Генеральне консульство України в Торонто подає текст стенограми розширеної прес-конференції Президента України Віктора Ющенка на тему "Проведення чесних виборів як пріоритет влади", яка відбулася 14 березня ц.р.

Віктор ЮЩЕНКО: - ...наша зустріч присвячена виборчій кампанії, внутрішній ситуації. У рамках вступного слова я б сказав лише одне. Україна як нація, як держава взялася за те, за що не бралася за останні 15 років. Перш за все - провести чесні вибори. Я думаю, що в суспільстві, у громаді ще немає достатньої оцінки цього критерію, але переконаний, що він появиться. Оцінки того, що тільки засади прозорої публічної політики, свободи слова, верховенства права, демократії можуть дати відповідь на український прогрес. Все решта - деталі. І в цьому контексті, звичайно, тема виборів є досить актуальною.

Ми хочемо дати відповідь на проблеми, які ми отримали як спадок. Держава, влада завжди ставилася до виборчого процесу як до системи маніпуляцій. Ці маніпуляції починалися з того, що ми не володіли достатньо контрольованою виборчою технологією, неохайно ставилися до виборчих списків.

Коли ми 3-4 місяці тому закінчили ревізію списків, їх підготовку до нової виборчої кампанії, то 1,4 мільйона громадян України там не знайшли. Зараз ця цифра складає приблизно 840 тисяч - те, що було як "мертві душі". Це проблема підготовки виборчих дільниць, формування членів виборчих дільниць, окружних дільниць, забезпечення матеріально-технічної бази, наявність кабін - сьогодні вона є досить низькою. Зараз дуже часто є дільниці, які мають дефіцит скриньок. Сьогодні цей дефіцит близько 20 тисяч, але йде позитивна динаміка, і я переконаний, що це питання буде відрегульоване.

Мова йде про ряд технологічних збоїв, як виправлення очевидних помилок у списках, які до сьогоднішнього дня є неуможливлені. Ми хочемо сьогодні прийняти закон, який дав би відповідь на це питання. Закінчити теми розасигнування коштів для виборчої кампанії. Хоча я хотів би сказати, що це питання я особисто контролюю і до сьогоднішнього дня центральний уряд стовідсотково профінансував виборчу кампанію. На жаль, є території, де фінансування виборчої діяльності забезпечено лише на 70%, є території, де на 50%, - не від того, що коштів немає, а від того, що вони розасигновані на місцевому рівні.

Окрім того, були серйозні недоліки в проведенні агітаційної кампанії. Я думаю, свіже у пам'яті і вашій, і моїй, коли, їдучи по будь-якій вулиці будь-якого міста, ви бачили тільки провладну агітацію. Сьогодні ви можете вийти на Хрещатик, побачити все, що є на політичній карті України. Переконаний, таке ж ставлення до агітаційної і пропагандистської роботи на будь-якій території України. Можливо, є невеличкі виключення, але в цілому сьогодні опозиція, можливо, краще представлена у засобах масової інформації. Тому що це легше сприймається. Завжди той, хто приносить "жарені" факти, цікавіший для журналіста, можливо, для деякої частини громади і так далі. Але в цьому я не бачу ніякої небезпеки.

Повторюю: наша мета - повинен бути рівний доступ до засобів масової інформації всіх політичних сил, "дабы дурь всех была видна". Давайте звикати до змагання ідей, змагання програм, адже ми говоримо про український вибір. Змагатися не в тому, щоб хтось з Києва говорив, з ким треба лояльно працювати, за кого треба голосувати, підіймати руки, а за кого ні. Такої позиції ніколи, підкреслюю, ніколи, доки я є Президент, не займу. Бо це позиція нечесна по відношенню до виключно фундаментального права громадянина - обирати. Це його права і ніхто інший - ні церква, ні держава, ні політична сила, ні бізнесова структура - віднині ніхто не має права показувати громадянину, які повинні бути його політичні симпатії.

Я не ідеалізую. У цьому українському процесі існують певні недоліки. Я можу послатися на декілька висновків і Комітету виборців, і Громадського комітету при Президенті. Я буду читати будь-який матеріал будь-якої сторони - чи громадської, чи політичної, - яка буде супроводжувати українські вибори і буде ретельно ставитися до їх висновків. Але сьогодні я вам скажу, що не отримав жодного негативного матеріалу від громадських організацій і різних структур, які представляють ту чи іншу політичну силу, відносно якихось глибоких порушень виборчого процесу, і це мене тішить. Хоча знову підкреслюю: я не ідеалізую.

Ми - країна молодої демократії. Ми отримали у спадок, можливо, на рівні ментальності, багато проблем.

Сьогодні, наприклад, не укомплектовано більше 10 тисяч виборчих дільниць. Я проаналізував по всіх областях - чому така ситуація? Є випадки, коли керівники виборчих дільниць, які були призначені ще декілька тижнів тому, подали заяви, бо люди зрозуміли, що це серйозна функція. Це робота, до якої треба бути готовим. Це не просто технічне партійне представництво. Керувати дільницею - це не представляти якусь політичну партію. З одного боку, він просто сів, а з іншого - це, очевидно, і комплімент тим людям, які розуміють, що за ними політична відповідальність по супроводженню такого важливого державного процесу як вибори до парламенту.

Я в цілому оптимістично дивлюся на той рівень підготовки і проведення українських виборів, який ми маємо сьогодні. Дякую.

Ірина ГЕРАЩЕНКО: - Ще раз дякую національній телекомпанії України, яка веде пряму трансляцію. Перше питання, будь ласка. Пані Скотнікова, "УТ-1". Прошу.

Ольга СКОТНІКОВА, "УТ-1": - Пане Президент, Ви сказали про оптимізм щодо виборчої кампанії. Наскільки взагалі вона була Вам цікавою.

Прем'єр-міністр говорить, що в ній не вистачало, так би мовити, "спецій", вона була недостатньо гострою. Чи були якісь цікаві наробки і технології, які б Ви відзначили?

І друге запитання: як Ви думаєте, чи може бути у цьому процесі закладена якась "міна уповільненої дії", скажімо, плутанина в списках виборців? Дуже багато партій говорять про можливість фальсифікацій. Які найпроблемніші місця Ви відзначили б?

В. ЮЩЕНКО: - Я сказав би, що згоден за Вашим контекстом запитання. На сьогодні виборча кампанія не є динамічною, не є цікавою з боку змагання програм, переобтяжена примітивізмом, легкими авантюрами, чорним піаром. Мені, наприклад, це нецікаво. Я багато виборчих програм просто не дивлюся, тому що вони не добавляють мені ні знань, ні інформації. Думаю, що в багатьох людей вони не формують почуття людяності, громадянства і таке інше. У цьому, мені здається, кампанія значно здевальвована.

На мій погляд, і опозиція, у тому числі, не має програми, яка могла б інтелектуально змагатися з владою. Є якісь маленькі щіпочки, аналізуючи ту чи іншу цифру. Мене дивує - я не буду називати прізвищ, щоб мене не звинуватили у втручанні у виборчу кампанію, - що досить великі люди з влади смакують ВВП, який начебто був у 2004 році. Хоча ніхто з них не може пояснити: якщо такий прекрасний ВВП, якщо взагалі у 2004 році було дивне, прекрасне життя, - чому 1,5% цих коштів прийшло до бюджету? 12% ВВП - а чому бюджет на півтора відсотка збільшився? Коли ми говоримо про 2005 рік, він чомусь збільшився на 60%. Коли ми говоримо про два місяці цього року, він чомусь збільшився на 34%. У нас база до 2005 року на 30% більше, і на 4% йде перевиконання за два місяці. Знаєте, мені завжди хотілося запитати в цих апологетів: куди діваються ці блага, те, що можна на бутерброд намазати чи в гаманець покласти?

Коли заробітна плата, прожитковий мінімум, пенсія, найбільш кричущі соціальні програми підняті серйозно, на десятки відсотків - це тоді, коли у нас було 2,6% ВВП. Що можна було б зробити при 12% ВВП? Я думаю, що половину нації можна було б зробити мільйонерами. Але чомусь цього не зроблено. Я думаю, що у попередній політиці було багато авантюр і тому кожний хапається за якусь соломинку, за якийсь дуже слабкий аргумент. Насправді ж, я переконаний, політика 2005 року - і економічна, і соціальна - вдалася. Цей рік будуть згадувати. Це рік, який був непростий, тому що економіка прийняла багато шоків, бо вона повинна була багато в чому перебудуватися. Але попри все ми відновили ріст промисловості по всіх галузях. Я думаю, що це колосальний здобуток року. Ми підняли гуманітарні, соціальні програми не просто на досить серйозний рівень, а на рівень, якого ще не було в історії незалежної України.

Мені подобається вести соціальні, економічні дискусії, але, на жаль, серйозних дискусій на ці теми я у виборчих програмах не бачу. Дискусії, яка б мене завела, яка поставила б опонентом чи прихильником, яка заставила б мене коментувати, щось говорити на прес-конференціях - такого матеріалу у мене немає. На жаль.

Що стосується речей, які можуть відбутися. Якщо ви підете сьогодні до парламенту, там площа стоїть у синіх прапорах. Я так розумію, що ця політична сила добивається одного: в день виборів змінювати списки. Знаєте, в праві навіть недемократичної країни такого немає, я вже не буду говорити про демократичні країни. Друзі, якщо ми підходимо до такого способу вирішення цієї теми, ми ніколи не дамо громадянину відповідь на предмет прозорості, законності цих виборів. Коли ми можемо штампувати у день виборів списки через рішення судів - це неправильний підхід. Але я розумію, для чого це робиться: щоб привнести право потім апелювати по тих округах, де ви програли, по тих виборчих округах, де хоча б два чоловіки можуть сказати: я не проголосував, тому що моє законне конституційне право не було враховано, я не в списках, механізму немає, не існує, значить - вибори недійсні.

