесі, - основна їхня діяльність була зосереджена в Лівії, Сирії, Туреччині та інших країнах.
Органами внутрішніх справ України протягом 2004 року виявлено 269 злочинів, передбачених ст. 149 (торгівля людьми або інша незаконна угода щодо передачі людини) КК України. За вчинення злочинів до відповідальності притягається 138 осіб, відносно 99 з них обрано запобіжний захід - тримання під вартою.
Установлено місцезнаходження та повернуто в Україну 255 потерпілих від торгівлі людьми, у тому числі 15 неповнолітніх. Припинена діяльність 17 злочинних груп з ознаками організованості. Виявлено 127 злочинів, які були вчинені в складі організованих груп.
Виходячи з визначених керівництвом держави пріоритетних завдань та компетенції Служби безпеки України, протягом 2004 року її спецпідрозділами у взаємодії зі спеціальними службами та правоохоронними органами іноземних держав реалізовано комплекс оперативно-розшукових заходів, спрямованих на припинення діяльності міжнародних злочинних угруповань, які спеціалізуються на торгівлі людьми, людськими органами та незаконному усиновленні українських дітей іноземцями.
За їх результатами у 2004 році ліквідовано 41 канал торгівлі "живим товаром", затримано 52 особи, причетні до протиправної діяльності. Підрозділами СБ України як органами дізнання та за їх матеріалами порушено 39 кримінальних справ за ознаками злочину, передбаченого ст. 149 КК України "Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо передачі людини".
Протягом 2004 року закінчено провадження у 72 справах відносно торговців людьми, 68 з яких направлено до суду. Засуджено 67 осіб (61 громадянин України та 6 іноземців), з яких покарання у вигляді позбавлення волі призначено 22 особам.
Загалом з часу запровадження кримінальної відповідальності за торгівлю людьми (з березня 1998 року) виявлено 872 таких злочини (у 1998 році - 2, 1999 - 11, 2000 - 42, 2001 - 90, 2002 - 169, 2003 - 289, 2004 - 269).
У 2004 році за результатами перевірки 115 фірм і агенцій, що займаються наданням послуг у сферах туризму та працевлаштування за кордоном, 9 - позбавлені ліцензій на право ведення вказаного виду діяльності. Для запобігання злочинам, пов'язаним з торгівлею людьми, спецпідрозділи СБ України у взаємодії з іншими правоохоронними органами стосовно керівників підприємницьких структур зазначеного профілю провели 335 заходів роз'яснювально-попереджувального характеру. За порушення чинного законодавства на суб'єктів підприємництва накладено штрафних санкцій на суму майже 2 млн. гривень.
Підрозділами Держприкордонслужби спільно з підрозділами МВС У 2004 р. припинено діяльність 6 каналів торгівлі людьми, в результаті чого порушено 5 кримінальних справ за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України та ч. З ст. 149 КК України.
При розслідуванні цих справ слідчі правоохоронних органів України у 2004 році 53 рази звертались до іноземних правоохоронних органів за правовою допомогою.
Адміністрацією державної прикордонної служби України посилено заходи щодо контролю в пунктах пропуску через державний кордон за порядком виїзду з України дітей, груп жінок, проводиться фіксування виїзду організованих груп жінок за регіонами та віком, проводяться фільтраційні заходи щодо встановлення особи затриманих у пунктах пропуску через державний кордон осіб, котрі прибули в Україну без документів, або депортованих громадян України, разом з Міжнародним жіночим правозахисним центром "Ла Страда-Україна" розроблені й розповсюджуються у пунктах пропуску через державний кордон України на повітряному, залізничному та автомобільному транспорті застережні інформаційні листівки, які містять інформацію про запобігання торгівлі людьми та запобіжні заходи, можливості "Ла Страда-Україна" у наданні допомоги потерпілим від торгівлі людьми.
Дотримуючись принципу відкритості та прозорості в своїй діяльності, що певною мірою забезпечує громадський контроль, підрозділи з боротьби проти торгівлі людьми правоохоронних органів України активно співпрацюють з представниками Міжнародної організації з міграції (МОМ), ОБСЄ, правозахисного центру "Ла-Страда Україна", "Вінрок Інтернешнл", іншими урядовими та неурядовими організаціями.
Представники місцевих підрозділів органів внутрішніх справ співпрацюють з так званими "гарячими лініями" з метою запобігання торгівлі людьми, обміну інформацією, виявлення потерпілих, комерційних фірм, злочинних угруповань та окремих осіб, причетних до злочинів цієї категорії.
