|
|
| 09 квітня 2003 року |
Генеральне консульство України в Торонто інформує, що 1-3 квітня 2003 року відбувся робочий візит Президента України Л.Д.Кучми до КНР (САР Сянган, Пекін).
До складу української офіційної делегації входили: Глава Адміністрації Президента України В.В.Медведчук, Міністр закордонних справ України А.М.Зленко, Віце-прем'єр-міністр України з гуманітарних питань Д.В.Табачник, Міністр аграрної політики України С.М.Рижук, Міністр транспорту України Г.М.Кірпа, Міністр економіки та з питань європейської інтеграції України В.І.Хорошковський, Голова Одеської облдержадміністрації С.Р.Гриневецький, Заступник Глави Адміністрації Президента України - Керівник Головного управління з питань зовнішньої політики А.К.Орел, Надзвичайний і Повноважний Посол України в КНР М.Б.Резник, Голова Верховної Ради Автономної Республіки Крим Б.Д.Дейч, Генеральний прокурор України С.М.Піскун, Голова УСПП А.К.Кінах та інші офіційні особи.
У рамках візиту відбулися зустрічі Л.Д.Кучми з Головою КНР Ху Цзіньтао, Головою Адміністрації Спеціального адміністративного району КНР Сянган (Гонконг) Тунг Чи Хва, керівництвом сянганського представництва Банку Китаю .
Під час зустрічі Президента України з Головою КНР Ху Цзіньтао сторони зосередили увагу на обговоренні питань економічного співробітництва та міжнародної безпеки. Голова КНР Ху Цзіньтао привітав Президента України Леоніда Кучму з обранням на пост Голови Ради глав держав - учасниць СНД.
Леонід Кучма поздоровив Ху Цзіньтао з успішним проведенням 16-го з'їзду КПК та 1-ї сесії ВЗНП 10-го скликання, а також з обранням його на високі посади Генерального секретаря партії та Голови КНР.
Була підтверджена готовність сторін продовжити співпрацю в рамках міжнародних організацій.
Китайська сторона підкреслила незмінність своєї позиції щодо підтримки суверенітету і територіальної цілісності України та заявила, що й надалі дотримуватиметься зобов'язань щодо надання Україні гарантій безпеки.
Українська сторона підтвердила свою готовність розвивати відносини з КНР у гуманітарній сфері.
Сторони з задоволенням констатували досягнення рекордних обсягів товарообігу між Україною та Китаєм, який сягнув торік понад 1 млрд. доларів США.
Було наголошено на підтримці КНР вступу України до Світової організації торгівлі.
При обговоренні питань міжнародної політики, зокрема ситуації навколо Іраку, українська сторона відзначила, що наша країна виступає проти застосування військової сили як засобу вирішення міжнародних проблем та не братиме участі у військових операціях.
Китайська сторона заявила про послідовність позиції Уряду Китаю щодо незастосування сили при вирішенні міжнародних питань та про свою стурбованість великою кількістю загиблих і поранених серед мирних жителів, а також серйозними проблемами, спричиненими війною в Іраку.
Сторони відзначили необхідність активізації співпраці між зовнішньополітичними відомствами двох країн, зокрема, шляхом продовження практики проведення регулярних політичних консультацій між МЗС двох країн.
Президент України запросив Голову КНР відвідати Україну. Ху Цзіньтао із вдячністю прийняв запрошення.
У ході зустрічі Президента України Л.Д.Кучми з Головою Адміністрації Спеціального адміністративного району КНР Сянган (Гонконг) Тунг Чи Хва сторони визначили перспективні напрямки подальшого співробітництва України та Гонконгу.
Було наголошено на необхідності активізації співпраці між Україною та Гонконгом, насамперед, в інвестиційній сфері. Тунг Чи Хва заявив про зацікавленість ділових кіл Гонконгу відвідати Україну з метою вивчення її можливостей.