Думаю, що такого типу аргументи можуть виникати, але я вважав би, що це все ж таки деталі. Зараз люди вже більш чітко розуміють, що таке виборчий процес. Звертаючись до виборців, я просив би вас, шановні громадяни, ще сьогодні, до останнього дня виборів, провести роботу по перевірці наявності своїх прізвищ у списку виборців. Це була б найкраща відповідь на те, як забезпечити недопущення формування неякісних списків.

І. ГЕРАЩЕНКО: - Будь ласка, Катерина Лебєдєва, "5 канал".

Катерина ЛЕБЄДЄВА: - Пане Президент, з огляду на кволість і безрезультативність переговорів щодо створення помаранчевої коаліції, чи Ви вже думали над тим, що можете скористатися своїм правом і розпустити парламент? Чи Ви як Президент припускаєте, що новообраний парламент може бути розпущений?

В. ЮЩЕНКО: - Питання розпуску парламенту - і в правовому полі, і теоретично - існує. Але я думаю, що ми не з цього починаємо вибори. Нам треба знайти відповідь через діалоги з громадою відносно більш повного представництва у парламенті настроїв народу. Я думаю, що головна проблема нинішнього парламенту в тому, що політичні симпатії людей і структура парламенту - це дещо інші речі. І від того у нас виникає дуже багато проблем у динаміці, у тому числі й законотворчого, законодавчого процесу.

Я переконаний, що сьогодні найважливіше, про що можна говорити, - це забезпечити волевиявлення людей. Щоб ми нікого не забули, щоб все відбулося прозоро і демократично. Щоб ми, прийшовши до парламенту як народні депутати, могли сказати, що вони вибрані волею людей. Що цей парламент є віддзеркаленням того, що є в українському суспільстві.

Питання коаліції - це питання добре, але його треба задавати через 30 днів. Тому що зараз на цій каві можна нагадати такого, що ви будете 10 днів коментувати, не перестаючи. Але наскільки це буде доречно, наскільки раціонально...

Я думаю, що акцент, який би я сьогодні ставив, який ще не сприймається на рівні пересічного виборця, - це те, що настав той момент, коли за країну відповідає кожна людина. Мені важко сприймати, коли ти ходиш по Алчевську, а десятки людей тобі говорять: "Вікторе Андрійовичу, заберіть цього мера, він нам набрид, це людина, якою скуплені всі перші поверхи..." Я не беруся за достовірність цих речей, але цей настрій людей, а потім запитання. Так вибачте, це ж ви обирали цього мера, це виключно ваше право! А вони, як правило, махають рукою і кажуть: "Вікторе Андрійовичу, та хіба ви не знаєте, як у нас обирають!.."

Доки моя нація буде говорити, що вона не обирає? Доки у нас будуть працювати технології, які будуть працювати за людину?

Тому я б сказав, що зараз головний акцент на те, щоб провести чесні вибори, щоб ми врахували позицію кожного громадянина України. Думаю, що це унікальний етап в історії України. Це перші демократичні вибори. Це не так мало, колеги, щоб цим не пишатися.

І. ГЕРАЩЕНКО: - Шановні колеги, у залі працюють працівники прес-служби. Якщо ви хочете задати питання у вигляді записки - будь ласка, подавайте сюди, вони прийдуть до Віктора Андрійовича. Прошу, пані Левицька, Ваше запитання.

Галина ЛЕВИЦЬКА, "За вільну Україну": - Шановний, пане Президент, два запитання до Вас. Перше пов'язане з тим, чи будете Ви великим оптимістом, якщо вибори відбудуться чесно і демократично і до влади всіх рівнів прийде, за висловом одного Вашого міністра, "блок СІЗО"? Що Ви будете робити тоді, коли закон про недоторканність на сьогоднішній день функціонує, ніхто його не відмінив, бо не працює Конституційний Суд?

І друге запитання, пане Президент, пов'язане з тим, що Прем'єр-міністр сказав, що нинішня провладна сила "Наша Україна" немає першості, за соціологічними даними, тому, що все ж таки були прорахунки у кадрових питаннях. Чи підтримуєте Ви думку Прем'єр-міністра, що насправді так є, чи все ж таки маєте іншу думку, чому за соціологічними даними [перед ведуть] "Регіони", а не "Наша Україна"?

В. ЮЩЕНКО: - Перш за все, я хотів би сказати, що не буду коментувати вибір людей. Якщо їхня згода буде підтримати ту чи іншу політичну силу, і це вибір громади, то моя позиція як Президента, як гаранта Конституції - забезпечити те, щоб цей вибір був супроводжений по всіх правових процесах, у тому числі секторуванні парламенту, виборі уряду і таке інше. Для того й відбуваються чесні вибори.

Друге питання - чому програли ті, на кого хотілося б, щоб зробили ставку, але на них не зробили. Я думаю, що головне знаходилося не в помилках ідеї, не в системі тих цінностей, до яких прагнула коаліція. Помилка була в частині кадрів, частині тих людей, які брали участь у Помаранчевій революції, які стояли поряд, які були першокласними діячами, коли стояли на Майдані. Коли вони попали у службовий кабінет, ідеали держави, ідеали громадськості були замінені на низьку примітивну вигоду. На жаль, це, можливо, для більшості людей є тим почуттям, яке сформувало певне розчарування. Бо я переконаний, що розчарування не сформувала соціальна, економічна чи зовнішня політика. Ми можемо дискутувати, можливо, мати не такі вже й різні, близькі оцінки по цих напрямках, але те, що відбулося розчарування в певних особистостях, я думаю, це найбільше ранило солідарний дух, перш за все, команди, а з іншого боку - громади. Я б так прокоментував це.

Це не помилка ідеї, цінностей, вибору. Це певною мірою люди у службових кабінетах видалися іншими, ніж вони давали надії.

[Щодо депутатів із судимостями], я негативно ставлюся до цих речей, але єдиний спосіб їх усунення я бачу через Конституційний Суд. Тому в переддень виборів, коли можна "вищипувати" окремі гіркі чи солодкі питання, купатися в них, я б не хотів особливо поширюватися у цій темі. Тому що, знаєте, чесним треба бути постійно - не за 12 днів говорити "про русский язык и его проблемы в Украине", чи тему "РосУкрЕнерго", чи речі, які пов'язані з врегулюванням конфлікту в Придністров'ї. Я переконаний, що треба не забувати, що після виборів є інструментарій, який би дав можливість виправити значну частину цих речей. Наприклад, якщо ми говоримо про депутатський імунітет, я думаю, це легко можна зробити в рамках функціонального, ефективного Конституційного Суду. Це питання, яке не зайняло би багато часу для оцінки такого роду конституційних конфліктів.

І. ГЕРАЩЕНКО: - Шановні колеги, я дуже хочу, щоб Віктор Андрійович встиг відповісти на всі запитання, тому давайте по одному, поважаючи одне одного, добре? Бо вже стоять дві довжелезні черги. Будь ласка, Ваше запитання.

Михайло ШИШЛЯННІКОВ, редактор газети "Время, вперед!", Крим: - Виктор Андреевич, Вы неоднократно заявляли о недопустимости проверок средств массовой информации в предвыборный период. 27 января Вы подписали прекрасный указ - поверьте мне, он понравился. Но уже 3 числа председатель Сакской райадминистрации Борис Якимчик издает распоряжение о проверке - о создании комиссии, которая проверяет письма для того, чтобы проверить средство массовой информации, которое я возглавляю. При этом пишет письмо о выходе из соучредителей - они входили - и прекращает финансирование против воли районного совета органа местного самоуправления. 4 февраля я заявляю об этом в Крыму Юрию Ивановичу Еханурову. Он направляет ко мне человека, тот записывает мои данные. До сих пор ко мне "звонят", уже сорок дней, по-видимому, я вне зоны приема. 20 февраля я направляю письмо Бурдюгову - то же самое. Правда, у меня еще шесть дней есть, для того, чтобы свои 30 дней использовать.

Виктор Андреевич, я не буду просить Вас о помощи, просто оставлю письмо, документы прилагаю. Дело в том, что с такими славными администраторами как глава райадминистрации Борис Якимчик мы сами разберемся, отстоим свои права. Меня интересует другой вопрос: как моим коллегам-региональщикам можно без крика, без шума (извините, что вынужден был выйти сюда), в рабочем порядке, в краткие сроки защищать свои права и отстаивать свои интересы?

И перед выборами мне и моим коллегам, мне думается, было бы интересно узнать Вашу позицию по поводу разгосударствления средств массовой информации. Это, казалось бы, маленькое средство массовой информации, но еженедельно это четыре-шесть...

І. ГЕРАЩЕНКО: - Ваше питання зрозуміле, просто щоб ми час зберегли... Давайте, будь ласка, передавайте Вашого листа, а Віктор Андрійович поки що дасть відповідь на Ваше запитання.

В. ЮЩЕНКО: - Моя базова відповідь у тому, що демократичній державі не потрібні власні видання, у тому числі на місцевому рівні. Окрім того, що це велике навантаження на центральний і місцевий бюджет, це конфліктно з точки зору інтересів. Власний державний орган, який під сопілку буде співати сагу місцевої чи центральної влади, я переконаний, мало чого принесе у формування прозорих правильних відносин між владою і громадянином. Краще це робите ви, незалежні засоби масової інформації. І тому це буде базова позиція.

Як зробити так, щоб місцеві засоби масової інформації не попали під вплив кланів, олігархів? Я думаю, це спільне завдання разом із вами: щоб приватизація регіональних засобів масової інформації відбувалася на публічних і ефективно контрольованих засадах. Але в цілому я не бачу тут якоїсь особливої проблеми. Це треба буде робити.

Що стосується цього факту - я відреагую, дам доручення. Я хотів би сказати, шановні колеги, що я не виключаю, що де-не-де можуть бути люди, які не розуміють чи то державної позиції, етики, моралі, режиму відносин із засобами масової інформації і таке інше. Скоріше, я вважаю, що є виключання, з якими я буду боротися.

І. ГЕРАЩЕНКО: - Будь ласка, пані Тетяна Коробова. Прошу.

