З нагоди відзначення 19-ої річниці Чорнобильської трагедії Генеральне Консульство України в Торонто подає

Довідково-інформаційні матеріали щодо
ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи

Минає 19-й рік з дня аварії на Чорнобильській АЕС, який увійшов в історію розвитку нашої цивілізації сумною і трагічною датою, пов'язаною з розвитком науково-технічного прогресу у ХХ-му столітті. Такої техногенно-екологічної катастрофи людство ще не знало. Епіцентром ядерної аварії стала наша багатостраждальна українська земля.

Ліквідація наслідків катастрофи змусила державні органи залучати значні зусилля та кошти, проте коло пов'язаних з нею невідкладних проблем залишається і зараз надзвичайно широким. Це вимагає постійного аналізу пріоритетності як головних напрямків діяльності, так і конкретних завдань у межах кожного з них, співставлення досягнутого з нагальними потребами.

Незважаючи на економічну скруту, держава не забуває про свій обов'язок перед людьми, які зазнали згубної дії радіації. Протягом останніх 12 років Україна самостійно фінансує витрати на подолання наслідків аварії. Питома вага витрат на ці цілі становить від 5 до 7 відсотків загальних видатків Державного бюджету України. Витрати на ліквідацію наслідків аварії за 1991-2004 роки становлять близько 6,5 мільярдів доларів США. Якщо у перші дні після аварії головні проблеми були обумовлені необхідністю приборкати ядерну стихію та запобігти переопроміненню населення України, то зараз уже можна з упевненістю сказати, що радіаційна обстановка в Україні стабілізувалася і надійно контролюється моніторинговими системами МНС, Мінприроди, МОЗ, Мінагрополітики та радіологічними підрозділами різних установ та організацій.

Соціальний захист постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи населення
Основні принципи національної політики

Національна політика в галузі комплексного захисту постраждалих від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС базується на таких основних принципах:

- пріоритету життя та здоров'я людей, які потерпіли від Чорнобильської катастрофи,
- повної відповідальності держави за створення безпечних і нешкідливих умов життя та праці;
- комплексного розв'язання завдань охорони здоров'я, соціальної політики і використання забруднених територій на основі національних програм з цих питань та урахування інших напрямів економічної та соціальної політики, досягнень у галузі науки та охорони навколишнього середовища;
- соціального захисту людей, повного відшкодування шкоди особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;
- використання економічних методів поліпшення життя шляхом проведення політики пільгового оподаткування громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи та їх об'єднань;
- здійснення заходів щодо професійної переорієнтації та підвищення кваліфікації постраждалого населення;
- забезпечення координації діяльності державних органів, установ, організацій та об'єднань громадян, що вирішують різні проблеми соціального захисту постраждалого населення, а також співробітництва і проведення консультацій між державними органами і постраждалими (їх представниками),між усіма соціальними групами під час прийняття рішень з соціального захисту на місцевому та державному рівнях;
- міжнародного співробітництва стосовно охорони здоров'я, соціального і протирадіаційного захисту, охорони праці, використання світового досвіду організації роботи з цих питань.
Досвід застосування вимог Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" показує, що стратегічні завдання з соціального захисту постраждалих громадян визначено правильно. Під захист взято безпосередніх учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, найбільш уразливі верстви населення - дітей та інвалідів, мешканців населених пунктів, що розташовані на територіях з підвищеними рівнями радіоактивного забруднення.

Нормативно-правове забезпечення

До 1990 року не існувало достатньо повного правового та законодавчого поля з питань соціального захисту та визначення статусу громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Діяли постанови ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР, накази галузевих міністерств і відомств. Більшість із зазначених документів мали грифи таємності, що звужувало межі їх використання.

Першою спробою узагальнення правових норм із соціального захисту чорнобильців стали:

- постанова Ради Міністрів і ВЦРПС Союзу РСР від 31 березня 1990 р. №325 "Про заходи з поліпшення медичного обслуговування і соціального забезпечення осіб, які приймали участь у роботах з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС";
- постанова Ради Міністрів України та ЦРПС У РСР від 2 липня 1990 р. №148 "Прозаходи з поліпшення медичного обслуговування і соціального забезпечення осіб, які приймали участь у роботах з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС".

Основи законодавчого забезпечення соціального захисту постраждалого населення закладено у Законі України від 28 лютого 1991 р. №796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Саме цим Законом визначено основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя та здоров'я, створено єдиний порядок визначення статусу постраждалих осіб. Після прийняття зазначеного Закону у державі широко розгорнуто роботу з розробки та введення в дію підзаконних актів для реалізації визначених законодавством вимог та положень і, перш за все, стосовно визначення статусу постраждалих осіб та організації їх належного соціального захисту.

Найбільш важливими з них є:

- постанова Кабінету Міністрів Української РСР від 23 липня 1991 р. №106 "Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення" та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";
- постанови Кабінету Міністрів України, які визначають порядок надання статусу та видачі посвідчень особам, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи;
- постанова Кабінету Міністрів України від 4 лютого 1997 р. №135 "Про перевірку правильності видачі посвідчень "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС";
- постанова Кабінету Міністрів України від 20 червня 2000 р. № 987 "Про Порядок використання коштів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення" із змінами та доповненнями: від 9 серпня 2001 р. № 958 "Про внесення змін і визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України"; від 11 квітня 2002 р. № 497 "Про зміни, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України"; від 1 липня 2002 р. № 887 "Про зміни, що вносяться до Порядку використання коштів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення".

У 1991-2004 роках Верховною Радою України внесено ряд змін до чинного Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", більшість яких стосується уточнення норм законодавства та розширення соціальних гарантій постраждалим. Так, при зміні редакції Закону від 6 червня 1996 р. введено новий порядок визначення категорій постраждалих та значно розширено коло пільг та компенсацій потерпілим дітям, інвалідність яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою.

Загалом за період з 1990 року в нормативно-правовому полі з питань Чорнобильської катастрофи було розміщено близько 800 документів, які дозволяють регулювати різні аспекти життєдіяльності громадян України у зв'язку з Чорнобильською катастрофою.

Чисельність постраждалих громадян, її динаміка, встановлення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Чисельність громадян, які мають статус постраждалих внаслідок катастрофи на Чорнобильській АЕС, на 1 січня 2005 року.

В Україні налічується 17 448 сімей, які отримують пільги внаслідок втрати годувальника, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою. За 2004 рік загальна чисельність постраждалих зменшилася на 4,8 % або на125954особи, з них постраждалих категорії 2 - на 4992 особи, категорії 3 - на 5101; категорії 4 - на 6149; потерпілих дітей - на 111 904 особи або на 17,4%.

Разом з тим суттєво збільшилась чисельність постраждалих категорії 1 - на 2263 особи або на 2,2%. Це в основному за рахунок Київської області - 976; м. Києва - 482; Вінницької - 253; Харківської-229; Черкаської - 195; Житомирської -166; Волинської - 141; Чернігівської області - 107 осіб. Порівняно з 1996 роком кількість постраждалих громадян цієї категорії збільшилась в 1,8 рази.

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 р. № 51 "Про затвердження Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в МНС України працювала Комісія із спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Комісією із спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, у 2004 році розглянуто: 102 справи; підтверджено статус учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 73 особам; відмовлено або не підтверджено статус 26 особам; прийнято інші рішення по 3 особам.

Продовжують свою діяльність Комісії щодо визначення статусу осіб, які брали участь у проведенні робіт з евакуації людей та майна із зони відчуження, при Київській та Житомирській обласних державних адміністраціях.

За весь період роботи перевірено 403 тисячі 85 справ, на підставі яких були видані посвідчення учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. На кінець 2003 року із загальної кількості перевірених посвідчень, виданих облдержадміністраціями, перереєстровано 380 тис. 256, вилучено 15 тис. 221, а не перереєстровано з різних причин - 9 тис. 142 посвідчень.

Основним напрямком щодо впровадження сучасних інформаційних технологій для вирішення проблем соціального захисту постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи населення є створення Банку даних усіх категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, головним завданням якого є забезпечення центральних і місцевих органів виконавчої влади достовірною інформацією про рух постраждалих, стан їх медичного, соціального та протирадіаційного захисту.

Завершені роботи із створення Банку даних усіх категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи (ЧБД). Станом на 01.01.2005 до ЧБД занесено інформацію про 3 млн. 142 тис. 586 постраждалих осіб. Впровадження ЧБД дає можливість:

- визначатись щодо конкретних виплат коштів та відслідковувати їх отримання постраждалими;
- реалізовувати адресне оздоровлення й лікування, забезпечення житлом;
- визначатись у необхідних обсягах коштів на реалізацію соціального захисту;
- створювати інформаційні передумови для визначення розмірів виплат та контролю за їх цільовим призначенням.

Оскільки інформація, що занесена до ЧБД не є статичною, роботи з оновлення даних проводяться постійно.

Головним координатором діяльності державних органів, установ, організацій та об'єднань громадян щодо забезпечення реалізації державної політики у сфері ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, вирішенні різних проблем комплексного захисту постраждалого населення та територій, а також співробітництва і проведення консультацій між державними органами і постраждалими, між усіма соціальними групами під час прийняття рішень з цих питань на державному і місцевому рівнях, у 2004 році залишалось МНС.

Фінансування заходів пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи та соціальним захистом населення.

Згідно з Законом України "Про Державний бюджет України на 2004 рік" та змінами системи управління у сфері подолання наслідків Чорнобильської катастрофи МНС залишалося головним розпорядником коштів за такими бюджетними програмами:

- пільги на медичне обслуговування громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи - 60,87 млн.грн., виконано на сто відсотків;
- оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи - 155,5 млн.грн., виконано на сто відсотків;
- комплексне медико-санітарне забезпечення громадян, які постраждали внаслідокЧорнобильської катастрофи - 43,39 млн.грн., профінансовано на суму 28,2 млн.грн. або на 65,0 відсотків;
- радіологічний захист населення та екологічне оздоровлення території, яка зазнала радіоактивного забруднення - 12,0 млн.грн., профінансовано на суму 9,88 млн.грн. або на 82,3 відсотків;
- державні капітальні вкладення на реалізацію Чорнобильської будівельної програми 29,98 млн.грн., профінансовано на суму 29,46 млн.грн. або на 98,3 відсотків;
- інформування громадськості з питань подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - 2,0 млн.грн., профінансовано на суму 0,56 млн.грн. або на 28,0 відсотків;
- наукове забезпечення робіт та інформаційної системи щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи - 10,0 млн.грн., профінансовано на суму 5,37 млн.грн.або на 53,7 відсотків;
- здійснення окремих заходів ВГО "Союз Чорнобиль України" та іншими громадськими організаціями по соціальному захисту постраждалих громадян - 1,1 млн.грн. профінансовано на суму 0,84 млн.грн. або на 76,4 відсотків;
- підтримка екологічно безпечного стану у зонах відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення - 64,85 млн.грн., профінансовано на суму 64,78 млн.грн., або на 99,9 відсотків;
- будівництво пускового комплексу "Вектор"- 12,0 млн.грн., профінансовано на суму 11,5 млн. грн. або 96 відсотків;
- підтримка у безпечному стані енергоблоків та об'єкта "Укриття" ЧАЕС та виведення її з експлуатації - 247,96 млн.грн., профінансовано на суму 211,87 млн.грн. або на 85,5 відсотків;
- внесок України до Чорнобильського фонду "Укриття" на реалізацію програми "SIP" - 36,15 млн.грн., профінансовано на суму 36,1 млн.грн. або на 99,1 відсотків.

