|
|
| 15 листопада - 20 листопада 2002 року
N42 |
| |
Генеральне консульство України в Торонто повідомляє:
|
Генеральне консульство України в Торонто повідомляє, що Президент України Леонід Кучма підписав закон про загальнодержавну (національну) космічну програму України на 2003 - 2007 роки.
Закон, прийнятий Верховною Радою 24 жовтня, визначає пріоритети i шляхи виконання космічної діяльності в країнi на цей період. Згідно з документом, фінансування космічної діяльності за державними замовленнями здійснюватиметься в обсягах, визначених програмою з урахуванням можливостей держбюджету. Програма почне дiяти з 1 сiчня 2003 року.
Основними завданнями програми є розвиток нацiональної системи спостереження Землi з космосу в інтересах загальнодержавних потреб у соцiально-економiчнiй галузi, галузi безпеки й оборони; створення i розвиток коштiв доступу в космос для виконання нацiональних i мiжнародних проектiв, сприяння присутностi вiтчизняних ракет-носiїв на свiтовому ринку транспортних космiчних послуг.
Державним генеральним замовником програми є Нацiональне космiчне агентство України. Згiдно з законом, виконання завдань програми здiйснюватиметься за допомогою виконання цiльових космiчних програм, зокрема програми "Науковi космiчнi дослiдження", загальний обсяг бюджетного фiнансування якої становить без урахування вартостi космiчних апаратiв 215 млн. грн.; програм "Дистанцiйне зондування Землi" (167,7 млн. грн); "Супутниковi системи телекомунiкацiй" (23,5 млн. грн.); "Розвиток наземної iнфраструктури навiгацiйних i спецiальних iнформацiйних систем" (28,5 млн. грн); "Космiчна дiяльнiсть в iнтересах нацiональної безпеки й оборони" (41,45 млн. грн); "Космiчнi комплекси" (867 млн. грн); "Розвиток дослiдницько-експериментальної i виробничої бази галузi" (91,5 млн. грн).
Законом також визначається, що державне фiнансування програми доповнюватиметься iншими джерелами надходження коштiв. Виконавцями програми будуть провiднi пiдприємства, конструкторське бюро та iнститути космiчної галузi.
15 листопада 2002 року
Генеральне консульство України в Торонто повідомляє про те, що Державний комітет інформаційної політики, телебачення і радіомовлення України, виходячи з необхідності сприяти встановленню правових норм щодо забезпечення свободи слова, реалізації права на інформацію, з одного боку, і на поширення інформації та захист інформаційних ресурсів в інтересах гарантування інформаційної безпеки, з другого, розробив та подав на розгляд Уряду проект Концепції національної інформаційної політики.
До його підготовки, зважаючи на неоднозначність і складність питання, яке повною мірою не було вивчено жодною інституцією країни, було залучено кращих фахівців і вчених з Національного інституту стратегічних досліджень НАНУ, Інституту журналістики Київського національного університету ім. Т.Шевченка, Українського центру економічних і політичних досліджень ім. О.Розумкова.
Структурно Концепція побудована за розділами, які присвячені всім складовим інформаційної сфери: ЗМІ, новітнім інформаційним технологіям, видавничій, музейній, архівній і бібліотечній справах, кінематографії, рекламній, виставковій та науково-просвітницькій діяльності, а також засадам інформаційної безпеки.
Як результат пошуку оптимальної форми практичних дій вдосконалення складних інформаційних відносин між громадянами, суспільством і державою, Концепція є стратегічним планом розвитку української інформаційної сфери і вивчає основні напрями, засади та принципи національної інформаційної політики України та механізми її реалізації. Вона має на меті створенні умов для побудови в Україні розвинутого інформаційного суспільства, як органічного сегменту глобального інформаційного співтовариства, забезпечення розвитку інформаційного простору, модернізацію інформаційної інфраструктури, інформаційних і телекомунікаційних технологій, ефективного формування та використання національних інформаційних ресурсів, окреслення пріоритетів розвитку інформаційної сфери.