Тетяна КОРОБОВА: - Виктор Андреевич, главная интрига этих выборов - послевыборная коалиция. Одни "нашеукраинцы" говорят, что "Наша Украина" с "Регионами" - это возможно, другие говорят, что невозможно. Будьте любезны, внесите ясность, пожалуйста, ясность для всего Майдана как главный, почетный "нашеукраинец": парламентская коалиция "Регионы" - "Наша Украина" возможна или невозможна?

И маленькое уточнение: не могли бы Вы сказать - все-таки у правительства Тимошенко было что-то хорошее, или совсем ничего не было? Тогда непонятно, за что Вы были им удовлетворены. Спасибо.

В. ЮЩЕНКО: - Я зараз збираю свої емоції, щоб їх утримати. Знаєте, якщо українська прогресивна преса ще задає такого типу запитання, я думаю, що воно задається від нещирості, розуміючи процеси, які стояли за тим урядом, який Ви назвали. Починаючи від щомісячних криз в усьому, які були ручного типу, і закінчуючи обставинами, які торкаються речей, несумісних зі статусом державного службовця.

Знаєте, окрім того, що я Президент, я ще й мужчина. Я не можу собі дозволити багато говорити - навіть об'єктивного, негативного - про людей, яких я поважав, які стояли на Майдані, яким аплодував мільйон людей. Я не хочу зараз, щоб мої репліки сприймалися як виборча риторика.

Кінець кінцем, я економіст. Я можу мати свою позицію в оцінці тих процесів, які були. І так звана реприватизація, і так звані режимні інвестиційні зони чи зони вільної торгівлі. Все це можна набрати і привести до відповіді, чому в серпні місяці ця країна мала мінус 1,6 падіння ВВП. Це фінал.

Але Ви праві в тому, що й це можна було виправити, маючи декілька обставин. Але найболючіше те, що дискредитація помаранчевих сил - я хочу підкреслити: дискредитація помаранчевих сил - проведена була не в таборі опозиції, а одними з партнерів або групою людей. І це зроблено не для того, щоб прояснити ситуацію в України, а для того, щоб зробити політичний перерозподіл. У цьому я бачу політичні нечистоти. Так не можна себе вести, якщо ми шануємо довіру десятків мільйонів людей.

Я не кажу, що це фатально. Я не кажу, що це не можна виправити. Повірте, серце в мене від цього дуже болить. Бо за цим стоїть розчарування мільйонів людей. Підкреслюю, не в курсі соціальному, економічному чи гуманітарному. Якраз ці відчуття породили у людей емоції, які несумісні з симпатією. А потім кожен день, який після того йшов, добавляв якихось авантюр уже з різних позицій, і це девальвувало команду. Я думаю, що Ви не будете заперечувати цю оцінку. І головне сьогодні - не бризки емоцій пускати на те, що відбулося. Це політика і, можливо, дуже часто в ній бувають висновки чи рішення, які, на перший погляд, для когось є неприйнятними.

Я хотів би сказати, що багато чого ще можна зібрати, підкреслюю, при наявності волі. Відмовитися від авантюр. Відмовитися від некоректної поведінки зі своїми колегами. Це я адресую в усі сторони, я не хочу когось вибирати у диспозиції. Але це той висновок, який треба зробити. Якщо цього висновку не буде зроблено, відповідь буде досить песимістична. Не можна, не зробивши висновків, говорити про другий чи тертій прихід. Комусь потрібні висновки, комусь - каяття, комусь треба робити прощу. Але це те, що зазвичай відбувається між людьми. Так може бути і між політичними силами. Я все ще вірю, але не можу бути гарантом цього процесу. У даному випадку це речі, які лежать на персональній відповідальності тих політичних сил, про які ми зараз говоримо.

І. ГЕРАЩЕНКО: - Будь ласка, Ужгород, прошу.

Наталя МИГАЛИНА, Ужгород: - Шановний Вікторе Андрійовичу...

Т. КОРОБОВА: - А про коаліцію?

В. ЮЩЕНКО: - Танечко, вибачте. Ви про коаліцію мене запитали б після цієї дати рівно через 31 день. Я Вам дам відповідь, добре? Через 31 день.

І. ГЕРАЩЕНКО: - Відповідь можлива через 31 день. Просто, Вікторе Андрійовичу, треба наступну прес-конференцію забивати саме на цей час. Будь ласка, Ужгород, прошу.

Н. МИГАЛИНА: - Враховуючи євроінтеграційний вектор зовнішньої політики України, чи буде розроблена державна комплексна програма розробки розбудови державних кордонів України? Для Закарпаття це особливо актуально, адже ми межуємо з чотирма державами Євросоюзу.

В. ЮЩЕНКО: - Ви підняли дуже правильне, актуальне запитання, тому що до сьогоднішнього дня певна частина українських кордонів не делімітована, якщо ми ведемо мову про шельф Чорного моря в районі Керченської протоки, острова Зміїний, Азовського моря, саму Керченську протоку. Не відбулася демаркація кордону з Російською Федерацією, Білоруссю і тому тема облаштування українського кордону виглядає на сьогодні надзвичайно актуальною.

Тому на переговорах із Президентом Білорусі Лукашенком і з Президентом Росії Путіним ми говорили про те, що на рівні комісії "Путін - Ющенко" є окремий план, який буде розглядатися окремою комісією, з делімітації і демаркації українсько-російського кордону. Та сама ініціатива на міжурядовому рівні сформована для переговорного процесу з Білоруссю. Ми плануємо навіть зробити деякі заходи для того, щоб ініціювати переговори з цими двома країнами.

Ми тримаємо активний діалог із Президентом Румунії і урядом Румунії довкола врегулювання проблем делімітації кордону в шельфі Чорного моря. Ми переконані, що найкращою відповіддю було б двостороннє врегулювання цієї проблеми, не чекаючи рішення Міжнародного суду. Такого типу ініціативи висловлені румунській стороні і ми надалі будемо активізувати цей переговорний процес.

Що стосується західного кордону, ми звернулися до Європейського Союзу з проханням відкрити для України проект з модернізації західного кордону України. Мається на увазі, перш за все, встановлення переходів відповідно до європейських традицій. Сьогодні прикордонні переходи мають середню відстань біля 80 кілометрів як на західному, так і східному кордоні. Це плече приблизно втричі довше, ніж цього вимагають європейські стандарти, європейська практика. Тому мова йде про політику нового облаштування прикордонних переходів, забезпечення нового технічного облаштування цих переходів, облаштування митниць, включаючи новітні сучасні досягнення, які вживаються на західних кордонах європейських країн, - такі як відповідні сканери тощо.

Наша програма якраз спрямована на проведення активної політики облаштування українських кордонів. Я хотів би, щоб люди правильно зрозуміли: мова не йде про встановлення колючого дроту, контрольних чи слідових ліній. Мова йде про те, що на українському кордоні повинні перш за все бути створені всі ознаки кордону й обладнано прикордонні, митні переходи, як того вимагає міжнародна практика.

Це головний контекст. За цим далі буде стояти зміна митних процедур, зміна прикордонних процедур, наближення їх до спрощеного режиму. І окреме питання - це прийняття концепції нової візової політики. Зараз кількість відвідувань України за 2005 рік громадянами, наприклад, Європейського Союзу збільшилася в 1,6 раза. Ми вважаємо, що це в тому числі й за рахунок спрощення візового режиму для громадян Європейського Союзу. Зараз українська сторона, зокрема Міністерство закордонних справ, провела декілька раундів переговорів з Європейським Союзом на предмет лібералізації візового режиму Європейського Союзу по відношенню до громадян України. Думаю, що ця робота завершиться успішно, хоча на сьогодні, я б сказав, ми маємо нелегкі переговори з цього питання.

І. ГЕРАЩЕНКО: - Прошу, колего, Ваше запитання.

ВВС TV: - Рік тому тут були сотні тисяч, мільйони людей, які підтримували Вас. Зараз, здається, ця підтримка стала меншою. В чому помилки Помаранчевої революції, в чому, власне, Ваші помилки?

В. ЮЩЕНКО: - Я повторюю, що це неполадки в команді. Це кадрові помилки щодо цінності, якості тих людей, які представляли помаранчеву команду. Інших прорахунків я не бачу. Люди, які стояли на площі, які захищали право вибору людей, виступали за чесні та прозорі вибори, мали дуже ясну, дуже чітку ціль. Й інших якостей, очевидно, не вимагалося. Коли ці люди стали керівниками окремих відомств, окремих структур, по відношенню до інтересів чи пріоритетів, чи просто фахове виконання цих функцій серйозно відрізнялося від того, що декларувалося.

Але головне, я сказав би, перебуває у моральній площині стосунків, які не витримали демократичних іспитів. Я як Президент до останнього дня робив усе, щоб ті сторони, які представляють помаранчеву команду, заспокоїлися, вийшли на аргументовану позицію, припинили займатися плітками, "прослушками", компроматами.

Тільки воля тих людей могла зупинити цей процес. На жаль, її бракувало. Думаю, що бракує, якоюсь мірою, й до сьогоднішнього дня. Це не послуга Україні... І тому моє рішення було таке, яким воно було. На мій погляд, абсолютно правильне для тих людей, які розуміють, що відбувалося тоді у системі влади, у відносинах політичних і до чого котилася країна.

Я не хочу зараз із моїх політичних відповідей робити, підкреслюю, "піар". Я хочу чесно відповідати вам. Але прошу, щоб у самих запитаннях теж не було контексту виборчої кампанії.

І. Геращенко: - Прошу, наступне запитання.

Газета "Акцент", Донецьк: - Вопрос на экономическую тематику. Виктор Андреевич, прошло более полугода, как Вы издали указ по реформированию угольной отрасли. Как Вы оцениваете, насколько эффективно исполняется Ваш указ и что ждёт угольную отрасль в ближайшей перспективе?