Відповідно, у 2004 році від Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи передані Міністерству праці та соціальної політики такі бюджетні програми, пов'язані із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, а саме:

- "Доплати за роботу на радіоактивне забруднених територіях, збереження заробітної плати при переведенні на нижче оплачувану роботу та у зв'язку з відселенням;
- виплати підвищених стипендій та надання додаткової відпустки громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" -261,7 млн.грн., профінансовано на 261,7 млн. грн.. або на 100 відсотків;
- "Компенсація сім'ям з дітьми та видатки на безплатне харчування дітей, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" - 336,4 млн.грн., профінансовано на 346,2 млн. грн. або на 102,9 відсотка;
- "Щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживанняпродуктівхарчування місцевого виробництва та компенсації за пільгове забезпечення продуктами харчування громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" - 659,9 млн. грн., профінансовано на 670,9 млн.грн. або на 101,7 відсотка;
- "Компенсація за втрачене майно та оплата витрат у зв'язку з переїздом на нове місце проживання громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" - 38,0млн.грн., профінансовано на 38,0 грн. або на 100 відсотків;
- "Компенсація за шкоду, заподіяну здоров'ю та допомоги на оздоровлення у випадку звільнення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" - 16,4 млн.грн., профінансовано на 16,4 млн. грн. або на 100 відсотків;
- "Допомога по тимчасовій непрацездатності громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" -6,7 млн.грн., профінансовано на 6,7 млн.грн. або на 100 відсотків;
- "Забезпечення житлом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" - 50,0 млн.грн., профінансовано на 39 млн. грн.. або на 78 відсотків;
- "Забезпечення автомобілями громадян, віднесених до категорії 1 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" - 0,5 млн.грн., профінансовано на 0,5 млн. грн. або на 100 відсотків;
- "Обслуговування банківських позик наданих на пільгових умовах до 1999 року громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" - 4,8 млн. грн., профінансовано на 3,5 млн. грн. або на 73,1 відсотка.

Через розпорошеність бюджетних програм з питань подолання наслідків Чорнобильської катастрофи серед кількох міністерств, а також нерівномірність розподілу коштів серед головних розпорядників у 2004 році мали місце певні труднощі з фінансуванням деяких із зазначених програм. Так, Законом України "Про Державний бюджет України на 2004 рік" за кодом бюджетної класифікації 3201080 "Пільги на медичне обслуговування громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" було передбачено асигнування в сумі 42145 тис. грн., що в 1,4 рази менше, ніжу 2003 році (60871 тис. грн.).

Враховуючи те, що станом на 1 липня 2003 року чисельність постраждалих громадян в Україні, які мали право на отримання пільги з безплатного забезпечення ліками та безоплатного або пільгового зубопротезування, становило 2865105 осіб, передбачені держбюджетом кошти дали змогу безоплатно забезпечити постраждалих громадян ліками в першому півріччі 2004 року за рецептами лікарів на суму 14,7 грн. на одного постраждалого на рік. Станом на 1 січня 2004 року заборгованість перед аптеками за безоплатно відпущені ліки становила 8558 тис. грн., на погашення якої кошти держбюджетом не було передбачено.

На виконання доручення Кабінету Міністрів України щодо погашення заборгованості МНС було зроблено перерозподіл коштів за рахунок наближення фінансування з IV кварталу на квітень 2004 року, що дало змогу погасити заборгованість перед аптеками за 2003 рік.

Відповідно до Закону України від 17 червня 2004 р. № 1801-IV "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік" збільшено обсяги видатків за кодом бюджетної класифікації 3201080 "Пільги на медичне обслуговування громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" на суму 18726,1 тис. грн., тобто збільшено до рівня 2003 року.

Зазначену суму було розподілено між регіонами залежно від кількості постраждалих і профінансовано на 100 відсотків.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" видатки за кодом бюджетної програми "Пільги на медичне обслуговування громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" збільшено порівняно з 2004 роком в 1,16 рази, що становить 70871 тис. гривень.

Вказані кошти розподілено між регіонами пропорційно чисельності постраждалих громадян або 26,3 грн. на рік на одного постраждалого. Законом України "Про Державний бюджет України на 2002 рік" було знято обмеження в частині виплати компенсації за невикористану путівку постраждалим громадянам. Тобто, у 2003 році провадилася виплата компенсації за невикористану путівку всім категоріям постраждалих громадян, які в 2002 році не отримували путівки на оздоровлення або відпочинок.

Висновки та пропозиції

В цілому заборгованість з виплати компенсацій, надання пільг та допомог за 2004 рік зменшено з 422,8 до 67,4 млн. гривень. З початку року розпочато перехід на нову систему здійснення соціальних виплат постраждалим громадянам безпосередньо через органи соціального захисту населення. Створюється Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають на пільги, що дозволить налагодити чіткий облік пільгових категорій громадян, у тому числі "чорнобильців" та забезпечити адресне фінансування компенсаційних виплат та надання пільг і допомог.

Таким чином соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, базується на Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яким передбачається понад 50 видів компенсацій, пільг та допомог, тобто цій категорії громадян законодавче надається певна перевага серед інших пільгових категорій населення. Однак на практиці це не зовсім так. Тому вже назріла нагальна потреба коригування як зазначеного Закону України, так і інших нормативно-правових актів з метою уніфікації компенсацій, пільг і допомог.

Стан пенсійного забезпечення осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який набув чинності з 1 січня 2004 року, встановлено новий порядок призначення пенсій усім категоріям осіб, що передбачає їх нарахування, виходячи із сум заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, у тому числі і громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Розмір пенсії конкретній особі визначається диференційовано з урахуванням стажу роботи та заробітку, при цьому знято обмеження пенсії максимальним розміром.

Зазначеним Законом України збережено норми щодо більш раннього виходу на пенсію особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, від 2 до 13 років понад передбачений законодавством вік. Цією пільгою скористалися близько 190 тис. осіб, і її загальна вартість у 2005 році становитиме понад 684 млн. гривень.

Стосовно інвалідів з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи, інвалідність яких пов'язана з її наслідками, то мінімальні розміри пенсій зазначеній категорії осіб були збільшені з 01.09.2004 року на 12 відсотків. Крім того, всі пенсії підвищені за рахунок індексації, яка з травня 2003 року провадиться в межах прожиткового мінімуму для відповідних груп населення.

Відповідно до Закону України "Про поліпшення матеріального становища інвалідів війни" з 1 травня 2004 року встановлено щомісячну цільову грошову допомогу на прожиття інвалідам війни, у тому числі особам з числа військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, інвалідам І групи в розмірі 50 грн., інвалідам II та III груп у розмірі до 50 грн., якщо щомісячний розмір пенсійних виплат не досягає прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. З 1 січня 2005 року розмір щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття інвалідам війни І групи збільшено з 50 грн. до 70 грн., інвалідам війни II та III груп - встановлено в розмірі 50 грн. незалежно від пенсійних виплат.

Уряд своєчасно і в повному обсязі фінансує програму соціального захисту непрацюючих пенсіонерів, вивільнених у зв'язку із закриттям Чорнобильської АЕС. На ці цілі в Державному бюджеті України передбачається близько 5 млн. гривень.

Розміри щомісячних доплат до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які на 15 грудня 2000 року перебували в трудових відносинах з Чорнобильською АЕС на постійній основі і були вивільнені у зв'язку із закриттям Чорнобильської АЕС, становлять від 142,35 гривень на місяць (50 відсотків прожиткового мінімуму) до 569,38 гривень на місяць (максимальний розмір щомісячної доплати).

Висновки та пропозиції

Ще залишаються проблеми, які потребують термінового вирішення.

Це, у першу чергу, підвищення розмірів мінімальних пенсій інвалідам із числа учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою.

З метою вирішення цього питання необхідно терміново розробити та подати до Верховної Ради України законопроект щодо внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Потребує врегулювання також питання підвищення розмірів додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

В цей час Урядом опрацьовується питання щодо підвищень усіх надбавок і підвищень до пенсій, у тому числі передбачених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Поліпшення умов проживання громадян на радіоактивне забруднених територіях і в місцях компактного переселення.

Реалізація Чорнобильської будівельної програми після аварії на Чорнобильській атомній станції здійснювалась згідно з постановою Уряду України від 30 грудня 1989 року № 333 "Про переселення жителів з населених пунктів Народицького району Житомирської області і Поліського району Київської області, а також будівництво для них об'єктів соціально-побутового і виробничого призначення", якою передбачалося побудувати 2318 житлових будинків садибного типу та 18 багатоповерхових будинків на 1052 квартири, 17 дитячих закладів, 11 шкіл і задіяні 210 км газових мереж. У встановлені терміни вдалося практично повністю ввести в дію заплановані потужності та переселити із забруднених територій 3,2 тисячі постраждалого населення. Другий етап переселення - постанова Уряду України від 23 серпня 1990 року № 228 "Про організацію виконання постанови Верховної Ради України "Про невідкладні заходи щодо захисту громадян України від наслідків Чорнобильської катастрофи", якою передбачалося переселити 14,7 тис. постраждалого населення з 66 населених пунктів зони безумовного (обов'язкового) відселення Житомирської, Київської, Рівненської та Чернігівської областей.

Головними напрямками Чорнобильської будівельної програми є:

- поліпшення умов проживання потерпілого населення на радіоактивне забруднених територіях та в місцях компактного переселення шляхом будівництва медичних закладів, закладів освіти, газових мереж та здійснення газифікації квартир;
- створення робочих місць у селищах компактного переселення громадян;
- здійснення невідкладних заходів у зоні безумовного (обов'язкового) відселення.

За 19 років, що минули після аварії на Чорнобильській АЕС, евакуйовано та переселено понад 164,7 тис. осіб у 213 населених пункти.

За ці роки введено в дію близько 29 тисяч житлових приміщень загальною площею 2 млн. 171 тис.кв.м., дошкільних дитячих закладів на 11 тис. 155 місць, шкіл на майже 50 тис. учнівських місць, лікарень на 4 тис. 670 ліжок, поліклінік на 10 тис. 635 відвідувань за зміну, задіяно 707 км газопроводів-відводів та 6 тис. 317 км газових мереж, газифіковано 41 тис.931 квартир та житлових будинків садибного типу, побудовано 2 тис. 665 км водопровідних, 49 км каналізаційних, 170 км теплових та 5 тис. 245 км електричних мереж, відновлено і побудовано 1 тис. 195 км доріг та ряд інших об'єктів.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2004 рік" та змінами до нього на реалізацію Чорнобильської будівельної програми було передбачено 30,43 млн. грн. державних капітальних вкладень, у тому числі 29,98 млн. грн. за рахунок коштів загального фонду державного бюджету та 0,45 млн. грн. за рахунок коштів спеціального фонду, отриманих від приватизації незавершених будівництвом об'єктів, що споруджувалися з метою мінімізації наслідків Чорнобильської катастрофи відповідно до Чорнобильської будівельної програми.

Станом на 01.01.2005 на фінансування Чорнобильської будівельної програми було направлено 29,7 млн. гривень.