У 2005 році заплановано ряд заходів, що дозволять значно активізувати роботу правоохоронних органів держави на напрямку протидії торгівлі людьми. Серед них участь у проведенні міжнародної операції "Міраж-2005", спрямованої на протидію торгівлі людьми в країнах південно-східного регіону Європи, та оперативно профілактичних заходів згідно календарного плану графіку країн-учасниць СНД, спрямованих на попередження викрадення і торгівлі людьми в країнах Співдружності.
2000 року Україною було підписано, а 05.02.2004 р. - ратифіковано Конвенцію ООН проти транснаціональної організованої злочинності разом з двома протоколами, що доповнюють її: Протокол про запобігання і припинення торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми, і покарання за неї і Протокол проти незаконного ввозу мігрантів по суші, морю і повітрю, що є одним з послідовних кроків до інтеграції у світове співтовариство з питань посилення боротьби зі злочинністю.
У рамках імплементації згаданої Конвенції ООН та Протоколу про попередження і припинення торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми, і покарання за неї розроблено проект Закону України "Про внесення змін до статей 149 (торгівля людьми або інша незаконна угода щодо передачі людини) та 303 (проституція або примушування чи втягнення до заняття проституцією) Кримінального Кодексу України". Названі законопроекти перебувають на розгляді у Верховній Раді України.
Причетні органи центральної виконавчої влади України постійно співпрацюють в удосконаленні порядку усиновлення дітей, які мають юридичні підстави для усиновлення.
Для забезпечення цільового спрямування і координації зусиль органів виконавчої влади та громадських організацій у протидії торгівлі людьми при Кабінеті Міністрів України створено Міжвідомчу координаційну раду з питань протидії торгівлі людьми. Основними завданнями Міжвідомчої координаційної ради є організація підготовки та внесення в установленому порядку пропозицій щодо вдосконалення законодавчих та інших нормативних актів, спрямованих на протидію торгівлі людьми, вирішення питань, які потребують міжгалузевої координації, зокрема щодо запобігання та боротьби з торгівлею людьми, розшуку зниклих за кордоном, повернення та реабілітація жертв торгівлі людьми, участь у формуванні механізмів протидії торгівлі людьми, координація роботи регіональних постійно діючих комісій, створених в усіх регіонах України, з питань зосередження зусиль та обміну інформацією щодо запобігання торгівлі людьми тощо.
Координувати роботу всіх центральних та місцевих органів виконавчої влади по запобіганню та протидії торгівлі людьми Урядом доручено Міністерству України у справах сім'ї, дітей та молоді.
Для оперативної координації заходів з питань запобігання торгівлі людьми при Міжвідомчій Раді з грудня 2004 року діє експертна робоча група.
Робота з інформаційно-консультативної та правової допомоги громадянам, які виїжджають за кордон, здійснюється створеними в регіонах постійно діючими комісіями з питань координації зусиль та обміну інформацією щодо запобігання торгівлі людьми.
Діяльність регіональних управлінь у справах сім'ї та молоді, центрів соціальних служб для молоді спрямовано на запобігання торгівлі людьми через інформування молоді, особливо молодих жінок, про негативні наслідки правової необізнаності в разі пошуків роботи за кордоном, можливі шляхи працевлаштування в Україні, запобігання проявам насильства у сім'ї та молодіжному середовищі.
Відповідно до Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" постановою Кабінету Міністрів України № 1698 від 14 листопада 2000р. "Про затвердження переліку органів ліцензування" Міністерство праці та соціальної політики визначено органом ліцензування з посередництва у працевлаштуванні на роботу за кордоном.
На виконання означених нормативно-правових актів та відповідно до Указу Президента України від 03.01.2002р. № 9 " Про внесення змін до Положення про Міністерство праці та соціальної політики України" у Мінпраці діє Комісія з питань ліцензування посередництва у працевлаштуванні на роботу за кордоном та надання іноземцям дозволів на працевлаштування в Україні. Комісія здійснює видачу та анулювання ліцензій в разі порушення ліцензіатами Ліцензійних умов, контролює їх діяльність.
При виявленні ознак порушень суб'єктами господарювання вимог чинного законодавства, що виходять за межі компетенції органу ліцензування, матеріали направляються відповідним центральним або місцевим органам.
Громадяни України, які працевлаштовуються за кордоном через проліцензовані посередницькі структури, є єдиною в країні категорією трудових мігрантів, які легальне отримують роботу за кордоном. Суб'єкти підприємницької діяльності ведуть облік трудових мігрантів відповідно до вимог статистичної звітності України щодо чисельності таких громадян та країн перебування.