В. ЮЩЕНКО: - Дякую. Зараз ми переоцінюємо місце й роль вугільної промисловості України в енергетичному балансі, в енергетичній політиці в цілому. Найближчим часом запрацюють нові мотиви, які забезпечать розвиток цієї галузі. З однієї сторони, йдеться про суттєву допомогу держави відносно освоєння нових потужностей, з другої сторони, буде запропоновано серйозну ревізію власності і диверсифікацію власності на шахтах ефективних, малоефективних і збиткових. Переконаний, що сьогодні треба вжити нову політику, яка би, перш за все, консолідувала фінанси бізнесу та держави для того, щоби підняти цю галузь.

Не на останньому місці є тема лібералізації цін, яка практично п'ять останніх років, за винятком 2005 року, ніким не здійснювалася. На мій погляд, це є великою економічною помилкою, недооцінка праці шахтаря. Звідки починається економіка? З правильної економіки ціни. Тому в найближчі місяці ви будете свідками такого роду змін, в тому числі й пропозиції зі сторони Мінвуглепрому щодо приватизації цілого ряду енергетичних шахт.

І. ГЕРАЩЕНКО: - Шановні колеги, вже прийшло досить багато запитань. Дозвольте ми будемо тепер чергувати із записками. Є питання, що стосуються економіки: що дасть українським підприємствам скасування поправки Джексона-Веніка?

В. ЮЩЕНКО: - Перш за все скасування поправки Джексона-Веніка дає доступ на американські ринки продукції металургійної промисловості України, хімічної промисловості України, до якоїсь міри вугільної промисловості України.

Поправка, за розрахунками експертів, оцінюється ростом динаміки експортної частини товарообігу в розрахунку на рік приблизно 200 мільйонів доларів. Це ті потенційні втрати, які мала Україна від функціонування цієї поправки.

Окрім того, якщо до цього додати підписання двостороннього протоколу про взаємний доступ на ринки товарів та послуг, яке було зроблено кілька днів тому, ця оцінка піднімається приблизно ще на 500-600 мільйонів.

Окрім цих позицій, знімаємо ще одне питання - це антидемпінгові розслідування, які велися, починаючи від США, Мексикою, Європейським Союзом, Росією. Проти України було відкрито більше тисячі антидемпінгових справ, за оцінками експертів, які забирали від одного до двох мільярдів доларів потенційного товарообігу. Тому я сказав би, те, що зроблено за останні шість місяців, можливо, п'ять останніх місяців, отримання статусу країни ринкової економіки з боку ЄС нам відкриває дорогу від режиму переходу переговорного процесу до режиму вільної торгівлі.

А надання Україні статусу країни з ринковою економікою Сполученими Штатами Америки дає можливість нам, з одного боку, разом з відміною поправки Джексона-Веніка відійти, відмовитися від антидемпінгових переслідувань і отримати ряд системних преференцій, які Україна втратила, здається, у 96 році на американському ринку. Це надзвичайно важливі, великі кроки.

Важливим кроком також було підписання аналогічного двостороннього протоколу з Китаєм, який, я думаю, сьогодні дає можливість Україні по-іншому, зокрема формувати концепцію торгової політики з цією країною.

Тому такого роду зміни є, я сказав би, радикальними на торговому ринку України за останні 15 років. Це найбільш якісні зміни в торговій політиці України.

І. ГЕРАЩЕНКО: - Будь ласка, пані Цуканова, "Франс-Прес".

ГАННА ЦУКАНОВА, "Франс-Прес": - Вікторе Андрійовичу, деякі аналітики вважають, що результат парламентських виборів може спричинити певну корекцію зовнішньополітичного курсу України, особливо євроатлантичного вектору. З огляду на те, що Партія регіонів, відома своєю проросійською риторикою, поки що лідирує у соцопитуваннях, чи Ви погоджуєтеся з цією точкою зору?

І якщо можна, друге питання. Українська преса пише про те, що влада намагається потихеньку витиснути або хоча б обмежити роль "РосУкрЕнерго" у схемах газопостачання в Україну, зокрема через фіскальні засоби. Чи відповідає це дійсності? Дякую.

В. ЮЩЕНКО: - Я вже думав, що ви про "РосУкрЕнерго" забули, а ви ще запитуєте.

Що стосується зовнішньополітичного вектора, я переконаний, він не зазнає змін, не дивлячись на ті нюанси, які Ви коментували. Мій висновок береться з того, що одна справа - бути в опозиції, - далі я буду говорити версію, - інша - коли тією чи іншою мірою покладено формування реальної зовнішньої політики на ту чи іншу політичну силу. Переконаний, якщо говорити аргументовано, з точки зору національних інтересів України, іншої відповіді не може бути. І тому коли ми говоримо про європейську, євроатлантичну інтеграцію - це система національних інтересів, яка найбільш гармонізована.

Я спробую навести, можливо, декілька прикладів, але спочатку хотів би сказати, що це політика не проти когось. Коли ми говоримо про наше стратегічне партнерство з Росією, то ми виходимо з того, що було би великою помилкою щось втрачати у цьому напрямку, як політично, економічно, так і в торговому, ресурсному сенсі. І тому ми говоримо, що політика, яка мобілізує і забезпечує реалізацію національних інтересів, у російському напрямку - це політика одного типу, оскільки ми говоримо про інші процедури, традиції відносин із цією країною.

Але Закарпаття межує із ЄС - територією, вірніше ринком, який там у 8-9 разів потужніший, ніж будь-який інший сусідній ринок. Росія там продає 55% того, що вона виробляє. Так а чому Україна тоді так слабо представлена? Чому вона у 2,5 раза менше, навіть у відносному показнику відстає від своїх сусідів, тієї ж Росії? Від того, що вона там проводила неправильну політику, непослідовну політику. Бо то ринок, який відповідає створенню українських робочих місць, українських податків, української пенсії, українських соціальних програм.

І тому ми говоримо: нам треба зробити політику і для ЄС, відкрити його, щоб мати вигоду з двох ринків, трьох ринків, з чотирьох ринків, а не замикатися на чомусь одному. Але коли ми говоримо про систему економічних інтересів, гуманітарних інтересів, соціальних, адаптації до прикордонних, митних, торговельних та інших процедур, звичайно, ми говоримо про те, що невід'ємною складовою частиною цих інтересів є оборонна політика, яка не відчленяється, яка не може бути як фата-моргана десь окремо, виділеною бути.

І, можливо, найголовніше - що ми країна, розташована в центрі Європи. Європейська концепція полягає у будівництві єдиного європейського дому, а не у формуванні біполярної системи в Європі. Якщо Україна зрозуміє це, якщо це зрозуміє українська громада, політичні сили, я думаю, що ті, хто, можливо, по-іншому дивився на цю політику, здатні зробити продуктивну ревізію.

Але найголовніше - треба говорити аргументами на користь інтересів держави, тоді легко виграти ці дебати. Я переконаний, що по цих питаннях в Україні ще ніхто серйозно не вів дискусію, в нас не було жодного круглого столу. Та, власне кажучи, нас ніхто й не запитує, ніхто не запрошує сьогодні на сьогодні йдіть сюди чи туди. Нині українська нація повинна збагнути цінності свого вибору і цим керуватися, а не чиїмось запрошенням.

Я вважаю, що є політично помилковою позиція за декілька місяців до виборів цю країну, яка сотнями років розхитувалася то по церковному питанню, то по мовному питанню, то по історії, чи то відношенням до традицій, чи то відношенням, в даному випадку, до вектора зовнішньої політики, - сьогодні не є той час, коли треба ставити ці питання. Якщо вони є конфліктні для нації, чутливі або потребують спеціальних продуманих дискусій у парламенті, громадських інституціях і таке інше, не треба це робити за декілька тижнів до парламентських виборів, отримувати "гарячі каштани" для балів тих чи інших політичних сил.

Мені більш імпонує позиція політичних партій Литви, Латвії, Естонії, які ще в дев'яностих роках, формуючи загальнонаціональну концепцію виборів, домовилися, що дискусійні питання, які створюють дискомфорт для нації, не порушувати у виборчих програмах, вони не повинні ставати предметом політичних баталій. Бо це тільки підігріває деструктивні сили. І те, що у нас відбувається - це антиукраїнська робота. Це очевидно.

Тепер, що стосується "РосУкрЕнерго". Я хотів би уточнити, чи ми всі розуміємо, що мова йде про функцію на території Росії: забезпечення транзиту туркменського газу, який Україна викуповує, і по російській території його транзитує структура, яку визначає РФ? Декілька років тому, очевидно, 6-8 років тому, це була "Ітера", яка забирала 43% від об'ємів поставки газу за послуги. Потім, після "Ітери", другою структурою стала "Уралтрансгаз", який брав 37,5%. Ми не знаємо, хто був засновником першої структури, ми не знаємо, хто був засновником другої структури, і я скажу, великого бажання немає й досі дізнатися, хто там його організовував. Україна до цих проектів не має жодного відношення.

Потім, у 2004 році, була призначена структура "РосУкрЕнерго" для забезпечення цієї функції, яка брала і, здається, бере, 37% того об'єму, який вона постачає. У зв'язку з тим, що перш за все в українській політиці, серед політичних сил, які отримали певний дискомфорт з утворенням цієї сили і втратили розподіл тих вигод, які вони отримували ще декілька років тому по газу і по фінансах, а також у зв'язку з відміною бартеру, на якому я наполягав, не тільки у відносинах із російськими постачальниками, але й з туркменськими постачальниками. І ви знаєте, що з цього року ми перейшли на фінансові розрахунки за газ ,який поставляється з Росії, і за газ, який поставляється з Туркменістану.

Але продовжимо розмову далі. Враховуючи те, що деякі структури хотіли зробити ревізію часу і вернути на поле гри ті структури, з якими їм вдавалося співпрацювати 4, 5, 6, 7 років тому, виникла політична полеміка, що "РосУкрЕнерго" це не та структура, яка є відкритою, прозорою, чесною. Ми не знаємо, хто її засновник і так далі, і так далі. І це дійсно українська сторона не знала, і я сказав би, до сьогоднішнього часу глибоко не знає, хто є засновником цієї структури. Я звернувся до всіх організацій, структур, керівників, дав доручення уряду офіційно звернутися до "Газпрому" Росії, до "Райффайзенбанку", Австрія, про надання повної інформації відносно історій і засновників цих структур.

