|
|
| 30 вересня - 4 листопада 2002 року
N25-32 |
| |
Генеральне консульство України в Торонто повідомляє:
|
30 вересня 2002 року
N25
Генеральне консульство України в Торонто подає повний текст надрукованого 28 вересня 2002 р. в українській газеті "День" інтерв'ю Міністра закордонних справ України Анатолія Зленка щодо безпідставних звинувачень України у порушеннях санкцій Ради Безпеки ООН проти Іраку та результатів візиту Міністра до штаб-квартири ООН у Нью-Йорку:
- До яких результатів привели ваші зустрічі в ООН?
- Насамперед, я хотів би вгамувати пристрасті і зайві емоції. Ситуація, яка склалася навколо безпідставних звинувачень України у порушеннях санкцій Ради Безпеки, є непростою, неординарною, вона викликала значний міжнародний ажіотаж, втім не треба втрачати голову. Україна адекватно і з повною серйозністю відреагувала на закиди у свій бік. Ми не маємо наміру ані відмовчуватись, ані виправдовуватись.
- Я чітко довів позицію нашої держави Генеральному секретареві ООН Кофі Аннану, Голові і членам Ради Безпеки, зокрема усім представникам "постійної п'ятірки" (Велика Британія, Китай, Росія, США, Франція), Голові Комітету Ради Безпеки із санкцій щодо Іраку, а також Голові Комісії з моніторингу, контролю та інспекцій ООН (UNMOVIC).
- Основний підсумок проведених зустрічей - це повне розуміння позиції України за актуальних політичних обставин. Ми провели широку роз'яснювальну роботу, засадничим елементом якої є той факт, що Україна дотримувалася і продовжує дотримуватись своїх зобов'язань із виконання санкцій Ради Безпеки стосовно Іраку. Повторюю, це - доконаний факт.
- За 11-річну історію Комітету 661 Ради Безпеки (комітету, який було утворено 1990 року, і який безпосередньо опікується санкціями проти Іраку. - Ред. ) було підготовлено десятки доповідей з питання санкцій проти Іраку. В жодній з них фактів або будь-яких підозр, які б свідчили про порушення Україною ембарго ООН, не було і не могло бути наведено.
- Україна, як будь-яка інша держава, не може сприйняти обвинувачень, які грунтуються на припущеннях. Наша реакція на звинувачення є не емоційною, а практичною. Щоб розвіяти найменші сумніви, ми не лише висловлюємо готовність до повної транспарентності та співпраці з ООН для об'єктивної оцінки висловлених закидів, але й вже виступили ініціаторами відповідних кроків Ради Безпеки. Україна не пропонує, а наполягає на проведенні за згодою Ради Безпеки розслідування будь-яких фактів нібито причетності нашої держави до незаконної торгівлі зброєю з Іраком.
- А щодо конкретних результатів, то їх є декілька. Насамперед, у зустрічах з членами Ради Безпеки ми домовились про проведення консультацій цього органу із питання, порушеного Україною. По-друге, ми отримали запевнення, що розгляд проблеми в Комітеті Ради Безпеки щодо санкцій проти Іраку матиме об'єктивний і неупереджений характер. По-третє, ми визначили механізм проведення розслідування будь-яких фактів нібито порушення Україною санкцій проти Іраку. По-четверте, від імені Президента і Уряду України я запросив до нашої держави міжнародних експертів ООН для з'ясування необхідної інформації. По-п'яте, запевнення України у твердій готовності до співпраці віталися і були з розумінням сприйняті як Генеральним секретарем ООН Кофі Аннаном, так і представниками держав-членів Ради Безпеки.
- Якими були, на ваш погляд, причини виникнення цієї ситуації зі звинуваченнями України?
- За відсутності чітких доказів я схильний розглядати нинішню ситуацію крізь призму поточної міжнародної кон'юктури і тих внутрішньополітичних проблем, які загострилися в нашій країні. Ми не раз ставали об'єктом цілеспрямованих антиукраїнських кампаній. За останні роки нашу державу десятки разів звинувачували у незаконній торгівлі зброєю, зокрема, з африканськими державами. Водночас, ці закиди ніколи не підтверджувалися і завжди спростовувалися. Незмінною також зберігалася й тактика - обвинувачення висувалися напередодні значних політичних або економічних подій.
- В цілому ми не сприймаємо і не будемо сприймати спроб використання безпідставних звинувачень проти України як засіб усунення нашої держави з поля європейської та євроатлантичної інтеграції. Зовнішньополітичний вибір нашої держави, її участь в глобальній антитерористичній коаліції не можуть бути розмінною монетою напіваргументованих спекуляцій.
- Ваш прогноз стосовно вирішення проблеми?
- Я впевнений, що виниклі непорозуміння будуть швидко владнані. Сподіваюся, що об'єктивне розслідування остаточно розставить крапки над "і". У цьому сенсі Україна розраховує на міжнародну підтримку. Стратегічний характер наших відносин не може бути заручником ані поточної політичної ситуації, ані будь-яких зовнішніх намірів розколоти єдність сучасного євроатлантичного альянсу, до якого Україна себе зараховує. Наша держава чітко підтверджує свою незмінну налаштованість на розвиток із США дружніх партнерських відносин.
30 вересня 2002 року
N26
Генеральне консульство України в Торонто подає повний текст звернення Президента України Леоніда Кучми до українського народу (28 вересня 2002 року) щодо останніх подій в Україні.
" Дорогі співвітчизники!
Події останніх днів викликають у мене змішані почуття: і надію, і гіркоту, і навіть тривогу.
Ви знаєте, що останніми днями Верховна Рада нарешті спромоглася фактично утворити більшість. Це дозволить парламенту почати практичну роботу. Від мітингування та створення слідчих комісій Верховна Рада нарешті перейде до ухвалення законів. Це великий крок уперед. Я сподіваюсь, що найближчими днями більшість буде сформовано остаточно.