За рахунок цих коштів завершено будівництво та введено в експлуатацію лабораторний корпус обласного онкологічного диспансеру у м. Києві, школи на 450 учнівських місць у м. Корюківка Чернігівської області та на 100 учнівських місць у с. Золоте Дубровицького району Рівненської області, лікарні на 30 ліжок у смт. Клесів Сарненського району Рівненської області, задіяно 30 км газових мереж у населених пунктах Житомирської, Рівненської та Чернігівської областей, першої черги огорожі 30-км зони та правобережної дамби річки Прип'ять у зоні відчуження Чорнобильської АЕС, проведено реконструкцію водопровідних мереж у с. Тростянець Канівського району Черкаської області та Черкаського обласного дитячого санаторію. Виділено 41 квартиру сім'ям, які мешкають у зоні безумовного (обов'язкового) відселення Житомирської області, під заселення у житловому будинку у м. Черкаси.

Висновки та пропозиції

Однією з проблем при реалізації Чорнобильської будівельної програми залишається наявність великої кількості об'єктів незавершеного будівництва, які споруджувалися у минулі роки. За підсумками проведених інвентаризацій станом на 01.01.2003 їх було 1548, станом на 01.01.2004 - 1308 одиниць, за оперативними даними, станом на 01.01.2005 - 1277 об'єктів.

З метою відновлення виробничої та соціальної інфраструктури, розвитку продуктивних сил, заохочення виробничої діяльності на радіоактивне забруднених територіях і в місцях компактного переселення необхідно прийняти Державну програму комплексного соціально-економічного відродження та розвитку територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, та місць компактного переселення громадян на 2005 та на період до 2010 року.

Медико-санітарне забезпечення.

Збереження та відновлення здоров'я населення є головною метою та основним завданням Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Згідно з Законом для постраждалих осіб організовано щорічне медичне обстеження, санаторно-курортне лікування, створено центри для обстеження, лікування, соціально-психологічної реабілітації та профорієнтації.

Під наглядом у медичних закладах системи МОЗ протягом 2004 року знаходилось понад 2 млн. 318,3 тис. осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у т.ч. 451,8 тис. дітей.

Персональний облік постраждалих і довготривалий автоматизований моніторинг стану здоров'я здійснюється системою Державного реєстру України осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, в якому станом на 1 січня 2005 року накопичено інформацію на 2 млн. 242 тис. 111 особу. Протягом останніх трьох років обсяги охоплення постраждалих громадян медичними оглядами залишаються стабільними - 94,1 - 98,3 відсотка. Обсяги охоплення учасників ліквідації вищі - 97,8%. Під час проведення спецдиспансеризації найбільша увага приділяється дітям, які загалом охоплюються оглядами на рівні 98 - 99 відсотків.

Захворюваність та смертність постраждалих громадян

Частка дорослих громадян, визнаних хворими за результатами медичних оглядів, невпинно зростає і становить серед учасників ліквідації 94,2%, серед евакуйованих громадян - 89,8 відсотка, серед тих, хто проживає на радіоактивне забрудненій території, - 84,7 відсотка.

Серед дітей, які потерпіли внаслідок аварії і опосередковано зазнали її впливу, показник визнаних хворими становить 79,8 відсотка.

Захворюваність дорослих постраждалих громадян не має тенденції до зниження, хоча необхідно відзначити стабілізування показників по деяких провідних класах хвороб, а саме: хвороби нервової системи, органів травлення, сечостатевої системи. Не мають тенденцій до зменшення показники захворюваності хворобами системи кровообігу та дихання.

До радіаційних наслідків аварії належить зростання захворюваності на рак щитовидної залози. За період 1986-2004 роки в Україні прооперовано з приводу раку щитовидної залози 3270 постраждалих громадян віком від 0 до 18 років на момент аварії.

Хоча протягом 2003-2004 років рівень захворюваності на рак щитовидної залози в Україні серед зазначеної категорії громадян за попередніми даними залишається на рівні показників попередніх 6 років, тим не менш, у 2004 році в рамках спільного Українсько-американського проекту "Наукова програма дослідження раку та інших захворювань щитовидної залози в Україні, спричинених аварією на Чорнобильській АЕС", що виконується Інститутом ендокринології і обміну речовин АМН України було оглянуто 6904 особи, серед яких прооперовано з приводу карциноми щитовидної залози - 6 осіб, яким на час аварії було від 0 до 18 років, у 14 випадках злоякісні новоутворення щитовидної залози підтверджені цитологічне, і хворі готуються до оперативного втручання, ще в 90 випадках виявлено вузлові утворення щитовидної залози, які потребують подальшої верифікації діагнозу.

Стабільними протягом останніх років залишаються показники захворюваності хворобами органів травлення, нервової системи, шкіри та підшкірної клітковини, уроджених вад розвитку. Суттєво зросли за після аварійні роки показники захворюваності постраждалих хворобами кістково-м'язової системи та сполучної тканини.

На сьогодні серед негативної дії усіх чинників Чорнобильської катастрофи на людину на перший план виступає зовсім не вивчений вплив остеотропних радіонуклідів на організм дитини.

Ця проблема має велике практичне значення, оскільки постійна інкорпорація радіоактивного стронцію та альфа-радіонуклідів у кістковій тканині сприяє розвитку змін у ній на різних етапах її формування. Останнім часом увага медиків і науковців загострюється саме на зростанні патології кістково-м'язової системи як у дітей, так і у дорослих. Збільшення поширеності цієї патології, частота патологічних станів пов'язані з порушенням кальцій-фосфорного обміну та вродженими вадами кістково-м'язової системи.

За результатами досліджень Інституту педіатрії, акушерства та гінекології АМН України, у дітей, які постійно мешкають на територіях радіоактивного забруднення, ця патологія зустрічається вдвічі частіше, ніж у дітей з умовно "чистих" територій.

У 2004 р. для встановлення причинного зв'язку хвороб, інвалідності та смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на ЧАЕС було розглянуто 10 тис. 79 медичних справ постраждалих громадян. Причинний зв'язок хвороб і смерті підтверджено у 70 % випадків. Основними хворобами, які визнаються такими, що пов'язані з наслідками аварії на ЧАЕС, залишаються онкологічні та цереброваскулярні хвороби, захворювання системи кровообігу та нервової системи, у дітей - онкопатологія та вроджені вади розвитку.

Одними з причин інвалідності постраждалих громадян є хвороби системи кровообігу, злоякісні новоутворення, хвороби нервової системи. Показники смертності постраждалих громадян за останні роки дещо збільшились (паралельно із збільшенням загальної смертності) за рахунок усіх груп первинного нагляду. Надалі збільшується смертність ліквідаторів. Найвищі рівні смертності серед дорослого населення, яке проживає на радіаційне забрудненій території.

Структура смертності дорослих постраждалих залишається незмінною протягом післяаварійних років і не відрізняється від такої у не постраждалих громадян: смерть від хвороб системи кровообігу, злоякісних новоутворень, травм і отруєнь, хвороб органів дихання.

Надання медичної допомоги постраждалим громадянам.

Для забезпечення надання медичної допомоги постраждалим задіяно всю мережу медичних закладів, від районних поліклінік до клінік науково-дослідних інститутів. Розгорнуто 13 спеціалізованих диспансерів, центрів, лікарень.

Амбулаторним лікуванням охоплено 92,4% "ліквідаторів", 93,9% - евакуйованих, 88,7% - осіб, які проживають на радіаційне забруднених територіях, 88,7% - дітей.

Протягом останніх трьох років залишається стабільним охоплення постраждалих обстеженнями та лікуванням в умовах стаціонару. Ліквідатори забезпечені стаціонарним лікуванням на 30,4-30,9%, на 20% - евакуйовані та на 22,3% - проживаючі на забрудненій території.

Серед потерпілих дітей із року в рік зростає охоплення їх зазначеним видом лікування, який становить понад 15,5 відсотка.

Відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1996 р. № 1218 "Про затвердження переліку спеціалізованих медичних закладів, що забезпечують лікування осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та від 29 травня 2000 р. № 852 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1996 року № 1218" для постійної медичної допомоги постраждалим визначено мережу спеціалізованих центрів, диспансерів та інших медичних закладів і відділень (36 науково-клінічних закладів вищого рівня акредитації, на радіоактивне забруднених територіях:

- 77 центральних районних лікарень та понад 300 закладів охорони здоров'я), що забезпечують лікування осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Медичне забезпечення постраждалого населення, починаючи з 1994 року, здійснюється МНС відповідно до щорічних програм заходів з організації комплексного медико-санітарного забезпечення осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що розробляються на відповідний рік (далі - Програма).

Програма спрямована на:

- розвиток та функціонування Державного реєстру осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;
- забезпечення лікування важкохворих у спеціалізованих лікувальних стаціонарах та клініках науково-дослідних інститутів Міністерства охорони здоров'я, Академії медичних наук України та інших;
- підтримку функціонування системи експертизи із встановлення причинного зв'язку хвороб, інвалідності і смерті з наслідками Чорнобильської катастрофи;
- дооснащення лікувально-діагностичним обладнанням медичних закладів, що постійно надають допомогу постраждалому населенню;
- придбання ліків, витратних медичних матеріалів та реактивів для спеціалізованих стаціонарів, відділень, клінічних лабораторій тощо;
- науковий супровід, проведення дослідно-конструкторських робіт та впровадження наукових розробок у лікувальні заклади, що надають допомогу постраждалому населенню;
- соціально-психологічну підтримку та реабілітацію постраждалого населення.

Фінансування.

На реалізацію заходів зазначеної Програми у 1999 році лікувальним закладам держбюджетом було виділено 26 млн. 837,2 тис. гри.; у 2000 році - 35 млн. грн. (профінансовано на 100 відсотків); у 2001 році передбачено державним бюджетом 39 млн. 390 тис. грн. (профінансовано 31 млн. 866,15 тис. грн., тобто на 80,9 відсотка); у 2002 році було передбачено 54 млн. 390 тис. грн., але фактично профінансовано 6 млн. 826 тис. 180 грн. або 12,5 відсотка від плану року, у 2003 році - відповідно 28 млн. 390 тис. грн., профінансовано повністю Держбюджетом у 2004 році за напрямком "Комплексне медико-санітарне забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (КПКВ 3201210) передбачалися видатки у сумі 43 млн. 390 тис. грн., профінансовано 65 відсотків (28 млн. 216,951 тис. грн.). На забезпечення лікування важкохворих громадян у 2004 році, придбання ліків та витратних матеріалів медичного призначення для стаціонарів спеціалізованих лікувальних закладів обласних державних адміністрацій, які постійно надають медичну допомогу постраждалому населенню, перераховано 10 млн. 687,6 тис. гривень.

У 2004 році Науковому центру радіаційної медицини Академії медичних наук України для лікування важкохворих з усієї України, придбання ліків, витратних матеріалів медичного призначення, обладнання перераховано 1 млн. гривень.

У 2004 році перераховано на: утримання Державного реєстру - 250 тис. грн., фінансування роботи центральної та регіональних міжвідомчих експертних комісій із встановлення причинного зв'язку хвороб, інвалідності і смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС -345 тис. грн.; надання соціально-психологічної допомоги постраждалому населенню Київської та Житомирської областей - 1332,4 тис. гривень.

Для зміцнення матеріально - технічної бази спеціалізованих лікувальних закладів придбано 311 сучасного лікувально-діагностичного обладнання на суму 22 млн. 622,8 тис. гривень.

Організація оздоровлення.

Важливим медико-соціальним заходом збереження та відновлення здоров'я постраждалого населення є оздоровлення.