Концепцією визначаються основні напрями інформаційної політики:
- У сфері суспільних відносин: забезпечення конституційних прав громадян на свободу слова та діяльності в інформаційному просторі України, недопущення втручання у зміст та внутрішню організацію інформаційних процесів, створення розвинутої інформаційної інфраструктури тощо;
- В інформаційній сфері: збереження та ефективне використання державної та комунальної власності на підприємства та інші об'єкти, які визначаються об'єктами стратегічного значення, створення умов для розвитку та захисту прав суб'єктів права всіх форм власності на об'єкти національного інформаційного простору, розвиток ринку інформаційних ресурсів тощо;
- В організаційній сфері: створення умов для своєчасного, якісного і ефективного інформаційного забезпечення громадян, органів державної влади та місцевого самоврядування, адміністративний, технічний, правовий захист вітчизняного інформаційного продукту, дотримання принципів Європейської конвенції права людини, інтеграцію України у світовий простір тощо.
Концепція визначає засади державної політики щодо засобів масової інформації. Вона спрямована на удосконалення правового поля функціонування ЗМІ, забезпечення вільного доступу всіх політичних сил (в т.ч. опозиційних) до ЗМІ, недопущення цензури, захист журналістів, так і громадян, установ і організацій від зловживань працівників ЗМІ, забезпечення прозорості діяльності ЗМІ, запобігання зловживанню правом на свободу інформації, упорядкування національного телерадіоефіру, збалансування інтересів всіх мовників, забезпечення відкритості процедури ліцензування їх діяльності.
Одне з центральних місць у Концепції приділено захисту національних інтересів в умовах глобалізації інформаційних процесів. Зокрема, передбачається створення Всесвітньої служби іномовлення України, інтеграції телерадіоінформаційної інфраструктури України у світовий інформаційних простір, розвиток і впровадження новітніх цифрових технологій і систем.
Реалізація Концепції стане чинником забезпечення свободи слова в країні, зростання ролі засобів масової інформації у сфері соціально-культурного розвитку держави, створення передумов побудови громадянського демократичного суспільства. Її прийняття стимулюватиме подальший розвиток конституційно правових норм з урахуванням європейських стандартів і допоможе вирішити низку нагальних проблем.
18 листопада 2002 року
Генеральне консульство України в Торонто повідомляє, що Президент України Л.Кучма 16.11.02 підписав Указ "Про відставку Кабінету Міністрів України".
У зв'язку з необхідністю реалізації проголошеного курсу на реформування політичної системи в державі, забезпечення конструктивної взаємодії і співпраці з Верховною Радою України у створенні відповідального і ефективно діючого Уряду України, і відповідно до пункту 9 статті 106 і статті 115 Конституції України 16 листопада 2002 року Президент України Леонід Кучма підписав Указ "Про відставку Кабінету Міністрів України".
Цим документом припинено повноваження Анатолія Кінаха як Прем'єр-міністра України у зв'язку з прийняттям рішення про його відставку, а також прийнято відставку Кабінету Міністрів України у зв'язку з відставкою Прем'єр-міністра.
Глава держави доручив Кабінету Міністрів України продовжувати виконання своїх повноважень до початку роботи новосформованого Кабінету Міністрів України.
16 листопада під час робочої поїздки до Москви Президент України дав
інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна". Відповідаючи на запитання журналістів Глава держави відзначив, що "перш за все, Анатолій Кирилович Кінах і його уряд заслуговують на повагу і на подяку, адже цей Уряд протягом всього періоду свого існування підтримував тенденцію зростання економіки".
Проте головним недоліком Кабінету міністрів Анатолія Кінаха Президент назвав той факт, що Уряд не справляється з соціальними проблемами.
Глава держави нагадав, що у своєму зверненні до народу 24 серпня він відзначив необхідність першочергового вирішення питань суттєвого підвищення заробітної плати, пенсій, забезпечення доступною медичною допомогою.
"Минув час, але у цьому напрямку практично нічого не зроблено", - сказав Леонід Кучма.
Однією з причин цього він назвав той факт, що Уряду бракує підтримки Верховної Ради, адже для вирішення таких складних завдань необхідна тісна співпраця гілок влади. "Тому я дав можливість парламентській більшості самій назвати голову Уряду і спільно сформувати коаліційний Уряд", - підкреслив Леонід Кучма.
