• Анатолію Максимовичу, згадуючи події останнього місяця, чи не шкодуєте ви, що Президент поїхав у Прагу? Наскільки солодким виявився "празький торт"?
Я вважаю, що візит Президента був правильним і сміливим рішенням. Не поїхати в Прагу значило б змиритися із несправедливістю, причому не на особистому, а на державному рівні. Це було б, по-перше, проявом слабкості, а по-друге, безпринципності по відношенню до власної держави.
Україна та особисто Президент багато чого зробили для європейської безпеки. Варто бути об'єктивним і визнати, що саме під час президентства Леоніда Кучми була поставлена крапка в дебатах щодо нашого ядерного статусу. Були вирішені найскладніші проблеми в україно-російських відносинах, які ще десять років тому вважалися навряд чи не основною загрозою європейської безпеки. Саме Леонід Кучма поставив у Мадриді підпис під Хартією про особливе партнерство з НАТО і тим самим вивів нашу країну на шлях євроатлантичної інтеграції.
Я вважаю, Україна зробила в європейську безпеку навіть більший внесок, ніж деякі держави, представлені в НАТО зараз. Тому участь нашої країни у празькому самміті була політично виправданою та історично справедливою.


Підготовку до Праги багато спостерігачів розглядали, як правило, крізь призму відносин України зі Сполученими Штатами. Яку роль, на вашу думку, грають США в сучасному світі?
Не відкрию нічого нового, якщо скажу, що Сполучені Штати - це насамперед могутній фактор у міжнародних відносинах, який усі так чи інакше повинні брати до уваги, у тому числі й Україна. Нараховуючи п'ять відсотків світового населення, ця держава виробляє 30 відсотків валового національного продукту всіх країн світу. Економічний, інформаційний, культурний і військовий вплив цієї країни безпрецедентний. Самі американці небезпідставно вважають, що секрет разючого успіху складається в силі ідей і цінностей, що перетворили їх у світового лідера. І вони зі всіх сил намагаються впровадити ці ідеї і цінності на глобальному рівні.
Після вересневих терактів США продовжують утримувати позиції світового лідера. Вони не тільки зміцнюють традиційний вплив у Латинській Америці, на Близькому Сході, в Африці, але і розширюють його на нові регіони, зокрема на Середню і Центральну Азію.
Продовжує зміцнюватися голос США і у рамках міжнародних структур безпеки, у першу чергу в НАТО. Незаперечним є американське лідерство і у боротьбі з новими викликами і погрозами, що виникли сьогодні перед державами світу. З цим неможливо не рахуватися.
"Не буду приховувати: українсько-американські відносини бачили і кращі часи, ніж зараз"



Чи залишається офіційний Вашингтон стратегічним партнером Києва на тлі останніх ускладнень в українсько-американських відносинах?
Для України партнерство зі США ніколи не втрачало актуальності. Не буду приховувати: українсько-американські відносини бачили і кращі часи, ніж зараз. Проте ми продовжуємо розглядати США як важливого стратегічного партнера.
З 1994 року Сполучені Штати служать гарантом незалежності і суверенітету нашої країни. Вашингтон послідовно підтримує процес європейської і євроатлантичної інтеграції України. Це, до речі, підтвердила і заява держсекретаря США Коліна Пауэлла, оприлюднена на самміті НАТО в Празі.
Продовжують функціонувати двосторонні механізми нашого співробітництва - комітети зовнішньої політики, з питань економічного співробітництва, а також спільна комісія з питань збереження культурної спадщини.
На інших напрямках ситуація теж позитивна. Ми плідно співробітничали в сфері ядерного роззброювання і зміцнення режиму нерозповсюдження. Американці допомагали вирішувати важливі питання, пов'язані із закриттям Чорнобильської АЕС. Українські та американські фахівці беруть участь у спільних космічних проектах. США - наймогутніше джерело прямих інвестицій в економіку України і, нарешті, саме американські фахівці допомогли свого часу створювати у нас систему експортного контролю. Тому я не бачу причин, з яких слід було б опускати завісу над українсько-американським стратегічним партнерством.



Вимальовується досить ідилічна картина. Але хіба події останніх місяців не свідчать про зміну ставлення до України?
Знаєте, у сучасному світі є кілька незаперечних реалій. І одна з них полягає в тому, що Сполучені Штати - це поки єдиний глобальний гравець, подобається це комусь чи ні.
В американців дійсно може з'явитися спокуса почати відігравати роль всесвітнього судді, який вправі показати цілій країні жовту або навіть червону картку. Памятаєте, як у футболі: правило перше - суддя завжди правий, правило друге - якщо суддя не правий, дивися правило перше. Але те, що спрацьовує у футболі, не завжди спрацьовує в політиці. На мій погляд, для міжнародного співтовариства це був би шлях у нікуди.
Сполучені Штати дійсно є великою демократією. Але парадокс і політичне підступництво полягає у тому, що варто їм усвідомити себе глобальним арбітром, вони відразу розпрощаються зі світовим лідерством і перетворяться в імперію. Це говорю не я. Перед такою дилемою ставить свою країну Генрі Кіссінджер. З ним важко не погодитися.



Доктор Кіссінджер - авторитетний, але все ж таки відставний дипломат. А діючі американські дипломати підкреслюють, що криза довіри стосується не України в цілому, а її керівництва. Чи збираєтеся ви реагувати на ці коментарі?
Де ви бачили, щоб легітимно обраного президента можна було б за чийогось капризу відокремити від народу, що його обрав? Безумовно, ми розцінюємо такі заяви як некоректні, але акцентувати на них увагу не будемо. Входити в клінч з американською адміністрацією не є нашою метою. До того ж це було б нерозумно.
У політиці існують правила гри, якими повинні керуватися усі держави світу. Одне з них полягає в тому, що демократично обраний президент має право представляти державу доти, доки сам народ не позбавить його цих повноважень. Тому країни, що бажають мати справу з Україною, повинні мати справу із законно обраним президентом.
Все інше - це політичний тиск, який нормальна людина сприймати не може.
"Ми були і залишаємося з американцями по одну лінію фронту в боротьбі проти тероризму"



Ви говорите, що стратегічне партнерство незмінне. Тим часом американська адміністрація, здається, дотримується іншої думки. Вона оголосила про перегляд відносин з Україною.



Так, Сполучені Штати висловлюють невдоволення з цілої низки питань. Так, у наших відносинах спостерігається криза довіри. Але разом з тим звучать і заяви про важливість України для американської зовнішньої політики.
Я хотів би підкреслити: які б обвинувачення ні звучали на адресу України, ніхто не довів, що ми порушили міжнародні норми, або, як це представляють деякі ЗМІ, допомагали ворогам Сполучених Штатів. Ми були і залишаємося з американцями по одну лінію фронту в боротьбі проти тероризму.
До речі, недавно керівництво США передало нам, як і багатьом іншим партнерам, ряд пропозицій по співробітництву в галузі забезпечення міжнародної безпеки, у тому числі з питань боротьби з тероризмом. Аналізуючи їх, ми бачимо, що зацікавленість американської сторони у співробітництві з Україною дуже серйозна.



