Генеральне консульство України в Торонто подає повний текст Інтерв`ю Міністра закордонних справ України А.М.Зленка агентству "Укрінформ" (14.05.03):

"День Європи, який майже 20 років святкується в Європейському Союзі, вперше відзначається в Україні. Що це означає для України?

Я б сказав, для України це свято нове, але не штучне. День Європи - це насамперед свято європейської ідеї, яка, на мою думку, є головною рушійною силою європейського єднання в цілому і Європейського Союзу зокрема.

Україна належить до Європи. Ця проста на перший погляд істина означає насправді переворот свідомості і дається багатьом дуже непросто. Ми все ще підсвідомо ділимо наш континент на "соціалістичну" і "капіталістичну" Європу. А цього поділу вже не існує. Ми все ще песимістично дивимося на свою європейську перспективу. А майбутнє будують оптимісти.

Недарма в останні роки багато говорилося про те, що європейська інтеграція України - це насамперед питання виховання нового покоління українців. Це покоління повинно Європу розуміти, в Європу прагнути, але не комплексувати перед нею. Тому до певної міри День Європи можна вважати святом цього нового покоління європейців у нашій державі. Воно вже формується і потребує підтримки, в тому числі і у такий символічний спосіб.

В цей день плануються концерти і виставки, зустрічі і дискусії, конкурси і змагання, присвячені європейські проблематиці. Врешті решт, мені б хотілося, щоб в цей день люди принаймні замислилися: а що я зробив і можу зробити для того, щоб мрія про європейську Україну стала дійсністю?

Ви сказали про європейську ідею. В чому вона полягає і чим відрізняється, наприклад, від ідеї американської?

Європейська ідея - термін достатньо символічний. Але виник він невипадково. Такого політичного терміну, як американська ідея або азіатська чи африканська нема, а європейська є. Чому? В економічному плані європейська ідея - це оптимальне поєднання принципів конкуренції, властивих ринковій економіці, та принципів соціальної справедливості, які сповідують більшість впливових політичних сил на нашому континенті. Хіба це не те, що потрібне Україні з її прагненням до успіху на шляху ринкових перетворень і в той же час бажанням створити надійну систему соціального захисту?

В політичному плані європейська ідея - це відмова всіх європейців від історичних претензій один до одного заради мирного і стабільного майбутнього. Ця ідея довела свою життєздатність та дієспроможність впродовж всього повоєнного періоду, повернувши історію Європи в нове, мирне русло. Хіба це не зразок для України? І хіба не цей шлях історичного примирення ми вже обрали у відносинах з Польщею? Аналогічні приклади можна навести і з будь-якої іншої сфери.

Чи не надто позитивну картину Ви малюєте?

Звичайно, сучасний Європейський Союз не позбавлений і своїх недоліків. Наступне розширення ЄС вимагатиме глибокої реформи, яка поки що проходить важко. Чим, до речі, пояснюється і деяка стриманість у тональності європейських політиків по відношенню до України. Надто масштабні завдання стоять перед ними на порядку денному. І європейська перспектива України до цих першочергових завдань поки, на жаль, не належить.

Але в усьому є своя позитивна сторона. Поки Європейський Союз здійснюватиме реформи і, так би мовити, перетравлюватиме першу хвилю, Україна має час для того, щоб підтягнутися до критеріїв членства. Особисто я схильний сприймати це як нагоду і можливість зосередитися на нагальних питаннях внутрішнього розвитку України. Коли ми їх вирішимо, то і європейська перспектива буде відкрита.

Тобто Ви залишаєтесь оптимістом?

До цього спонукає багаторічний досвід в дипломатії і тверезий аналіз ситуації. Якщо Україна успішно завершить демократичні перетворення і досягне економічного успіху, Європейський Союз буде зацікавлений в нас так само, як і ми в ньому. В ЄС це теж прекрасно розуміють. Тому автори нової Європи, ніколи не казали "ніколи". Не так давно європейський комісар з питань розширення Гунтер Ферхойген прямо говорив про можливість надання Україні асоційованого членства. Отже проміжна мета нашого партнерства вимальовується достатньо чітко - асоційоване членство.

Що означає асоційоване членство в Європейському Союзі?