Сторони наголосили, що проведення першого бізнес-форуму, який відбувся 3 квітня ц.р. за участю ділових кіл України та Гонконгу, сприяло ознайомленню з інвестиційними можливостями України.
Сторони зазначили, що відносини між Україною і Спеціальним адміністративним районом Сянган (Гонконг) поки що перебувають на стадії становлення. Однак констатувалось, що візит Президента України розглядається як серйозний практичний крок, який відкриває широкі перспективи торговельно-економічного співробітництва.
Під час обговорення шляхів активізації українсько-сянганського співробітництва сторони наголосили на необхідності розбудови більш активної взаємодії на міжрегіональному рівні, в інвестиційній сфері, налагодженні міжбанківської співпраці та здійсненні регулярного інформаційного обміну, забезпеченні дієвого правового поля для встановлення прямих контактів між представниками ділових кіл і реалізації на взаємовигідних засадах масштабних спільних проектів.
Президент України висловив упевненість у тому, що у непростий час глобалізації та принципових змін світоустрою Україна і Китай неодмінно посядуть гідне місце в сучасному світі і залишаться добрими друзями та надійними партнерами.
Л.Д.Кучма запросив Голову Адміністрації Спеціального адміністративного району КНР Сянган Тунг Чи Хва відвідати Україну. Запрошення було з вдячністю прийняте.
Під час зустрічі Президента України Л.Д.Кучми з керівництвом сянганського відділення Банку Китаю сторони обмінялися думками щодо розвитку двосторонньої співпраці, насамперед, у банківській сфері.
У рамках візиту було підписано низку двосторонніх документів: Угоду між Україною і САР Сянган КНР про взаємну правову допомогу в кримінальних справах, Угоду між Кабінетом Міністрів України та Урядом САР Сянган про морський транспорт, а також Угоду про співробітництво між Українським союзом промисловців і підприємців та Радою з питань розвитку і торгівлі САР Сянган.
Головним політичним підсумком робочого візиту Президента України Л.Д.Кучми до КНР слід вважати зміцнення та поглиблення активного політичного діалогу на найвищому рівні між Україною і Китаєм та започаткування взаємодії з САР Сянган. Цей візит надав потужного імпульсу розвитку політичних, торговельно-економічних, культурних та гуманітарних зв'язків між двома країнами.
|
Генеральне консульство України в Торонто
|
| 09 квітня 2003 року |
До питання про відносини України з Міжнародною організацією з протидії відмиванню грошей (FATF).
Не буде перебільшенням сказати, що протягом останніх місяців центральною темою, що викликала занепокоєння у фінансових колах України, була ситуація навколо застосування Міжнародною організацією з протидії відмиванню грошей (FATF) санкцій проти України. Ця тема не обійшла стороною інтерес широкої громадськості, як в Україні, так і за кордоном. Нагадаю - спочатку, 20 грудня 2002 року, FATF прийняла рішення про запровадження додаткових контрзаходів щодо можливого відмивання в Україні грошей, зароблених незаконними шляхами або задіяних у фінансуванні терористичної діяльності. Зазначене рішення було мотивоване "відсутністю в Україні достатньої законодавчої бази по боротьбі із відмиванням грошей, яка б задовольняла міжнародним стандартам". Слід відзначити, що Україна вельми конструктивно зреагувала на такі дії авторитетної міжнародної організації. У стислі терміни було проведено значну законодавчу роботу. Ухвалено низку поправок до цілої низки Законів України, в тому числі до Кримінального Кодексу, Законів про банки та банківську діяльність, про відмивання коштів, отриманих незаконним шляхом. Зазначені активні кроки на зустріч вимогам FATF дали свої позитивні результати. І вже на наступній сесії цієї організації 19 лютого 2003 року у Парижі були розглянуті прийняті в Україні на вимогу цієї організації законодавчі зміни та прийняте рішення про скасування додаткових контрзаходів по відношенню до нашої держави.