"Сподіваюся, що цим створюються умови для плідної тісної роботи двох гілок влади з вирішення проблем, які безпосередньо стосуються життя громадян", - сказав Президент України.
18 листопада 2002 року
Генеральне консульство України в Торонто повідомляє, що 18 листопада в рамках державного візиту до Китаю Президент України Леонід Кучма зустрівся з Головою Китайської Народної Республіки Цзян Цземінем.
Під час зустрічі Цзян Цземінь зазначив, що, хоч як би змінювалися міжнародні відносини, Китай буде співпрацювати з Україною, залишаючись її щирим другом. При цьому лідер КНР підкреслив, що за весь час існування дипломатичних зв'язків відносини між Україною і Китаєм розвивалися у зростаючому темпі. На думку Голови Китайської Народної Республіки, найближчим часом слід особливо зосередитися на співробітництві у сфері розвитку високих технологій.
Лідер КНР також відзначив, що китайська сторона підтримує проведення в Китаї днів науки і техніки України. Цзян Цземінь висловив готовність Китаю до прямих контактів українських та китайських підприємств, зокрема, у заохоченні інвестиційних проектів китайських компаній в Україні, а також підтримці Китаєм участі українських компаній в економічних проектах Західного Китаю.
Під час переговорів сторони домовилися про проведення днів культури Китаю в Україні у наступному році, мета проведення яких полягає в розширенні співробітництва у галузях культури та туризму, а також у створенні сприятливих умов для встановлення контактів між людьми.
У свою чергу, Глава Української держави висловив задоволення рівнем розвитку
відносин України і Китаю, а також висловив припущення, що наші держави у найближчому майбутньому можуть стати стратегічними партнерами.
За результатами українсько-китайських переговорів під головуванням Президента України Леоніда Кучми і Голови Китайської Народної Республіки Цзян Цземіня було підписано низку двосторонніх документів, а саме:
- спільну декларацію про намір України і Китаю всебічно розвивати на довгостроковій основі відносини дружби та стратегічного співробітництва згідно з принципами та нормами міжнародного права;
- угоду між Кабінетом Міністрів України та Урядом Китайської Народної Республіки про співробітництво в галузі охорони інтелектуальної власності;
- обмінні листи щодо надання Уряду України від Уряду Китайської Народної Республіки допомоги;
- протокол між Міністерством промислової політики України і Комісією з оборонної науки, техніки та оборонної промисловості Китайської Народної Республіки в галузі авіабудування.
19 листопада 2002 року
Генеральне консульство України в Торонто повідомляє, що 19.11.02 Верховна Рада України розглянула в першому читанні урядовий законопроект про державну підтримку видавничої справи в Україні, що передбачає впровадження ряду податкових пільг для вітчизняних видавничих підприємств протягом 2003-2008 років.
Зокрема, законопроект пропонує звільнити від сплати податку на додану вартість (ПДВ) і ввізного мита операції ввезення на митну територію України ряду імпортних товарів, що використовуються у видавничій діяльності. Перелік, обсяги і цільове використання таких товарів визначає Кабінет Міністрів.
Крім того, законопроектом пропонується звільнити від ПДВ операції з виконання робіт і надання послуг у видавничій діяльності, виготовлення і поширення суб'єктами видавничої справи вітчизняної книжкової продукції. Це не стосується послуг реклами, а також матеріалів і видань рекламного та еротичного характеру.
Законопроект також передбачає звільнення від оподаткування прибутку суб'єктів видавничої справи. При цьому прибуток, отриманий від надання рекламних послуг, обкладається податком на загальних підставах.
Кабмін ініціює скасування стягування ПДВ з видавництв до 2008 р. Про це повідомив голова Держкомітету з питань інформаційної політики, телебачення і радіомовлення Іван Чиж, посилаючись на законопроект "Про державну підтримку видавничої справи в Україні".