Чим тоді ви поясните нинішню ескалацію відносин?
Проблеми у наших відносинах, по-моєму, створює загальне напружене положення, у якому знаходиться американська зовнішня політика в контексті ситуації навколо Іраку. На даному етапі Сполучені Штати характеризуються підвищеною чутливістю у відношенні до всіх питань з цієї проблематики.
Проте, мені здається, зараз має місце не стільки ескалація відносин, скільки ескалація емоцій. Сподіваюся, вона не принесе великої шкоди. Від цього, до речі, застерігає і Збігнев Бжезінський, заявляючи: "Емоційний аспект в українсько-американських відносинах не повинний узяти гору над стратегічним".
"Диспозиція" українсько-американських відносин принципово не міняється. Тому я сподіваюся, що змін не відбудеться і у відношенні Сполучених Штатів до України.
Заявляю з усією відповідальністю: переглядати відносини зі Сполученими Штатами ми збираємося тільки в одну сторону - сторону їхнього подальшого зміцнення й активізації.
Нашому партнерству потрібний не перегляд основ, а ремонт фасаду, що останнім часом дійсно трохи постраждав. Але якщо хтось буде намагатися підігрівати в суспільстві антиамериканські відносини, то ці спроби, м'яко кажучи, безперспективні.



Американський президент говорив про антитерористичну кампанію як про момент істини у відносинах США і їхніх партнерів. Що показав цей "момент істини" у відносинах Києва і Вашингтона?
Я не буду у черговий раз згадувати дії України в перші місяці після трагічних терактів. Тоді ми були членами Ради Безпеки ООН, і всі наші кроки починалися на очах усього світу, у тому числі на очах американців.
Скажу тільки, що і зараз, коли говорять про кризу у відносинах між нашими державами, над Україною продовжують літати убік Афганістану військово-транспортні літаки Сполучених Штатів. На сьогоднішній день наш повітряний простір їх перетнуло кілька тисяч.
Причому ми не просто механічно даємо дозвіл на проліт цим літакам. Наші аеропорти можуть прийняти їх у випадку форс-мажорних обставин і надати допомогу в дозаправці та іншому. Ми неодноразово заявляли - і робили це цілком серйозно - що готові вести переговори і з інших питань, що мають стратегічне значення як для України, так і для США.



Крім боротьби проти тероризму, у чому ще складається спільність наших інтересів?
Україну зі Сполученими Штатами пов'язує набагато більше, ніж розділяє. По-перше, це спільність цінностей. Ми будуємо Україну як демократичну і відкриту державу. Можливо, ми просуваємося цим шляхом не так швидко, як хотілося б нашим партнерам, але демократія, відкритість, дотримання прав людини були і залишаються основними постулатами утвердження України як європейської держави.
По-друге, я вже неодноразово заявляв: Україна - це східний форпост Європи. А безпека Європи - це і безпека США. Так було і в часи "холодної війни", так залишається і тепер.
Через Україну проходять основні транспортно-енергетичні артерії континенту. У цій сфері є проекти, до яких американська сторона виявляє інтерес. Найбільш відомий з них - нафтопровід "Одеса-Броди".
Ще один приклад спільності інтересів - політична і фінансова підтримка Сполученими Штатами розвитку співробітництва в рамках ГУУАМ. До речі, у цьому контексті готуються перспективні проекти в сфері зміцнення кордонів, боротьби з тероризмом і розвитку транспорту, які планується реалізувати у форматі ГУУАМ за активної підтримки американської сторони.
Це, як говориться, деякі "штрихи", що дають цілісну, але далеко не повну картину спільності наших інтересів. Головним лейтмотивом цієї картини є готовність і бажання співробітничати на різних напрямках.
Мені здається, США ще не цілком усвідомили, що в останні роки українська економіка домаглася дійсно солідних успіхів"



Сама ідея "стратегічного партнерства" припускає співробітництво сторін у стратегічних питаннях, тобто в питаннях національної безпеки.
Ви абсолютно праві. Ми готові розширювати співробітництво і у цій сфері. Візьміть хоча б створення Сполученими Штатами Національної системи протиракетної оборони. Це, безумовно, один з найбільш масштабних оборонних проектів в історії людства. Наше відношення до цього проекту добре відомо американській стороні. Як і можливості України - держави з високими оборонними технологіями. Сполучені Штати виявляють до них інтерес. І така взаємодія реальна.
Однак хотів би відзначити, що ця сфера вимагає не тільки політичної волі і технічних можливостей. Для цього принципово важливо створення між партнерами атмосфери високого рівня довіри і взаєморозуміння.



Приходиться чути, що на тлі нинішніх ускладнень американські інвестори згортають свою присутність в Україні...
Це не відповідає дійсності. Сполучені Штати продовжують займати в Україні перше місце серед іноземних інвесторів. Тільки в першій половині нинішнього року американські підприємці інвестували в 1115 українських підприємств, а прямі інвестиції в 683 спільні підприємства збільшилися приблизно на 5,9 млн. доларів США, або на 1,7 відсотка. Це складає 14,5 відсотка від загальної суми іноземних інвестицій у спільні підприємства. Незважаючи на протекціоністські кроки щодо українських виробників сталі, обсяг двостороннього товарообігу залишається суттєвим, і тільки за вісім місяців цього року склав 771 мільйонів доларів.
Зараз на порядку денному - проведення чергового засідання українсько-американського Комітету з економічного співробітництва, що відбудеться на початку майбутнього року у Вашингтоні. Сподіваюся, що цей форум допоможе у вирішенні існуючих проблем і розкритті нових можливостей для економічного співробітництва.



Які економічні питання ви заторкуєте на зустрічах з американцями?
У першу чергу ми говоримо про підтримку у проведенні реформ, яку США могли б нам надати. Це і визнання України як держави з ринковою економікою, і підтримка вступу нашої країни у Всесвітню торговельну організацію, а також нашого діалогу з міжнародними фінансовими інститутами. Це і усунення такого атавізму "холодної війни", як поправка Джексона-Веніка. Американська сторона ще десять років тому визнала, що ця поправка застаріла. Проте це досі служить певним бар'єром у нашій торгівлі.
Мені здається, Сполучені Штати ще не цілком усвідомили, що в останні роки українська економіка домоглася дійсно солідних успіхів. У країні відбуваються значні перетворення. Як дипломат я часто спілкуюся з гостями України - політиками, бізнесменами, діячами культури. Усі вони говорять про те, що прогрес у нашій країні видно неозброєним оком. І я відчуваю, що це щирі слова, а не просто компліменти.



Очевидно, ви праві. Ще кілька місяців назад про українсько-американське співробітництво згадували винятково в контексті проблемних питань - обмежень у торгівлі сталлю, курячим м'ясом і так далі...
Бачите, це ще одна ознака того, що фасад нашого партнерства потребує відновлення. Значний позитив, що існує між нашими державами, майже не відбивається в ЗМІ і тому не є помітним широкій публіці.
На переговорах з американцями я постійно підкреслюю: не можна допускати, щоб питання експорту курячого м'яса, проблеми з піратськими дисками або ще щось у цьому роді поховали під собою стратегічне партнерство наших країн. Питання стоїть таким чином: чи буде американська зовнішня політика більш успішною, якщо у США не буде в Східній Європі такого союзника, як Україна? Чи буде Україна сильною і стабільною, якщо в неї не буде такого союзника, як США? На ці питання в мене тільки негативна відповідь.
Тому потрібно піднятися вище тимчасових протиріч. Варто з'ясувати обставини висунутих до України претензій, вирішити принципові проблеми і продовжувати йти шляхом стратегічного партнерства. Всі інші варіанти, як говорять американці, "контрпродуктивні". Україна готова до поглиблення співробітництва і чекає такої ж готовності з боку наших партнерів у США."