Але продовжуємо мову далі. Ми робили все, щоб цей елемент організації відносин був публічний і відкритий. Це питання передалося - яке політично попередньо було розігріто - на жвавий інтерес ЗМІ. Пішли різні плітки, хто за "РосУкрЕнерго" стоїть. Я хотів би сказати, що "РосУкрЕнерго" продає газ в Німеччині, в Австрії, ми зробили відповідні спроби дати відповідь, хто за цією структурою стоїть. На жаль, українських можливостей тут не достатньо.

Підкреслюю, це не є українська структура, це не є структура, в якій беруть участь хоча би одна з державних структур української сторони. Але, шануючи той запит, який існує на громадському рівні, на рівні ЗМІ, ми сьогодні робимо усю необхідну роботу, яка можлива Україні, щоб отримати дані і виголосити їх ЗМІ, українській громаді. Сьогодні, я сказав би, наскільки мені відомо, контекст роботи української влади із "РосУкрЕнерго" йде у площині якраз отримання відповідних даних. Отримання відповідної інформації. І тому питання, які були пов'язані з видачею ліцензії для спільного підприємства, й інші питання обставлялися невід'ємною умовою надання українській стороні повної інформації про історію і діяльність цієї структури.

Ми сподіваємося, що "Газпром" Росії, "Газпромбанк" і структури "Райффайзенбанку", які мають відношення до цієї структури в Україні, нададуть відповідну повну інформацію.

І. ГЕРАЩЕНКО: - Тут серед записок одна неполітична. Але кажуть, що політика як спорт. Запитання стосується того, як Ви оцінюєте участь української збірної на Олімпіаді в Турині? Що держава робить для підтримки спорту і чи Ви особисто займаєтеся спортом.

В. ЮЩЕНКО: - Я відверто Вам скажу, я також як і мільйони людей вболівав і розраховував на великі здобутки наших спортсменів у Турині. Це не відбулося тією мірою, якою ми очікували.

Я сказав би, можливо, це більше питання зараз до самих себе, ніж до спортсменів. Мені важко, наприклад, дати відповідь, як можуть отримати призові місця спортсмени, наприклад, фігуристи, які не мають спортивного залу для своїх тренувань. Думаю, без тяжких, ретельних багатомісячних тренувань перемоги не буває.

На жаль, коли ми говоримо про те, що в зимових видах спорту ми не маємо серйозних національних баз, то це правда. Ми маємо декілька баз, якими можна гордитися, починаючи від зимових спортивних баз у Карпатах, які належать Міністерству оборони України, де ми прийняли рішення й туди допускають спортсменів з різних відомств, у тому числі й з паралімпійських ігор, але ми розуміємо, що це слабка відповідь. Вона недостатня для того, щоб мати надію на хороші спортивні результати на Олімпіаді.

Тому ми домовилися, що найближчим часом ми зробимо засідання Олімпійського комітету в Секретаріаті Президента. Домовилися, що вивчимо ті пропозиції зі створення ряду баз, які вже сьогодні надійшли до влади. Обговоримо все зі спортсменами й Олімпійським комітетом, у тому числі і перш за все, і приступимо до реалізації національної програми створення спортивних баз, які відповідали б рівню підготовки спортсменів національного рівня для Олімпійських ігор.

Я думаю, влада це повинна визнати - у нас багато років питання створення спортивної бази було глибоко запущеним. Це, можливо, найбільш чесна відповідь на те, що не відбулося з тих очікувань, на які ми сподівалися в Турині.

Що стосується мене особисто, я активна людина, мені хочеться займатися як і тридцять років тому різними видами спорту, в тому числі зимовими, зокрема гірськими лижами. Я люблю гірський туризм. Якщо в мене є можливість хоч якась, три-чотири рази на рік я роблю ці походи. Я дуже люблю займатися волейболом. Мені здається, це дуже еластична, пластична, мобільна гра. Дуже люблю займатися футболом і великим тенісом. Це той круг спортивних захоплень, який найбільш для мене цікавий.

І. ГЕРАЩЕНКО: - Прошу, Ваше запитання.

БОГДАН КРАВЧУК, "Час": - Вельмишановний, пане Президент! На наших теренах дуже багато людей схвильовані тією обставиною, що влада надто толерантно ставиться до ворогів української державності. Тому запитання таке: чи будете Ви ініціювати закони, які чітко визначать відповідальність за спробу порушення територіальної цілісності України, саботаж виконання законів, розпоряджень і так далі? Дякую.

В. ЮЩЕНКО: - Дякую за це дуже цікаве запитання. Ви знаєте, щоб не склалося в нас таке враження, що з такими боями, з такими трудами, коли ми завершили президентські вибори в Україні, то в цій країні все відбулося. Давайте згадаємо, що вся система влади, перш за все, владного самоуправління зверху донизу - це та була система, яка формувалася 4 роки тому. Я не хочу давати деталі, як формувалася Верховна Рада або певні її політичні сили, в якому кабінеті на Банковій і які так звані вибори, в лапках, в дійсності відбувалися. На багатьох рівнях, я переконаний, ми маємо ще не ту владу, яка могла би стабільно супроводжувати національні інтереси країни.

Тому коли ми говоримо про ці вибори, ми говоримо про органи місцевого самоуправління, самоврядування. Органи, яким передаються національні фінанси, бюджетні фінанси для формування національної економічної, гуманітарної, соціальної політики, яка відбивала б інтереси виборців і нації. Ми можемо говорити про те, що актуальною темою для України є судова система. Це система, яка може вдосконалюватися тільки під пильним оком усієї нації. Немає інституту, посади, яка б своїм перстом могла керувати цією системою. Але ми всі з вами розуміємо, як дуже часто своєю необ'єктивністю ранять громадян України рішення, які виносяться на різних рівнях відповідними судами. І коли ми говоримо про ті переслідування, які знала опозиція, які до сьогоднішнього дня не розслідувані. І ті заклики, по суті, ревізії суверенітету України, формування сепаратизму до сьогоднішнього дня перебувають, як правило, або в прокуратурі, або в судових органах.

Коли ми говоримо про те, як зробити ефективну судову систему, ми говоримо про те, що нам потрібна судова реформа. Без змін ми не можемо підняти коефіцієнт ефективності цієї системи.

Біля 40% громадян довіряють правоохоронним органам країни. Це серйозний виклик на те, що ця система потребує дуже серйозної ревізії разом із судовою. І тому, коли ми говоримо про те, як прийти до ефективних змін у цій країні, я хочу сказати одним словом: одними виборами Президента цього не зробиш. Нам треба піклуватися про якість виборів, особливо місцевих органів самоврядування. Це позиція, яка через два тижні буде вирішуватися на загальних виборах.

Я ще раз, користуючись нагодою, звертаюся до громади і наголошую, що те, що буде в Україні через два тижні, значною мірою буде формуватися позицією виборця. Значною мірою. І те, як ми будемо формувати Конституційний Суд, відповідні дорадчі органи судової системи, корпус суддів, українську прокуратуру в центрі й на місцях. Бо крім справи Гонгадзе, на жаль, я думаю, що жодною з інших справ не можна гордитися. Нам залишилася в спадок дуже складна, неповоротка система, але що я можу гарантувати: я завжди буду стояти на конституційній сторожі національних інтересів України.

Не є предметом торгівлі ні по газових питаннях, ні по мовних питаннях, ні по будь-яких хоча б йота національного інтересу. Від того, очевидно, через таку позицію держави ми стаємо свідками то історії газової теми, то історії начебто в'язниць ЦРУ на нашій території, то скоро нас звинуватять у співпраці з Бен Ладеном. Щоб ви розуміли, це просто відголос боротьби. У даному випадку - відголос боротьби української влади за свій суверенітет, за свою цілісність, за окрему роль України як у внутрішніх політичних питаннях, так і в зовнішній політиці. І тут треба апелювати до солідарності всієї нації. Мені болить від того, що українців люблять розводити зараз через різні політичні сили по тих чи інших питаннях. Адже мова йде про те, що нація, яка не може згуртуватися, завжди програє зовнішню політику, зовнішню конкуренцію, зовнішні ринки. Ця нація нічого не виграє.

Тому нам нав'язують в Криму проблему "русского языка". Проблему "русского языка" там, де це регулюється окремо Конституцією. Чотири статті! 94% громадян, українців чи росіян відповідають, що ми "не чувствуем на себе проблемы русского языка в Крыму". Це соціологія говорить. Але у нас появляються патріоти "п'ятої колони", які кажуть: нам треба говорити про проблему "русского языка". Хоча ці "патріоти" жодної пропозиції до парламенту щодо відповідних змін до Конституції за чотири роки не внесли.

Вони підіймають на щит тему НАТО, хоча півтора року тому голосували за НАТО. Де ж та послідовність?

Вони говорить про ЄЕП. А хто проти нього говорить, друзі, хто? Ми лише говоримо про те, що всі процеси повинні відповідати нормам Конституції України. Кучма, коли підписував, навіть дописав: "З урахуванням вимог Конституції України".

І. ГЕРАЩЕНКО: - Досить багато серед записок споріднених запитань, які стосуються позиції Президента щодо того, чи будуть покарані винні у фальсифікаціях минулих виборів і чи буде доведено до суду, на Вашу думку, справа по транзитному серверу?

В. ЮЩЕНКО: - Що стосується питань по фальсифікації виборів. МВС України частково разом із СБУ до судів направили більше 4 тис. справ, пов'язаних з фальсифікацією виборів. Більше ніж по тисячі кримінальних справ відбулися судові слухання і рішення. На сьогоднішній день, здається, 886 чоловік покарано відповідно до цих судових рішень. По інших справах відбуваються судові процеси.