З метою організації оздоровлення постраждалого населення Міністерство на відповідний рік розробляє Програму заходів з організації оздоровлення осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, основним завданням яких є організація оздоровлення (санаторно-курортне лікування) диспансерної групи громадян та дітей, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Організація оздоровлення осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, здійснюється на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 16 травня 2000 р. № 800 "Положення про порядок організації оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка передбачає проведення відбору санаторне-курортних закладів для оздоровлення постраждалого населення на конкурсній основі, максимальне використання кращих оздоровчих закладів, залучення коштів місцевих бюджетів та інших джерел для оздоровлення.

При відборі оздоровчих закладів обласні державні адміністрації керуються вимогами Закону України від 22 лютого 2000 р. за № 1490-ІП "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти".

Обласними державними адміністраціями створено тендерні комітети з відбору оздоровчих закладів. На підставі рішень тендерних комітетів обласні державні адміністрації укладали прямі договори з оздоровчими закладами. У 2003 році укладено 455 договорів з оздоровчими закладами для санаторно-курортного лікування та відпочинку постраждалих громадян.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2004 рік" визначено, що придбання путівок для оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, здійснюється централізовано Міністерством України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.

На його виконання відповідно до Закону України від 22 лютого 2000 року № 1490-ІП "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" МНС проведено торги щодо відбору санаторно-курортних закладів.

Відбір санаторно-курортних закладів проводився з урахуванням структури основних захворювань серед постраждалого населення. При цьому враховувалися і пропозиції місцевих органів влади щодо відбору регіональних санаторно-курортних закладів за умови здатності їх надавати кваліфіковану медичну допомогу постраждалому населенню. У торгах Переможцями визнано 94 заклади, з якими укладено договори на санаторно-курортне лікування постраждалого населення.

У 2004 році право на безкоштовне та пільгове забезпечення путівками на оздоровлення мали 2 млн. 646 тис. 106 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Серед них осіб категорії 1 - 105 тис. 251, дітей - 643 тис. 30 осіб. Виходячи із обмеженості коштів державного бюджету, передбачених на оздоровлення постраждалого населення, згідно з Програмою заходів з організації оздоровлення осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на 2004 рік, у першу чергу, вони спрямовані на санаторно-курортне лікування осіб категорії 1, дітей-інвалідів, дітей-сиріт, дітей з хронічними захворюваннями, які проживають на забруднених радіонуклідами територіях.

За рахунок коштів держбюджету у 2004 році оздоровлено 132 тис. 929 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Серед них 24 тис. 155 дорослих та 108 тис. 774 дитини.

За рахунок коштів місцевих бюджетів додатково оздоровлено 64 тис. 978 осіб. Серед них 7 тис. 947 - дорослих та 57 тис. 31 дитина. Таким чином, загалом у 2004 році оздоровлено 197 тис. 907 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, з них 162 тис. 796 дітей. Серед них: дітей-інвалідів - 1 тис. 402, дітей-сиріт - 3 тис. 593.

Соціально-психологічна реабілітація постраждалого населення.

Організація соціально-психологічної реабілітації.

Одним із засобів профілактики нервово-психічних розладів серед постраждалого населення є служба соціально-психологічної реабілітації та інформування громадськості.

Для надання соціально-психологічної допомоги постраждалому населенню в Київській та Житомирській областях, які е найбільш постраждалими внаслідок Чорнобильської катастрофи, створено і діють п'ять Центрів соціально-психологічної реабілітації населення та його інформування з питань подолання наслідків Чорнобильської катастрофи.

Діяльність таких Центрів спрямовано на роботу серед найбільш уразливих верств постраждалого населення: інвалідів, ліквідаторів, безробітних, дітей та підлітків.

Основні напрямки діяльності Центрів та газети "Відлуння" було визначено перспективними планами на 2004 рік, затвердженими Київською та Житомирською облдержадміністраціями і погодженими МНС, а саме:

- надання соціально-психологічної допомоги найбільш незахищеним верствам населення;
- надання психологічної допомоги сім'ї і школі у роботі з дітьми;
- робота з профорієнтації молоді та безробітних;
- комплексна допомога особам у кризовій ситуації;
- екологічна просвіта населення;
- інформаційно-аналітична діяльність;
- здійснення моніторингу громадської думки;
- підвищення соціальної адаптованості населення тощо.

Робота спеціалістів Центрів максимально спрямовувалась на впровадження адаптивних форм поведінки особистості , навчання самостійно знаходь складних життєвих ситуацій, формування почуття спільності та відповідальності за власне життя. Приділялась увага реабілітаційному процесу дітей з особливими потребами та обмеженими можливостями. З метою підвищення рівня особистої безпеки виховання екологічної культури людей та розвитку здорових відносин шляхом зниження загальної напруженості серед населення, яке постраждало внаслідок Чорнобильської катастрофи, впроваджувались нові форми та методи інформування.

Враховуючи проблеми сьогодення, протягом останніх років реалізовувався комплексний підхід у здійсненні соціально-психологічної допомоги дітям та їх батькам, які проживають у зоні радіаційно-екологічного контролю. Основне завдання такого підходу: послідовна орієнтація на особистість дитини, на формування її індивідуальності, творчих можливостей та здібностей, реальних оптимістичних життєвих планів, готовності свідомого вибору. Протягом 2003-2004 рр. періоду інформаційно-аналітичні служби Центрів проводили інформаційно-роз'яснювальну роботу серед населення. Через інформаційні стенди, листівки та буклети, інтерв'ю на шпальтах періодичних видань працівники Центрів оприлюднювали оперативну інформацію щодо соціального захисту чорнобильців, надання державою пільг і компенсаційних виплат, змін, внесених до чорнобильського законодавства, надання соціальної допомоги та психологічної реабілітації постраждалого населення.

Зокрема, надруковано 110 статей і публікацій у районних та загальноукраїнських засобах масової інформації, а саме у газетах: "Новий день", "Вісник Чорнобиля", "Профспілкові вісті", "Сільський час", "Дзеркало тижня", "Відлуння", "Теледень-Славутич", "Трибуна праці", "Київська правда", "Голос довіри", "Вперед", "Ранкова Бородянка", "Макарівські вісті", "Іскоростень", "Вечірній Коростень", "Древлянський край"; 4 публікації в журналах "Надзвичайна ситуація", "Чорнобиль і соціум", "Жінка" та "Профспілки України"; 16 виступів на районному радіо та телебаченні. Випущено серію буклетів за такими рубриками: "Поради психолога", "Абетка безпеки", "Ліцей здоров'я", "Що найчастіше хвилює Чорнобильців", "Поради батькам хворих немовлят", "Школа батьківської ефективності", "Щоб не сталося лиха", "Школярам та студентам", "Радіація та харчування" тощо. Впроваджено нові інформаційно-комунікативні технології з метою реагування на суспільні процеси - проведення соціологічних досліджень, анкетувань, опитувань громадян. З метою регулярного моніторингу громадської думки використовувались різні види просвітницької роботи - інформаційні зустрічі, семінари, лекції, фокус-групи, круглі столи тощо.

Основними видами діяльності Центрів протягом 2004 року були консультування, психотерапевтична, корекційна, індивідуальна та групова робота, тренінги, лекції, семінари, соціологічні дослідження, інформування населення, робота із зверненнями громадян тощо. У семінарах, роботі круглих столів та інформаційних зустрічах брали участь представники місцевих органів виконавчої влади, освітніх, медичних закладів і громадських організацій.

Протягом 2004 року до Центрів звернулось 81 548 осіб різних вікових категорій, проведено 21 575 зустрічей. Спеціалістами Центрів проведено 3 720 психологічних консультацій, 6 950 групових занять, прочитано 210 лекцій та відправлено на консультацію до суміжних фахівців 264 особи. За результатами опитувань виявлено значне покращання соціально-психологічного клімату у громадах, де проводиться робота. Підвищилась активність населення, їх ініціативність та самостійність у вирішенні соціально-економічних та соціокультурних проблем. Населення включилося до розробки програм регіонального розвитку на рівнях від конкретного населеного пункту до районного.

У минулому році значно поліпшилась співпраця Центрів соціально-психологічної реабілітації населення з редакцією газети "Відлуння". Висвітлювалась робота Центрів з питань запобігання зростанню гострих соціальних проблем, шкідливого впливу паління на здоров'я і життя людини; діагностики та корекції готовності дитини до школи; шкідливого впливу радіації на здоров'я людей та стан навколишнього природного середовища; формування активної життєвої позиції; надання соціально-психологічної допомоги дітям вулиці тощо.

Упродовж 2004 року редакція газети "Відлуння", як і передбачено її програмним завданням, засобами інформування сприяла пом'якшенню соціально-психологічної напруженості, створенню нормального політичного настрою, морально-вольового стану населення, яке постраждало внаслідок аварії на ЧАЕС.

З метою збереження здоров'я постраждалих від радіації людей, пом'якшення їхньої соціальної напруженості щотижня видається тематична сторінка "Оздоровлення". Упродовж року на шпальтах газети висвітлювались питання щодо надання ефективної медичної допомоги, зміцнення медико-санітарної бази для надання цільової медичної допомоги, профілактики захворювань громадян, їхнього оздоровлення; зміцнення та підтримки радіаційної безпеки, радіаційного захисту осіб, які проживають на радіоактивне забруднених територіях.

У газеті створена й діє "Народна лінія довіри", по якій упродовж року отримано понад тисячу запитань, звернень громадян, на які через газету надавалися відповіді керівниками Уряду, міністрами України та іншими керівниками центральних і місцевих органів влади. За звітний період видано 52 номери газети загальним тиражем 208 тисяч примірників. Підготовлено для передачі в ефір Житомирського обласного радіо 48 матеріалів, що транслювалися двічі на тиждень у зручний для радіослухачів час.

Науково-дослідні роботи.

Науково-дослідні роботи в основному завершено, і необхідне подальше практичне впровадження їх результатів.

За результатами робіт розроблено і підготовлено до видання 8 відомчих інструкцій, 14 методичних рекомендацій та 1 стандарт діагностики та лікування основних захворювань у учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС для різних рівнів надання медичної допомоги.

Впровадження розробок сприятиме поліпшенню рівня надання медичної допомоги постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи, об'єктивній і неупередженій оцінці впливу радіаційних і нерадіаційних факторів на здоров'я людей у віддалений після аварійний період.

Відповідно до Галузевого тематичного плану науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт здійснювався супровід робіт по створенню нової вітчизняної медичної техніки.

Завершення робіт у цілому передбачає розробку та виготовлення унікального медичного обладнання:

- медичної лабораторної центрифуги;
- ультранизькотемпературного холодильника для банку довгострокового зберігання компонентів крові;
- автономної кріоаеротерапевтичної установки.

Зазначене обладнання заплановано впровадити у промислове виробництво і централізовано поставити до лікувальних закладів, які надають медичну допомогу постраждалому населенню, що дозволить покращити стан діагностики та лікування захворювань у постраждалого населення.

Висновки та пропозиції.

Чим більший проміжок часу віддаляє нас від дня аварії, тим гостріше відчуваються її "медичні" наслідки. З року в рік збільшуються захворюваність та смертність серед постраждалих громадян, особливо ліквідаторів наслідків аварії, кількість уроджених вад розвитку потерпілих дітей. Постійно зростає інвалідність серед "чорнобильців", яка з 1996 року збільшилась у 1,8 рази і чисельність інвалідів на цей час становить понад 105 тисяч осіб. Необхідно значно збільшити обсяги фінансування заходів з медичного захисту постраждалих, їх оздоровлення, повноцінного харчування за рахунок зростання асигнувань за відповідними бюджетними програмами.

Потребує вжиття комплексних заходів щодо удосконалення системи встановлення причинного зв'язку хвороб, інвалідності та смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на ЧАЕС.