Думаю, що зазначені події є добре відомими в українській громаді Канади, усім, кому не байдужа доля України, її позиції на світовій політичній арені та у світовому економічному просторі. Певний резонанс викликали відносини Україна-FATF й в канадських друкованих засобах масової інформації. Водночас, надзвичайно рідко такі публікації йшли далі простої констатації введення контрзаходів та їх наступного скасування. Тому я сподіваюся, що читачам газети "Гомін України" буде цікаво отримати додаткову інформацію про діяльність FATF, історію її відносин з Україною, причини та наслідки застосування контрзаходів організації по відношенню до України, а також про реакцію урядових та ділових кіл України на події навколо відносин FATF з Україною. Думаю, що ця інформація буде корисною, насамперед через те, що зазначена проблема хоча вже й втратила певною мірою гостроту після 19 лютого, проте не втратила своєї актуальності, оскільки Україна на сьогодні ще залишається в переліку країн та територій, що "не достатньо співпрацюють з FATF", тобто перед керівництвом нашої держави й досі стоїть завдання остаточного врегулювання відносин з цією міжнародною організацією.
Організація з протидії відмиванню грошей була утворена в ході самміту "Великої Сімки" в 1989 році з метою розробки та імплементації рекомендацій національним та міжнародним організаціям щодо боротьби з легалізацією коштів, отриманих незаконними шляхами. Після подій у США у вересні 2001 року до завдань FATF було додано розробку засад боротьби з фінансуванням терористичної діяльності. На сьогодні членами FATF є 28 країн світу - насамперед країни "Великої Сімки" та Європейського Союзу. Основним результатом діяльності організації стала розробка 40 рекомендацій, що охоплюють 5 основних напрямів:
- запровадження кримінальної відповідальності за відмивання коштів, отриманих злочинним шляхом з обов'язковою конфіскацією таких коштів;
-
обов'язкова ідентифікація фінансовими інституціями усіх клієнтів та ведення відповідних реєстрів;
-
зобов'язання фінансових інституцій повідомляти компетентні національні органи про трансакції, що з тих чи інших причин викликають підозру на відмивання коштів; введення ними відповідної внутрішньої системи контролю;
-
запровадження національної системи посиленого контролю над діяльністю фінансових інституцій;
-
створення системи міжнародних договорів, що забезпечуватиме координацію діяльності органів, на які покладені функції боротьби з відмиванням коштів.
Очевидно, що комплекс заходів, передбачений рекомендаціями FATF, є основою для створення ефективної національної системи боротьби з відмиванням коштів, проте виконання цих рекомендацій неминуче тягне за собою значне посилення державного контролю над організацією функціонування фінансових інституцій.
Необхідно зазначити, що елементи системи боротьби з відмиванням коштів, які пропонуються FATF мають суто рекомендаційний характер. Водночас, з моменту прийняття пакету рекомендацій організації у 1990 році відбулася певна еволюція їх місця у світовій правовій системі. Спочатку FATF проводила обов'язковий моніторинг відповідності цим рекомендаціям лише внутрішнього законодавства країн-членів цієї організації. У разі наявності значних невідповідностей членство відповідної країни призупинялося (останній приклад - призупинення членства Австрії у FATF на початку 2000 року). Після напрацювання певного досвіду моніторингу законодавства країн-членів організації FATF запровадила практику моніторингу законодавства усіх країн та територій світу. З огляду на глобальність проблеми відмивання грошей очевидно саме запровадження загальносвітової системи фінансового моніторингу може стати реальним дієвим механізмом боротьби з цим негативним явищем.