Мінпраці постійно проводить моніторинг рекламних оголошень у засобах масової інформації, які стосуються надання послуг з посередництва у працевлаштуванні на роботу за кордоном, виявляє рекламу суб'єктів підприємницької діяльності, які працюють без ліцензій, з простроченими ліцензіями або за туристичними ліцензіями та попереджає керівників відповідних фірм щодо неправомірності роботи з працевлаштування за кордоном поза правовим полем України.
На сайті Мінпраці відкрито веб-сторінку, на якій постійно розміщуються рішення Міністерства щодо діяльності суб'єктів господарювання (видача, анулювання ліцензій з посередництва у працевлаштуванні на роботу за кордоном). Означена інформація є відкритою для ознайомлення і використання.
Роз'яснення та попередження можливих наслідків торгівлі людьми проводиться державною службою зайнятості під час навчання безробітних професіям, що користуються попитом на ринку праці. В навчальні програми введено теми, що висвітлюють засоби та методи, що використовують торговці людьми, роз'яснюють небезпеку, пов'язану з експлуатацією, насильством і зловживаннями стосовно нелегальних мігрантів. Розроблено цикли інформаційних радіо - і телепередач "Державна служба зайнятості інформує", наприкінці звучать інформаційні застереження для тим, хто бажає працевлаштуватись за кордоном.
Державною службою зайнятості розроблено та видано буклети "Якщо Ви збираєтесь влаштовувати свою долю за кордоном, переконайтесь, що це безпечно!" та "Торгівля людьми - найжахливіша форма злочинності". Здійснюється комплекс заходів щодо протидії торгівлі людьми. Система соціальних послуг, що надається, включає в себе профорієнтаційну допомогу можливим жертвам протиправних дій, а саме консультації щодо прав безробітних осіб, у тому числі прав на матеріальне забезпечення, допомогу у підборі відповідних робочих місць і вакансій, інформування щодо можливостей набуття через державну службу зайнятості потрібних на ринку праці професій і спеціальностей, організацію та проведення для безробітних різноманітних семінарів. В базових центрах зайнятості створені тендерні куточки.
Розроблено проект Закону України "Про Державну програму зайнятості населення на 2005 -2008 роки" (подано на розгляд до Кабінету Міністрів України). Законопроектом визначені стратегічні позиції держави щодо регулювання трудової міграції та забезпечення соціального захисту громадян України, які тимчасово працюють за межами держави. Зокрема, передбачено, що регулювання тимчасових трудових поїздок громадян України за кордон здійснюватиметься шляхом:
- приєднання України до міждержавних правових актів;
- укладення двосторонніх міждержавних і міжурядових угод і договорів з працевлаштування та соціального захисту громадян, які працюють за межами держави;
- співробітництва прикордонних регіонів України та прикордонних регіонів держав, що межують з Україною, у питаннях розвитку прикордонних міграцій і взаємного врегулювання трудової діяльності громадян, які працюють за межами своїх держав;
- розвитку інституту ліцензування господарської діяльності з посередництва у працевлаштуванні громадян України за кордоном з метою посилення їх соціального захисту та запобігання торгівлі людьми.
Виконання цих позицій забезпечуватиметься планами дій щодо реалізації Державної програми зайнятості на 2005-2008 роки, в яких будуть передбачені окремі конкретні заходи щодо виконання означеної стратегії.
Особливого значення роботі у сфері запобігання торгівлі людьми, забезпечення дієвого захисту жінок-громадян України, які виїхали за кордон з метою навчання, працевлаштування тощо та потрапили у тенета сексуальної експлуатації надає МЗС України.
Міністерство закордонних справ, у межах компетенції, забезпечує виконання Комплексної програми протидії торгівлі людьми на 2002-2005 роки. В рамках виконання згаданої програми МЗС здійснює постійний моніторинг заходів, що вживаються в Україні та за кордоном у цій сфері. З метою підвищення міжнародного іміджу України узагальнена інформація причетних міністерств та відомств України через закордонні дипломатичні установи доводиться до відповідних чинників інших країн та міжнародних організацій.
Зокрема, з метою вивчення, порівняльного аналізу, узагальнення та поширення в Україні міжнародного досвіду з питань запобігання та боротьби з торгівлею людьми МЗС зводить інформаційні матеріали, отримані з причетних міністерств та відомств, та надсилає дипломатичним представництвам і консульським установам України за кордоном з дорученням на їх основі проводити у країнах акредитації консультації з відповідними чинниками країни перебування та міжнародних організацій, під час яких повідомляти про заходи, що вживаються Україною у цій сфері, обговорювати стан і перспективи співробітництва з нашою державою, а також отримувати і надсилати до МЗС оновлену інформацію про стан боротьби з торгівлею людьми і наявну національну правову базу у країнах акредитації.