Генеральне консульство України в Торонто інформує, що 9 листопада ц.р. Президент України Леонід Кучма привітав учасників і організаторів ІІІ Міжнародного конкурсу з української мови ім. Петра Яцика з початком міжнародного турніру, який втретє стартував на нашій землі в День української писемності та мови.
19 листопада 2002 року
Генеральне консульство України в Торонто повідомляє, що за даними Державного комітету статистики України, у жовтні поточного року обсяги промислового виробництва збільшилися порівняно з аналогічним місяцем минулого року на 4,7%, за підсумками 10 місяців - на 6,0%. Значний приріст продукції одержано у виробництві коксу та продуктів нафтопереробки (27,9%), деревини та виробів з деревини (26,7%), машинобудуванні (9,5%).
У видобувній промисловості обсяги виробництва за січень-жовтень 2002 року порівняно з відповідним періодом минулого року збільшилися на 1,5%. Приріст обсягів продукції одержано у видобутку металевих руд - 5,2%, видобутку вуглеводнів - 1,4%.
В обробній промисловості, де зосереджено майже три чверті всього промислового виробництва, випуск продукції проти січня - жовтня 2001 року збільшився на 7,7%. Приріст продукції отримано в більшості основних напрямів харчової промисловості та переробки сільськогосподарських продуктів. Значне зростання обсягів виробництва спостерігалося в м'ясній промисловості (29,1%), переробці овочів і фруктів (25,4%), виробництві напоїв (16,7%), тютюновій промисловості (14,8%). Перевищено минулорічні обсяги у виробництві круп і борошна (на 3,4%), жирів (на 2,4%), кондитерській промисловості (на 0,1%).
На підприємствах металургії та з оброблення металу в січні-жовтні 2002 року проти відповідного періоду минулого року обсяги виробленої продукції зросли на 1,9%. Приріст продукції одержано в чорній металургії (1,9%), виробництві кольорових металів (3,1%), обробленні металу (5,0%).
У машинобудуванні за 10 місяців поточного року порівняно з відповідним періодом минулого року приріст виробництва дорівнює 9,5%. Подальше нарощування обсягів виробленої продукції спостерігалося в транспортному машинобудуванні (27,9%). Перевищено рівень січня-жовтня 2001 року у виробництві побутових приладів (на 20,0%), канцелярських та електронно-обчислювальних машин (на 19,6 %), машин для текстильної промисловості (на 22,4%), електричних машин і апаратури (на 8,6%), машин для виробництва паперу і картону ( на 1,6%).
У хімічній і нафтохімічній промисловостях обсяги виробництва в січні-жовтні поточного року порівняно з відповідним періодом минулого року зросли на 5,4%. Збільшився випуск продукції в хімічному виробництві на 6,6%, зокрема у виробництві базової хімічної продукції - на 6,1%, лаків і фарб - на 5,6%, фармацевтики - на 3,3%, мила, парфумерної продукції, очищувальних і полірувальних препаратів - на 13,2%.
За січень-жовтень 2002 року порівняно з відповідним періодом 2001 року обсяги промислової продукції збільшилися майже в усіх регіонах України.
20 листопада 2002 року
Генеральне консульство України в Торонто подає скорочену стенограму зустрічі Прем'єр-міністра України Анатолія Кінаха з журналістами та його відповідей на їх запитання (19.11.02).
- Я підтримую необхідність політичної конституційної реформи, головна мета якої - підвищення ефективності, прозорості діяльності державної влади в Україні і зміцнення демократії у формуванні громадянського суспільства. Необхідно в стислі терміни сформувати ефективно діючу більшість в парламенті, яка разом з Президентом повинна створити коаліційний уряд і взяти на себе спільну, солідарну відповідальність за результати роботи законодавчої, виконавчої гілок влади перед українським суспільством.
Дуже важливо, щоб перші кроки політичної конституційної реформи, формування більшості, коаліційного уряду спиралися на принципи прозорої політики, щоб перший, дуже важливий етап реформи не перетворився на примітивний перерозподіл посад, торгівлю портфелями. Це може дуже негативно вплинути і на авторитет України, і на ефективність діяльності як парламенту, так і коаліційного уряду.