Реалізація Плану заходів на об'єкті "Укриття" (ПЗУ).

Підготовчі роботи і створення необхідної інфраструктури.

Завершуються роботи з будівництва необхідних об'єктів інфраструктури, закупівлі устаткування і матеріалів для підвищення безпеки персоналу при виконанні основних обсягів робіт ПЗЗ. В 2004 році були завершені роботи і введені в експлуатацію наступні об'єкти: центр підготовки персоналу, санітарний шлюз для організації доступу в найбільш забруднені зони "Укриття", реабілітаційний центр, модернізована система пилопригнічення. У 2005 році будуть завершені і введені в експлуатацію: будівельна база для виконання стабілізації "Укриття", санпропускник на 1430 місць, зовнішні інженерні мережі для об'єктів інфраструктури, почнуться будівельні роботи із реконструкції існуючої системи фізичного захисту.

Стабілізація будівельних конструкцій існуючого "Укриття".

Головною метою проекту стабілізації є укріплення конструкцій "Укриття" на період до 15 років для реалізації подальших етапів перетворення, а саме: зведення нового конфайнмента, демонтажу деяких найнестабільніших конструкцій "саркофага", вилучення паливовмісних матеріалів.

У розробленій і погодженій в кінці 2003 року проектній документації визначена достатність стабілізаційних заходів з погляду надійності конструкцій.

Першочерговому посиленню підлягають 7 зон об'єкта "Укриття", серед яких самим трудомістким, дозовитратним і масштабним є стабілізація західного фрагмента, який впливає на решту будівельних робіт, на послідовність їх виконання і на терміни будівництва.

Переможцем відкритого міжнародного тендеру на виконання будівельних робіт зі стабілізації "Укриття" визнаний російсько-український консорціум у складі "Атомстройекспорт" (Росія) і ВАТ "Южтеплоенергомонтаж" (Україна), з яким в липні 2004 року підписаний контракт. В листопаді 2004 року після розробки і узгодження проектів виробництва робіт розпочались підготовчі будівельні роботи безпосередньо на майданчику ЧАЕС і на об'єкті "Укриття". На червень 2005 року заплановано завершення заходів 14, 14а із підсилення опор балки "Мамонт". Завершення всього комплексу робіт заплановано на кінець 2006 року.

Створення Інтегрованої Системи Контролю стану "Укриття" (ІАСК).

Серед комплексу проблем, пов'язаних з об'єктом "Укриття", однією з невідкладних є забезпечення контролю стану об'єкта, у тому числі - стану ядерних матеріалів. Велика частина обладнання для контролю встановлювалася в перші роки після аварії і сьогодні вимагає істотної модернізації або заміни. Відсутня оперативна інформація про головне зовнішнє джерело небезпеки - сейсмічній дії.

Для вирішення перерахованих проблем в листопаді 2003 року був підписаний контракт з міжнародним консорціумом на чолі з фірмою "Ансальдо" (Італія) на створення "під ключ" інтегрованої автоматизованої системи контролю (ІАСК) об'єкта "Укриття". До складу ІАСК ввійдуть підсистеми для моніторингу стану будівельних конструкцій, радіаційного стану всередині і на майданчику Укриття, стану ядерної безпеки, сейсмічності.

ІАСК збиратиме і оброблятиме інформацію від систем фізичного захисту і пожежної безпеки, які створюються в рамках інших контрактів ПЗЗ. Завершення робіт планується в середині 2006 р.

Стратегія вилучення паливовмісних матеріалів (ПВМ) і поводження з відходами, розробка технології вилучення ПВМ.

На основі передпроектних досліджень першої фази ПЗЗ було ухвалено програмне рішення про "Попередню стратегію вилучення ПВМ і поводження з радіоактивними відходами (РАВ)", у якому передбачено, що масове вилучення ПВМ з ОУ можливе через 30-50 років за умови створення (в рамках національної програми поводження з РАВ) сховища для остаточного захоронення довго існуючих високоактивних РАВ. Саме тому за один з базових критеріїв для проектування і будівництва безпечного конфайнмента прийнятий термін його експлуатації не менше 100 років.

Сьогодні ДСП ЧАЕС за узгодженням з Державним комітетом ядерного регулювання розробляє Стратегію поводження з ПВМ і РАВ на короткострокову перспективу (до 2013 р.), яка визначить програму дій з розробки Стратегії вилучення ПВМ і поводження з РАВ, і прийняття стратегічного ключового рішення ПЗЗ за даним питанням.

Стратегія нового безпечного конфайнмента (НБК).

У липні 2004 року Кабінетом Міністрів України затверджено техніко-економічне обґрунтовування НБК, основні висновки якого полягають в наступному:

- Підтверджена техніко-економічна обґрунтованість будівельного варіанту НБК у формі арки, яка буде змонтована на монтажному майданчику поза межами об'єкта "Укриття", а потім насунута в розрахункове положення;
- Підтверджена екологічна доцільність будівництва НБК порівняно з радіаційним впливом на навколишнє середовище існуючого об'єкта "Укриття".

ДСП ЧАЕС у взаємодії з ЄБРР 12 березня 2004 року оголосили тендер на основний обсяг робіт з будівництва НБК. Пропозиції були одержані від 3-х учасників і з 16 листопада 2004 року проводиться їх оцінка. Укладення контракту планується на кінець 2005 року. Через 16-18 місяців після укладання контракту очікується затвердження проекту. Паралельно з процесом оцінки пропозицій і укладення контракту в жовтні 2005 року планується розпочати підготовчі роботи до спорудження НБК. Вони включатимуть демонтаж будівель і споруд на території, де проводитиметься монтаж арки, очищення території, підготовку під влаштування фундаментів.

Додаткове фінансування ПЗУ.

Питання додаткового фінансування ПЗЗ інтенсивно обговорюється, починаючи з середини 2003 року. 07 квітня 2004 року відповідно до запиту Асамблеї Чорнобильського фонду "Укриття" (ЧФУ), яка відбулася в грудні 2003 року, ЄБРР розповсюдив для розгляду країн-донорів ЧФУ спеціальний звіт, в якому представлений аналіз наповнення ЧФУ і запропонована уточнена прогнозна оцінка кошторису ПЗУ. У звіті вказано, що між оцінкою вартості проекту 1997 і 2004 року є дві відмінності. Оцінка 2004 року зроблена на основі дійсного обсягу робіт, а не прогнозного. Друга відмінність полягає в тому, що кошторис 1997 року не включав ніяких положень щодо зростання вартості, ризиків і непередбачених витрат для НБК, ряду інших витрат. Уточнена оцінка вартості ПЗЗ складає 1091 млн. дол. США.

Під час останнього засідання Асамблеї країн-донорів ЧФУ, яке проходило 09.12.2004 р. в м. Лондон, Сполучені Штати Америки, які у 2004 р. головували у "Великій вісімці", підтвердили готовність G-7 виділити додаткові 160 млн. дол. США до ЧФУ.

Інші країни-донори заявили про позитивну налаштованість щодо сплати додаткових фінансових внесків до ЧФУ, але через відсутність до того часу звернення від "Великої сімки" з даної проблематики рішення про їхню частку у подоланні дефіциту коштів Фонду не було схвалено.

За наявною в МЗС інформацією, наприкінці березня ц.р. в Лондоні проходило засідання групи "Великої сімки" з питань ядерної безпеки, на якому розглядалось зазначене питання. За результатами цього засідання офіційний Лондон, який у 2005 р. головує у G-8, звернувся до урядів "менших" країн-донорів з проханням взяти на себе додаткові фінансові зобов'язання щодо сплати внесків до ЧФУ.

Наразі ЄБРР проводить інтенсивні консультації з донорами ЧФУ і, перш за все, з робочою групою "Великої сімки" і Європейської комісії для своєчасного прийняття країнами-донорами рішень щодо додаткових фінансових зобов'язань по наповненню ЧФУ. За правилами ЧФУ лише прийняття таких зобов'язань дозволить укласти контракт на проектування і будівництво НБК і виконати всі заплановані в рамках ПЗУ роботи в повному обсязі. З метою збору додаткових коштів для наповнення Чорнобильського фонду "Укриття" на 12 травня 2005 р. заплановано проведення в Лондоні Асамблеї донорів ЧФУ та Донорської конференції по збору коштів до ЧФУ. Опрацьовується питання участі у зазначеному заході делегації України на чолі з Прем'єр-міністром Ю.В.Тимошенко.

Щодо питання додаткового внеску України до ЧФУ Мінпаливенерго і ДСП ЧАЕС рекомендують зберегти пропорційність співвідношення зобов'язань 1998 року (як зазначено в Рамковій угоді). Тобто дотримуватися 6.6% від суми дефіциту ЧФУ, що складає 22-25 млн. $.

Копії листів ЕБРР та Державного Секретаря Великої Британії з порушеного питання додаються.

31 March 2005

Dear Members,

After consultation with the Chair of the Assembly and the Chair of the G8 NSSG, the Bank is in a position to announce that the next meeting of the CSF Assembly will take place at the EBRD on Thursday, 12 May followed in the afternoon with the CSF pledging conference.

The Assembly agenda, besides the topics pertinent to an annual meeting, will include an update of the project progress and information on the results of the upcoming meetings with the new administration of Ukraine.

The technical evaluation and reconciliation of the tenders for the new safe confinement is in its final stage. Clarification meetings with the two consortia are taking place this week and mid-April, and, if the outcome is satisfactory, the Bank should receive the finalised documents for a non-objection review before the Assembly meeting. Request for financial proposals will then follow shortly after.

The format and the arrangements for the pledging conference are yet to be finalised. As the host, the Bank anticipates that the conference will be co-chaired by Ukraine and the G8 Presidency and concluded by a press conference. Important for the success of the pledging conference, the Bank understands that the G8 and the EU expect to confirm soon their contribution in the upper range or above the amount announced to the Assembly in December 2004. Additionally, Russia also agreed to make a contribution.

Your Foreign Ministers have received a letter from the UK Secretary of State asking for a consideration of a further pledge to the CSF, a copy of which I attach for your convenience. Also attached is a SIP fact sheet which summarises, in a condensed way, the status and achievements from the SIP inception made possible with your contributions so far.

We will provide the details on the pledging concerence as they become available and the Assembly documents closer to the date of the meeting. As usual, I would be grateful if you could confirm the names of your delegation to Penelope Goldspink as early as possible and not later than Wednesday, 4 May either by email: goldspip@ebrd.com or by fax: +44 20 7338 7195. Please do not hesitate to contact Ms. Goldspink for any additional information you may require. We look forward to seeing you in London.

Yours sincerely,

Vince Novak Director, Nuclear Safety Department One Exchange Square, London EC2A 2JN, United Kingdom Tel: + 44 20 7338 6897 (direct) or 7338 6000 (switchboard) Fax: +44 20 7338 7175 (direct) or +44 20 7496 6100 Telex: 8812161 EBRD LG

ПЕРЕКЛАД ДОКУМЕНТУ

Європейський банк - реконструкції та розвитку

31 березня 2005 року

Шановні члени Асамблеї донорів!

Після консультацій з головою Асамблеї і головою робочої групи країн "великої вісімки" по ядерній безпеці цим листом Банк повідомляє, що наступне засідання Асамблеї ЧФУ відбудеться у штаб-квартирі ЄБРР у четвер 12 травня 2005 року, а в другій половині дня відбудеться конференція по збору коштів для ЧФУ.

