Генеральне консульство України в Торонто повідомляє, що 24 грудня 2003 р. у Верховній Раді України 276 голосами "за" було прийнято рішення про попереднє схвалення законопроекту про внесення змін до Конституції України (реєстр.№ 4105) та його направлення до Конституційного Суду України.

Відповідно до цього рішення, питання про прийняття Закону України "Про внесення змін до Конституції України" (реєстр.№ 4105) має бути включене до порядку денного наступної чергової (п'ятої) сесії Верховної Ради України.

Проект Закону України "Про внесення змін до Конституції України" спрямовано на реформування політичної системи в Україні з метою підвищення ефективності її функціонування.

Проект передбачає вдосконалення механізму функціонування державної влади, розподілу повноважень між Президентом України та органами державної влади, забезпечення балансу між гілками влади, ефективної співпраці парламенту та Уряду, їх взаємної відповідальності за здійснення державної політики, насамперед у соціально-економічній сфері та за більш ефективне впровадження відповідних реформ.

Основні положення проекту зводяться до такого.

Збільшується строк повноважень Верховної Ради України до п'яти років, уточнюється порядок її обрання.

Передбачається також змінити порядок обрання Президента України, формування Кабінету Міністрів України, призначення керівників центральних та місцевих органів виконавчої влади. Зокрема, пропонується, щоб Верховна Рада України обирала Президента України у місячний строк після набуття повноважень Верховною Радою України, обраною у 2006 р. Чергові вибори Президента України проводяться згідно з чинною Конституцією України всенародним обранням в останню неділю жовтня 2004 р. Повноваження Президента України, обраного у 2004 р., припиняються з моменту вступу на пост новообраного Верховною Радою України Президента України у 2006 р.

Крім того, Верховна Рада України має призначати Прем'єр-міністра України, кандидатуру якого вносить для призначення до Парламенту Президент України за пропозицією коаліції депутатських фракцій і депутатських груп після відповідних консультацій з їх керівництвом.

З огляду на конституційні повноваження Глави держави Міністр оборони України та Міністр закордонних справ України призначаються Верховною Радою України за поданням Президента України, інші члени Уряду - за поданням Прем'єр-міністра України. Відповідно рішення про відставку Кабінету Міністрів України, Прем'єр-міністра України, окремих членів Кабінету Міністрів України, приймається парламентом.

При цьому враховується, що члени Кабінету Міністрів України, керівники інших центральних органів виконавчої влади можуть мати мандат народного депутата України.

Проектом визначено, що у Верховній Раді України на основі узгодження та поєднання політичних позицій формується коаліція депутатських фракцій і депутатських груп, до якої має входити більшість народних депутатів України від її конституційного складу. На таку коаліцію покладається формування Уряду, а також відповідальність за діяльність Уряду.

Відповідно до Розділу ХІІІ Конституції України, зокрема ст.155, законопроект про внесення змін до Конституції України, попередньо схвалений більшістю від конституційного складу Верховної Ради, вважається прийнятим, якщо на наступній черговій сесії Верховної Ради України за нього проголосувало не менш як дві третини від конституційного складу Верховної Ради України.

Генеральне консульство України в Торонто повідомляє, що 22 грудня ц.р. в Україні вчетверте відзначалося професійне свято працівників дипломатичної служби - День української дипломатії.

З цієї нагоди привітання українським дипломатам надіслали Президент України Л.Кучма, Прем"єр-міністр В.Янукович та Голова Верховної Ради В.Литвин.

У своєму зверненні до українських дипломатів Президент Л.Кучма, зокрема, відзначив, що "сьогодні, коли в усіх сферах суспільного життя України відбуваються позитивні зрушення, вітчизняні дипломати повинні забезпечувати зовнішню підтримку перетворень у державі". Глава держави закликав дипломатів "бути авангардом України на міжнародній арені, наполегливо відстоювати інтереси нашої держави, підтримувати й захищати її громадян за кордоном", а також побажав міцного здоров"я, щастя і творчих здобутків в ім"я Батьківщини.