Більше того, нам усім необхідно зрозуміти, наскільки відповідальний нинішній етап і в розвитку економіки України. Перші 10 місяців поточного року дають непогану позитивну динаміку. Зберігається зростання ВВП, обсягів виробництва. За цей час реальні доходи населення України зросли на 26%, іноземні інвестиції за 9 місяців поточного року збільшилися на 28,6%. Це дуже серйозні результати передусім напруженої, складної праці всього українського народу і влади.
Нині уряд працює у звичайному режимі. Моє головне завдання в цей відповідальний період - формування більшості та коаліційного уряду, забезпечення ефективної діяльності всіх урядових структур, створення всіх умов для того, щоб достойно, з високим результатом завершити достатньо складний 2002 р. і закласти міцні основи для ефективного соціально-економічного розвитку у 2003 р. Це залежатиме в першу чергу від зміцнення політичної стабільності в державі, ефективної взаємодії парламенту й уряду.
Такі питання, як ухвалення Податкового кодексу, пакету законів про пенсійну реформу, законодавства про боротьбу з відмиванням брудних грошей, імплементація законів України до вимог Світової організації торгівлі, Європейського Союзу - це ті питання, які будуть визначати в найближчий період конкурентоспроможність української економіки і місце України у світовому співтоваристві. Потрібно зробити все, щоб ми достойно, на основі інтелекту, витримки пройшли цей відповідальний період і створили незворотні умови ефективного розвитку України і підвищення добробуту наших громадян.
- Президент в комментариях об отставке правительства позитивно оценивает экономическую часть работы правительства и критикует социальную. Согласны ли Вы с такой оценкой? Ряд парламентариев, комментируя отставку правительства, говорили почему-то о недостаточной работе правительства с большинством Верховного Совета. Как Вы это оцениваете?
- Оцінки, безумовно, об'єктивні. Йдеться про те, що в Україні існують глибокі, системні соціально-економічні проблеми. Ненормально, коли в державі середній рівень зарплати дорівнює місячному прожитковому мінімуму, коли професійно підготовлена людина отримує зарплату на рівні прожиткового мінімуму. Це абсурдна, ганебна ситуація для держави, особливо з огляду на ті потенційні можливості, науково-технічні, промислові, кадрові, природні, які є в Україні.
Безперечно, дуже серйозною проблемою є те, що на сьогодні величезна кількість пенсіонерів, інвалідів, ветеранів праці, ветеранів війни вимушена жити за межею бідності.
Сьогодні головний критерій діяльності влади, ефективності державної соціально-економічної політики - це, без сумніву, не темпи зростання ВВП, а ті критерії, які якісно впливають на підвищення добробуту громадян, їх упевненості в завтрашньому дні, можливості виховувати дітей. І з цього приводу в Україні необхідно зробити дуже багато, щоб якість життя в країні, добробут громадян відповідали тим європейським стандартам, які є нашою стратегічною метою.
Що стосується співпраці Кабінету Міністрів і парламенту, то я хотів би зауважити, що уряд як минулому складу парламенту, так і новообраному, запропонував безпрецедентний пакет заходів з удосконалення співпраці. Цей пакет передбачав створення постійно діючого консультативного органу між Верховною Радою та урядом. Ми включили біля 80 народних депутатів до складу колегій міністерств і відомств, наглядових рад. Створено спільну експертну групу КМУ-ВРУ з питань вступу України у Світову організацію торгівлі. Депутатами зміцнені такі структури, як Митно-тарифна рада, робочі групи з формування Податкового кодексу, формування конкретних бюджетів, починаючи з бюджету вугільної галузі, агропромислового комплексу, гуманітарної сфери і т. ін.
Системні заходи, які вже напрацьовані, обов'язково повинні бути задіяні в подальшій співпраці парламенту і Кабінету Міністрів України. Не йдеться про персоніфікований варіант співпраці, йдеться про необхідність формування в державі системних, нормативно зафіксованих заходів, умов конструктивної відповідальної співпраці Кабінету Міністрів і Верховної Ради. Бо такі системні проблеми, як удосконалення інвестиційного клімату, реформування податкової системи, створення сприятливих умов для малого і середнього бізнесу, скорочення тіньового сектору економіки, удосконалення системи адресного соціального захисту, можуть бути розв'язані тільки на основі об'єднаних зусиль законодавчої і виконавчої гілок влади.