Крім питань, що відносяться до щорічного засідання, до порядку денного увійде оновлена інформація про хід проекту, а також результати очікуваних зустрічей з новою адміністрацією України.

Технічна оцінка й узгодження тендерних пропозицій по новому безпечному конфайнменту підходять до свого завершення. Роз'яснювальні наради з двома консорціумами проводяться на цьому тижні й у середині квітня. Якщо результати будуть позитивними, до засідання Асамблеї на "незаперечення" Банку буде представлена дороблена документація. Незабаром після цього буде випущений запит на надання комерційної пропозиції.

Формат і організаційні питання у відношенні проведення конференції по збору коштів усе ще вимагають доробки. Будучи приймаючою стороною, Банк припускає, що конференція буде проходити під головуванням України і країни, що наразі головує у "великій вісімці", і завершиться прес-конференцією. Важливим для успіху конференції по збору коштів у розумінні Банка є факт, що країни "великої вісімки" і ЄС мають намір незабаром підтвердити суму своїх внесків, що буде відповідати або перевищувати суму, заявлену на засіданні Асамблеї в грудні 2004 року. Додатково, Росія також погодилася зробити внесок.

Міністри закордонних справ ваших країн одержали листа від Державного секретаря Великобританії, у якому їм пропонується розглянути можливість виділення додаткових коштів для ЧФУ, копію якого я додаю для зручності. Крім того, до даного листа додається таблиця фактичних даних по ПЗУ, у якій у стислому вигляді представлена зведена інформація про стан справ і досягнення з початку ПЗУ, що стали можливими завдяки тим внескам, що ви зробили на сьогоднішній день.

Додаткова інформація про проведення конференції по збору коштів буде спрямована вам у міру її одержання, а документація для проведення Асамблеї - ближче до дати проведення засідання.

Як звичайно, буду дуже вдячний, якщо ви якомога швидше , але не пізніше середи 4 травня, направите підтвердження прізвищ представників своїх делегацій на ім'я Пенелопи Голдспинк З усіма питаннями звертайтеся безпосередньо до Пенелопи Голдспинк. До зустрічі у Лондоні.

З повагою,

Директор відділення ядерної безпеки Вінс Новак

Copy of the text of the letter addressed to individual Foreign Ministers from the Secretary of State on the Chernobyl Shelter Fund.

Begins

Dear

At the 1997 G7 Summit in Denver, Leaders committed themselves to provide funding to construct a new safe confinement for the Chernobyl Unit 4 reactor which suffered a serious accident in 1986. We invited other countries to join us in this venture and pledging conferences were held in New York in 1997 and in Berlin in 2000. Your country was one of those which rose to the challenge and contributed to the Chernobyl Shelter Fund. This fund is managed by the European Bank for Reconstruction and Development (EBRD) and the work on the new safe confinement is overseen by the Assembly of Contributors.

The original 1997 estimate for the work was approximately $768 million of which $717 million was raised at the first two pledging events. Now that all the planning and design work has been undertaken and the EBRD is in a position to award contracts for the actual construction, it is clear that the final cost will be approximately $1,091 million. Taking into account inflation, this compares very favorably with the original estimate. However, it does mean that a further pledging round is necessary for work to proceed.

The G7 and European Union are very close to agreement on their additional pledge, which will be at least $160 million and we are pressing Russia to join our endeavours in this area. In addition, we now have an indication in writing from the Ukraine of their willingness to contribute both further money and assistance in kind to this project.

Your officials are fully aware of the need for additional funding and suggested it would be helpful if I write to you on behalf of the current G8 Presidency to ask you to consider making a further pledge to the Chernobyl Shelter Fund.

Time is of the essence; in order for the EBRD to award the next contracts, pledges are needed by the end of March. However, the money itself is not needed at this point, merely the commitment. In this context the UK has already transferred a further $18 million to the EBRD account. I would be most grateful if you would look on this request favorably and intervene as appropriate with your Finance Ministry. For me it seems inconceivable politically, given recent events in Ukraine, that we can walk away from this most important project and international commitment. I am copying this letter to my G8 colleagues and the European External Relations Commissioner.

Копія тексту листа, адресованого окремим міністрам закордонних справ Державним секретарем Великобританії з питання Чорнобильського Фонду "Укриття"

Початок

Шановний(а)...!

На зустрічі керівників урядів країн "великої сімки" у Денвері у 1997 році керівники урядів взяли на себе зобов'язання щодо виділення коштів на будівництво нового безпечного конфайнменту для реактора блоку 4 ЧАЕС, який зазнав серйозної аварії у 1986 році. Ми запросили інші країни приєднатися до нас у цій справі, і у 1997 році у Нью-Йорку, а потім у 2000 у Берліні були проведені конференції по збору коштів. Ваша країна була однією з тих, що взялася за вирішення цієї проблеми і зробила внесок у Чорнобильський Фонд "Укриття". Розпорядником коштів Чорнобильського Фонду "Укриття" виступає Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР), а роботи по створенню нового безпечного конфайнменту виконуються під наглядом Асамблеї вкладників.

Початковий кошторис виконання робіт, розроблений у 1997 році, складав приблизно 768 мільйонів доларів США, з яких 717 мільйонів доларів США було зібрано на перших двох конференціях по збору коштів. Тепер, коли виконані усі роботи з планування і проектування, і ЄБРР готовий присудити контракти на фактичне будівництво, стало зрозуміло, що підсумкова сума проекту становитиме близько 1 091 мільйон доларів США. Враховуючи інфляцію, вказана сума цілком узгоджується с початковим кошторисом. Проте це означає, що додатковий раунд по збиранню коштів потрібен для початку робіт. Країни "великої сімки" і Європейський союз дуже близькі до досягнення остаточної домовленості щодо надання додаткового внеску, сума якого становитиме не менше 160 мільйонів доларів США. До того ж ми активно працюємо з Росією з метою її приєднання до нашої ініціативи у цьому напрямку. Крім цього, ми нещодавно отримали письмове підтвердження України щодо її бажання зробити як грошовий внесок, так і надавати майнову допомогу цьому проекту.

Ваші керівники добре знають про необхідність виділення додаткових коштів і запропонували написати Вам від імені діючого головуючого в групі країн "великої вісімки" з проханням розглянути можливість виділення додаткових коштів для Чорнобильського Фонду "Укриття".

Час відіграє важливе значення. Для того, щоб ЄБРР зміг присудити наступні контракти, кошти мають бути заявлені до кінця березня. Однак, про фактичне надання коштів до вказано терміну мова не йдеться - достатньо їх просто заявити. У цьому контексті Великобританія вже перерахувала додаткові 18 мільйонів доларів США на рахунок ЄБРР.

Я буду Вам дуже вдячний, якщо Ви позитивно віднесетесь до цього запиту і почнете відповідну роботу з міністерством фінансів Вашої країни. Для мене немислимо з політичної точки зору, враховуючи нещодавні події в Україні, що ми можемо відмовитись в цьому дуже важливому проекті та міжнародному зобов'язанні.

Копію цього листа я направляю своїм колегам з країн "великої вісімки" та Комісару ЄС з питань зовнішніх зносин.

Довідка щодо фінансування діяльності ДСП ЧАЕС.

На 2004 рік було заплановано 284 млн. грн. або $54млн. З цих коштів передбачались витрати на: припинення експлуатації і підготовку до зняття з експлуатації енергоблоків №№1, 2,3 - 7,4 млн. грн.(2,6%); на підтримку енергоблоків в безпечному стані - 61,3 млн. грн. (22,2%); на забезпечення безпечної експлуатації об'єкту "Укриття" - 3,4 млн. грн. (1,2%); на управління і організацію виробництва - 148,6 млн. грн. (52,3%); витрати капітального характеру - 10,5 млн. грн. (3,7%); внесок України в міжнародні проекти по зняттю з експлуатації ЧАЕС - 16,8 млн. грн. (5,9%); внесок України до Чорнобильського фонду "Укриття" на реалізацію програми ЗІР - 36,2 млн. Грн. (12,7%). На реалізацію програми соціального захисту працівників ЧАЕС і жителів міста Славутича у зв'язку із закриттям ЧАЕС в 2004 році кошти не виділялися.

У 2004 році недофінансування з Держбюджету за основною програмою склало 36,1 млн. грн.

У 2004 році не сплачені рахунки за виконані роботи:

- по захороненню радіоактивних відходів в сумі 0,3 млн. грн,
- за пожежну охорону - 0,42 млн. грн.,
- за лікувально-профілактичне харчування персоналу - 0,837 млн. грн.,
- за перевезення персоналу залізницею - 0,95 млн. грн.,
- за спожиту електроенергію - 4,1 млн. грн.,
- за ремонт оснащення і систем, важливих для безпеки - 16 млн. грн..,

У зв'язку з недофінансуванням програми 2004 року із коштів 2005 року необхідно виплатити кредиторську заборгованість підприємства в сумі 22,8 млн. грн.

Бюджетний запит ДСП ЧАЕС на 2005 рік складає 353,8 млн. грн. Законом України "Про державний бюджет" передбачено 247,9 млн. грн. Першочергові виплати Чорнобильської АЕС, такі як заробітна плата з нарахуваннями, електроенергія, газ, спецхарчування, захоронення РАВ, охорона, складають 225 млн.грн. Таким чином, виділеної на 2005 рік суми недостатньо навіть для сплати першочергових виплат та кредиторської заборгованості. За межами бюджетного фінансування залишились технічне обслуговування та ремонт обладнання, будівель та споруд згідно річних графіків, роботи капітального характеру (наприклад, ремонт покрівлі реакторного відділення 2-ї черги), підготовчі заходи зі звільнення енергоблока №3 від ядерного палива та ряд інших робіт.

Щорічно для потреб ДСП ЧАЕС виділяється одна і та ж сума із Державного бюджету - 247 млн.грн., навіть без урахування індексу інфляції. Однак надання послуг сторонніми організаціями дорожчає постійно. Наприклад, надання послуг з пожежної охорони у 2001 році складало 3,1 млн.грн., а в 2005 - 4,5 млн.грн., перевезення персоналу залізницею: у 2001 році - 6,5 млн.грн., у 2005 - 12 млн. грн. (підвищення - 85%).

Постановою Верховної Ради України №2411-ІУ від 03.02.05р. передбачається окремим пунктом виконання ремонтно-будівельних робіт у місті Славутич та на майданчику Чорнобильської АЕС до 20-ї річниці аварії на ЧАЕС. Також в Постанові зазначено, що в Держбюджеті України на 2005 рік необхідно передбачити фінансування невідкладних заходів з підготовки до 20-х роковин Чорнобильської катастрофи. Але на сьогодні кошти на виконання робіт з підготовки до 20-річчниці аварії на ЧАЕС не виділені.

Щодо діяльності міжнародного Чорнобильського форуму МАГАТЕ.

Під час 45-ї сесії Генеральної конференції МАГАТЕ (вересень 2001 р.), Генеральний директор Агентства М.ЕльБарадей виголосив ініціативу щодо створення Чорнобильського форуму МАГАТЕ. Метою Форуму є підготувати чіткі та уніфіковані висновки щодо радіологічного впливу Чорнобилю на здоров'я населення та екологію районів, що постраждали в результаті аварії, включаючи пропозиції щодо шляхів їх подолання, а також у світлі "Стратегії відновлення" ООН, погодити рекомендації для міжнародних організацій та зацікавлених країн щодо соціально-економічних, природоохоронних та медичних заходів, яких необхідно вжити у майбутньому.