У свою чергу Прем"єр-міністр В.Янукович наголосив, "що представляти державу на міжнародній арені - це велика честь і виключна відповідальність". Він висловив переконання, що всі українські дипломати "від міністра до аташе", всі, від кого залежить успіх української зовнішньої політики, демонструючи високий професіоналізм та патріотизм, успішно виконають покладене на них відповідальне завдання, зроблять свій вагомий внесок у побудову демократичної процвітаючої європейської держави. "Нехай ця висока місія додає вам нових сил і натхнення", - підкреслив Прем"єр-міністр.

Голова Верховної Ради В.МЛитвин у своєму привітанні зробив особливий акцент на успішному налагодженні співпраці між народними депутатами та українськими дипломатами, що є яскравим прикладом ефективної взаємодії між законодавчою та виконавчою гілками влади.

В рамках відзначення Дня української дипломатії Міністр закордонних справ К.Грищенко поклав квіти до меморіальної дошки Генеральному секретарю закордонних справ УНР О. Шульгину та до пам'ятника Міністру закордонних справ УРСР Д. Мануїльському.

З нагоди Дня української дипломатії Міністр зустрівся з професорсько-викладацьким складом і слухачами Інституту міжнародних відносин Київського національного університету ім. Т.Шевченка, а також Дипломатичної академії при МЗС України. К.Грищенко особисто привітав ветеранів дипломатичної служби України, яким була надана матеріальна допомога в рамках загальноукраїнської акції "Милосердя".

Цього ж дня в новій актовій залі МЗС (В.Житомирська, 2) відбулись урочисті збори співробітників МЗС, в яких як почесні гості взяли участь Заступник Глави АПУ, Керівник Головного управління з питань зовнішньої політики А.Орел, Віце-прем"єр-міністр України Д.Табачник, Заступник Голови ВРУ О.Зінченко, радник Президента України А.Зленко, Голови Комітетів ВРУ Б.Тарасюк та Г.Удовенко, високі представники центральних органів влади України, ветерани дипслужби.

Виступаючи на урочистостях в Києві з нагоди Дня української дипломатії, Міністр закордонних справ К.Грищенко нагадав, що вітчизняна дипломатія пройшла нелегкий шлях утвердження.

Історичний досвід нашої дипломатії є складним: в усі часи українським дипломатам доводилося зосереджувати свої зусилля на відстоюванні права на власну державу, власну зовнішню політику.

Сьогодні ми робимо те, що нашим славним попередникам не вдалося реалізувати у складних історичних реаліях. Початок нинішнього століття має свої реалії, які обумовлюють сучасні цілі та завдання зовнішньополітичної служби України.

Нині створено належну нормативно-правову базу для ефективного функціонування дипслужби. Визначено єдину стратегічну мету зовнішньої політики - повноцінне залучення до процесів європейської та євроатлантичної інтеграції. У суспільній свідомості відбуваються необхідні зрушення, які дозволяють впевненіше рухатися до досягнення цієї мети, удосконалюються інструменти і механізми просування до стратегічної перспективи.

К.Грищенко наголосив, що перед українською дипломатичною службою постають непрості завдання. Зміцнівши економічно, Україна опинилася перед об'єктивною потребою політичної реформи, яка має сприяти подальшому розвитку нашої держави в дусі європейських демократичних принципів і традицій.

За роки незалежності Україна стала економічно і політично самодостатньою державою. Сьогодні їй потрібна прагматична, реалістична дипломатія, здатна знайти єдино вірний шлях у сучасному світі.

Подальше утвердження України як європейської держави, орієнтованої на членство в ЄС і НАТО, залишатиметься ключовим завданням дипслужби України. Такою є стратегічна установка Президента України. Усвідомлюючи масштабність перетворень, які нам необхідно здійснити для досягнення високих європейських критеріїв, ми розраховуємо на поступ на цьому шляху.