В рамках здійснення міжнародного контролю над дотриманням законодавчих норм, розроблених FATF, організація запровадила механізм "переліку країну, що не співпрацюють з FATF", тобто країн, законодавче поле яких не відповідає рекомендаціям. Спочатку зазначений перелік обмежувався лише країнами, що за міжнародною практикою віднесені до офшорних зон та де система нагляду за фінансовими трансакціями є найслабшою. Згодом цей перелік було розширено, зокрема за рахунок включення таких країн як Індонезія, Росія, Угорщина та Україна (у вересні 2001 року). З моменту включення України до цього "чорного списку" FATF Урядом країни було здійснено цілу низку заходів з посилення боротьби з відмиванням грошей, які, проте, були визнані FATF недостатніми і в грудні 2002 року організація рекомендувала своїм членам застосувати додаткові контрзаходи щодо України.
Як вже зазначалося, рішення FATF носять рекомендаційний характер і кожна з країн-членів самостійно приймає рішення щодо доцільності та форми виконання цих рекомендацій. Так до рекомендації щодо введення додаткових контрзаходів по відношенню до України прислухалися, тобто рекомендували національним фінансовим організаціям застосовувати додатковий контроль трансакцій з/до України, лише 6 з 28 членів FATF - США, Велика Британія, Німеччина, Канада, Швейцарія та Швеція. Додатковий контроль передбачав впровадження посилених вимог до ідентифікації покупців та власників капіталу, а також введення вимог надання детальних звітів про механізм грошового обігу та систематичного звітування про трансакції. Таким чином, при запровадженні такого контролю фактично кожна операція з країною розглядалася як підозріла.
Зазначена ситуація викликала певну занепокоєність серед фінансових кіл України, оскільки США, Німеччина та Швейцарія - це країни розташування основних банків-кореспондентів, через які здійснюються розрахунки у вільноконвертованій валюті (ВКВ) по зовнішньоторговельних операціях України. Здавалось б, якщо банк впевнений у своєму клієнті та у законності його операцій, то введення додаткового контролю за фінансовими операціями з боку закордонного банку-партнера не повинна викликати значної занепокоєності. Однак проблема в тому, що застосування підвищеного контролю іноземними банками неминуче призводить до зростання витрат на міжнародні перекази коштів - кожна трансакція супроводжується великою кількістю різноманітних довідок, проходить не в автоматичному, а в "ручному режимі", збільшуючи собівартість банківських послуг (за оцінками українських банкірів збільшення вартості таких послуг могла зрости в 6-7 разів). До того ж, існувала загроза, що великі західні банки уникаючи зайвого клопоту просто введуть мораторій на трансакції пов'язані з Україною. У будь якому разі такий перебіг подій загрожував вже не лише фінансовому, але й реальному сектору української економіки, насамперед підприємствам-експортерам.
Таким чином стає зрозумілим, чому скасування рекомендації FATF щодо застосування додаткових контрзаходів по відношенню України було сприйняте в нашій країні з таким полегшенням. Що ж було зроблено Україною для скасування цих контрзаходів? Були розроблені та прийняті комплексні поправки до Кримінального Кодексу України, законів про банки та банківську діяльність, а також про відмивання коштів, отриманих незаконним шляхом. Цей законотворчий процес було проведено у рекордно короткий термін - за 2 місяці, що дозволило уникнути негативних наслідків дії контрзаходів проти України.
Основні зміни до українського законодавства, прийняті на вимогу FATF, включають:
- відміна анонімних рахунків в українських банках. Віднині банкіри України зобов'язані ідентифікувати усіх своїх вкладників;
- обов'язковий моніторинг усіх вкладів в українських банках, що перевищують 80 тисяч гривень (раніше ця сума була встановлена на рівні 200 тисяч гривень);
- введення покарання у вигляді позбавлення волі терміном від 5 до 12 років за розміщення коштів, отриманих від незаконного обігу наркотиків.