У той же час група народних депутатів непримиренної опозиції відмовляється виконувати свої прямі обов'язки законодавців. Замість цього вони намагаються створити в країні атмосферу політичної кризи. Цим людям слід було б задуматись: чи вони воліють виконувати обов'язки, які на них поклав 50-мільйонний народ України на виборах, чи вимоги учасників мітингів, які зібрали по всій Україні близько 50 тисяч людей.
Я поважаю співвітчизників, що вийшли на мітинги. Не можу не визнати: ці люди мають реальні причини для невдоволення і цілком природно покладають відповідальність за негаразди в країні на владу. Але одна справа - висловити своє невдоволення, а зовсім інша - вимагати насильницької зміни влади і суспільної системи. Підкреслюю, насильницької. Згадайте, як група депутатів вдерлася спочатку на державне телебачення, а потім - в будинок Президентської адміністрації. Згадайте саботаж у Верховній Раді, який намагалися вчинити ці люди. І перші "результати" в лапках їхньої роботи вже маємо: в четвер, 26 вересня, серед багатьох законів, які були провалені - закон про пільги для сімей, в яких є два або більше інвалідів. Державна допомога їм тепер затримається на кілька тижнів, а може, й місяців. Не прийнято також закон про протидію відмиванню брудних грошей. Це створює Україні негативний імідж у світі і може спричинити санкції міжнародних організацій. Можливо, саме цього й домагаються організатори парламентського саботажу 26 вересня?
Характерна риса: під одним прапором об'єдналися ті політичні сили, які ніколи не були разом. Комуністи - з націоналістами, радикали - з тими, хто завжди відстоював поміркованість в політиці, борці з корупцією - з особами, щодо яких порушені кримінальні справи саме за корупційними статтями.
Непримиренні вимагають, щоб я подав у відставку. Категорично заявляю: я цього не зроблю. Не зроблю тому, що я обраний народом Глава держави і відчуваю всю повноту відповідальності за те, що відбувається в країні. Ці люди вимагають для себе права перекривати вулиці. Права зневажати й ображати міліціонерів. Права вриватись у приміщення під тим приводом, що, мовляв, депутату все можна.
Їх мета - революція. Але Україні революція не потрібна. За останні десять років ми пройшли нелегкий шлях і зуміли, на відміну від більшості країн колишнього Радянського Союзу, уникнути крові, громадянської війни і танків на вулицях міст. Зараз Україна потребує здорової економіки та громадянського порозуміння. Довгий час ми скочувались на дно економічної кризи. Сьогодні йде економічне зростання. Ми пережили гіперінфляцію - нині гривня стабільна, як ніколи. У нас є всі підстави перейти від вирішення економічних проблем до вирішення соціальних. А це неможливо зробити без плідної роботи Верховної Ради.
Така робота розпочалася. Я певен, що депутати спроможуться її продовжувати. І тому я знов звертаюсь до радикалів: схаменіться. Ви можете повернутись у парламент і там доводити свою правоту - якщо доведете. Або ви можете, спираючись на кілька тисяч своїх прихильників, ще раз вивести людей на площу. Вибір за вами.
Громадянам України мітинги 16 і 24 вересня показали: переворот в нашій країні не пройде. Десятки тисяч громадян вийшли на мітинги, висловили своє невдоволення. Але - на відміну від депутатів - не спричинили жодної бійки, жодного серйозного інциденту.
Заявляю з усією відповідальністю: я сам ніколи не піду на порушення Закону. Але й будь-кому іншому не дозволю порушувати Закон і провокувати застосування неправомірних силових засобів при вирішенні політичних питань.
Дякую за увагу."
31 жовтня 2002 року
N27
Генеральне консульство України в Торонто подає повний текст Заяви Міністра закордонних справ України А.М.Зленка перед журналістами (31 жовтня 2002 р.) та його відповіді на їх запитання.
ЗАЯВА
Міністра закордонних справ України А.М.Зленка перед журналістами (31 жовтня 2002 р.)
"Як відомо, 30 жовтня, Північноатлантична рада НАТО прийняла рішення провести в Празі засідання Комісії Україна-НАТО на рівні міністрів закордонних справ.
Тим самим Альянс, по суті, відійшов від попередніх планів провести саміт з Україною.
Ми сприймаємо це рішення спокійно.
Без зайвого ажіотажу та емоцій.
Уважно вивчаємо його причини і можливі наслідки.
Наша остаточна реакція буде залежати від цілої низки чинників.
У тому числі від рівня та змісту документів, які пропонуються до підписання.
На нашу думку, вони повинні надати особливому партнерству з НАТО справді нової якості.
Зараз, "по гарячих слідах", хотів би розставити деякі крапки над "і" в стратегічному плані.
По-перше, особливе партнерство України з Альянсом є невід'ємним елементом європейської безпеки.
Тому позитивна основа наших відносин залишається незмінною.
Свідченням цього є рішення про запрошення України на Празький саміт.
Те ж саме можна сказати про стратегічний курс України на євроатлантичну інтеграцію з орієнтацією на членство в НАТО.
Від цього курсу ми не відмовляємося.
По-друге, мені хотілось би, щоб рішення Північноатлантичної ради не стало предметом внутрішньополітичних спекуляцій всередині України.
Ми тісно співпрацюємо з Альянсом на всіх напрямах, в тому числі і політичному.
І рівень цієї співпраці в деяких сферах є дуже високим.
Цього не можна не визнавати.
Кризи у відносинах з НАТО немає.
Є певні колізії у відносинах з одним із членів Альянсу.
Але я певний: все це тимчасово.
Колізії минуть, а особливе партнерство залишиться.
І не лише залишиться, а буде розвиватися по висхідній.
Дякую за увагу."
Відповіді Міністра закордонних справ України А.М.Зленка на запитання журналістів:
- Говорячи про "одного із членів Альянсу", Ви, очевидно, маєте на увазі Сполучені Штати. Ви вважаєте, що рішення НАТО прийняте на ініціативу Вашингтону?
- Так, ми не робимо з цього секрету.
- Так само, як і самі Сполучені Штати не роблять таємниці із своїх дій.
- Переконаний, що нинішні ускладнення у відносинах Києва та Вашингтона мають тимчасовий характер.