• Вікторе Федоровичу, питання з приводу бюджету 2003 р. Який стан справ на сьогодні і яким Ви бачите механізм розгляду бюджету в третьому читанні? Вчора відбулась зустріч керівників фракцій і комітетів Верховної Ради з урядом. Остаточне рішення таке: завтра на розгляд Верховної Ради буде внесено пропозицію щодо відкладення розгляду бюджету, і це питання буде розглядатись тільки після того, як будуть прийняті закони, які значно поширять можливості доходної частини бюджету. Буде створено чи розширено комісію, яку створено з комітетом Верховної Ради та урядом, а розширена вона буде за участю керівників фракцій чи на пропозицію керівників фракцій та окремих депутатів. Така узгоджувальна комісія опрацює бюджет 2003 р., який буде висунутий на розгляд парламенту в грудні цього року. Це рішення, яке було прийнято вчора на узгоджувальній раді.



• Після кількох тижнів головування в Уряді, які Ви бачите пріоритети його подальшої діяльності? Я вважаю, що сьогодні головне питання - це опрацювати Програму дій уряду, яка б перш за все визначила, що дії уряду будуть спрямовані на вирішення нагальних проблемних питань держави та народу України. Тому ця програма буде відпрацьована урядом за участю депутатів Верховної Ради, обов'язково за участю регіонів України і подана на розгляд Верховної Ради, мабуть, наприкінці січня чи на початку лютого 2003 р.



• Хотілося б почути, який буде механізм її опрацювання, і які передбачаються заходи щодо її реалізації?
  Програма буде відпрацьовуватися урядом, Верховною Радою і за участю регіонів. Програма буде передбачати певні механізми реалізації. Це будуть стратегічні питання, і рішення цих стратегічних питань повинно привести нас до кінцевої мети. А мета одна - поліпшення життя народу та розв'язання питань держави.
  Тому я багато можу говорити про програму, але перша частина цієї програми - невідкладні заходи.
  По-друге, ми повинні розуміти, що коли буде прийнята ця програма і буде прийнятий бюджет, не можна буде всередині бюджетного року приймати закони, які розраховані на збільшення витратної частини бюджету чи надання якихось пільг, а це одне і те саме. Тому всі дії уряду і Верховної Ради, які взяли на себе відповідальність і підписали угоду про взаємну відповідальність, будуть спрямовані на те, щоб доходна частина бюджету не зменшувалася.



• Якою Ви бачите регіональну політику держави? Чи можливо утворити відповідальність між урядом і регіонами?
  Ці пропозиції будуть обговорюватися з регіонами і разом з регіонами будуть відпрацьовані.



• Правда ли то, что правительство разрабатывает свою программу до ноября 2004 года? И значит ли это то, что ваш Кабинет Министров планирует работу до выборов Президента?
  Ви знаєте, що дуже багато було створено і напрацьовано програм, але, якщо казати про системний підхід до підготовки таких документів, то таких прикладів було не так і багато. Тому я вважаю, що треба виконувати перш за все ті рішення, які були прийняті раніше. Головне - мати і володіти стратегією. Треба розробляти і уточнювати стратегію нашого розвитку. І тоді, які б у державі не відбувалися зміни, будуть чи не будуть мінятися уряди, парламент, стратегічний розвиток держави залишається. І ми з вами, і народ України - ми всі бажаємо знати своє майбутнє, творити його.



• Львівщина з нетерпінням очікує Вашого візиту. Сподіваємося, що він все-таки відбудеться найближчим часом. Власне, щодо цього у мене запитання. В історичному минулому Галичина дещо відрізняється своїми підходами до майбутнього України, можливо, до ведення політики. Що робитиме Прем'єр-міністр Янукович В.Ф.: намагатиметься нав'язати донецькі підходи в Галичині чи буде поєднувати позиції та настрої двох реґіонів?
  Як на мою думку, люди однакові - що на Заході, що на Сході України. Тому є питання найважливіші, які треба вирішувати і на Заході, і на Сході, - такий мій підхід щодо розгляду цих питань. Тому, якщо відбудеться мій візит на Львівщину, я перш за все розглядатиму найважливіші питання, які стосуються життя людей.



• Ви сьогодні на засіданні Кабінету Міністрів сказали, що треба подивитися закони, постанови, - з точки зору того, як вони виконуються. Чи не означає це, що уряд переходить працювати в площину жорсткої виконавської дисципліни?
  Це обов'язкова вимога Прем'єр-міністра і уряду. Якщо ми не будемо поважати і ставитися з усією відповідальністю до рішень глави держави, рішень уряду, законів, які приймаються у нас в державі, ми ніколи не побудуємо заможне суспільство, а будемо будувати щось таке - абстрактної форми. Тому рішення, які приймалися, а цей уряд є правонаступником того уряду, який ми змінили, рішення, які необхідні сьогодні економіці держави, будуть виконані. Ми будемо наполягати і будемо робити все, щоб рішення цього уряду та попереднього уряду виконувались.
  Однак дуже часто рішення, які досі приймалися, носили пожежний характер, на фоні латання дірок. Нам конче потрібно систематизувати роботу уряду. Для цього треба поєднати зусилля уряду і парламенту щодо виконання програми дій Кабінету Міністрів. Це обов'язково так і буде.



• Зараз знову піднімається проблема ЧАЕС, фінансування проектів, які спрямовані на її закриття і на побудову об'єкту "Укриття". На Вашу думку, якою має бути політика в цьому напрямі, і від якої країни вигідніше в нинішній момент брати кредити?
  Я зустрічався з мером Славутича, у мене відбулась розмова з фахівцями, але остаточне рішення буде прийнято на комісії, яка відпрацює всі ці питання, і потім я їх оголошу. Але розгляд цих питань обов'язково має відбутися найближчим часом, бо це дуже важливі питання. До речі, 15 грудня - річниця закриття ЧАЕС. І я відчуваю, що дуже багато питань накопичилось, і нам треба їх вирішувати. Ця проблема обов'язково буде однією з пріоритетних для уряду.



• Верховна Рада прийняла рішення щодо підвищення мінімального рівня зарплати. Яким чином це буде враховано в бюджеті і чи буде враховано взагалі?
  Я вважаю, що це популістське рішення і популістський закон, бо для того, щоб виконати цей закон, потрібно в бюджеті мати щонайменше біля 9 млрд., а щоб виконати цей закон, потрібно мати 14 млрд. грн., яких немає.
  Той бюджет, який буде пропонуватися урядом, буде бюджетом розвитку і він буде мати збільшення доходної частини бюджету проти 2002 року приблизно на 10%. А те, які питання будуть включені до видаткової частини бюджету, це буде вирішувати Верховна Рада, це є пріоритетним питанням Верховної Ради, хоча уряд також внесе свої пропозиції.
  Тому ми повинні, я маю на увазі і уряд, і депутатів, разом вирішити раз і назавжди, що є рівнем Державного бюджету, і згідно з цими рівнями, потрібно нести відповідальність. Так само потрібно визначитись, а що є відповідальністю місцевих органів влади. А задобрювати депутатів держава не може, бо це нетактовно і принизливо для самих депутатів. Треба створити таку систему, щоб вона працювала на загальні потреби людей. Дивитись в очі і казати один одному правду.



• З огляду на нинішній статус України на міжнародній арені і Ваш перший візит до Москви, чи не означає те, що існує один вектор - російський. Якою Ви бачите зовнішню політику України? Якщо можна, трохи про підсумки Вашої поїздки до Москви.
  Ви знаєте, що візит був Президента України до Москви у зв'язку з закриттям Року України в Росії. Це перше.
  Друге. Готується восьме засідання спільної комісії Росія - Україна. Ми пройшли ще маленький шлях будування відносин між Україною і Росією, але на ньому багато невизначених питань . Треба їх дуже уважно вивчати. І, на мій погляд, такий партнер, дуже важливий, стратегічний партнер, як Росія для України, потребує значної уваги. Тому ця увага і була такою, і був такий візит.
  Щодо конкретики. Відбулась зустріч на рівні урядів України і Росії за участю прем'єр-міністрів, і по всіх питаннях, по всіх попередніх рішеннях цієї спільної комісії були прийняті відповідні рішення. Запланована офіційна зустріч з підведенням підсумків роботи цієї спільної комісії на лютий 2003 р.
  Щодо зовнішньої політики, то своє бачення я виразив у своїй промові на Верховній Раді 21 листопада. Це європейський вибір.