Сьогодні є досить оптимістичні новини по так званій серверній справі. Появилося більше оптимізму в тому, що вона буде доведена і завершена, хоча, відверто вам скажу, ті люди, які мали прямий доступ до ключа, який відмикав кодову систему, ті люди не перебувають сьогодні в Україні. Вони "в бігах" у Росії. Це дещо гальмує цю процедуру.

Не всі бази даних знищені. Сьогодні слідчі органи володіють достатньою інформацією для того, щоб цю справу ефективно продовжити. Я не роблю тиск у цій справі, але регулярно, зараз уже у СБУ, роблю запити про долю цієї справи. В останні кілька тижнів тут появилися перспективи.

І. ГЕРАЩЕНКО: - Прошу, Ваше наступне запитання.

В'ячеслав ЛЕВИЦЬКИЙ, "Вечірні вісті": - Шановний, пане Президенте! Дійсно, незважаючи на кволий перебіг виборчої кампанії, все ж таки деякі речі, які зробили її більш жвавою, мали місце. Наприклад, дуже креативним був заклик "Нашої України" не зрадити Майдан. Я розумію, чому Ви відмовляєтеся назвати, на Вашу думку, найбільш вірогідну конфігурацію майбутньої парламентської більшості. Мабуть, аби не наврочити. Але скажіть, якщо все ж таки коаліція "Партії регіонів" і "Нашої України" відбудеться, Ви як людина, яка теж була на Майдані, сприймете це як його зраду? Дякую за відповідь.

В. ЮЩЕНКО: - Знаєте, Ви мене зараз заганяєте у дуже невдячну позицію, щоб я зробив якусь пророчу оцінку відносно коаліції з Регіонами і чи це буде зрада Майдану. Якщо ми виставляємо першу цінність - ідеали Майдану, а це загальнонаціональні інтереси у першій своїй основі, я переконаний, що це єдиний принцип, по якому ми повинні дивитися на роль союзників у майбутньому коаліційному процесі. Я ще раз можу підкреслити: якщо це партнери, які сповідують те, що вимагали мільйони людей на Майдані як основу як внутрішньої, так і зовнішньої політики; якщо це принципи верховенства слова, верховенства прав людини, демократії; якщо це ті цінності, які є єдино вірними для формування майбутнього України - то це є основа для переговорного процесу.

Я зараз не хочу врочити, з ким цей переговорний процес. Якби я був у даному випадку суб'єктом політичного права, суб'єктом вибору і переді мною стояла задача формування логіки майбутніх переговорів, я б радив наступне: взяти за основу те, що було в основі Помаранчевої революції, як принципи, як концепцію. І це відстоювати.

Тільки давайте не будемо одягати рожеві окуляри. Те, що відбулося з 1 січня по вересень, - це також українська історія, яка говорить про те, що ми називаємо помаранчевою командою. Ця команда, особливо на деяких морально-етичних рівнях, мала дискредитаційну поведінку. Ідеали Майдану так не виграються. І тому коли сьогодні існує, повторюю, певний скептицизм серед виборців, він не пов'язаний з тим, що людям не подобається та чи інша політика. Як правило, людям не подобається поведінка певних фігурантів команди помаранчевих. Люди не думали, що ці представники можуть так себе вести, можуть володіти такими цінностями, можуть так закулісно управляти деякими речами чи процесами. І це не є добре.

Сьогодні, я думаю, важливо не говорити ні про які прогнози. Я маю на увазі - з крісла Президента. Це я роблю як жест для того, щоб у нас був люфт - у державних інтересах, інтересах нації - вести ті політичні переговори, які забезпечують консолідацію політичних сил, які, в той же час, забезпечують реалізацію національних інтересів.

І. ГЕРАЩЕНКО: - Є ряд питань із регіонів. Вікторе Андрійовичу, Вас запрошують і чекають на Харківщині, у Миколаєві, на Черкащині. Є запитання: як держава збирається формувати свою політику в галузі суднобудування?

І друге питання стосується екології: що робитиме держава у сфері екології найближчим часом?

В. ЮЩЕНКО: - Що стосується екології, ми декілька тижнів тому розробили експериментальну програму по Запорізькій області, починаючи від відповідних регіональних структур і закінчуючи планом дій по кожному з суб'єктів господарювання, які наносять шкоду навколишньому середовищу. Окрім того, поставили питання централізованого використання екологічних коштів, які надходять до центрального бюджету від підприємств - платників таких коштів. Цим самим ми хотіли зробити у першому півріччі поточного року експеримент, який би дав можливість в Україні змінити структуру екологічного моніторингу і збільшив би ефективність економічної політики.

Я думаю, що цікавою особливістю цієї політики, зокрема у Запоріжжі, є створення незалежних органів екологічного контролю, по суті, повна автоматизація на рівні території всіх моніторингових процесів. Як хороший експеримент - пряме використання екологічних коштів на місці, а не використання їх через бюджет Мінекології, і ряд інших речей. Я думаю, що найближчим часом ми станемо свідками, наскільки ефективна ця політика. Мені здається, що проблемою екології у більшості міст України є те, що, з одного боку, відсутня чітка база обліку екологічно небезпечних викидів. По дуже багатьох територіях ми не знаємо, хто, скільки і коли викидає. Якщо бути точним, практично не знаємо, хто скільки викидає, особливо, якщо говорити з точки зору постійно діючого моніторингу. Тобто приблизно ми можемо сказати, з якого підприємства, але ми не можемо назвати тих чітких облікових характеристик, по яких варто було би потім виставляти екологічні претензії.

Тому тема починається з наведення сучасного, чіткого, практично автоматизованого обліку цих викидів із швидкою, оперативною реакцією на ці викиди. Для того робиться окрема служба, для того робиться, по суті, автоматизація цієї системи і як експеримент - спеціальний режим наділення екологічними фінансами. Я думаю, що це буде правильна, повна відповідь на те, що ми хотіли бачити на регіональному рівні і по всій Україні в цілому як постановку екологічної політики.

Крім того, я б хотів сказати, що розроблено ряд галузевих і регіональних програм, які спрямовані на боротьбу з екологічно небезпечними виробництвами, викидами або залишками виробництва попередніх років. Це, наприклад, по сірці, по Донецькій області, і по інших територіях. Що стосується суднобудівної галузі. За останні роки відбулися серйозні позитивні речі у роботі цієї галузі. З одного боку, ми маємо на сьогодні підприємства, де замовлення сформовані приблизно на 7 років у галузі суднобудування, де немає проблем на ринку, де немає проблем з робочою силою, де, я сказав би, клопоту великого для держави там немає.

Є ті підприємства, які глибоко кризові, підйом яких неможливий без солідарної участі інвестиційних учасників, держави, в тому числі місцевої влади. Тому десь через три тижні запланована нарада за участю керівників суднобудівних заводів, мета якої - в розрізі проблемних підприємств сформувати спеціальну державну політику, на яку могли б розраховувати певні підприємства. Повторюю, наша головна мета - створити ринкові мотивації для всіх підприємств, як правило, рівні, конкурентні і прозорі.

І. ГЕРАЩЕНКО: - Будь ласка, пані, Ваше запитання, прошу.

ТЕТЯНА ЛЕЩЕНКО, Житомирська державна телерадіокомпанія: - У програмі "Відродження села" сказано про те, що ключовим є питання ціноутворення. І все ж забули про сільгоспвиробника. Зокрема, у Житомирській області такі перспективні галузі як хмелярство і льонарство геть занедбані, в занепаді. Скажіть, будь ласка, чи Вами особисто найближчим часом буде вжито заходів для того, аби ті галузі таки відродилися, оскільки вони на межі знищення? Дякую.

В. ЮЩЕНКО: - Я сказав би, що якщо ми говоримо у цілому про сільське господарство, ми повинні знати наступне: 8,4 мільярда гривень з державного бюджету вперше виділено на аграрний комплекс. Це найбільша сума за останні 15 років. Це сума, яка дорівнює попереднім трьом рокам разом узятим.

Якщо говорити про бюджетну підтримку сільського господарства, на виробничу підтримку сільського господарства напряму сформовано 2,1 мільярда. Довідково я вам скажу, що у 2004 році на ці цілі було направлено 700 мільйонів. Ми втричі збільшили допомогу виробничого характеру сільгоспвиробнику. 2,1 мільярда ми спрямували на соціальну сферу. На 40% збільшили фінансування ремонту й будівництва нових доріг.

Одним словом, 8,4 млрд. грн. - це сума, повірте, серйозна сума, з якою можна працювати по мотиваціях в різних галузях агропромислового комплексу.

Працює 17 програм, з яких, здається, 12 на сьогодні проведено через уряд. Вони мають певні механізми, процедури виділення коштів і так далі. Вони не викликають запитань. По п'яти програмах є проблеми, у тому числі по їхній логістиці. Ці питання, думаю, будуть розглянуті протягом найближчих трьох-чотирьох тижнів на урядовому засіданні.

Хотів би ще раз сказати одну річ. На сьогоднішній день за моїм дорученням - доручення було до 15 березня - розасигновано, здається, 549 мільйонів гривень прямої виробничої допомоги на село. У першому кварталі, якщо взяти останні роки, та й не тільки останні роки, такої суми не виділялося ніколи. Як правило, ця сума відтягувалася для фінансування у третьому-четвертому кварталах. Ми домовилися, що на перший квартал одна четверта річної програми виділена. І сьогодні ніхто не може поставити претензій, наприклад, до Держказначейства, що ці кошти не направлені на територію.

Я повторюю, 17 програм, які працюють, у тому числі й програма по хмелярству, очевидно, це не повна відповідь, очевидно, Україна потребує і більш якісних програм і, можливо, більш раціонального відношення до них. Я хотів би, говорячи про Ваше конкретно запитання, сказати, що я є та сторона, яка вбачає перспективу розвитку хмелярства в Україні, повернення йому того місця, тієї слави, яка ще була років двадцять тому. Перехід на власну селекцію, на власне виробництво і формування відповідних виробничих поставок. Тому я ще хотів би, користуючись тим, що це питання було поставлено і воно дійсно актуальне, я попрошу завтра сформувати окреме доручення по роботі цієї програми і спеціально зреагувати на це.