- Цих ускладнень не бажають ні більшість українців, ні більшість американців.
- Бо ні для кого не секрет: за цим стоїть короткозора, недалекоглядна і незрозуміла політика.
- До речі, я вдячний тим членам НАТО, які після вчорашнього рішення підтвердили незмінність своєї підтримки євроатлантичного курсу України, як, власне, і подальшому розвитку співробітництва з Україною в цілому.
- Не маю сумнівів, що і тимчасові ускладнення у відносинах з Вашингтоном не призведуть до принципових змін рівня та характеру співробітництва між Україною та Альянсом.
- Чи пов'язане рішення НАТО з відомою ситуацією навколо "Кольчуг"?
- Щодо "Кольчуг", то тут дуже багато пустої риторики.
- Ця ситуація, як я розумію, більшою мірою використовується як PR-захід.
- Проте гадаю, зв'язок між рішенням НАТО і "Кольчугою" є виразний.
- Звертає на себе увагу той факт, що рішення щодо проведення КУН на міністерському рівні прийняте, не чекаючи висновків делегації американських і британських експертів, яка відвідувала Україну.
- Чим пояснюється така поспішність рішення?
- До речі, Президент досить чітко напередодні дав зрозуміти, що Україна налаштована на діалог.
- І якщо інша сторона виходить з такого ж розуміння, то є доцільність у проведенні засідання КУН на вищому рівні.
- В іншому разі - Президент не бачить сенсу, оскільки це не відповідало б рішенню РНБО щодо визнання нового формату відносин з НАТО.
- Чи прийме Україна запрошення на Празький саміт?
- Саміт - це політична зустріч на вищому рівні.
- Тому в тому вигляді, як Ви сформулювали, питання для нас не стоїть.
- Саміту Комісії Україна-НАТО в Празі не буде. Це зрозуміло з вчорашнього рішення Північноатлантичної ради.
- Чи буде зустріч на міністерському рівні - це рішення ми приймемо ближчим часом.
- При цьому будуть братися до уваги всі фактори, в тому числі заплановані до підписання документи і змістовне наповнення засідання КУН, яке окреслило б майбутні відносини.
- Що втратить Україна, якщо не поїде до Праги?
- Гадаю, дана ситуація є однозначно програшною як для України, так і для НАТО.
- По великому рахунку, від цього не виграє і вся європейська безпека.
- Боюсь, що після рішення НАТО по Україні "празький торт" матиме гіркуватий присмак.
- Подивимося, хто від цього виграє: певні кон'юнктурні міркування чи прагматичний підхід, розрахований на перспективу.
- Але незважаючи на те, поїде Україна в Прагу чи не поїде - наш курс на євроатлантичну інтеграцію залишається незмінним.
01 листопада 2002 року
N28
Генеральне консульство України в Торонто інформує, що протягом 2002 р. Державною туристичною адміністрацією України з метою пропаганди туристичних можливостей України, ознайомлення світової громадськості з історико-культурним надбанням українського народу та туристично-рекреаційним потенціалом нашої країни проведено ряд важливих маркетингових заходів, а саме:
- презентовано нову маркетингову стратегію українського туризму для представників провідних туристичних фірм, представників ЗМІ та організаторів масових видовищ;
- 27 вересня, у Всесвітній день туризму та День туризму в Україні відбулася презентація електронного сайту Державної туристичної адміністрації, на сторінках якого розміщена інформація щодо діяльності Держтурадміністрації, нормативно-правові документи галузі, цільові програми, новинки туризму, загальний нарис про Україну та її туристичні можливості, інформаційні матеріали про туристичні фірми тощо. Адреса сайту: www.tourism.gov.ua
Крім того, на 1 квартал 2003 р. заплановано створення окремого сайту
"Відпочивайте в Україні" в рамках програми "Україна запрошує".
04 листопада 2002 року
N29
Генеральне консульство України в Торонто повідомляє, що 30 жовтня 2002 р. у місті Києві відбулося засідання круглого столу на тему "Стан та перспективи впровадження інформаційних технологій в освітню сферу України", організоване Представництвом ООН в Україні, Державним комітетом зв'язку та інформатизації та ВАТ "Укртелеком".
Круглий стіл поклав початок циклу науково-практичних семінарів та круглих столів "Інформаційні технології в освіті", ініційованого кафедрою дистанційного навчання Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій спільно з Міжнародним центром перспективних досліджень у рамках Програми "Інноваційний трамплін: Інформаційно-комунікаційні технології задля добробуту України".
Метою проведення запланованих заходів стала концентрація зусиль зацікавлених сторін щодо впровадження в нашій державі дистанційних форм навчання, визначення організаційних, законодавчих та методичних потреб його забезпечення. Програма "Інноваційний трамплін: ІКТ задля добробуту України" вже має досвід проведення низки круглих столів з питань реформи освіти та визначення електронної готовності.
Обговорення нагальних проблем впровадження дистанційного навчання вступною промовою розпочали заступник голови Держкомзв'язку Володимир Коляденко та перший заступник генерального директора Укртелекому Олексій Савченко. У роботі круглого столу також взяли участь науковці, дослідники, представники громадських організацій, бізнесу, вищих навчальних закладів.
В. Коляденко привітав ініціативу проведення серії круглих столів та зазначив, що на сьогодні вже визначилися головні перспективи та параметри реалізації програми "Інноваційний трамплін". За його словами, без запровадження нових форм освіти, які базуватимуться на сучасних інформаційно-комунікаційних технологіях, без створення для цього належної матеріальної бази, законодавчого забезпечення та необхідних методик неможливо реалізувати курс євроатлантичної інтеграції нашої держави.
Засідання круглих столів дозволять у подальшому вирішити ряд нагальних проблем. Серед них, перш за все, -- розробка єдиної політики у галузі запровадження інформаційно-комунікаційних технологій в освіту та нормативно-правової бази для регулювання середовища дистанційного навчання.