• Рахункова палата, яка робила висновок виконання бюджету за 2002 р., за 9 міс., визнала, що Мінпаливенерго нецільово використало кошти на реструктуризацію шахт. Ви як людина, яка знає цю проблему найбільше, що збираєтесь робити на посаді Прем'єр-міністра, які дії уряду мають бути саме у вугледобувній галузі?
  Щодо закриття шахт, а саме це криється за терміном реструктуризація, це складний процес, в якому брали участь регіони, в тому числі брала участь в свій час Донецька область, і я як голова облдержадміністрації брав участь у вирішенні цих питань. Вони були опрацьовані з Мінпаливенерго, тому той механізм, який вже буде діяти в бюджеті 2003 року, передбачає, що кошти, які виділяються на реструктуризацію, треба розділити по рівнях бюджетів.
  Щодо створення нових робочих місць та соціального впливу від цього питання, це рівень облдержадміністрацій чи рівень регіонів. Тому ці кошти повинні направлятись в бюджети обласні.
  Щодо фізичного закриття шахт та виконання проектів закриття шахт, ці кошти будуть в держбюджеті і відповідальність за них буде нести Мінпаливенерго, бо в проектах закриття шахт дуже багато заходів, які мають загальнодержавне значення. Наприклад, природоохоронні заходи, які охоплюють не тільки реґіон дії однієї чи другої шахти, вони охоплюють цілісні природні комплекси. Так, Донбас - це єдиний комплекс, який простягається від Дніпропетровської області до Росії, охоплює ще й територію Росії.
  Я вважаю, що в цілому програма закриття шахт носить загальнодержавний характер, і в державі це дуже важливе, найпріоритетніше питання, бо воно пов'язано з життєдіяльністю людей, їх працевлаштуванням, з життєдіяльністю реґіонів, в яких мешкають шахтарі, які позбавляються робочих місць. Ці дужі складні і відповідальні питання, і вони повинні бути постійно на контролі в державі, і відповідна програма їх вирішення також повинна бути розроблена.



• Чи надійшов до Кабінету Міністрів проект постанови, завізований НАК "Нафтогаз України" про продаж державного пакета акцій Укрнафти? Чи підтримуєте Ви це рішення? Коли буде підписаний проект постанови Кабінету Міністрів?
  Це питання ще не надходило і воно ще не розглядалося. Ми його повинні вивчити, обрахувати все. Якщо це буде на користь державі, це питання буде винесено на розгляд Верховної Ради згідно з чинним законодавством.



• Ви говорили про те, що треба буде створити зону вільної торгівлі з Росією. Пан Іванов, Міністр закордонних справ Росії, зараз каже, що Україні потрібно вступити в ЄвроАзС. Як це все співвідноситься з нашими планами вступити до ВТО?
  Щодо створення зони спільної торгівлі, це питання потрібно вирішувати, в цьому є зацікавленість перш за все України. Але умови, які зараз до нас Росія виставила - це умови вступу до ЄвроАзС. Як ви знаєте, з цього приводу було попереднє рішення і Україна увійшла до цієї структури, як спостерігач. Я маю на увазі ЄвроАзС. Це дає передумови дуже ретельно вивчити це питання, що буде мати Україна, якщо зробить цей крок. Тому зараз Україна як наглядач має можливість брати участь у засіданнях, аналізувати ті рішення, які приймаються, і робити висновки. Це перше.
  По-друге, щодо вступу України до СОТ. Україна зараз працює дуже ретельно над цим питанням, і вирішення його є дуже важливим як для України, так і для Росії. Передбачається, що і Україна, і Росія, крокуючи до вирішення цього питання, будуть таким чином гармонізувати свої дії якось , щоб не стало перешкод на цьому шляху. Тому це питання обговорювалося також з Урядом Росії, є зацікавленість у вирішенні цього питання і України, і Росії.



• Чому не виконуються домовленості з росіянами про те, що вирішувати всі торговельні суперечки до стадії спеціальних та антидемпінгових розслідувань? Вчора прийнято рішення по російських автомобілях, сірниках. Яке Ваше бачення?
  Моє бачення таке: Україна повинна більш принципово ставити ці питання і наполягати, щоб ці стосунки були більш передбачуваними, більш прозорими. Тому я це питання поставив прем'єр-міністрові Росії Касьянову, і ми домовились, що будемо з цього приводу працювати більш ретельно, разом, і ці стосунки і рішення, які приймаються, якщо вони будуть передбачати взаємні вигоди, це приймається. Якщо це буде працювати тільки в одну сторону, любов такою не буває. Вона може бути тільки взаємною.



• Ви сказали, що можете запропонувати відкласти розгляд бюджету доти, доки не будуть прийняті закони, щоб збільшити дохідну частину бюджету. Які саме закони?
  Це пакет законів, він зараз відпрацьовується. І сьогодні на засіданні уряду було дане таке завдання: членам Кабінету Міністрів відпрацювати разом з Верховною Радою питання, які будуть виноситись щодо збільшення доходної частини бюджету. Тому доходна частина бюджету і бюджет в цілому будуть мати таку особливість, коли він збільшується і досягає запланованого рівня, це питання знову виноситься на розгляд Верховної Ради і приймається рішення по подальшому збільшенню доходної частини. Цей механізм передбачає певні кроки уряду і відповідні кроки Верховної Ради. І я вже казав, що в цьому бюджеті буде закладено приблизно біля 10% перевищення дохідної частини порівняно до діючого бюджету 2002р. Це буде мобілізуюче діяти на уряд, постійно націлювати уряд на збільшення доходної частини. А якщо вдасться збільшити її більше ніж на 10%, питання знову буде розглядатись разом з парламентом про "підняття планки" показників. Але при цьому дуже важливо, щоб цей бюджет виконувався, щоб ми не обманювали самі себе, народ, бо все суспільство зараз дивиться на нас і чекає, що ми приймемо реальний бюджет, який виконаємо і будемо планувати завжди і виконувати те, що плануємо.



• Вдасться затвердити його?
  Ми маємо велику надію.

1. Схвалити рекомендації парламентських слухань про взаємовідносини та співробітництво України з Європейським Союзом (додаються).
2. Комітетам Верховної Ради України з питань Європейської інтеграції, у закордонних справах, з питань правової політики проінформувати Верховну Раду України у другому півріччі 2003 року про стан виконання рекомендацій за підсумками парламентських слухань з питань взаємовідносин та співробітництва України з Європейським Союзом.
3. Контроль за виконанням цієї Постанови покласти на Комітет Верховної Ради України з питань Європейської інтеграції.