Формально діяльність Чорнобильського Форуму, у якому, окрім України, беруть участь Білорусь, Російська Федерація, МАГАТЕ, Офіс координації з гуманітарних питань ООН, ПРООН, ВООЗ, ЮНІСЕФ, ЮНЕП, ЮНЕСКО, ФАО та Світовий банк, була започаткована на першій офіційній зустрічі 3-7 лютого 2003 року. На засіданні було визначено напрямки роботи та робочий план на 2003-2004 рр., затверджено положення про Чорнобильський Форум. Формат роботи Форуму складається з серії трьох нарад:

Організаційна нарада офіційних осіб (пленарні засідання), які представляють організації ООН і три постраждалі країни (Україну, Білорусь та Росію);

Нарада міжнародних експертів з трьох постраждалих країн з метою вироблення наукової оцінки довгострокових радіологічних наслідків Чорнобильської катастрофи для здоров'я людини та довкілля;

Міжнародна конференція з метою інформування урядів, населення та ЗМІ про роботу, висновки і рекомендації Форуму.

У кожній з трьох країн (Україна, Російська Федерація та Білорусь) створено екологічну та медичну групи експертів, які розробляють каталог розбіжностей з проблемних питань та оцінок наслідків впливу Чорнобильської аварії на довкілля та здоров'я населення.

На сьогодні відбулося два Пленарні засідання Чорнобильського Форуму МАГАТЕ, у рамках роботи якого його учасникам було представлено широку характеристику сучасної ситуації, окреслено пріоритетні напрямки подальших дій, спрямованих на реабілітацію забруднених територій та впровадження спеціальних заходів охорони здоров'я для постраждалого населення. Одним з підсумків Форуму стало досягнення домовленості з Всесвітньою організацією охорони здоров'я та МАГАТЕ про поновлення та необхідність оприлюднення баз даних щодо завершених дослідження у сфері подолання наслідків Чорнобильської аварії, а також запровадження Міжнародної дослідницької мережі з вивчення наслідків Чорнобильської катастрофи.

Передбачається, що на третьому Пленарному засіданні Чорнобильського Форуму у квітні 2005 року буде затверджено порядок денний та інші організаційні аспекти Міжнародної конференції, попередньо запланованої на 13-16 вересня 2005 р.

Щодо проблем будівництва сховища відпрацьованого ядерного палива на майданчику ЧАЕС.

Підписуючи у 1995 році Меморандум про взаєморозуміння між Урядом України та Урядами країн "Великої сімки" і Комісією Європейського Співтовариства щодо закриття Чорнобильської АЕС (Оттавський меморандум), Україна та "Велика сімка" дійшли згоди щодо реалізації Всеохоплюючої програми співробітництва для підтримки рішення стосовно закриття ЧАЕС до 2000 р. (Програма).

Виконуючи свої зобов'язання за Оттавським меморандумом, Україна закрила у 2000 р. Чорнобильську АЕС без наявності проекту зняття її з експлуатації та спеціального фонду, з якого б фінансувалися відповідні заходи. За таких обставин сторони Оттавського меморандуму визнали, що остаточне закриття Чорнобильської станції матиме негативні економічні наслідки для України та погодились профінансувати проекти, які безпосередньо спрямовані на закриття ЧАЕС, за рахунок міжнародних грантів.

Негативні економічні наслідки виведення ЧАЕС з експлуатації спричинені не лише великими обсягами фінансування відповідних робіт на майданчику ЧАЕС, але й тривалістю і багатоаспектністю самого процесу, адже він передбачає вжиття низки взаємопов'язаних заходів, без яких недіюча ЧАЕС може перетворитися на неконтрольований небезпечний об'єкт.

Згідно з Програмою подібна робота передбачає три цикли:

1) підготовчий - будівництво сховища для відпрацьованого ядерного палива та підприємств для переробки і зберігання радіоактивних відходів (термін реалізації до 5 років);
2) перший - поводження з відпрацьованим ядерним паливом та радіоактивними відходами (термін реалізації складає 10 років після завершення підготовчого етапу);
3) другий - демонтаж технологічного обладнання та споруд (термін реалізації складає 9 років після завершення підготовчого етапу).

В рамках підготовчого циклу виведення ЧАЕС з експлуатації в 1997 році ЄБРР був оголошений тендер на проектування та будівництво сховища відпрацьованого ядерного палива (СВЯП), яке мало стати ключовим об'єктом усього Чорнобильського майданчика. Таке критичне значення цього об'єкту пояснюється неможливістю виконувати роботи з демонтажу технологічного обладнання та споруд ЧАЕС без введення в експлуатацію СВЯП, призначеного для зберігання вивантаженого з реакторів ЧАЕС ядерного палива.

В 1997 році ЄБРР оголосив міжнародний консорціум FRAMATOME/Vinci Construction Grand's Projects/Bouegues (Франція) переможцем тендеру на проектування та будівництво СВЯП.

Довідково: Джерело фінансування - Рахунок ядерної безпеки ЄБРР. Вартість будівництва "під ключ" станом на 01.04.2001 р. згідно з контрактом між НАЕК "Енергоатом" та консорціумом у складі FRAMATOME становила 54.4 млн. євро + 18.5 млн. дол. США. В 2003 році вартість проекту збільшилась і вже складала 73 562 718 євро + 19 498 375 дол. США. Фактично було профінансовано 70 936 624 євро (82%).Завершити будівництво цього об'єкту планувалось на початку 2005 р. Будівельно-монтажні роботи за проектом будівництва сховища відпрацьованого ядерного палива виконані на 75%.

У квітні 2003 р. Замовником (ДСП "Чорнобильська АЕС") були виявлені відхилення від умов контракту, про що було повідомлено Підрядника (FRAMATOME) і роботи на майданчику були призупинені. Причиною прийняття такого рішення стала невідповідність технічних рішень Підрядника вимогам технічних специфікацій затвердженого КМ України проекту стосовно забезпечення ядерної безпеки під час експлуатації сховища.

Довідково: Головна претензія до Підрядника полягає у тому, що FRAMATOME заклав у проекті технічні параметри всіх камер для зберігання відпрацьованого ядерного палива з геометрією недеформованого палива та не передбачив будівництво блоку підсушки для деформованого палива, в яке потрапила вода. Наявність такого палива пояснюється деякими аспектами технологічних операцій поводження з ним та режимами експлуатації реакторів типу РБМК і така інформація була надана Підряднику в технічних специфікаціях.

Проблема наявності води в деформованому паливі є дуже гострою з точки зору ядерної безпеки, оскільки може викликати паровий вибух в камерах сховищ та корозію фізичних бар'єрів нерозповсюдження продуктів радіаційного розпаду. Вирішення цієї проблеми досягається шляхом будівництва камери підсушки, що також не було передбачено Підрядником.

За інформацією Мінпаливенерго, на початку переговорного процесу між Замовником, Мінпаливенерго та Підрядником, FRAMATOME підтверджував свою відповідальність за допущенні помилки та декларував готовність представити технічні пропозиції виправлення ситуації, що склалася.

За розрахунками Підрядника орієнтовний термін затримки введення СВЯП в експлуатацію становив 2-2,5 роки, а вартість усунення недоліків проекту складала 70 млн. євро, з яких 10 млн. євро планувалось покрити за рахунок Підрядника, а 60 млн. євро - за рахунок коштів Рахунку ядерної безпеки. Оскільки зазначений проект фінансується з Рахунку ядерної безпеки, це вимагало надання відповідних роз'яснень Асамблеї країн-донорів Рахунку ядерної безпеки.

Натомість, під час проведення позачергового засідання Асамблеї країн-донорів Рахунку ядерної безпеки (12.11.2004 р. м. Лондон), яке було присвячене розгляду зазначеного питання, FRAMATOME запропонував побудувати нове сховище відпрацьованого ядерного палива. При цьому, Підрядник обґрунтував свою позицію тим, що під час проектування і будівництва СВЯП спирався на інформацію та дані, представлені Замовником, який гарантує їх точність та достовірність.

За словами французької сторони, Замовник надавав суперечливу інформацію щодо обсягів дефектного ядерного палива. За умов, коли, на думку Підрядника, взагалі не відомо стан кожної паливної збірки в реакторах ЧАЕС, FRAMATOME пропонував побудувати нове сховище, для якого встановити кількість дефектного пального на рівні 100%. Завершити будівництво нового сховища планувалося наприкінці 2008 р., а його вартість складала б 127 млн. євро.

Також, на зазначеному засіданні Асамблеї країн-донорів Рахунку ядерної безпеки виступив незалежний експерт Бруно Пелло, який на замовлення ЄБРР проводив технічну експертизу причин, що призвели до помилок у будівництві цього об'єкту.

За результатами незалежної експертизи зроблено висновки, що незважаючи на дещо розмиті пояснення Замовника щодо технічних аспектів поведінки ядерного палива в реакторах ЧАЕС, Підрядник, у складі якого були спеціалісти, обізнані зі згаданим типом реакторів, і який має достатній досвід та знання в ядерно-паливному циклі, повинен був вивчити всі дослідження МАГАТЕ з порушеного питання. Однак, FRAMATOME не проявив достатню зацікавленість щодо розуміння процесів поведінки ядерного палива у згаданому типі реакторів та припустився значних помилок під час будівництва сховища. Підрядник мав передбачити в проекті будівництва СВЯП всі технологічні аспекти експлуатації ядерного палива.

Відтак, позиція французької сторони, яка пропонувала реалізацію нового проекту та обґрунтовувала такий крок неможливістю передбачити обсяги дефектного палива та відсутністю контролю за його станом, була спрямована на захист корпоративних інтересів FRAMATOME. Згода на реалізацію цього проекту фактично анулювала б претензії до Підрядника щодо некомпетентності прийняття попередніх інженерних рішень з будівництва СВЯП. Вважалось, що прийняття FRAMATOME будь-якого іншого варіанту виправлення ситуації опосередковано означало б провину компанії у помилках, що у свою чергу дискредитує репутацію Підрядника та підірве його позиції на світовому ринку ядерних технологій та послуг.

Довідково: Аналіз роботи компанії FRAMATOME на світовому ринку ядерних технологій та послуг виявив негативні наслідки діяльності зазначеної компанії в ядерно-енергетичному секторі Угорщини.

Так, в квітні 2003 р. на другому блоці угорської АЕС "Пакш" стався ядерний інцидент, який призвів до викиду радіаційних речовин в навколишнє середовище та опромінення персоналу станції. Експлуатація енергоблоку була призупинена майже на рік, що завдало країні значних економічних збитків. Причинами ядерного інциденту на угорській АЕС стали недоліки технологічних систем поводження з відпрацьованим ядерним паливом, головним розробником яких був FRAMATOME.

Національна комісія Угорщини з розслідування причин аварії поклала повну відповідальність за інцидент на компанію FRAMATOME. За результатами розслідування Уряд Угорщини заборонив діяльність компанії FRAMATOME в ядерно-енергетичному секторі країни та подав на компанію позов до суду у зв'язку з тим, що дії FRAMATOME завдали Угорщині значних економічних збитків.

У разі, якщо FRAMATOME найближчим часом не продемонструє готовність до оперативного усунення технічних недоліків побудованого ним сховища, ситуація навколо СВЯП може набути негативного політичного забарвлення, оскільки впливає на своєчасне виконання Великою сімкою та ЄК зобов'язань за Оттавським меморандумом.

Більше того, враховуючи чутливість Чорнобильської проблематики для населення України та інших країн Європейського континенту неспроможність FRAMATOME, та ЄБРР впоратися з цим проектом також може набути негативного резонансу як всередині України, так і за її межами.