До речі, кінцевим результатом серії засідань має стати документ, що базуватиметься на ґрунтовному аналізі обговорення (багатосторонній меморандум про співпрацю, чи протокол про наміри, а також вироблені у загальних рисах стратегічні напрямки подальшої співпраці). На основі цих матеріалів планується сформувати необхідні нормативно-правові документи для регулювання сфери ІКТ в освіті.
Необхідність законотворчої роботи у цьому напрямку зумовлена, насамперед тим, що Закон України "Про освіту" сьогодні фактично не регламентує терміну "дистанційна освіта", відсутній цілий пласт її законодавчого забезпечення.
У своєму слові В. Коляденко відзначив плідну співпрацю Держкомзв'язку з вітчизняними навчальними закладами у виробленні політики розвитку ІКТ та інформаційного суспільства в цілому. У галузевих вузах, у першу чергу, в Університеті інформаційно-комунікаційних технологій, де вже створена кафедра дистанційного навчання та в Одеській національній академії зв'язку ім. О. Попова, яка разом із Міжнародним Союзом Електрозв'язку втілює відповідний проект, дистанційна освіта поступово займає свою нішу.
Заступник голови Державного комітету зв'язку запевнив організаторів заходу у готовності відомства до всебічної підтримки ініціатив розвитку дистанційного навчання в Україні.
О. Савченко зі свого боку підкреслив, що Укртелеком зацікавлений у сприянні цьому розвитку. За його словами, товариство також тісно співпрацює з Державним університетом інформаційно-комунікаційних технологій. В рамках такої співпраці проводяться спільні дослідження проблемних питань ІКТ в освіті, які приведуть, запевнив він, до відчутних результатів. Зокрема, перший заступник генерального директора Укртелекому повідомив, що товариство має намір у подальшому здешевити послуги Інтернету для дистанційного навчання.
На засіданні круглого столу присутні заслухали й обговорили доповідь доцента Київського національного університету ім. Т. Г. Шевченка Володимира Шевченка. Прозвучали також доповіді завідуючого кафедрою Національного Університету "Києво-Могилянська академія" Володимира Бублика та представника Міжнародного центру перспективних досліджень професора Володимира Нікітіна. Освітяни говорили перш за все про стан ринку освітніх послуг і, дещо детальніше, про визначення точок співпадання чи неспівпадання інтересів споживачів та продавців таких послуг.
Заступник генерального директора ВАТ "Укртелеком" Олег Копійка проаналізував причини, що гальмують повномасштабне впровадження інформаційних технологій в освітню сферу України та назвав переваги, які надасть дистанційна освіта громадянам нашої держави. Тут йшлося не лише про новий рівень доступності знань, але й про створення гнучкої безперервної освіти, формування єдиного освітнього середовища. Незважаючи на названі ним тимчасові технічні проблеми розвитку дистанційного навчання, О. Копійка запевнив, що нещодавно побудована мультисервісна мережа Укртелекому дозволяє надавати інтернет-послуги на європейському рівні. Отже, підсумував він, Україна вже технічно готова для виведення дистанційного навчання на рівень національної задачі. Слово за створенням належної нормативно-правової бази.
04 листопада 2002 року
N30
Генеральне консульство України в Торонто інформує, що 1 листопада 2002 р. відбулося підключення Єдиного веб-порталу органів виконавчої влади до мережі Інтернет. На прес-конференції з цієї нагоди були присутні: керівництво Уряду на чолі з Прем'єр-міністром України А.К.Кінахом, інші посадові особи держави, представники засобів масової інформації та безпосередні розробники системи.
Отже, починає набувати втілення ідея "Електронного Уряду". "Урядовий портал" (офіційна назва "Єдиний веб-портал органів виконавчої влади") має стати центральною ланкою і першим кроком до створення інформаційної системи "Електронний Уряд". Адреса порталу в мережі Інтернет - www.kmu.gov.ua.
Інформаційна структура порталу побудована з урахуванням світового досвіду створення подібних систем і розрахована на вільний доступ громадськості до інформаційних ресурсів, а її основні рубрики орієнтовані на конкретні цільові аудиторії, зокрема: "Громадянам України", "Юридичним особам України", "Державним службовцям України", "Для міжнародної спільноти". Користувач матиме можливість знайти на порталі необхідну достовірну, повну та оперативну інформацію про життя країни, нормативно-правові акти, порядок заповнення і форми відповідних документів тощо.
Нині триває інтенсивний процес наповнення інформацією відповідних розділів і сторінок порталу. До кінця 2002 року планується його завершити.
Створення і впровадження "Урядового порталу" - це шлях до об'єктивного висвітлення роботи урядових структур і перший крок держави до так званої "електронної демократії", що базується на принципах відкритості та прозорості.
В майбутньому Єдиний веб-портал органів виконавчої влади має стати невід'ємною частиною архітектури "електронних" демократичних відносин між державою і громадянином.
02 листопада 2002 року
N31
Генеральне консульство України в Торонто подає інформацію Державної туристичної адміністрації України про Історико-культурний потенціал України (www.tourism.gov.ua).
Багатий історико-культурний потенціал України покликаний відігравати велику роль у відновленні духовності та історичної пам`яті українського народу, відродженні його культури та вікових традицій, патріотичному вихованні громадян, утвердженні незалежності та державності України.
Важливими туристично-екскурсійними об`єктами в країні є численні та різноманітні історико-культурні пам`ятки: археології, історії, архітектури, мистецтва та меморіальні, а також палацово-паркові ансамблі, музеї та картинні галереї.
Пам`ятки археології представлені в Україні досить широко. Це залишки давніх городищ, курганів, поселень, укріплень тощо. Найвідоміші серед них - заповідники "Кам`яні Могили" на Запоріжжі та "Ольвія" на Миколаївщині.
Пам`ятки історії - місця, де відбувались певні історичні події, а також пам`ятники, монументи та меморіали, створені на їх відзнаку. Вони відображають багатовічну історію нашої країни, її окремих міст і селищ: Києва, Чернігова, Переяслава-Хмельницького, Канева, Новгорода-Сіверського, Путивля, Білої Церкви, Любеча та інших, що збереглися від часів Київської Русі та були свідками зародження і формування України як держави, становлення національної свідомості українського народу.