Голова Верховної Ради 
          України	            			                        В.ЛИТВИН

           м. К и ї в
 28 листопада 2002 року
         № 299-ІV

Схвалено
Постановою Верховної Ради України
від 28 листопада 2002 року
№ 299 IV

1. Верховній Раді України:
   1) підтримати курс на європейську інтеграцію України, кінцевою метою якого має бути повноправне членство в ЄС;
   2) забезпечити прийняття, у пріоритетному порядку, законопроектів, які знаходяться на розгляді у Верховній Раді України і спрямовані на реалізацію державної політики інтеграції України до ЄС;
   3) прискорити розробку механізму щодо забезпечення прийняття законодавчих актів України, які не суперечитимуть законодавству ЄС та вимогам СОТ, у тому числі внесення відповідних змін до Регламенту Верховної Ради України;
   4) в частині парламентського виміру співробітництва Україна ЄС забезпечити реалізацію положень Угоди про партнерство та співробітництво між Україною і Європейськими співтовариствами та їх державами-членами і Програми інтеграції України до Європейського Союзу;
   5) при доопрацюванні проекту Закону України про Державний бюджет України на 2003 рік передбачити фінансування заходів з інтеграції України до ЄС, у тому числі з адаптації законодавства України до законодавства ЄС;
   6) поглиблювати подальше співробітництво з Європейським парламентом шляхом розширення участі народних депутатів України в роботі його структурних підрозділів та робочих органів;
   7) забезпечити виконання внутрішньодержавних процедур щодо набрання чинності Угодою про наукове і технологічне співробітництво між Україною та Європейським Співтовариством.
2. Кабінету Міністрів України:
   1) продовжити консультації з ЄС та його країнами-членами стосовно визначення перспектив щодо укладення угоди про асоціацію з ЄС, що сприяло б динамічній інтеграції України до Європейського Союзу із застосуванням дієвих інструментів підтримки з боку Європейського Союзу;
   2) продовжити реалізацію пріоритетів, визначених Угодою про партнерство та співробітництво між Україною і Європейськими співтовариствами та їх державами-членами (УПС);
   3) активізувати діалог з ЄС щодо участі України у формуванні та реалізації європейської політики безпеки та оборони;
   4) продовжити переговори з ЄС стосовно отримання Україною статусу країни з ринковою економікою;
   5) при підготовці проектів Державного бюджету України щорічно враховувати видатки на забезпечення виконання заходів, пов'язаних з інтеграцією України до ЄС, в тому числі з адаптацією законодавства України до законодавства ЄС;
   6) продовжити здійснення заходів щодо адаптації законодавства України до законодавства ЄС та норм і принципів ГАТТ/СОТ;
   7) не допускати проведення головними розпорядниками бюджетних коштів внутрішнього перерозподілу коштів на реалізацію програм європейської інтеграції за рахунок їх зменшення;
   8) спільно з ЄС забезпечити реалізацію заходів у сфері юстиції та внутрішніх справ, зокрема щодо підвищення ефективності боротьби з нелегальною міграцією, організованою злочинністю, відмиванням "брудних" коштів та тероризмом, розбудови інфраструктури кордонів, з урахуванням необхідності зміцнення державного кордону України по всьому периметру;
   9) продовжити переговорний процес з ЄС з питань взаємної лібералізації візового режиму з урахуванням вимог Шенгенської угоди та практики відносин, що існує на кордоні держав членів ЄС з країнами кандидатами на вступ до ЄС, з метою її поширення на майбутні спільні кордони України з розширеним ЄС;
   10) вжити заходів щодо підписання з країнами-сусідами угод про приймання та передачу осіб, які перебувають на території держав нелегально (реадмісію), та синхронізації цього процесу з укладенням відповідних угод між Україною та ЄС;
   11) активізувати роботу з ЄС щодо питань міжрегіонального та транскордонного співробітництва;
   12) продовжити консультації щодо використання ЄС українського потенціалу у сфері далеких авіаційно-транспортних перевезень;
   13) забезпечити проведення переговорів з ЄС щодо надання Україні технічної допомоги якісно нового рівня, використовуючи позитивний досвід співпраці країн кандидатів на вступ до ЄС з ЄС та його державами-членами;
   14) вжити заходів щодо зміцнення кадрового та фінансового потенціалу державних органів виконавчої влади, до компетенції яких належать питання євроінтеграції;
   15) розробити і запровадити систему підготовки та підвищення кваліфікації державних службовців з питань європейської інтеграції;
   16) розробити протягом 2003 року Державну програму інформування громадськості України щодо питань європейської інтеграції;
   17) запровадити систему інформування інституцій ЄС щодо процесу реформування економіки України;
   18) розглянути питання підготовки незалежних досліджень щодо аналізу та оцінки соціально-економічних наслідків для України розширення Європейського Союзу у розрізі окремих секторів та ринків."

1. "Федеральне бюро розслідувань визнало автентичними записи розмови Президента України, яка відбулася 10 липня 2000 року. Під час розмови Президент України схвалив пропозицію Малєва таємно поставити станції "Кольчуга" до Іраку через третю країну".
   
   Україна не може погодитися з цим твердженням тому, що немає доказів, які б дозволили зробити такий однозначний висновок. В Україні було проведено офіційну експертизу, яка показала, що встановити технічну автентичність фонограм, записаних у форматі ДМР (саме в цьому форматі записані так звані плівки Мельниченка) не можливо. Більше того, як стверджує один з керівників Міжнародної асоціації судової фонетики доктор Пітер Френч, який спеціалізується на аналізі магнітних записів мовних зразків, будь-які категоричні твердження про ідентичність плівок Мельниченка нічим не обґрунтовані. Незважаючи на пропозиції української сторони провести спільне дослідження зазначених фрагментів записів Мельниченка, американська сторона відмовилась від цього. Більш того, вона не надала висновків власної експертизи.



2. Ступінь співробітництва та транспарентності української сторони був нерівномірний.
   
   Ступінь співробітництва в Україні був однаковий. Група іноземних експертів отримала відповіді практично на всі запитання, які виникали під час роботи в Україні і були пов'язані з можливістю поставок станцій "Кольчуга" до Іраку. Експерти були ознайомлені з матеріалами і результатами розслідувань з цього питання, здійснених українськими правоохоронними органами, зокрема, Службою безпеки України (СБУ) та Генпрокуратурою. Разом з тим, експерти вимагали надати їм можливість ознайомитись з рядом документів з питань військово-технічного співробітництва (зокрема, з протоколами засідань Комітету з політики ВТС та експортного контролю при Президентові України), які містять відомості, що складають державну таємницю України, і, в той же час, не мають жодного відношення до питання, яке досліджувалося групою експертів. Слід наголосити, що доступ до таких документів обмежувався чинним законодавством, що могло викликати у експертів ілюзію нерівномірності доступу до інформації.



3. Дуже часто українські посадові особи категорично відмовлялися відповідати на конкретні запитання, які були ключовими для роботи експертів, особливо, коли порушувалися питання щодо ролі вищих посадових осіб України. Також на прямі запитання експертів щодо можливих поставок "Кольчуг" до або через треті країни, Група отримувала непрямі відповіді від посадових осіб Уряду України.
   
   Цей висновок не відповідає дійсності. З самого початку, українська сторона запропонувала вести протоколи кожної зустрічі, які б були скріплені підписами відповідних осіб з боку обох сторін. Експерти відмовились від цього. Українська ж сторона вела протоколи усіх зустрічей, в яких фіксувалися усі запитання і відповіді. І твердження щодо непрямих відповідей на конкретні запитання не знаходить свого підтвердження у відповідних стенограмах. В ході зустрічей з іноземними експертами українською стороною неодноразово вказувалось на те, що Україною реалізовано тільки два експортних контракти на поставку станцій "Кольчуга" за кордон (3 станції було поставлено до Ефіопії, 4 - до КНР). Інших постачань іноземним замовникам не було.



4. Деякі з найбільш важливих документів не були надані групі, зокрема, документація з продажу 4-х станцій "Кольчуга" до Китаю.
   