Отримані з-за кордону матеріали узагальнюються МЗС і надсилаються з відповідними пропозиціями до Кабінету Міністрів України та причетних міністерств і відомств, зокрема, до Міністерства України з питань сім`ї, дітей і молоді.
МЗС України надає особливого значення роботі у сфері запобігання торгівлі людьми, забезпечення дієвого захисту жінок-громадян України, які виїхали за кордон з метою навчання, працевлаштування тощо та потрапили у тенета сексуальної експлуатації.
З метою розшуку громадян України, які постійно або тимчасово проживали за кордоном і пропали безвісти, а також на підставі Консульського статуту України, МЗС України активно використовує звернення до компетентних органів інших країн, ініціювання переговорів та консультацій, укладення відповідних угод у правовій сфері, використання фінансових можливостей міжнародних організацій, залучення впливових адвокатських компаній, використання інституту почесних консулів, вжиття заходів інформаційного та пропагандистського характеру.
Протягом 2004 року консульські установи МЗС України розшукали 560 громадян України (для порівняння: за весь 2003 рік встановлено місцезнаходження 195 українських громадян). Надано сприяння у поверненні в Україну 825-ти громадянкам України, які стали жертвами торгівлі людьми.
На постійній основі проводиться роз'яснювальна робота серед наших співвітчизників як в Україні, так і за її межами з метою оприлюднення відомостей про негативні наслідки нелегального виїзду за межі України для працевлаштування. У більшості закордонних дипломатичних і консульських установ України та представництвах МЗС в Україні відкриті розділи на веб-сторінках з правовою інформацією для українських громадян, яка включає, серед іншого, відомості про країну перебування в контексті правового статусу українських громадян, рекомендації щодо працевлаштування, тексти нормативних актів України та країни перебування у відповідних сферах тощо.
Активна інформаційно-роз'яснювальна робота проводиться під час проведення щоденного особистого прийому громадян України в МЗС (у тому числі й по телефону та електронною поштою), під час якого нашим співвітчизникам на безоплатній основі надаються правові консультації юристами-міжнародниками щодо поїздок за кордон з метою працевлаштування, навчання тощо.
МЗС невідкладно реагує на порушення прав українських громадян за кордоном з використанням усього інструментарію міжнародного права. Розроблені заходи щодо протидії торгівлі людьми, які доведено до відома дипломатичних та консульських представництв України для використання в практичній роботі. Ці заходи спрямовані, передусім, на запобігання торгівлі людьми, здійснення моніторингу щодо встановлення причин та шляхів виїзду і вивезення жінок за кордон, надання посольствами України всебічної допомоги таким особам для їх найскорішого повернення в Україну.
За сприяння МЗС організовано інформаційно-роз'яснювальну роботу в рамках проекту Міжнародної організації з міграції "Запобігання торгівлі жінками: Україна". Надано сприяння в розповсюдженні інформації за кордоном про роботу загальнонаціональної постійно діючої "гарячої лінії" щодо запобігання торгівлі людьми.
З метою вирішення питання повернення в Україну наших співвітчизників, які потрапили у скрутне становище за кордоном, МЗС України підтримує постійні робочі контакти з такими міжнародними і громадськими організаціями та благодійними фондами як Національна рада жінок України, Міжнародний жіночий правозахисний центр "Ла Страда-Україна", "Карітас-Україна", Міжнародна організація з міграції (МОМ), Міжнародний фонд "Відродження" тощо.
Зовнішньополітична служба України послідовно підтримує зусилля ООН, спрямовані на боротьбу з торгівлею людьми, зокрема, під час роботи Третього комітету 59-ої сесії Генеральної Асамблеї ООН представники України інформували міжнародне співтовариство про заходи, які здійснюються в нашій державі у галузі боротьби з торгівлею людьми, особливо жінками та дівчатами. У цьому зв'язку підкреслювався багаторівневий характер цієї проблеми, вирішення якої неможливе без участі міжнародного співтовариства, органів та установ системи ООН.