- Чи готові Ви співпрацювати з новим главою уряду?
- Безумовно, в будь-якому варіанті співпраця буде. Більше того, я хотів би особливо зауважити, що моє ставлення до роботи абсолютно не залежить від терміну перебування на посаді Прем'єр-міністра України. Я впевнений в тому, що людина, яка потрапляє на ту чи іншу посаду, повинна через свої повноваження максимально застосувати свій інтелект, досвід, знання, громадянські, політичні принципи. Тому співпраця, безперечно, буде. Найближчим часом, я думаю, ми бачитимемо, наскільки оптимальні варіанти будуть реалізовані.
Я абсолютно впевнений в тому, що людина на посаді Прем'єр-міністра України повинна створювати умови рівної віддаленості всіх комерційних структур від Кабінету Міністрів України. Головне завдання української влади сьогодні, над цим я працюю і буду працювати далі, - створення умов рівноправної, прозорої конкуренції для того, щоб конкурентоспроможність кожного суб'єкта економіки України визначалася не його наближеністю до владних кабінетів, а насамперед рівнем менеджменту, маркетингу, конкурентоспроможністю продукції. І це є основою як для формування в Україні необхідної кількості сучасних менеджерів, які вміють конкурувати як на внутрішньому, так і на зовнішньому просторі, основою для вдосконалення державної політики, її ефективного розвитку. Маю надію, що ці принципи будуть збережені і в майбутньому, і це є також основа для формування тих складових демократичного суспільства, які нерозривно взаємопов'язані зі структурними ринковими реформами.
- Анатолію Кириловичу, Ви знаєте Віктора Федоровича, він нині є одним з перших претендентів на цю посаду. Як би Ви могли його охарактеризувати як виконавця, як людину? Які, на Ваш погляд, якості цієї людини потребують корегування?
- Я з Вашого дозволу, з урахуванням принципів ділової етики, не давав би зараз оцінок.
Я маю надію, що процеси формування більшості та коаліційного уряду будуть відповідати загальнодержавним і суспільним інтересам. Я ще раз повторюю, для нас це величезний іспит. Світ дуже позитивно сприйняв наміри України провести політичну і конституційну реформи, і я дуже б хотів, щоб кінцевий результат формування більшості й коаліційного уряду не тільки підвищив ефективність діяльності державної влади в Україні, а й зміцнив авторитет і довіру до України у світі.
- Чи могли б Ви погодитися на іншу посаду в Кабінеті Міністрів і за яких умов?
- Я думаю, що про це ще рано розмовляти, давайте завершимо цей етап. Зараз така ситуація, коли загальнодержавні, загальнонаціональні інтереси повинні бути вищими від вузькопосадових амбіцій чи політичної конкуренції. Я буду робити все, щоб ми гідно пройшли цей шлях і Україна зробила крок до формування держави на основі права і сучасної ринкової економіки.
- Чи не вважаєте Ви, що ці сьогоднішні перші кроки політичної, конституційної реформи можуть негативно позначитись на бюджетному процесі?
- Ситуація, безперечно, непроста. Згідно з нормативними вимогами Бюджетного кодексу, 21 листопада необхідно розглянути проект Державного бюджету України на 2003 р. в другому читанні. Триває дуже складна дискусія, уряд наполягає на своєму варіанті дохідної частини проекту бюджету. Ми не погодилися на збільшення дохідної частини за рахунок збільшення надходжень від ПДВ. Ми будемо дуже серйозно дискутувати, щоб не включати доходи від приватизації до загального фонду держбюджету, бо це буде жорстка залежність виконання держбюджету від економічної та політичної кон'юнктури. Уряд не підтримує пропозицію вилучення частки прибутку підприємств за рахунок амортвідрахувань в дохідну частину бюджету, бо ми бачимо, наскільки величезний фізичний і моральний знос основних фондів. Нам необхідно навпаки підсилювати обсяги прямих інвестицій в основний капітал, формувати ефективну інвестиційну, інноваційну політику. Тобто йде достатньо жорстка дискусія, і я ще раз підкреслюю: уряд буде жорстко наполягати, незважаючи на всі політичні комбінації, на прийнятті реального збалансованого бюджету України як основи для створення незворотності позитивного розвитку економіки і підвищення добробуту громадян України.