Поряд з давньоруськими пам`ятками, що є золотим фондом як української, так і світової історії та культури, епоха Київської Русі постає в пам`ятниках і монументах, таких як пам`ятник Володимиру-Хрестителю та пам`ятний знак на честь заснування Києва (м. Київ); меморіал "Слово о полку Ігоревім" (м. Новгород-Сіверський); монумент до 1000-річчя м. Лубен та багато інших.
Визначними віхами в історії України були козацька доба та період визвольної боротьби українського народу в ХVІІ ст.
Також широко представлена історія українського козацтва. Значним туристичним об`єктом є острів Хортиця, де у 50-ті роки ХVІ ст. український магнат, князь Дмитро Вишневецький заснував фортецю, яка довгі роки була опорним пунктом і столицею козацтва.
Експозиції музеїв мм. Києва, Чернігова, Переяслава-Хмельницького, Новгорода-Сіверського, Полтави, Черкас, Ніжина, Білої Церкви висвітлюють героїчну боротьбу українських козаків з польсько-шляхетськими військами. Туристські маршрути прокладено по місцях, пов`язаних з життям і діяльністю уславлених героїв - гетьманів України: Богдана Хмельницького, Івана Мазепи, Петра Сагайдачного, Івана Виговського, Петра Дорошенка, чернігівського полковника, наказного гетьмана України Павла Полуботка, останнього кошового Запорізької Січі Петра Калнишевського.
Подвиги героїв визвольної війни, народних ватажків-соратників Б.Хмельницького - С.Наливайка, І.Богуна, М.Кривоноса, Д.Нечая - відображено у пам`ятках мм. Києва, Чернігова, Чигирина, Переяслава-Хмельницького, Корсуня-Шевченківського, Черкас, Полтави, Жовтих Вод, с. Суботова.
Туристсько-екскурсійні маршрути проходять і по місцях, де у ХVІІІ ст. прокотився гайдамацький рух, на чолі якого стояв Максим Залізняк. Похід, що почався на Черкащині в Мотрониному лісі та селі Медведівці, пройшов через Жаботин, Смілу, Черкаси, Корсунь, Богуслав, Лисянку, Умань. Побувати в цих місцях - значить краще пізнати славне минуле України, віддати шану її героям.
Глибокий слід в історії України залишила друга світова війна. Численні пам`ятники, монументи, меморіали, музеї розповідають про оборону Києва, Корсунь-Шевченківську битву, бої за Канів, Запоріжжя, Житомир, Коростень, розкривають інші сторінки героїчної боротьби за визволення України. В країні створено також величні меморіальні ансамблі: комплекс пам`ятних знаків на місці, де відбулася Корсунь-Шевченківська битва; парк Вічної Слави у м. Києві; діорама "Битва за Київ. Лютізький плацдарм" в с. Нових Петрівцях Київської області; Пояс Слави та обеліск Невідомому матросу в м. Одесі; Меморіальний комплекс у Спадщанському лісі на Сумщині; пам`ятник легендарному командиру партизанського загону С.А.Ковпаку в м. Путивлі Сумської області; монументи Вічної Слави в мм. Житомирі, Запоріжжі, Сумах, Черкасах; діорама "Битва за Дніпро" в м. Дніпропетровську тощо. Ці місця скорботи та пошани відіграють велику роль у патріотичному вихованні громадян України.
Пам`ятки архітектури різних часів і стилів - культові, оборонні, інженерні, житлові та громадські споруди - кам`яний літопис історії України, в якому відображено художній геній народу. Найбагатшими в архітектурному відношенні є мм. Київ, Чернігів, Одеса, Ніжин.
Всесвітню відомість мають давньоруські храми Софія Київська, Києво-Печерська лавра, Видубицький монастир, неповторні архітектурні ансамблі міст, створені руками народних майстрів, нова архітектура сучасних міст і сіл. Ця велика культурна спадщина - важлива складова туристичних ресурсів України.
Найціннішими є пам`ятки давньоруської архітектури або їхні фрагменти (Х - ХІІІ ст.). Більшість з них - високохудожні твори. Це залишки фундаменту Десятинної церкви (Х ст.), Софійський собор, Золоті ворота, руїни Успенського собору, Ближні та Дальні печери, Троїцька надбрамна церква Києво-Печерської лаври (ХІ ст.), церква Спаса на Берестові, Кирилівська церква (ХІІ ст.) у м. Києві; Спаський собор (ХІ ст.), Борисоглібський собор і Успенський собор Єлецького монастиря, Іллінська церква (ХІІ ст.), П`ятницька церква (ХІІ - ХІІІ ст.), Антонієві печери (ХІ - ХVІІІ ст.) у м. Чернігові; фрагмент храму Спасо-Преображенського монастиря (ХІІ ст.) у м. Новгороді-Сіверському; залишки валів (Х ст.), фрагменти Спаської та Михайлівської церков (ХІ ст.) у м. Переяславі-Хмельницькому; Юр`єва божниця (ХІ ст.) у м. Острі; фрагмент Юріївської церкви (ХІІ ст.) у м. Каневі; Василівська церква (ХІІ ст.) у м. Овручі; залишки Любецького замку (ХІ - ХІІ ст.) у смт Любечі, залишки фортифікаційних споруд (Х - ХІІІ ст.) у с. Білогородці. Наявність цих пам`яток в країні надає широких можливостей для розвитку туристично-екскурсійної діяльності.
Шедеврами національної архітектури є пам`ятки, споруджені у другій половині ХVII - на початку ХVIIІ століть в стилі українського бароко. Це переважно храми: Георгіївський собор у Видубичах і Всіхсвятська церква над Економічною брамою Києво-Печерської лаври в м. Києві, Катерининська церква в м. Чернігові, Миколаївський собор у м. Ніжині, а також цивільні споруди у цих та інших містах України: корпуси Києво-Могилянської академії, бурси, колегіуми, магістрати, ратуші, будинки канцелярій козацьких полків тощо. Характерними рисами таких пам`яток є яскрава декоративність, пластичність, динамізм і патетичність образів.