В контексті підготовки до 10-річного огляду виконання Пекінської декларації й Платформи дій та заключного документа 23-ї спеціальної сесії ГА ООН з питань рівності жінок і чоловіків (огляд здійснюватиметься під час засідання Комісії ООН із становища жінок у березні 2005 р. у Нью-Йорку) делегація України у грудні 2004 р. взяла участь у Регіональному засіданні Європейської Економічної комісії ООН, присвяченому регіональному огляду виконання цих документів. В ході засідання представники України закликали міжнародне співтовариство до активізації зусиль у протидії таким явищам як насилля і торгівля жінками та дітьми, акцентували увагу учасників засідання на економічних причинах, що сприяють появі нових жертв цього явища, наголошували на важливій ролі неурядових організацій у протидії торгівлі людьми.
Оскільки злочини, пов'язані з торгівлею людьми, мають характер транснаціональної організованої злочинності, МЗС України вживає заходи щодо налагодження активної співпраці між МВС, іншими правоохоронними органами нашої держави з відповідними органами зарубіжних країн та міжнародних організацій, зокрема з ОБСЄ, Європолом та Радою Європи.
Маючи статус спостерігача в Раді держав Балтійського моря, МЗС активно співпрацює з Секретаріатом РДБМ у вирішенні проблематики бездоглядних дітей, бере активну участь у проведенні міжнародних конференцій, семінарів та операцій з протидії торгівлі людьми та нелегальної міграції.
Спільно з Представництвом програми розвитку ООН в Україні проводяться тренінги з імплементації кращої міжнародної правоохоронної практики протидії транснаціональній торгівлі людьми для співробітників правоохоронних органів України. У всіх випадках ініціювання правоохоронними органами України угод про міжнародне співробітництво в питаннях боротьби з організованою злочинністю, зокрема торгівлею людьми, МЗС надає сприяння в їх опрацюванні та підготовці до підписання. Наразі опрацьовуються також кілька проектів у цій сфері у рамках відкриття Представництва Управління ООН з наркотиків і злочинності у Києві.
Україна бере участь у розробці Європейської конвенції з питань боротьби проти торгівлі людьми. З метою підготовки зазначеної Конвенції Комітетом Міністрів Ради Європи було створено спеціальний Комітет з питань боротьби проти торгівлі людьми (САНТЕН). Завершити розробку зазначеної Конвенції та відкрити її до підписання країнами-членами РЄ попередньо планується під час Третього самміту країн-членів РЄ (травень 2005 р., м. Варшава).
В лютому ц.р. прийнято План дій Україна - ЄС на 2005 - 2007 роки. Згідно з цим Планом серед пріоритетних напрямків співробітництва у сфері юстиції та внутрішніх справ є питання реадмісії та міграції, протидії торгівлі людьми, запобігання та боротьба з сексуальною експлуатацією дітей і дитячою порнографією.
Представники України останнім часом взяли також активну участь у інших міжнародних заходах з питань протидії торгівлі людьми, а саме:
- у конференції Учасників конвенції ООН проти транснаціональної організованої злочинності (28.06.- 09.07. 2004 р., м. Відень);
- у конференції керівників підрозділів з питань боротьби з організованою злочинністю сусідніх з Румунією держав та представниками МВС/поліції акредитованих в Бухаресті дипломатичних місій (15-16 липня 2004 р., м. Сінайя (Румунія);
- у засіданні Міжвідомчої координаційної ради з питань протидії торгівлі людьми (01.10.2004 р. м. Київ);
- у 50-ій щорічній сесії Парламентській асамблеї НАТО, на якій, зокрема, розглядалося питання боротьби з торгівлею дітьми в Європі (12 - 16 листопада 2004 року, м. Венеція);
- у першій зустрічі Національних координаторів з питань протидії торгівлі людьми, Ради держав Балтійського моря РДБМ (Стокгольм, 02.12-03.12.2003 р.);
- у засіданні експертів Ради держав Балтійського моря, присвячене проблематиці пошуку зниклих, безпритульних або проданих дітей та надання їм допомоги (08.12.-09.12.2004 м. Гельсінкі (Фінляндія);
- в українсько-швейцарських-консультаціях експертів з питань протидії торгівлі людьми та налагодженні двостороннього співробітництва у цій сфері (9-10 лютого 2005 р., м. Берн (Швейцарія) тощо.
4 березня 2005 року в МЗС України було проведено "круглий стіл" з нагоди започаткування роботи Центру допомоги українцям за кордоном.
Крім того, делегація України візьме участь у Конгресі ООН із запобігання злочинності та кримінального правосуддя (18 - 25. 04. 2005 р., Таїланд) до порядку денного якого включено, зокрема, обговорення проблем протидії торгівлі людьми.
|
Пишіть нам