Тут є певна політична та економічна специфіка, яку я не стану зараз конкретизувати. Дещо спрощено, для нас асоційоване членство - це крок до нашої стратегічної мети, тобто до повноправної участі в об'єднаній Європі. Асоціація відкрила б Україні доступ до багатьох програм у рамках Європейського Союзу. Це означало б розширені можливості для торговельно-економічних відносин з членами ЄС та людських контактів. Врешті решт, це чітка прив'язка України до Європейського Союзу - та прив'язка, якої на даному етапі нам ще бракує.

Це, так би мовити, справи майбутніх днів. А як би Ви коротко охарактеризували сучасний стан відносин між Україною та ЄС?

Я б охарактеризував його як позитивне партнерство та постійний конструктивний діалог. В основу наших відносин покладений зараз такий потужний інструмент, як Угода про партнерство та співробітництво. Вона передбачає зближення і різнобічну співпрацю на політичному, економічному, культурному та інших напрямах. Політична взаємодія є надзвичайно активною. Мені хотілось би, щоб ці імпульси перейшли тепер до економічної сфери. Це вже відбувається, але не так швидко, як нам би хотілося. У 1994 році експорт в ЄС складав 7% від загального експорту України. В 2002 році ця цифра досягла 20%, а з урахуванням нових членів ЄС - 33%. Тобто економіка потрохи, але впевнено розвертається в сторону Європейського Союзу. Тепер важливо, щоб і ЄС побачив в Україні перспективного і вигідного партнера. Поки що ми, на жаль, дещо губимося на тлі інших східноєвропейських країн.

На мою думку, виключно важливою складовою нашої взаємодії має стати молодіжний обмін. Думаю, зараз коли перша хвиля розширення ЄС близька до завершення, Європа замислиться про створення нових економічних та навчальних програм, спрямованих саме на такі держави, як Україна. Це нам допоможе.

А щоб крокувати далі в політичному сенсі, в тому числі до асоційованого членства, Україна повинна увійти до Світової організації торгівлі. Це ключова передумова європейської інтеграції України.

Як Ви ставитеся до представленої ЄС концепції "Ширша Європа", в якій Україні відводиться лише роль сусіда?

Треба розуміти, що концепція "Ширша Європа" - це не остаточна політична схема, в яку буде втиснутий наш континент. Це лише модель, яка, на думку європейських стратегів, найкраще пасує до нинішніх реалій і покликана на нинішньому етапі забезпечити взаємодію країн-членів, країн-кандидатів і країн, які поки в перші дві категорії не входять.

Вона важлива не тому, що визначає контури майбутнього, а тому що дає підстави говорити про те, скільки коштів буде виділятися в наступні роки на співробітництво з тою чи іншою "сусідньою" країною. Саме тому навколо неї почалися активні політичні баталії.

А щодо майбутнього Європи, то в документі чітко записано: "Питання членства в ЄС залишається відкритим для тих європейських країн, які задекларували своє бажання вступити до ЄС". Отже і для України.

Тому я не схильний впадати в паніку, коли до нас застосовується слово "сусід". Але в майбутньому цей статус буде для України недостатнім. Ми про це прямо говоримо нашим партнерам по переговорах.

І яка реакція?

Нам починають пояснювати, що "Ширша Європа" - це тимчасова концепція, яка, по-перше, ще тільки обговорюється, а по-друге, залишає всі опції відкритими.

Якщо можна, на завершення декілька слів про хід і перспективи переговорів щодо прикордонного режиму з новими членами ЄС?

Якщо коротко, то переговори тривають. З самого початку було зрозуміло, що візового режиму нам не уникнути. Такими є критерії членства. Це погана новина. А добра полягає в тому, що деякі країни планують безкоштовну видачу віз українським громадянам, якщо Україна у відповідь не запроваджує візовий режим. Така ідея закладена в основу угоди, яка планується до підписання з Польщею. Інші країни психологічно близькі до такого кроку.

Безумовно, візовий режим ускладнить контакти України з її сусідами на рівні окремих громадян і ділових кіл, але не думаю, що він перетвориться на "Шенгенську завісу". Принаймні, таке відчуття я виніс із численних контактів з моїми колегами в Європі.

В наступні роки ми будемо добиватися, щоб відносини України будувалися з новими членами ЄС на тій же основі, як свого часу Польща будувала відносини з Німеччиною: безвізовий режим і ліберальні торговельні правила. Але найважливіші передумови у цьому плані - це надійна система захисту від нелегальної міграції і, знов таки, членство в СОТ. Тобто м'яч, так би мовити, на нашій стороні поля."