   Групі американських і британських експертів було надано всі необхідні документи щодо продажу станцій "Кольчуга" до Китаю, крім самого контракту. Зміст цього контракту, за загально встановленими нормами, в тому числі, і нормами викладеними і узгодженими в цьому контракті, є комерційною таємницею, яка належить не тільки Україні, але і Китайській Народній Республіці. Про це неодноразово наголошувалось експертам. Ніяких міжнародних норм в результаті підписання цього контракту не було порушено. При підготовці та реалізації контракту на поставку чотирьох станцій "Кольчуга" до КНР українською стороною були виконані всі необхідні процедури експортного контролю, зокрема, отримано від китайської сторони відповідні гарантії щодо кінцевого споживача (Народної армії КНР) та неможливості реекспорту поставленої продукції в інші країни без попередньої згоди української сторони, а також зафіксовано зобов'язання про надання документу, який підтверджує доставку товару кінцевому споживачу, який отримано українською стороною. Водночас, слід зазначити, що експертам були надані копії окремих положень цього контракту, які не є таємницею. Зокрема, на прохання експертів, їм було показано окремий пункт згаданого контракту, в якому містяться гарантії китайської сторони щодо неможливості реекспорту поставленої продукції без попередньої згоди України. Крім того, експертам передано копії транспортних документів щодо відвантаження станцій до Китаю та списки громадян України, які обслуговують ці станції. Більше того, експертам було надано копії сертифікатів кінцевого споживача, де вказувалося, що кінцевим користувачем станцій "Кольчуга" є Китай. Група експертів була також ознайомлена з коносаментами, які були отримані від капітанів кораблів, що перевозили "Кольчуги" до КНР. Китайська сторона була поінформована про відмову України надати американським та британським експертам даних, що стосуються контракту, і займає принципову позицію щодо недоцільності передачі такої інформації. Необхідно також відзначити, що 25 листопада на прес-брифінгу в МЗС КНР було повідомлено, що питання про можливе постачання радарних систем з Китаю до Іраку не стоїть. Уряд КНР чітко дотримується санкцій РБ ООН стосовно Іраку.



5. 19 жовтня експертів повідомили, що деякі документи будуть розсекречені та надані найближчим часом. У висновку відмічено, що група досі чекає на ці документи.
   
   Це, знов таки, не відповідає дійсності. Службою безпеки України 23 жовтня ц.р. було розсекречено деякі передані до Генпрокуратури документальні матеріали щодо продажу станцій "Кольчуга" за кордон. 24 жовтня в Генеральній прокуратурі України представникам Посольства Сполучених Штатів Америки в Україні було надано доступ до них, а також до двох томів кримінальної справи, порушеної по факту незаконної торгівлі зброєю, з таємними документами, які в установленому порядку були попередньо розсекречені. До цього іноземні експерти мали можливість ознайомитися з першими 4-ма томами зазначеної кримінальної справи. Глава Адміністрації Президента України В. Медведчук, як Голова комісії по створенню належних умов для роботи експертів з питань експорту станцій "Кольчуга" в Україні, особисто поінформував американську та британську сторони, що в Україні існує процедура розсекречення матеріалів, яка за звичайних обставин триває близько двох-трьох місяців. Відповідні документи були розсекречені значно швидше. Українська сторона пішла назустріч експертам. Згідно з чинним законодавством копії цієї кримінальної справи (6 томів) експертам не могли бути передані. Але, за результатами розслідування, проведеного Генпрокуратурою, у порушенні кримінальної справи по цьому факту було відмовлено у зв'язку з відсутністю складу злочину. Копію цієї постанови було передано керівнику групи експертів особисто В. Медведчуком ще під час роботи експертів в Україні.



6. Уряд України не зміг надати експертам достатньо доказів того, що поставка "Кольчуг" до Іраку не мала або не могла мати місце.
   
   Україна пішла на безпрецедентний крок щодо надання іноземним експертам всієї необхідної інформації та матеріалів з цього питання. Керівникам центральних та місцевих органів виконавчої влади, правоохоронних органів та військових формувань України Главою Адміністрації Президента України В. Медведчуком було надіслано вказівку надавати максимальне сприяння експертам США та Великобританії у передачі відповідних матеріалів, документів та іншої інформації, яка стосується виконання покладених на них завдань, а також забезпечити їм допуск на відповідні об'єкти в Україні. Під час своєї роботи Група іноземних експертів провела ряд зустрічей, як на високому рівні, так і на рівні експертів у Верховній Раді України, а також у міністерствах та відомствах, зокрема, в Адміністрації Президента України, Раді національної безпеки і оборони України, Міністерстві оборони України, Службі безпеки України, Міністерстві закордонних справ України, Генеральній прокуратурі України, Міністерстві промислової політики України, Державній службі експортного контролю України та ін. Іноземним експертам була надана можливість детально ознайомитись з національною системою експортного контролю - законодавчою базою у цій сфері, механізмом міжвідомчого узгодження, процесом прийняття рішень і надання дозволів на експорт товарів військового призначення та подвійного використання тощо. Експертів поінформували про роль окремих міністерств та відомств в галузі військово-технічного співробітництва та експортного контролю. Однак, на думку експертів США та Великобританії, цього було недостатньо. Вони вважають, що Україна повинна надати додаткову інформацію, наприклад, як вже зазначалося, щодо дислокації "Кольчуг" в Китаї. Є й інші вимоги, серед них - вирішення нез'ясованих питань щодо виробництва станцій "Кольчуга". В той же час не вказується, які саме питання щодо виробництва "Кольчуг" мають бути вирішені. З цього приводу слід зазначити, що існує певний "технічний" рівень відкритості. Українська сторона надала копії відповідних документів, які входять до комплекту експортної поставки станції "Кольчуга-Е" (технічний опис, інструкцію з експлуатації, інструкцію оператора, формулярний опис та вантажно-митну декларацію), і які є необхідними для ідентифікації тієї чи іншої станції. Водночас Україна не може передати США та Великобританії інформацію щодо ноу-хау виробництва "Кольчуг" або результати відповідних досліджень. З огляду на викладене, українська сторона вважає, що висновок групи іноземних експертів щодо неспроможності Уряду України надати достатні докази про непостачання "Кольчуг" до Іраку - є, як мінімум, некоректним.



7. Можливості розслідування перебігу подій, що передували схваленню Президентом 10 липня 2000 року поставки "Кольчуг" до Іраку, та які відбулися після неї, були обмежені.
   
   Система експортного контролю України, яка створена, зокрема, за допомогою США, унеможливлює одноосібне прийняття рішень у сфері військово-технічного співробітництва та експортного контролю. Існує багатоступеневий механізм міжвідомчого узгодження подібних питань - всі рішення приймаються колегіально. Навіть, якщо припустити, що хтось з вищих посадовців України дав дозвіл на поставку "Кольчуг" до Іраку, законним або незаконним шляхом, напряму або через треті країни, то до цієї справи мали б бути залучені десятки людей, як на рівні експертів, так і на високому рівні. Водночас в СБУ експертів було поінформовано, що колишній директор ДК "Укрспецекспорт" В.І.Малєв проводив попередні консультації з керівництвом СБУ щодо можливої поставки станцій "Кольчуга" до Йорданії. В той же час у зв'язку із підозрами у можливому реекспорті "Кольчуг" до Іраку його у категоричній формі було попереджено про недопустимість будь-яких контактів з представниками Іраку у питаннях продажу військової техніки, а також із йорданськими представниками.