В Україні збереглися споруди, створені видатними українськими та російськими архітекторами ХVIIІ - ХІХ ст. І.Г.Григоровичем-Барським, С.Д.Ковніром, І.Ф.Мічуріним, В.В.Растреллі, Й.Г.Шеделем, А.В.Квасовим.
Широко представлені також архітектурні стилі ХІХ - ХХ ст.: модерн (найоригінальніший зразок в Україні - житловий будинок по вулиці Банковій (будинок Городецького) у м. Києві), неокласицизм (будинки банків на вулицях Хрещатик та Інститутській, Педагогічного музею, а також житлові на вулицях Банковій і Чкалова у м. Києві; будинки банків і житлові в м. Одесі), неоукраїнський (будинок губернського земства у м. Полтаві, житлові та адміністративні споруди у мм. Києві, Одесі, Херсоні, Дніпропетровську, Миргороді та інших). Ці пам`ятки - цікаві туристсько-екскурсійні об`єкти.
Палацово-паркові ансамблі - рідкісні пам`ятки культури, що своєрідно поєднують архітектуру та паркове мистецтво. Серед них найвизначнішими туристичними об`єктами є палацово-паркові ансамблі в селищі Качанівці та селі Сокиринцях.
Пам`ятки мистецтва - це, насамперед, шедеври монументального образотворчого мистецтва, що створюють гармонію та витонченість архітектурних ансамблів: давньоруські фрески та мозаїки Софії Київської, фрагменти фресок і мозаїк Михайлівського Золотоверхого собору, фрески Кирилівської церкви, а також широко відомі монументальні розписи Володимирського собору та Кирилівської церкви у м. Києві художників В.М.Васнецова, М.О.Врубеля, М.В.Нестерова.
Дзеркалом душі та творчої сили українського народу є невмируще народне мистецтво. Воно яскраво представлено в музеях мм. Полтави, Миргорода, Києва та Василькова традиційними вишиванками, мереживом, різьбою по дереву, живописом, керамікою тощо. Твори народного мистецтва несуть великий естетичний і патріотичний виховний потенціал.
Поряд з музеями, осередками історико-культурного потенціалу, важливими екскурсійними об`єктами є картинні галереї. Через сприйняття шедеврів образотворчого мистецтва вони дають уявлення про історичні події, національні культурні надбання та мають велике естетичне значення.
Численні меморіальні пам`ятки - місця, пов`язані з іменами видатних людей України: поетів, письменників, вчених, педагогів, політичних діячів, акторів, серед яких К.В.Білокур, В.З.Бородай, С.І.Васильківський, М.В.Гоголь, М.С.Грушевський, О.П.Довженко, М.К.Заньковецька, І.К.Карпенко-Карий, І.С.Козловський, С.П.Корольов, І.П.Котляревський, М.М.Коцюбинський, М.В.Лисенко, А.С.Макаренко, Є.О.Патон, О.А.Петрусенко, Л.П.Симиренко, В.А.Симоненко, Г.С.Сковорода, В.О.Сухомлинський, Леся Українка, Богдан Хмельницький, Т.Г.Шевченко та багато інших. Вони - цвіт і гордість нації, їхній життєвий приклад має велике виховне значення, сприяє формуванню національної свідомості та піднесенню духовності українського народу. Їхні імена вшановують меморіальні музеї, пам`ятники та меморіальні дошки.
До меморіальних пам`яток належать також меморіальні ансамблі, комплекси, монументи на честь воїнів-визволителів у багатьох населених пунктах регіону.
З метою вичерпної презентації історико-культурного потенціалу складено детальний перелік історико-культурних пам`яток України за географічним принципом - відомості про наявність екскурсійних об`єктів надаються по населених пунктах з урахуванням часу створення. Такий підхід наочно виявляє туристичні можливості цих населених пунктів, що є важливим при створенні та детальній розробці туристсько-екскурсійних маршрутів. Перелік наведено по областях та окремо по місту Києву, зважаючи на його значний історико-культурний потенціал.
01 листопада 2002 року
N32
Генеральне консульство України в Торонто подає інформацію Державної туристичної адміністрації України про Основні курорти і зони відпочинку України (www.tourism.gov.ua).
Україна має різноманітні природні лікувальні ресурси, сприятливі для розвитку санаторно-курортної справи.
На даний час в країні діє багатофункціональна система санаторно-курортного обслуговування населення. Санаторно-курортне лікування на основі кліматичних, бальнеологічних і грязьових природних ресурсів здійснюють санаторії, санаторії-профілакторії, лікувальні бази, пансіонати з лікуванням.
Загальна місткість санаторно-курортних закладів у 2001 році становила майже 400 тис. місць.
На території України налічується більше 50 курортів та зон відпочинку.
Дніпропетровська область
Солоний лиман - рівнинний грязьовий і бальнеологічний курорт степової зони, розташований у Новомосковському районі за 20 км від м. Дніпропетровська. Лікувальні природні ресурси - грязь і ропа лиману хлоридно-сульфатно-гідрокарбонатно-натрієвого складу з мінералізацією 31 г/л, а також слабомінералізована (0.26 г/л) гідрокарбонатно-хлоридно-натрієво-кальцієва питна вода, що після промислового розливу використовується як столова та лікувальна під назвою "Знаменська". На курорті функціонує бальнеогрязелікарня зі стаціонаром. Показаннями для лікування є захворювання суглобів і периферійної нервової системи.
Житомирська область
Житомирська бальнеолікарня - бальнеологічний курорт лісостепової зони, розташований на півдні м. Житомира, на березі річки Тетерев. Для лікування застосовується радонова (45 одиниць Махе) гідрокарбонатно-хлоридно-кальцієво-магнієва вода з мінералізацією 0.6 г/л. Функціонує курортна поліклініка та радонолікарня.
Запорізька область
Бердянськ - рівнинний приморський кліматично-грязьовий курорт, розташований на узбережжі Азовського моря. Природні лікувальні ресурси - солоні озера з великими запасами лікувальних грязей, а також просторі піщані пляжі, південний морський та степовий клімат, різноманіття фруктів. Літо у Бердянську жарке: температура повітря в червні становить +20.7°С, в липні - серпні сягає +22.5 - +23.6°С. Середня температура води коливається від +17°С у травні до +24°С у липні - вересні.