І. ГЕРАЩЕНКО: - Вікторе Андрійовичу, дуже багато запитань все ж таки стосуються виборчої кампанії. Є таке питання: як Ви оцінюєте взагалі діяльність української опозиції і як Ви вважаєте - чи є чесною передвиборча реклама певних опозиційних блоків?

В. ЮЩЕНКО: - Я можу сказати, що мені не подобається. Мені не подобається, що опозиція, як правило, в своїй ключовій виборчій платформі за основу взяла песимізм. Я переконаний, що це перша заповідь будь-якого політика, який хоче, щоб його вибрали, щоб він виграв перегони, - не починай справу в сумі, в журбі, будь оптимістом, формуй відповідь, як досягти, як бути ліпшим від того, що є.

Працювати з одним конвертом - дорога дуже невдячна. Мені це не подобається як громадянину, але це право політичних сил обирати ту чи іншу тактику. Мені не подобається, коли в ЗМІ за рекламним роликом іде такий "погрібний" бас, який розказує, як тяжко цій країні, яке безробіття. Якийсь такий нехарактерний голос, голос ненормальної людини. Вибачте, я нікого не хочу образити. Це шоу, яке людині пересічній не подобається, цього не потрібно допускати, це говорить просто про слабку мораль. Політику виграють не тільки ті, хто говорить басом, мекає, ричить зранку до вечора, взагалі глухонімий, бритоголовий і таке інше. Ні, мова не про це йде. Я думаю, що політику виграють ті люди, які володіють унікальною комунікацією, які володіють знаннями, відповіддю на те, як зробити краще. Тоді це формула відповіді, формула пошуку.

З іншого боку, мені здається, що це, якщо говорити російською мовою, "издержки". Це "издержки" нашої політичної культури й нашого політичного розвитку. Та їх не вчили іншому. Жити за поняттями і все - це була філософія життя.

І. ГЕРАЩЕНКО: - Споріднене запитання пані Ольги Бабій з Івано-Франківщини: Чи не здається Вам, пане Президент, що термін "розчарування" теж є елементом передвиборчої політтехнології?

В. ЮЩЕНКО: - Абсолютно. Знаєте, коли в мене були можливості більше давати відповіді на запитання, як правило, це інтерв'ю окремим ЗМІ, коли ти даєш відповідь на той чи інший контекст тієї чи іншої політики, яку веде Україна, я думаю, що легко за 30-40 хвилин можна кожного переконати. Давайте подивимося на зовнішньо політичну ситуацію. В 1,6 раза до нас стали більше приїжджати. Чому? Туди, де погано, не їдуть.

За 5 місяців нас визнали країною з ринковою економікою два ключові ринки світу - Сполучені Штати і Європейський Союз. Це колись було в цій країні?

Ми підписали протоколи про взаємний доступ на національні ринки послуг і товарів - з Китаєм, Америкою, ЄС. Це колись було?

Про що ми зараз говоримо з ЄС? Шановні колеги, нам треба угоду по реадмісії, ми не хочемо тримати 14 тисяч біженців щорічно на національному бюджеті й не знати, куди їх відправляти, адже то теж люди. Ми хочемо мати лібералізовану візову політику. Ми хочемо, щоб українців зустрічали в Європі так, як сьогодні українці зустрічають громадян Європи.

Про що ми ще говоримо? Про зону вільної торгівлі з ЄС.

Перед цим 5, можливо, 7 років ця країна була в політичній ізоляції, сюди мало хто приїздив, не говорячи про розробку нової економічної чи візової політики. Україна стала присутньою в політичних рішеннях міжнародного, планетарного й регіонального рівня.

Ми проводимо чесну політику, тому ми вивели своїх хлопців з Іраку. Не тому, що не було іншого прохання, ви це добре розумієте, а тому, що це не відповідає національним інтересам. Наша присутність там повинна вже сьогодні бути іншою. І про це ми говорили з прем'єр-міністром Іраку, міністром закордонних справ Іраку та іншими чиновниками. І я переконаний, що то буде успішна сторінка української політики.

Те саме, якщо ми говоримо про Єдиний економічний простір. Рік тому при всій балакучості у нас не було прийнято жодної угоди. Сьогодні близько 20 угод в рамках ЄЕП, які Україна імплементує в свою програму через відповідні процедури. Вибачте, 12 місяців тому було нуль. Хіба це не прекрасний поступ?

Але коли мова йде про формування політики в третіх країнах, ми кажемо, що це є питання національного суверенітету України. Коли мова йде про формування наддержавних структур, ми говоримо, що це суперечить українській Конституції. Це не ті повноваження, якими володіє Президент України чи українська влада. Ми не можемо приймати рішення з цих питань. Так що тут не так? У чому тут зрада і яких інтересів?

"Українська газета": - Вікторе Андрійовичу, чому на виборах чинна влада не підтримує вітчизняного товаровиробника, а закуповує бюлетені у Шотландії, адже якби ці бюлетені надрукувала Дніпропетровська паперова фабрика, вони б коштували всього 9 копійок, а так - 40-50. І всі ще чомусь дивуються, що не вистачає грошей на вибори до місцевих рад.

І, будь ласка, друге, наболіле запитання від народу. Ви постійно у своїх зверненнях до народу, депутатів згадуєте минулу злочинну владу. Скажіть, будь ласка, а де дівся Кучма? Чи запросять його "на чай" до Генпрокуратури? Ось, наприклад, Бакай нам постійно привіти шле з екранів телевізорів, а Кучму взагалі хоч хтось шукає? Дякую за лаконічну відповідь.

В. ЮЩЕНКО: - Дякую за такий "товстий" натяк.

Де закуповувати - це, взагалі, компетенція ЦВК, але я хотів би сказати, що Ярослав Васильович мені окремо коментував це питання, чому цей вибір ЦВК зробила - в сторону аргументів захисту, безпекового характеру, це було головне. Здається, сьогодні український бюлетень володіє семи ступенями захисту, включно з лінією спеціалізованого ворсу. Це така була позиція ЦВК. Я думаю, що тут були аргументи, перш за все, безпекового характеру ключовими, а не економічного. Зробити все, щоб не дати можливість сфальсифікувати їх тим чи іншим способом. Таке саме риторичне питання можна було б ставити, чому це не на банкнотній фабриці і не на фабриці "Україна", а десь за кордоном. Але такий підхід був зроблений ЦВК. Я його не коментую, я його можу приймати як факт.

Що стосується чаю, мені здається, "на чай" запрошували пана Кучму до прокуратури. Така зустріч була. Я хотів би, не коментуючи багатьох деталей, тому що я їх і не знаю, тієї чи іншої справи, того чи іншого лідера, я хочу сказати одне: якщо сьогодні значна частина українських політичних представників, урядовців, керівників відомств перебувають "у бігах", значить від чогось вони тікають. Їм чомусь не подобаються ті претензії, які зробила українська держава до їхньої діяльності. Тому Боделан, заступник директора порту, громадянин Росії, який захищає російські інтереси. Так само це заявив Ігор Бакай, що він тепер захищає інтереси своєї держави. Таку ж, очевидно, займає позицію пан Щербань, кілька чоловік з МВС, які робили "послушки" в цій країні, які керували, по суті, політичним виборчим процесом, але сьогодні перебувають хто в Ізраїлі, хто...

Процедури всі початі по їх міжнародному переслідуванню, розшуку. Це те, що повною мірою може зробити правоохоронна система України. Вона це зробила.

Що стосується справи по будь-якій конкретній політичній особі, то як хотів би заявити: я беру зобов'язання на себе, якщо ми - я маю на увазі правоохоронні органи України - будуть володіти обставинами, свідченнями, які заслуговують на ведення тієї чи іншою кримінальної справи, я хочу сказати вам те, що, можливо, вам не подобається. Зі свого кабінету я не дам розпорядження генпрокурору чи будь-кому із Служби безпеки розпочинати кримінальну справу. Це є виключно компетенція цих органів. Я можу оперувати тією позицію, на базі тих фактів, які можете дати мені ви, громадські організації чи будь-який громадянин України. Якщо цей матеріал буде в мене, я даю слово, що я йому дам, як кажуть, повний хід. Але давайте поважати слідчу справу, давайте не повторювати те, що в цій країні було 15 років підряд. Якщо на Банковій будуть судити, то ми скоро вернемося до другого Майдану. Давайте володіти терпимістю, давайте бути відданими принципам демократії. Очевидно, вона, в тому числі, полягає і в цьому, щоб не десь творився самосуд.

Як знаєте, прозвучала тема притягнення до судової відповідальності Тихонова, голову Луганської ОДА. Перша інформація - це наказ Ющенка. Те саме по Харкову - та це робота Ющенка! Звичайно, так звикли, щоб з першого кабінету "фас!" давали і на мене, і на моїх друзів, і на політичних опонентів. Давайте говорити мовою правосуддя, мовою фактів, мовою демократичних чеснот.

І. ГЕРАЩЕНКО: - Я перепрошую, у нас залишилося п'ять хвилин роботи. Я дуже хочу, щоби ми ще встигли відповісти на кілька запитань. Вікторе Андрійовичу, що стосується виборів. Ви часто вживаєте термін "демократичні політичні сили". Кого Ви маєте на увазі? Ваш прогноз: чи будуть у наступній коаліції блок ПРП-Пора, блок Костенка-Плюща, Соціалістична партія України?

В. ЮЩЕНКО: - Коли я говорю про блок демократичних сил, я, в першу чергу, безумовно, маю на увазі помаранчеві сили, ті сили, які формували основу помаранчевої коаліції, помаранчевого руху, Помаранчевої революції. Безумовно, ті політичні сили, які називалися в запитанні, це сили невід'ємні від того блоку.