8. Зважаючи на відсутність максимального рівня співробітництва та транспарентності, особливо щодо передач третій стороні, питання, чи передавала або ж чи передає Україна "Кольчуги" до Іраку залишається відкритим. Українська сторона не може погодитись з висновком про відсутність належного рівня співпраці та транспарентності - Україна проявила максимальну відкритість з усіх питань, пов'язаних з роботою групи експертів. Україна зробила все можливе для того, щоб продемонструвати свою відкритість і надати будь-яку інформацію, навіть ту, яка могла зашкодити національним інтересам нашої держави. На нашу думку, наданої інформації повністю достатньо для того, щоб зробити висновок про неможливість експорту "Кольчуг" з України до Іраку.



9. Можливість таємних або нелегальних передач озброєння, особливо за участі третіх сторін, залишається вірогідною. Незважаючи на відкритість України щодо виробництва станцій' все ще залишається багато запитань без відповіді та суперечності.
   
   Слід зазначити, що, враховуючи габарити станції та її комплектуючих, здійснити непомітно незаконну передачу "Кольчуг" через кордони України' в тому числі через треті країни' неможливо. Більше того' враховуючи можливості космічної та інших видів розвідки' якими володіють багато країн світу' можна стверджувати, що така передача обов'язково була б зафіксована' як і наявність "Кольчуг" в тій чи іншій країні. Інформація про кількість вироблених Україною та поставлених за міжнародними договорами "Кольчуг" свідчить про те, що Україною реалізовано тільки два експортних контракти на поставку станцій "Кольчуга" за кордон (до Ефіопії та Китаю). Україна залишається відкритою для подальшої співпраці з експертами, але за умови, що при цьому США та Великобританія будуть поважати національні інтереси нашої держави.



10. Українська сторона не проводила достатнього, всеохоплюючого розслідування. Групі була надана можливість побачити тільки кореговані та скорочені версії звітів Генпрокуратури' СБУ та Ради національної безпеки і оборони і тому, залишаються серйозні сумніви щодо достовірності та повноти згаданих розслідувань.
    
    Зазначене твердження не відповідає дійсності. Як вже зазначалося, Генеральною прокуратурою було надано доступ до всіх шести томів справи по даному факту розслідування. Було надано копії постанови про відмову у порушенні кримінальної справи. Були розсекречені окремі документи для того, щоб ще раз продемонструвати відкритість української влади. Генеральна прокуратура не надала експертам тільки один документ - контракт про продаж "Кольчуг" до Китаю. При цьому американській стороні було надано відповідні роз'яснення. Щодо розслідування' які проводила Служба безпеки України і Рада національної безпеки і оборони' то звіти про ці розслідування були надані експертам під час їхньої роботи в Україні у тому вигляді та обсязі, в якому вони існують.



11. Система експортного контролю України не має достатніх гарантій' які б перешкоджали вищим посадовим особам' або підприємствам зловживати своїм становищем' або обходити систему експортного контролю.
    
    Групою експертів не надано жодних аргументів, які б підтверджували це твердження. Зараз в Україні діє система експортного контрою, яка відповідає всім міжнародним вимогам. В Україні постійно проводяться двосторонні консультації з іноземними державами з питань експортного контролю, зокрема, Великобританією, Німеччиною, США та Росією. Делегації України постійно беруть участь у різноманітних міжнародних форумах і семінарах у цій сфері. Жодних суттєвих зауважень до функціонування цієї системи дотепер не виникало.
    
    Довідково: Державна служба експортного контролю України (Держекспортконтроль), яка є спеціально уповноваженим органом в Україні у сфері експортного контролю, ретельно розглядає всі заяви стосовно передач підконтрольних товарів, включаючи зброю та військову техніку, іншим країнам. Нормативними актами України передбачено обов'язкове отримання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності висновків Держекспортконтролю щодо можливості проведення переговорів (незалежно від місця їх проведення), пов'язаних з укладенням договорів (контрактів) про експорт товарів військового призначення до інших країн та визначено, що проведення таких переговорів можуть здійснювати лише ті суб'єкти, які мають відповідні повноваження. Урядом України зараз визначено 16 підприємств, які мають повноваження на право здійснення експорту, імпорту товарів військового призначення (переважно власного виробництва). За результатами кожного постачання спецекспортери обов'язково звітують перед Держекспортконтролем. Контроль за належним дотриманням зазначених повноважень забезпечується Держекспортконтролем та іншими центральними органами виконавчої влади в межах їх компетенції. Контроль за передачами товарів в Україні здійснюється згідно з контрольними переліками, погодженими в рамках існуючих режимів експортного контролю (ВД, РКРТ, ГЯП, АГ), а також згідно з Конвенцією про заборону хімічної зброї та КБТЗ. При перетині митного кордону України Державна митна служба України обов`язково перевіряє відповідність документів, виданих Держекспортконтролем, товарам, що постачаються. До функцій Державної митної служби також входить недопущення вивозу з території України продукції без відповідним чином оформлених документів та в порушення міжнародних зобов`язань України. Законодавством України, у відповідності до міжнародної практики, передбачено надання до Держекспортконтролю України оригіналів документів, якими уповноваженими на це державними органами країни призначення товарів надано гарантії кінцевого використання товарів та підтверджено зобов'язання про те, що ці товари не реекспортуватимуться і не передаватимуться будь-кому, крім кінцевого користувача, без письмової згоди на це експортера та Держекспортконтролю. З метою посилення контролю за діяльністю посередників запроваджена обов'язковість їх перевірки з боку Служби безпеки України та Міністерства оборони України. Для запобігання несанкціонованим передачам озброєнь та військової техніки до інших споживачів, ніж визначено контрактами, періодично здійснюється фізичний контроль за доставкою товарів кінцевому споживачу представником експортера чи відповідного державного органу України з отриманням сертифікату підтвердження такої доставки, особливо коли має місце транзит озброєння через треті країни. Організація перевірок використання іноземними кінцевими споживачами товарів, які були імпортовані з України з наданням державних гарантій щодо їх використання у заявлених цілях, здійснюється уповноваженими посадовими особами Держекспортконтролю або Посольств України у відповідних державах. У разі необхідності такі перевірки здійснюються через можливості МЗС, СБУ та Міноборони України. Передачі контрольованої продукції здійснюються при наданні до Держекспортконтролю України оригіналів сертифікатів кінцевого споживача. Періодично МЗС України проводить офіційну перевірку достовірності цих сертифікатів через зовнішньополітичні відомства країн-імпортерів. Законодавством України передбачено комплекс запобіжних заходів щодо порушників правил та процедур здійснення міжнародних передач, зокрема: скасування або тимчасове припинення чинності дозволу на право здійснення експорту або імпорту товарів; відкликання за рішенням Держекспортконтролю експортного/імпортного сертифікату до моменту його використання; скасування Держекспортконтролем позитивного висновку на право проведення переговорів, пов'язаних з укладанням зовнішньоекономічного договору (контракту); припинення спеціальних повноважень на право здійснення експорту або імпорту товарів; зняття Держекспортконтролем компанії з реєстрації, що автоматично унеможливлює отримання дозволів на експорт; запровадження спеціального режиму індивідуального ліцензування; внесення таких компаній до списків "неблагонадійності". Статтею 333 Кримінального кодексу України за порушення встановленого порядку вивезення за межі України сировини, матеріалів, обладнання, технологій, які можуть бути використані для створення ракетної, ядерної, хімічної, інших видів зброї, військової та спеціальної техніки передбачено покарання штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на три роки.



12. Існує конфлікт інтересів СБУ та ДК "Укрспецекспорт" в системі експортного контролю.
    