Функціонують численні санаторії, курортна поліклініка з водогрязелікарнею для амбулаторних хворих, а також будинки та бази відпочинку. Показаннями для лікування є захворювання органів руху, периферійної нервової системи, гінекологічні та органів дихання нетуберкульозного характеру.
Кирилівка - приморський кліматично-грязьовий курорт, розташований у степовій зоні на узбережжі Азовського моря. Значні запаси лікувальних грязей залягають на дні Утлюцького та Молочного лиманів. Ропа Утлюцького лиману хлоридно-сульфатно-натрієво-кальцієвого типу містить до 160 г/л солей. Джерело сірководневої хлоридно-натрієвої води з мінералізацією до 7 г/л використовують для ванн. Клімат теплий: середньомісячна температура липня становить +21°С; зима помірно холодна (середньомісячна температура січня - -6°С). Пляжі широкі, дрібнопіщані, з пологим морським дном. Функціонують санаторії, пансіонати з лікуванням, бальнеогрязелікарня.
Київська область
Біла Церква - бальнеологічний курорт на базі радонових гідрокарбонатно-кальцієво-натрієвих та гідрокарбонатно-кальцієво-магнієвих мінеральних лікувальних вод. Водолікарні обслуговують як місцеве населення, так і амбулаторних хворих з інших областей України.
Боярка - кліматичний курорт лісостепової зони, розташований за 22 км на південний захід від м. Києва. Має санаторії для лікування органів дихання, численні пансіонати, профілакторії, будинки та бази відпочинку.
Ворзель - кліматичний курорт лісостепової зони, розташований за 35 км на північний захід від м. Києва серед широких лісових масивів переважно з листяних порід дерев. Лісостеповий клімат, нежарке літо (середня температура найтеплішого місяця липня становить +20°С), м`яка зима (середня температура найхолоднішого місяця січня становить -6°С), тепла та суха осінь створюють сприятливі умови для профілактики та ефективного лікування захворювань органів кровообігу, дихання, а також функціональних порушень нервової системи у санаторіях, будинках та на базах відпочинку для дорослих і дітей.
Ірпінь - кліматичний курорт лісової зони, розташований на великому масиві хвойних лісів біля м. Києва. Має санаторії для лікування органів дихання та зору, а також бази відпочинку.
Конча-Заспа - лісостеповий рівнинний кліматичний курорт, розташований у зеленій зоні за 20 - 25 км від м. Києва, мальовничий ландшафт якого створюють мішані ліси, озера та просторі придніпровські луки. Має санаторії для лікування органів кровообігу та нервової системи, а також будинки та бази відпочинку.
Миронівка - бальнеологічний курорт лісостепової зони, розташований на околицях м. Миронівки. Основний лікувальний фактор - радонова гідрокарбонатно-кальцієво-магнієва вода з мінералізацією 2.6 г/л і вмістом радону до 160 одиниць Махе - сприяє ефективному лікуванню суглобів і периферійної нервової системи.
Пуща-Водиця - рівнинний кліматичний курорт лісової зони, розташований за 20 км від м. Києва. Сприятливий клімат характеризується позитивною середньорічною температурою +7°С, нежарким літом, м`якою зимою та сухою теплою осінню з великою кількістю сонячних днів. Середньорічна відносна вологість повітря - 70 %, кількість опадів на рік - близько 600 мм. На курорті функціонують санаторії для лікування органів дихання, нервової системи тощо.
Святошин - лісовий рівнинний кліматичний курорт, розташований у передмісті Києва. Має характерний для лісової зони Київської області клімат. На території широкого масиву соснових лісів з озерами та ставками споруджено понад 10 санаторіїв, будинків і баз відпочинку.
Кіровоградська область
Знаменська бальнеолікарня - бальнеологічний курорт степової зони. Має радонолікарню, для лікування застосовують гідрокарбонатно-сульфатно-хлоридно-натрієво-кальцієво-магнієву радонову воду з вмістом радону 63 одиниці Махе та загальною мінералізацією 0.7 г/л.
Миколаївська область
Очаків - зона відпочинку в західній частині м. Очакова. Узбережжя Чорного моря з широкими дрібнопіщаними пляжами - місце розташування профілакторіїв, пансіонатів, будинків і баз відпочинку.
Одеська область
Аркадія - приморський рівнинний бальнеокліматичний курорт, розташований за 5 км від центру Одеси, охоплює Пролетарський бульвар і всю прибережну зону району Аркадія. Морський клімат поєднується зі степовим і характеризується середньорічною температурою повітря +10.2°С. Найхолодніший місяць січень має середню температуру -2.6°С; найтепліший місяць липень - відповідно +23°С. Середньорічна кількість опадів - 391 мм. У лікуванні застосовуються штучні на морській воді вуглекислі, сірководневі, кисневі, азотні, перлинні, радонові ванни, гідропатія, грязелікування, фізіосвітлолікування, а на пляжах курорту -клімато-, геліо-, аеро- і таласотерапія.
Основними показаннями для лікування в санаторіях Аркадії є захворювання органів кровообігу, верхніх дихальних шляхів, органічні та функціональні порушення нервової системи, органів руху, обміну речовин.
Великий і Малий Фонтани - приморський кліматичний курорт, розташований у м. Одесі, на території від району Аркадія до Чорноморки, вздовж південно-західного узбережжя Чорного моря. Клімат має риси морського та степового. На курорті лікують захворювання органів кровообігу, дихання, травлення, функціональні порушення нервової системи, опорно-рухового апарату.
Затока - приморський кліматичний курорт, розташований у місці злиття Дністровського лиману з Чорним морем, за 65 км від м. Одеси та 23 км від м. Білгорода-Дністровського. Клімат сухий, з рисами степового та морського. Середньорічна температура повітря +10°С, літо жарке, температура в липні - серпні становить +22°С, середньомісячна температура січня +2.5°С. Велика кількість сонячних днів протягом року, широкі дрібнопіщані пляжі зумовлюють привабливість курорту. Він має численні пансіонати, будинки відпочинку, санаторії для лікування кістково-суглобових захворювань у дітей.