Водночас масштабні стратегічні завдання не повинні відсувати на задній план практичні інтереси України на кожному етапі її незалежного існування.

Як підкреслив К.Грищенко, наша європейська політика має стати більш предметною, спрямованою на конкретні проекти співпраці. Необхідно перевести діалог Україна - ЄС з площини переговорів про віддалену перспективу в площину завдань, здійснення яких реальне вже сьогодні, а саме: входження України в економічні структури єдиної Європи, асоціацію з ЄС в культурній, науковій, освітній та інших сферах.

У 2002 році Україна зробила відповідальний крок, заявивши про прагнення стати в майбутньому членом НАТО. Протягом 2003 року зроблено практичні кроки з інтеграції України до євроатлантичних структур. Активізація роботи на цьому напрямку є ще одним зовнішньополітичним пріоритетом.

У площину реального повинне переміститися стратегічне партнерство України зі США. Як глобальний лідер США є і мають залишатися для України стратегічним союзником у вирішенні багатьох завдань української зовнішньої політики. Близькість поглядів на більшість європейських та світових процесів, а нерідко й спільність геополітичних інтересів повинні спонукати Україну та США до більш тісної взаємодії.

Значні перспективи відкриваються в контексті спільної участі України та США в постконфліктній відбудові Іраку. Приклад успішної співпраці в Іраку має бути перенесений на інші сфери, у т.ч. політичну й економічну.

Окрема увага традиційно приділятиметься подальшому розвитку і зміцненню стратегічних відносин з Росією на засадах дружби, добросусідства, взаєморозуміння і взаємоповаги. Величезний потенціал має поглиблення українсько-російської взаємодії у торговельно-економічній сфері.

Надання українсько-російському діалогу рис передбачуваності та стабільності лежить у площині національних інтересів України та Росії. Українсько-російське стратегічне партнерство є важливим фактором стабільності усього європейського та євроатлантичного простору, наголосив Міністр.

2004 рік, без перебільшення, стане тестом для наших відносин із західними сусідами, які наступного року увійдуть до Європейського Союзу. Міністр висловив переконання, що спільними зусиллями ми зможемо успішно скласти цей іспит на збереження обсягів співробітництва, передусім економічного, а також міжлюдських контактів.

Як підкреслив глава МЗС, підтримка дипслужбою інтересів українського бізнесу на зовнішніх ринках покликана утвердити тенденції до сталого економічного зростання в Україні. Українська дипломатія повинна також активно працювати на захист інтересів наших громадян за кордоном.

У 2004 році МЗС має намір запропонувати кардинально нові підходи до захисту прав та свобод українських громадян за межами України, до роботи з відвідувачами консульської служби та клопотаннями, що надходять на її адресу. Особливе місце посяде надання юридичного захисту нашим громадянам, які працюють за кордоном, зокрема в Чехії, Іспанії, Італії, Росії, активізація зусиль з метою укладення відповідних угод з цими державами.

Ще одним відповідальним завданням є розробка, у співпраці з іншими органами виконавчої влади України, механізмів, спрямованих на упередження затримки за кордоном українських морських і повітряних суден.

Усі ці завдання можуть бути виконані лише фахово підготовленою системою дипслужби, зауважив Міністр К.Грищенко. Дипломатія сучасного типу повинна оперативно реагувати на зміни у світі, жорстко відстоювати інтереси держави у політичній та безпековій сферах.

Наші зусилля в комплексі покликані надати додаткового імпульсу руху до зміцнення демократії, формування громадянського суспільства, утвердження принципів ринкової економіки, реформування збройних сил та встановлення демократичного контролю над ними. Тобто, до відповідності тим вимогам, які визначають "європейськість" держави та суспільства, наголосив Міністр К.Грищенко.