Думаю, що до цього блоку можуть бути добавлені й інші сили, які не були учасниками Помаранчевої революції, але в основу свого вибору, в основу своїх цінностей вони поклали те, що ми називаємо цінності помаранчевого Майдану.

І. ГЕРАЩЕНКО: - Будь ласка, Ваше запитання, і потім остання пані.

- Добрый день, господин Президент. В контексте разгосударствления пока еще государственной телерадиокомпании "Крым". В конце февраля вышел указ за Вашей подписью, одним из пунктов которого было требование к нашей телекомпании в трехмесячный срок увеличить объем вещания на украинском и крымскотатарском языках. Сегодняшнее соотношение русского и украинского языков на территории традиционно русскоязычного Крыма составляет 50 на 50, что в принципе является достаточным. В то же время, многие эксперты выражают опасения, что права русскоязычных граждан могут быть ущемлены. Как быть, господин Президент?

В. ЮЩЕНКО: - Ви знаєте, я б не хотів знову творити мовну проблему. Насправді, це речі, які легко регулюються доброю волею керівника компанії, журналіста і місцевої влади, якщо ми розуміємо, про які цінності йде мова. Якщо ми розуміємо, що ми живемо в Україні і Крим є невід'ємною частиною України, що державна мова України є українська, що повага до національних коренів - це є функція, завдання будь-якої компанії. І про це говорить закон, як чинити в такому випадку. Президент своїм указом не регулює, вибачте, не регулює часи мовлення у Вашій компанії і ніколи не буде регулювати. Але Ваше запитання мене дивує, тому що у Вашому віці, задаючи таке запитання, я розумію, наскільки ще ця тема для Вас сформульована досить нераціонально, досить політизовано, досить зло, досить агресивно.

Ви знаєте, я переконаний, що відповідь на те, якою повинна бути людина через 5-10 років - це та людина в Україні, яка знає і російську, і українську, і англійську. Можливо, комусь треба знати німецьку й французьку мови. А ще краще, якби 3-4 мови. Мені здається, Ви як журналіст ставите запитання некоректне, тенденційне. Тому що мова не йде про вибір між тим і тим. Мені не подобається, що Ви ставите запитання, що українська мова як державна мова повинна існувати завдяки жертві російської мови. Ні. Ні про які жертви не йде мова. Коли Ваша дитина вчить англійську мову чи українську, вона це робить не в жертву російський, а в плюс до російської. І тому коли ми говоримо про мовну політику в Україні, ми говоримо: національна мовна політика ніколи не буде направлена проти мовної культури того чи іншого народу. Ніколи. Так можуть коментувати тільки галасливі політики. Переконаний, мої діти говорять російською мовою. Я не знаю, чи Ваші діти говорять українською мовою, але мої діти говорять російською. І вони прекрасно знають українську. І те запитання, яке Ви поставили російською мовою, вони прекрасно поставили б українською, поважаючи діалог, спілкування і так далі.

Але на ці речі я можу не реагувати. Я хочу тільки довести державницьку позицію, не спекулятивну. Переконаний, якщо б такого роду журналісти як Ви сіли б за стіл, стали дійсними ініціаторами того, які істинні проблеми є в мовній політиці - я не кажу в сторону тієї чи іншої мови, взагалі в контексті мовної політики - на території Криму чи в Закарпатті, адже у нас є цілі райони, які говорять іншою мовою. Ви це знаєте? Очевидно, знаєте. Ви знаєте, що шкіл, наприклад, угорських у нас в Україні 96? В Криму ми маємо одну українську школу.

Нам треба коректно, без імперського натиску відноситися до проблем тих чи інших народів, націй, у тому числі в контексті мовної політики. Не робити спекуляцій. Якщо ми розумні люди, я переконаний, ми повинні давати раціональну відповідь на виклики, які можуть існувати в тій чи іншій політиці.

Сьогодні мені досить важко коментувати і позицію Кримського парламенту, де 98% бюджету йде на фінансування російської мови - від садочка до школи, закінчуючи вузом - з українського бюджету. В тому числі за рахунок перерозподілу бюджетних субвенцій. Ми підтримуємо цю мову і говоримо, що ми в цьому бачимо коректність, толерантність нашого підходу. Якщо, вибачте, цього не розуміє провідний канал чи провідний журналіст, мені від цього боляче, повірте. Я переконаний, що Ви як поводир, який на півтора корпуса повинен бути попереду громади, і у мовній політиці в тому числі, повинні показувати приклад, як стає багатшою людина, яка знає не одну мову зі словником. На мій погляд, це була б найкраща політика - говорити про розвиток і татарської мови, і української, і російської, і грецької, і французької, кому що до вподоби. Це цікава постановка, давайте будемо сідати й розбиратися.

Хоча я знаю, що в Криму працює, здається, 14 кримськотатарських шкіл. Мало цього - давайте ініціативи, адже це питання місцевого рівня, і я можу реагувати як Президент. До мого слова можуть прислухатися на місцевому рівні, але можуть його і проігнорувати. Але я можу бути вашим партнером, якщо це раціональна постановка.

І. ГЕРАЩЕНКО: - Шановні колеги, ми працюємо вже майже дві години, і тому давайте домовимося, що зараз йде останнє запитання. Ми залишимо якийсь час для особистого спілкування з Президентом України, для традиційного фотографування. Є прохання передати власну книжку, підписану автором, про Майдан. Прошу, пані, останнє запитання.

Наталя КУЛИК, "Свобода": - Вікторе Андрійовичу, скажіть, будь ласка, якщо блок Юлії Тимошенко набере на виборах більше голосів ніж "Наша Україна", Ви готові погодитися на призначення Юлії Тимошенко Прем'єр-міністром України?

В. ЮЩЕНКО: - Поставте мені це запитання через 30 днів.

І. ГЕРАЩЕНКО: - Я хочу сказати, що ми сьогодні відповіли рівно на 30 запитань. Через 30 днів ми зробимо нашу наступну прес-конференцію. Вікторе Андрійовичу, я запрошую Вас до фінального слова. Всім дякуємо за прекрасну атмосферу, яка була на нашому заході.

В. ЮЩЕНКО: - Я також Вам усім дуже вдячний, хоча Ви не задали ще дуже багато запитань - я дивлюся по тематиці. Але ми зробимо прес-конференцію вже, мабуть, після виборів?

І. ГЕРАЩЕНКО: - Вже після виборів, але тут же, в цьому ж приміщенні, у квітні - обов'язково.

В. ЮЩЕНКО: - ...але давайте домовимося: після виборів на ті запитання, які я прокоментував, що через 30 днів я буду відповідати - давайте зустрінемося через 30 днів у цьому залі, якщо бажаєте - у цьому складі.

І. ГЕРАЩЕНКО: - Можемо розширити склад.

В. ЮЩЕНКО: - Можна розширити і перейти в зал - там можна розмістити більше журналістів.

Шановні колеги, друзі, побратими, брати і сестри! Що я хотів би сказати? Я завжди буду дивитися на фігуру журналіста як фігуру, яка веде за собою - свідомо чи несвідомо - мільйони людей. На мій погляд, найефективніший журналіст - це вільний журналіст, який не боїться за свою позицію, не боїться перш за все перед владою чи по відношенню до інших сторін. Ми сьогодні маємо вільне слово, маємо майже вільного журналіста. Інколи по деяких позиціях, мені здається, аж занадто вільного журналіста, тому що дуже часто без жалю раняться державні, національні інтереси. Дуже хотілося б, щоб у цей надзвичайно складний період, коли для мільйонів людей треба визначитися, і визначення, вибачте, йде, я в цьому переконаний, не по кольору прапора, а по житію твоєму, що за тобою стоїть, які цінності, яка життєва позиція тобою відстоюється, що ти принесеш цій країні. Ми прожили 12 місяців у свободі та демократії. Більше вдалося, дещо не вдалося, і це річ нормальна. Це абсолютно не дає нам права опускати голову. Але визначальність моменту, який ми маємо сьогодні, в тому, чи даємо ми можливість через вибори 26 березня повернутися тому, що у нас було до 2005 року, чи не даємо такої можливості. Адже відповідь на те, що Україна має усталену демократію, ще молоду, залишається актуальним. І тому питання дуже актуальне - з ким ти? Яка твоя позиція?

Встаньте над обставинами. Як ніколи сьогодні українській нації потрібна правда. І тому я аплодую журналістам, які можуть говорити цю правду, не будучи прихильниками тієї чи іншої політичної сили. Якщо в Криму є людина, яка може оприлюднити "бандитські" списки народних депутатів, я цій людині завжди буду аплодувати. Я не знаю, хто вона за приналежністю до тієї чи іншої політичної сили. Тому що вибір іде, власне кажучи, між добром і злом. Це ключовий вибір нації, який потім треба трансформувати на реформу суду, прокуратури, будь-якого виконавчого органу, який буде формувати, призначати система виконавчої місцевої влади і орган місцевого самоврядування.

Власне кажучи, ми стоїмо ще перед однією українською революцією, яку треба, скоріше, продовжити, закріпити. І тому я звертаюся до вас перш за все як громадянин. Будьте зараз об'єктивні, будьте чесні, доведіть цю позицію до громадян. Ви володієте правом на перо. Цим правом можна формувати і добрі цінності, й злі. Переконаний, що для журналістів сьогодні унікально щасливий час. Ми ведемо полеміку по питаннях, які два роки тому ніхто не ставив. Сьогодні ми маємо задоволення не тільки вести полеміку, а й розбудовувати відповідь по тому чи іншому питанню.

Я надіюсь на українського журналіста. Бо у моєму переконанні це великий достойник. Серед вас є багато імен, які це довели своїм життям за останні місяці і роки.

Я хотів би побажати усім вам професійного щастя, щоб ви всі професійно вдалися. Щоб за вами стояли тисячі й мільйони людей, які вам довіряють. Щоб ви були щасливі у своїй родині на многії й благі літа.

І. ГЕРАЩЕНКО: - Дякуємо всім вам, ще раз дякуємо Національній телекомпанії України, дякуємо каналу, що дві години працював разом з нами.