Куяльник - бальнеогрязьовий курорт степової зони, розташований за 9 км від центру Одеси, у південній частині Куяльницького лиману. Лікувальні ресурси - грязь, ропа та мінеральна вода для пиття та ванн. Функціонують санаторії, курортна поліклініка, пансіонати, грязелікарня, численні будинки та бази відпочинку, а також завод по розливу мінеральної води.
Лебедівка - приморський кліматогрязьовий курорт степової зони, розташований за 40 км від м. Білгорода-Дністровського на широких піщаних пляжах узбережжя Чорного моря. Клімат має риси морського та степового. Головний лікувальний фактор - мулова грязь лиману Бурнас з великим вмістом сірководню - використовується для лікування дітей з наслідками ревматизму та поліомієліту, а також дорослих із захворюваннями опорно-рухового апарату. Ефективності процедур сприяють морські купання.
Лузанівка - приморський кліматичний курорт степової зони, розташований у північно-східній частині Одеської затоки, за 10 км від центру м. Одеси. Має найкращі на узбережжі Чорного моря пляжі.
Малодолинський - грязьовий курорт степової зони, розташований на Малодолинському (колишньому Сухому) лимані, за 28 км від м. Одеси. Лікувальні ресурси - грязі та ропа - використовуються для спеціалізованого лікування дітей, хворих на ревматизм.
Приморський - приморський рівнинний курорт степової зони, розташований за 30 км від м. Білгорода-Дністровського у великому парку та на широких дрібнопіщаних пляжах узбережжя Чорного моря. Клімат має риси морського та степового. Лікують захворювання органів дихання.
Сергіївка - приморський кліматичний і грязьовий курорт степової зони, розташований за 18 км від м. Білгорода-Дністровського на дрібнопіщаних пляжах узбережжя Чорного моря та Шаболатського лиману. Основні лікувальні фактори - клімат, лікувальна грязь і ропа з концентрацією солей 22 - 32 г/л, а також морські купання. Функціонують санаторії та водогрязелікарня для лікування опорно-рухового апарату та периферійної нервової системи.
Хаджибейський - грязьовий курорт, розташований на Хаджибейському лимані, за 15 км від м. Одеси. Лікувальними ресурсами є грязь і високомінералізована (32 г/л) хлоридно-натрієво-магнієва ропа лиману. Застосовується аерогеліотерапія. У санаторіях лікують дітей із залишковими явищами поліомієліту.
Холодна Балка - грязьовий курорт степової зони, розташований у північній частині Хаджибейського лиману, за 21 км від м. Одеси. Лікувальними ресурсами є грязь і ропа. Функціонує санаторій для лікування дітей із залишковими явищами поліомієліту та хворих на ревматизм.
Чорноморка - приморський кліматичний курорт степової зони, розташований на піщаних пляжах за 20 км від м. Одеси. Має характерний для цього району клімат. У санаторіях лікують дорослих і дітей, хворих на кістково-суглобовий туберкульоз і активний туберкульоз органів дихання.
Полтавська область
Гадяч - кліматичний курорт лісової зони, розташований у мальовничій місцевості на березі р. Псьол, за 5 км від м. Полтави. Клімат характеризується нежарким літом з середньою температурою липня +20°С і відносно теплою зимою з середньою температурою січня -7°С. Річна кількість опадів сягає 500 мм. Функціонують санаторії для лікування органів дихання.
Ліщинівка - лісовий кліматичний курорт, розташований на березі р. Ворскла, за 2 км від ст. Ліщинівка Кобеляцького району. Санаторії для лікування органів дихання розміщені у великому лісопарку.
Миргород - рівнинний бальнеологічний і грязьовий курорт лісостепової зони. Природними лікувальними ресурсами є хлоридно-гідрокарбонатно-натрієва вода з мінералізацією до 3 г/л і високоякісна торф`яна грязь, які використовуються для лікування органів травлення -печінки та жовчних шляхів. Клімат характеризується малохмарною, теплою, часто жаркою та сухою погодою. Середня температура липня +20°С, січня -6°С. Річна кількість опадів 500 мм. Функціонують санаторії, амбулаторний сектор, а також завод по розливу мінеральної води.
Сумська область
Баси - кліматичний курорт лісостепової зони, розташований за 7 км від м. Суми на великому масиві хвойно-листяних лісів вздовж р. Псьол. Має санаторії для лікування органів дихання.
Херсонська область
Гопри (Гола Пристань) - грязьовий курорт степової кліматичної зони, розташований за 18 км від м. Херсона, на лівому березі р. Конка, що є притокою р. Дніпро. Містить великі запаси мулової лікувальної грязі континентального походження. Клімат теплий, температура в липні - серпні +22 - +23°С (іноді підвищується до +40°С); відносно м`яка зима (середня температура січня -3°С), мінімальна відносна вологість повітря влітку 50 - 45 %. Річна кількість опадів сягає 300 - 350 мм. Функціонують санаторії та водогрязелікарня для лікування гінекологічних захворювань, периферійної нервової системи та органів дихання.
Скадовськ - зона відпочинку на узбережжі Чорного моря з широкими дрібнопіщаними пляжами та мілководною береговою смугою. Має численні оздоровчо-спортивні заклади.
Черкаська область
Соснівка - рівнинний кліматичний курорт лісостепової зони, розташований за 3 км від м. Черкаси на великому масиві хвойних лісів правого берега р. Дніпро. Основний лікувальний фактор - клімат - характеризується теплим літом з середньомісячною температурою липня +20.4°С та помірно м`якою зимою з середньою температурою січня -6°С. Річна кількість опадів сягає 1500 мм, сонячних годин - близько 1800. Функціонують санаторії, пансіонати, профілакторії, будинки відпочинку, оздоровчо-спортивні бази.
|
| Генеральне консульство України в Торонто
|
|
|
Пишіть нам