- Як Ви оцінюєте роботу членів Вашої команди?
- Безумовно, ідеальної роботи нема, не помиляється тільки той, хто не працює. Але я хотів би особливо підкреслити, що Кабінет Міністрів України, який я очолюю, працював у достатньо складних внутрішніх і зовнішніх умовах. Ми розпочинали роботу з парламентом, який завершував свою діяльність і вже практично був у стадії виборчої кампанії. Потім ми розпочинали роботу з новообраним парламентом, який практично за 8 міс. так і не досягнув ефективної структуризації і діяльності. І це негативно впливало і на діяльність Уряду, і на соціально-економічний розвиток держави, бо ми дуже затримались з такими питаннями, як податкова система, пенсійна реформа, інвестиційні рішення, адресний соціальний захист, удосконалення зовнішньоекономічної політики. Тому з цього приводу я вважаю, що уряд проходив серйозні іспити.
Я думаю, що в цілому уряд виконав своє основне завдання на цьому етапі. Ми пройшли достатньо ефективно іспити погіршення зовнішньої кон'юнктури. Я хотів би підкреслити, що за 9 міс. зростання експорту України біля 7%, і суттєво покращилось позитивне сальдо зовнішньоекономічної діяльності: було 2,4 млрд. в минулому році за цей же період, зараз - біля 2,8 млрд., тобто плюс 400 млн.
Безумовно, є і втрати. Втрати стосуються того, що ми так і не вийшли на той рівень роботи, який спирається на системні довгострокові пріоритети держави і економіки. Ми вийшли на таку стадію розвитку, коли спроба рухатися вперед за рахунок пожежних рішень, ситуативних чи силових, не дасть бажаного результату. Тут, я вважаю, ми не змогли відпрацювати таку стратегію, бо це результат спільних дій, в тому числі парламенту і уряду. І тут треба буде дуже серйозно працювати і надалі з тим, щоб не втрачати час.
- Що буде з бюджетом, якщо нам відмовлять у міжнародних кредитах?
- Безумовно, складна політична ситуація дуже впливає і на довіру наших міжнародних фінансових партнерів, у першу чергу МВФ, Світового банку. Тому уряд зараз працює над альтернативними варіантами залучення фінансових ресурсів у разі ненадходження запланованих траншів від Світового банку і Євросоюзу. Але залучення цих ресурсів із зовнішніх фінансових ринків для нас не є самоціллю. Ми будемо йти на ті рішення, які будуть відповідати оптимальному фінансовому результату і інтересам України. Фахівці проводять роботу, я думаю, у найближчі терміни відповідні результати будуть. Але рішення буде прийматись з урахуванням фінансової ефективності цих запозичень.
- Чи буде все-таки скорочена видаткова частина бюджету і наскільки?
- Безумовно, ми зараз робимо все, щоб з високим, наскільки це буде можливо, результатом завершити поточний бюджетний рік. Я хотів би вам дати одну цифру, яка достатньо об'єктивна і є результатом дуже серйозної роботи. За 10 міс. поточного року в загальний фонд держбюджету по співставних умовах надійшло 27,6 млрд. грн. За аналогічні 10 міс. 2001 р. в загальний фонд надійшло біля 21,5 млрд. Тобто приріст - біля 6 млрд. грн. Щомісячно ми в середньому збільшуємо надходження до загального фонду держбюджету на 600 млн. грн., це десь на 17%. І це зроблено без підсилення фіскального силового тиску на суб'єктів оподаткування. Цей результат досягнутий за рахунок жорсткого скорочення вексельних заліків, бартерних розрахунків, поступової боротьби з контрабандою, незаконним ввезенням товарів на митну території України, впорядкування діяльності спеціальних (вільних) економічних зон, роботи, яка стосується вдосконалення адміністрування ПДВ, скорочення тіньових обсягів економіки. Тобто цей приклад - наочний доказ, які величезні можливості ми маємо з точки зору підвищення надходжень у дохідну частину бюджету без підсилення фіскального силового тиску.