    Згідно з чинним законодавством на СБУ покладено функції супроводження питань, пов'язаних із експортом озброєнь, включно з наданням висновків щодо доцільності здійснення тих чи інших передач на основі інформації, якою володіє СБУ. СБУ як орган виконавчої влади в першу чергу виходить із необхідності дотримання національних інтересів України. ДК "Укрспецекспорт" як компанія, що займається експортом спецпродукції, зобов'язана дотримуватись і дотримується рішень, прийнятих державними органами, що діють у сфері експортного контролю (Комітет з політики ВТС та експортного контролю, Держекспортконтроль, СБУ, МЗС та ін). Відмови у наданні дозволів є невід'ємною частиною системи експортного контролю і не можуть розглядатись як конфлікт інтересів.



13. ДК "Укрспецекспорт відмовився визнати зацікавленість Іраку у придбанні системи "Кольчуга" за посередництвом Йорданії, в той час як це було публічно та письмово визнано СБУ. На пряме запитання щодо контакту (контактів) В. Малєва з йорданським посередником з приводу продажу "Кольчуг" до Іраку, представники СБУ - очевидно, єдиної установи, якій відомо про "йорданський" зв'язок - з небажанням поінформували, що їм було відомо про запропоновану операцію, і, як вони стверджують, В. Малєву було повідомлено про "недоцільність" її проведення. Але не було представлено жодних доказів того, чи був припинений цей процес, яким чином, і хто конкретно був задіяний у цьому.
    
    Експертам повідомлено, що компетентними органами України, зокрема, СБУ та Головним управлінням розвідки Міноборони України, ретельно розглядаються питання військово-технічного співробітництва з іноземними державами з метою недопущення порушення норм чинного національного законодавства і міжнародних правил. Саме тому докази припинення зазначеного процесу лежать у площині оперативно-розшукової інформації. Інформація про запит В.І.Малєва дійсно була лише в СБУ, оскільки останній "консультувався" щодо можливості постачання "Кольчуг" до Йорданії лише з керівництвом СБУ особисто. ДК "Укрспецекспорт" доступу до цієї інформації не мала. У зв'язку із підозрами у можливому реекспорті з Йорданії до Іраку В.І.Малєва було попереджено про недопустимість контактів з йорданськими представниками. Це було неофіційне звернення. Ніяких записів не велось. Справа завершилась на етапі попередження В.І.Малєва і до неї в подальшому, зважаючи на відсутність будь-яких контактів, не повертались. Жодних суперечностей у цьому питанні, на нашу думку, не існує. Інформацію про це частково було передано експертам під час їхньої роботи в Україні. Більш детальні матеріали з цього питання були передані ЦРУ США каналами СБУ.



14. Підгрупі, яка вивчала внутрішню структуру української системи виробництва та маркетингу озброєнь, насамперед в сфері договірних зобов'язань кінцевого користувача, не було забезпечено максимального співробітництва.
    
    Українська сторона однаково співпрацювала з усіма трьома групами і з політичною' і з військовою' і з технічною. Зрозуміло, що коли експерти порушували питання' пов'язані з державною таємницею, то вони отримували обмежені відповіді. Про це їх завжди попереджали.



15. Не до всіх документів, пов'язаних з питанням продажу "Кольчуг" до іноземних країн було надано доступ.
    
    Експертам було надано доступ до всіх документів, крім контракту з Китаєм та окремих документів, що містили державну таємницю. Причина вже пояснювалась вище (п. 4).



16. Як правило' "Кольчуги" виробляються і застосовуються партіями по три станції. Проте у 1993 році було вироблено чотири таких станції' а не шість. Є також дивним' що з 1996 по 1999 рік та у 2001 році "Кольчуги" не вироблялись.
    
    Як неодноразово роз'яснювалось експертам, виробництво станцій "Кольчуга" безпосередньо пов'язано з фінансовим станом підприємства-виробника, а також наявністю відповідних замовлень на виробництво цих станцій (Міністерства оборони України або іноземних замовників). Також було роз'яснено, що станція "Кольчуга" може використовуватися як у складі трьох-чотирьох виробів так і індивідуально. У 1993 році було вироблено чотири станції "Кольчуга", з яких дві були поставлені до Міністерства оборони Росії (No. 53501, 53502), а дві - до Міністерства оборони України (No. 53503, 53504). Ці станції не були призначені для роботи в єдиному комплексі - ані апаратно, ані програмно вони не могли бути з'єднані між собою. Тому Міністерство оборони Російської Федерації і Міністерство оборони України замовляли їх поштучно. Протягом 1996, 1997, 1998, 1999 та 2001 років станції "Кольчуга" не вироблялися у зв'язку з відсутністю замовлень. Слід зазначити, що експерти, ще під час свого перебування в Україні були поінформовані про це. В процесі своєї роботи американські та британські експерти двічі відвідували завод "Топаз" у м. Донецьк, на якому виробляються станції "Кольчуга". Під час проведених на заводі зустрічей експерти отримали детальну інформацію щодо процесу виготовлення "Кольчуг", їх технічних характеристик та загальної кількості вироблених в Україні станцій із зазначенням адресатів їх подальшого застосування. Зокрема, експерти отримали копії відповідних документів, які входять до комплекту експортної поставки станції "Кольчуга-Е" (технічний опис, інструкцію з експлуатації, інструкцію оператора, формулярний опис та вантажно-митну декларацію). Крім того, експертам була надана можливість особисто перевірити наявність усіх станцій "Кольчуга", що знаходяться в Україні, безпосередньо в місцях їх розташування у підрозділах Збройних Сил України.



17. Після відбуття Групи експертів Уряд України передав копію положення з китайського контракту згідно з яким заборонено передачу третій стороні без погодження з Україною. Проте це положення було представлено на чистому аркуші паперу, з огляду на що, встановити його автентичність без доступу до повного тексту зазначеного контракту було неможливо. Уряд України не пояснив розбіжності між письмовим варіантом положення та заявою, зробленою під час переговорів з українськими експертами, які чітко заявили Групі, що зазначене положення було модифіковане.
    
    Експерти неодноразово зверталися з проханням надати їм копію контракту з КНР на поставку "Кольчуг", або принаймні пункт 13.11 цього контракту, в якому містяться гарантії Китаю щодо неможливості реекспорту імпортованої продукції без попередньої згоди України. При цьому експерти виходили з того, що саме під цим номером (13.11) в типовому зовнішньоекономічному контракті містяться відповідні гарантії. Слід розуміти, що для проведення переговорів дійсно береться типовий проект зовнішньоекономічного контракту. Але остаточна форма контракту, в кожному окремому випадку, підлягає відповідній "модифікації". Основні ж положення залишаються незмінними. Така ж ситуація була і при продажу "Кольчуг" до КНР. Гарантії Китаю щодо неможливості реекспорту були відображені в контракті, але в пункті під іншим номером (11.10). Ці зобов'язання містились також в сертифікаті кінцевого споживача, копія якого була передана експертам. Отже, ніякої модифікації стандартних вимог України до інозамовника на прохання КНР, про що йдеться у звіті, не було. При підготовці та реалізації контракту на поставку чотирьох станцій "Кольчуга" до КНР українською стороною були виконані всі необхідні процедури експортного контролю, зокрема, отримано від китайської сторони відповідні гарантії щодо кінцевого споживача (Народної армії КНР) та неможливості реекспорту поставленої продукції в інші країни, а також зобов'язання про надання документу, який підтверджує доставку товару кінцевому споживачу. Ці вимоги містяться у пункті 11.10 (який демонструвався експертам під час їх зустрічей в ДК "Укрспецекспорт" 14-15 жовтня 2002 року).