Генеральне консульство України в Торонто інформує, що 23 березня ц.р. у Вашингтоні у присутності Посла України в США Олега Шамшура відбулася урочиста церемонія підписання Президентом Сполучених Штатів Закону про запровадження з Україною режиму нормальних торговельних відносин (скасування поправки Джексона-Веніка).

У своїй промові під час церемонії Президент заявив, що, скасовуючи поправку, він відкриває нову еру у відносинах з Україною, яку Сполучені Штати з гордістю називають другом. За його словами, вставши на шлях демократії і послідовно реалізуючи політику реформ, Україна стала "джерелом натхнення для тих, хто любить свободу". Президент Буш охарактеризував Помаранчеву революцію як "вражаючий приклад свободи" для народів світу. "Сміливі громадяни, які зібралися в Києві на Майдані Незалежності, вимагали права на визначення майбутнього своєї країни, а отримавши цей шанс, - обрали свободу", - сказав Президент.

Джордж Буш висловив сподівання, що запровадження режиму нормальних торговельних відносин з боку Сполучених Штатів відкриє нові економічні можливості для обох країн, а також сприятиме зростанню української економіки, ринковий статус якої нещодавно був визнаний Адміністрацією Сполучених Штатів. Він схвально висловився про реформаторські зусилля Президента Ющенка в економічній сфері та у зміцненні в країні верховенства права.

Джордж Буш підтримав якнайшвидше приєднання України до Світової Організації Торгівлі, запевнивши, що США "допоможуть Україні вступити до інституцій, які об'єднують вільні народи, і стати частиною великої, вільної і мирної Європи".

На церемонії підписання були присутні члени Конгресу, які сприяли схваленню закону два тижні тому, - сенатор Ричард Лугар, конгресмени Курт Велдон, Том Лантос, Джим Герлах, Кендіс Міллер і Майкл Фітцпатрік.

Коментар Речника МЗС України
стосовно коментарю Департаменту інформації та преси МЗС РФ
щодо рішення Харківської міської ради про статус російської мови.

В МЗС України ознайомились з коментарем Департаменту інформації та преси російського зовнішньополітичного відомства у зв'язку з неправомірним рішенням Харківської міської ради про надання російській мові статусу регіональної.

У МЗС України розцінюють згаданий коментар як неприховане втручання у внутрішні справи нашої держави та спробу здійснення зовнішнього впливу на українське суспільство напередодні виборів до Верховної Ради України.

Лінія російської сторони на фактичну участь у внутрішньополітичній дискусії, яку у власних передвиборчих цілях нав'язують українській громадськості певні політичні сили, є неприйнятною.

Особливе обурення викликає застосування російським зовнішньополітичним відомством подвійних стандартів.

Адже унітарній державі, Україні, титульна нація якої - українці - складає переважну більшість її населення, ззовні нав'язують використання російської мови за рахунок державної. І це у той час, коли у самій Росії - багатонаціональній федеративній державі - фактично нехтують правами національних меншин на використання своєї рідної мови.

Як інакше можна оцінювати розпорядження Голови Уряду РФ М.Фрадкова від 5 вересня 2005 року, яким затверджено Концепцію федеральної цільової програми "Російська мова (2006-2010)". Її головним стрижнем розглядається об'єднання народів РФ як єдиної нації саме за допомогою російської мови, знання і використання якої є обов'язковим для усіх громадян Російської Федерації. Крім того, відповідно до Закону РФ "Про російську мову" (прийнятий у травні 2005 р.), російська мова як державна мова РФ "підлягає обов'язковому використанню, у тому числі, і у сфері судочинства".

Тобто, йдеться про створення повноцінних умов для розвитку лише російської мови. А як же мови 160 націй та народностей, що проживають в Росії? Тому, мабуть, й досі не чутно про ратифікацію російською стороною підписаної у 2001 році Європейської хартії регіональних мов або мов меншин.

Україна, натомість, демонструє світові міжнаціональну толерантність та демократичний підхід. Відповідно до Конституції (стаття 10), державною мовою є українська мова; а держава гарантує вільний розвиток, використання і захист російської мови, інших мов національних меншин.

Загальновідомими є факти задоволення мовно-освітніх та інформаційних потреб етнічних росіян України, які становлять 17,3 % населення країни. Нагадаємо окремі з них ще раз. В країні діють 1 411 російськомовні школи та 2 109 двомовних українсько-російських шкіл; а російську мову як предмет вивчають близько 1,5 млн. учнів, факультативно - майже 200 тис. учнів. Щороку в нашій країні виходить російською мовою 2 343 найменувань періодичних видань, 3 834 найменування російською та іншими мовами національних меншин, вільно транслюються програми російських телеканалів.

У той же час, факти свідчать про критичний стан із задоволенням гуманітарних потреб українців Росії, які є третьою за кількістю національною групою. Відсутність українських державних загальноосвітніх шкіл, шкіл з вивченням хоча б окремих предметів українською мовою, бодай одного загальноросійського українського періодичного видання, не говорячи вже про театри, радіо- та телеканали, зволікання протягом тривалого часу з відкриттям єдиної бібліотеки української літератури в Москві - таким, на жаль, є "мовний плюралізм" у виконанні сучасної російської влади.

Україна неодноразово закликала російську сторону дотримуватись принципів паритетності та збалансованості у сфері задоволення мовних потреб українців у РФ та росіян в Україні. Незважаючи на це, російська сторона, системно ігноруючи гуманітарні права українців Росії, постійно намагається політизувати питання російської мови, спекулює "російськомовним населенням" (в Україні поки що усі володіють російською мовою) і так званими "співвітчизниками" в Україні.

Відтак українська сторона засуджує спроби кон'юнктурно загострювати питання про т.зв. "російськомовних громадян України" та вважає її заклики визнати "особливий статус" російської мови в окремих регіонах нашої держави незаконними і провокаційними.

МЗС України закликає російську сторону припинити будь-які політичні спекуляції щодо мовних питань та повернутися до конструктивного міждержавного діалогу на основі добросусідства, невтручання у внутрішні справи, взаємності та дотримання міжнародних стандартів".