Сьогодні перед українським Урядом стоїть завдання довести FATF, що вказані законодавчі зміни ефективно вводяться в дію - успішність імплементації прийнятого законодавства розглядається в якості основного фактору, який визначатиме, виключать Україну з переліку країн, що не співпрацюють з FATF, чи ні. За словами Голови Національного Банку України Сергія Тигіпка, зі скасуванням додаткових контрзаходів проти нашої держави "будемо мати моніторинг не платежів, а втілення законодавства". Вже у квітні цього року очікується приїзд до Києва експертів FATF, які аналізуватимуть систему збору, обробки та узагальнення інформації про фінансові операції в Україні. У разі задоволення експертів ситуацією з втіленням законодавства по боротьбі з відмиванням грошей можна очікувати, що вже на наступному засіданні FATF у червні цього року в Берлині буде прийняте рішення про остаточне зняття будь-яких претензій цієї організації по відношенню до України. Більш песимістичні прогнози вказують на можливість виключення України з переліку країн, що не співпрацюють з FATF, ближче до кінця 2003 року, з огляду на необхідність проведення в країні масштабної роботи по створенню системи посиленого фінансового контролю, перепідготовки банківських службовців тощо.
У будь-якому разі на сьогодні можна впевнено сказати, що остаточне врегулювання відносин України з FATF вийшло на фінішну пряму та лежить у площині вирішення суто технічних питань. Хотів би окремо наголосити на тому, що відносини Україна-FATF ніколи не були з ряду проблемних, як це нерідко трактувалося різноманітними ЗМІ. Це суто партнерські відносини зі спільною метою -забезпечення найефективнішої боротьби з відмиванням грошей, причому не лише в Україні. Після завершення процесу створення національного механізму боротьби з відмиванням грошей за стандартами FATF Україна планує вступити до цієї міжнародної організації та поділитися накопиченим досвідом для допомоги іншим країнам, які цього потребують. Поки що ж Україна сама потребує на подібну допомогу - про готовність надати Україні консультативну допомогу по боротьбі з відмиванням грошей заявили представники Бельгії, Великої Британії, Італії, Німеччини та Словенії.
Ретроспективний аналіз ситуації, що склалася сьогодні у зазначеній сфері дозволяє стверджувати, що безумовно, безумовно, введення додаткових контрзаходів проти України можна було уникнути. Можливо важливість боротьби з відмиванням грошей свого часу була недооцінена, було втрачено час, в результаті чого державним структурам, багатьом банкірам, підприємцям та й просто громадянам України довелося пережити не кращі місяці в очікуванні можливих наслідків цих контрзаходів. Водночас, мені вбачається щонайменше два позитивні аспекти згаданої ситуації. По-перше, оперативне прийняття низки важливих та досить складних законодавчих поправок, що передувало скасуванню додаткових контрзаходів, яскраво продемонструвало можливість плідного співробітництва нового складу Верховної Ради з новим складом Кабінету Міністрів України. Саме така конструктивна співпраця є запорукою ефективного створення та реалізації єдиної стратегії держави в усіх сферах громадського життя. По-друге, впровадження контрзаходів з боку FATF засвідчило високу оцінку реформування економічної системи України, адже дерегулювання фінансових ринків було серед пріоритетів економічної стратегії переходу на ринкову економіку. FATF фактично визнала, що ступінь втручання держави в діяльність українських комерційних банків є навіть нижчою ніж у країнах з усталеною ринковою економікою.
Підсумовуючи викладене можна зазначити, що органи законодавчої та виконавчої влади України на сьогодні вже створили усі передумови для остаточного врегулювання взаємовідносин України з FATF. Тепер вирішення зазначеного питання лежить в площині створення необхідної підзаконної основи посиленого фінансового контролю та запровадження відповідної практики фінансовими інституціями країни. Впевнений, що банківський сектор України докладе максимум зусиль для якомога скорішого виконання цього завдання і найближчим часом інформаційні агенції повідомлять про виключення України з так званого "чорного списку" FATF.
|
Генеральне консульство України в Торонто
|
|
|
Пишіть нам