Величезні фінансово-матеріальні ресурси в Україні знаходяться за межами бюджету, і необхідно дуже серйозно попрацювати, щоб змінити ситуацію на краще. Саме це дасть можливість створити більш сприятливі умови для тих, хто працює прозоро, включаючи малий і середній бізнес. Ми свідомо перенесли приватизацію деяких стратегічних об'єктів на наступний рік, це наш національний актив - Укртелеком, обленерго. Уряд наприкінці листопада планує вже завершити підготовку точного прогнозу виконання бюджетного 2002 р. і на цій основі внесе відповідні пропозиції парламенту для внесення відповідних коректив до Закону "Про Державний бюджет на 2002 р."
Дякую.
20 листопада 2002 року
Генеральне консульство України в Торонто повідомляє, що
- - 19 листопада ц.р. в Постійному представництві України при ООН в Нью-Йорку відбулася зустріч Глави Адміністрації Президента України Віктора Медведчука з Головою Комітету 661 Ради Безпеки ООН (із санкцій проти Іраку), Постпредом Норвегії Оле Пітером Колбі.
- Голова Комітету 661 поінформував про хід розгляду звернення України до Ради Безпеки ООН щодо з"ясування фактів у справі звинувачень у нібито порушенні санкцій проти Іраку.
- Як підкреслювалося у ході бесіди, Україна налаштована на активну і тісну співпрацю з Радою Безпеки і Комітетом 661, щоб остаточно врегулювати ситуацію, яка виникла навколо безпідставних закидів проти неї.
- Голова Комітету 661 високо оцінив і підтримав конструктивний і відкритий характер позиції нашої країни. Він запевнив у готовності всіляко сприяти неупередженому розгляду питання, порушеного українською стороною. Члени Комітету надають особливої ваги відповідним зверненням України, підкреслив Оле Пітер Колбі і висловив сподівання на об"єктивні результати їх обговорення.
- Голова Комітету 661 також повідомив про запрошення представників України брати участь у наступних засіданнях Комітету 661 стосовно цієї проблеми.
- Оле Пітер Колбі відзначив, що результати зустрічі та інформацію, яку надав Глава Адміністрації Президента України, буде невідкладно доведено до всіх членів Комітету 661.
- - 19 листопада ц.р. Глава Адміністрації Президента України Віктор Медведчук провів зустріч з Головою Ради Безпеки ООН, Постійним представником Китаю при ООН Ванг Їнгфанем.
- У ході бесіди було обговорено звернення України до Ради Безпеки ООН щодо з'ясування фактів у нібито порушенні санкцій проти Іраку.
- Віктор Медведчук привернув увагу Голови Ради Безпеки до бездоказового характеру закидів на адресу нашої держави. Наголошувалось, що Україна як надійний і послідовний учасник міжнародних відносин не порушувала режиму санкцій. У відповідь на сумнівні звинувачення Президент і Уряд України виявили безпрецедентну відкритість і налаштовані на продовження активного співробітництва, зокрема з Радою Безпеки, задля остаточного вирішення виниклої ситуації.
- Голова Ради Безпеки висловив повне розуміння позиції України і цілковиту підтримку відкритих і конструктивних підходів нашої країни.
- Ванг Їнгфань наголосив на необхідності участі представника України у розгляді Радою Безпеки і Комітетом 661 щодо санкцій проти Іраку відповідних звернень української сторони.
- Голова Ради Безпеки запевнив, що вичерпна інформація, надана Главою Адміністрації Президента України, буде невідкладно доведена до відома членів РБ ООН.
- Цього ж дня на закритому засіданні Голова Ради Безпеки поінформував членів цього органу про проведену зустріч з Главою Адміністрації Президента України.
|
| Генеральне консульство України в Торонто
|
|
|
Пишіть нам