При цьому, позиція української сторони полягала в тому, щоб FRAMATOME визнав свою провину в недоліках будівництва сховища відпрацьованого ядерного палива та негайно приступив до пошуку технічних рішень виправлення ситуації з метою якнайскорішого його введення в експлуатацію.

Міністерство палива та енергетики, Державний комітет ядерного регулювання України та ДСП "Чорнобильська АЕС" підтвердили, що контроль за станом ядерного палива реакторів ЧАЕС здійснюється на постійній основі. Замовник володіє інформацією щодо попередньої кількості дефектного ядерного палива і така інформація була надана FRAMATOME. З метою врегулювання ситуації, що склалася, українськими фахівцями пропонувалось розпочати завантаження фактично вже побудованого сховища ядерним паливом, яке не має дефектів, та продовжити роботу щодо його модернізації з урахуванням наявності дефектного пального.

Запропонована українською стороною концепція вирішення зазначеної проблеми дозволяла значно скоротити терміни та витрати, необхідні для виправлення ситуації, у порівнянні з французьким варіантом будівництва нового сховища. В іншому випадку, затримки із введенням сховища в експлуатацію призведуть до значних додаткових витрат з державного бюджету України та збільшення внесків до Рахунку ядерної безпеки.

У цьому зв'язку Україна вимушена буде за власний кошт підтримувати інфраструктуру виведення ЧАЕС з експлуатації, що, у свою чергу, вимагатиме непередбачених витрат з бюджету країни. Також простежується певне невдоволення країн-донорів Рахунку ядерної безпеки ефективністю використання французьким Підрядником донорських коштів.

Довідково: За оцінками фахівців, затримка із введенням СВЯП в експлуатацію автоматично переносить на невизначений термін початок основного етапу робіт щодо зняття ЧАЕС з експлуатації, що збільшує витрати на утримання зупинених ядерних реакторів в безпечному стані. На зазначені потреби з Державного бюджету України щорічно витрачається близько 240 млн. грн.

Враховуючи усю складність зазначеної проблеми, МЗС, за попереднім погодженням з профільними відомствами, вивчало можливість відмови від послуг компанії "Фраматом" у даному питанні та залучення, насамперед, компаній США або Великобританії до модернізації цього об'єкту.

Така позиція пояснювалася складністю досягнення конструктивного рівня діалогу з французьким партнером, який завершив будівництво СВЯП-2 з суттєвими проектними недоліками, і діяв виключно в інтересах захисту своєї репутації. За цих обставин заміна підрядника цього проекту дозволяла б українській стороні застосувати більш гнучкі підходи до пошуку технічних рішень з метою усунення недоліків сховища. При цьому, позиції представників США та Великобританії, озвучені ними під час позачергового засідання Асамблеї, виявили їх певну зацікавленість в дискредитації іміджу компанії "Фраматом".

Як з'ясувалось, офіційна позиція Вашингтона щодо врегулювання проблем будівництва СВЯП-2 полягала в необхідності вжиття заходів, спрямованих на виправлення компанією "Фраматом" помилок, допущених під час будівництва об"єкту. При цьому, американська сторона вважала, що розв'язання цієї проблеми, як наслідок діяльності французького підрядника, є вельми делікатною справою. Тому, США висловили готовність надати ЄБРР допомогу в процесі розв'язання Банком спільно з українською та французькою сторонами проблеми усунення недоліків проекту.

Представник Великобританії п. Даунінг, який є Головою Асамблеї країн-донорів Рахунку ядерної безпеки, також наполягав на проведенні переговорів між Держатомрегулювання, Мінпаливенерго України, ДСП "ЧАЕС" та компанією "Фраматом" щодо пошуку взаємоприйнятного технічного рішення для виправлення ситуації і пропонував уникати на цьому етапі обговорення фінансових аспектів проблеми.

За таких обставин, було ініційовано звернення Представника України при Європейських Співтовариствах Р.Шпека на адресу Комісара ЄК з питань зовнішніх зносин Б. Ферреро-Вальднер з метою доведення до відома ЄК позиції української сторони з даного питання.

Під час зустрічі представників ПУ при ЄС із співробітниками Генерального директорату ЄК "Зовнішні зносини" українська сторона висловила значну стурбованість відсутністю прогресу у справі усунення компанією ФРАМАТОМ недоліків, які виникли під час будівництва сховища, та чіткого контролю ЄБРР за ходом виконання робіт на об'єкті СВЯП-2.

Також місією України при ЄС були встановлені контакти з депутатами Бюджетного комітету Європарламенту з метою створення відповідної групи підтримки для ініціювання обговорення в зазначеному комітеті ЄП цієї проблеми в контексті неефективного використання донорських коштів компанією ФРАМАТОМ.

Внаслідок вжиття українською стороною зазначених зовнішньополітичних кроків намітився певний прогрес у переговорному процесі між компанією ФРАМАТОМ та ДСП "Чорнобильська АЕС". Французький Підрядник погодився з необхідністю здійснення модернізації існуючого сховища з урахуванням українських підходів до виправлення помилок.

Shelter Implementation Project.

Introduction

The purpose of this paper is to provide a condensed summary of the SIP status, achievements and issues as reported to the CSF Assembly since its inception in December 1997. An update of technical progress is provided in the last section of the paper.

At the beginning of 2005. the SIP entered its final stage. All major Chernobyl site infrastructure facilities and programmes (radiation mid industrial protection, medical, training, emergency response) have been either completed or will be at final acceptance over the nexi few months. These facilities and programmes will ensure adequate protection of people during the construction activities, which have commenced and which will significantly increase during this year. Site services in the construction zone have been comprehensively renewed and a change facility constructed.

The physical work on stabilisation of the existing Shelter is ongoing under the contract signed in Jul\ 2004. When completed in 2006. it will eliminate one of the principal real and perceived risks - the collapse of the Shelter. A comprehensive monitoring system (nuclear, radiation and seismic) as well as the site access control and physical protection system are under construction and scheduled for completion during the first half of 2006.

The tenders for the new safe confinement - the largest component of the SIP - are at an advanced stage of evaluation with contract award scheduled for the autumn of 2005. In order to award contracts for the new safe confinement and the completion of the programmer the SIP now needs additional funding commitments.

At the same lime, the SIP needs excellence in managing this intrinsically complex project on all levels, from the PMU and Chernobyl NPP to the government of Ukraine. Ensuring a well functioning institutional environment is a prerequisite to avoid costly delays in this capital-intensive phase of the SIP and one of the key challenges for the new administration of Ukraine.

Background

The consequences of the 1986 accident in Chernobyl can be felt to this day. The area around the destroyed Unit 4 will remain closed off for a long time due to radiation risks. Some 200.000 people who used to live in the area still have to cope with the effects of relocation. Costs for social benefits, such as pensions and medical care have been a heavy burden for the most affected countries, and in particular Ukraine.

International co-operation to mitigate the consequences of the accident was accelerated after the collapse of me Soviet Union. The major task was to assess the risks posed by the destroyed reactor and to devise a strategy to provide a long-term solution to the site. The steel and concrete structure that was built on the ruins of Unit 4 under extremely hazardous conditions, sometimes referred to as the Sarcophagus or the Shelter, was never meant to be more than a temporary solution. Early studies and proposals provided valuable insights bin no technically or financially feasible solution.

The G7 countries and the European Union took the lead to assist Ukraine in finding a solution to the risks posed by Chernobyl's unit 4. The Memorandum of Understanding signed in 1995 between the G7/EU and Ukraine on the closure of the, then still operating, units in Chernobyl reflects this commitment. Subsequently the European Commission and the USA financed the work of western and Ukrainian experts to elaborate a programme through which the Shelter site could be transformed into an environmentally safe state. The result, the Shelter Implementation Plan (SIP), which incorporates experience of previous works, was agreed between Ukraine and the G7/EU in mid-1997.

The SIP describes a programme consisting of a step-by-step approach to the fundamental technical problems, allowing for the selection of solutions as knowledge about the situation at site increases. The SIP does not prescribe a specific technical solution but defines ;o route to reach these solutions. Its overall goal is to decrease the risks to workers, the population and the environment stemming from the Shelter and to provide an environmentally safe site for at least the next 100 years.

The G7/EU have also taken the lead in securing the funding for the project. At their summits in 1997 in Denver and in 1999 in Cologne they announced contributions of roughly USD 600 million. In addition, the USA and Germany together with Ukraine organised two pledging conferences where other donors joined them in support of the SIP. The current effort to raise the required additional funds has likewise been lead by the G8 and EU.

Chernobyl Shelter Fund

In 1997 donors invited the EBRD to set up the Chernobyl Shelter Fund to finance the SIP.1 The Assembly of Contributors is the highest decision-making body of the Fund. It has been chaired from its inception by Mr. Hans Blix and has met twenty one times to date. The Bank administers the Fund and serves as a secretarial to the Assembly. The EBRD has entered into a Framework Agreement with Ukraine to regulate co-operation arrangements. Ukrainian obligations in support of the SIP, full tax exemption for all assistance provided by the Fund and indemnity questions. The Framework Agreement is a binding international agreement ratified by the Ukrainian parliament in February 1998.

The following contributors have provided at least the minimum amount to become members: Austria, Belgium, Canada, Denmark, European Community, Finland, France, Germany, Greece, Ireland, Italy, Japan, Kuwait, Luxemburg, the Netherlands, Norway, Poland, Spain, Sweden, Switzerland, Ukraine, the United Kingdom, and United States.

The Assembly has so far approved seven Grant Agreements in the total amount of over fc 444 million concluded between the Bank and the recipient organisations, which for most cases is the Chernobyl Power Plant. One Grant Agreement covers assistance to the Ukrainian nuclear regulatory authority for the very demanding licensing process. Grant Agreements set out recipient's obligations and pertain to a well defined subset of the overall programme lo which a grant amount is allocated. The recipient can place contracts according to agreed allocation schemes under each of the Grant Agreements in strict compliance with EBRD's Procurement Policies and Rules.

The Bank monitors compliance and disburses funds directly to contractors Financial management is exercised to standards and procedures used for other Bank projects, with additional controls provided by the Nuclear Safety Department and the Project Management Unit operated by the Recipient. The International Advisory Group (1AG) an independent multi-disciplinary expert team, provides the Assembly and the Bank with advice on all the key technical issues and decisions. An Environmental Action Plan, established in 1998 according to EBRD standard policy, is regularly updated and periodically audited by the Bank's Environmental Department and its independent consultants.

Institutional Environment

The original 1997 SIP document addressed correctly the SIP logic, safety objectives, tasks, and open issues which require further investigative and engineering efforts to reach the main technical decisions. The document also - in particular taking into account all the uncertainties - established a reasonable planning schedule and budget of 8 to 9 years and USD 758 million, respectively, issues that could not he addressed by the SIP authors were the institutional environment and legal framework, both crucial for implementation of a project of this magnitude, complexity and political sensitivity. The framework has been gradually created through a continued engagement with the authorities of Ukraine.

The engagements, involving as necessary the highest political levels of Ukraine, the Assembly and its Chair, have helped solve problems and expedite solutions in the past. Sustained high le\el attention, stable institutional environment and a strong and pragmatic leadership continue to he crucial, particularly in this capital intensive phase of the SIP where any delay may be very costly.

Achieving main programmatic decisions, which defined the technical direction and the scope of the SIP in broad terms - scope of stabilisation, new safe confinement for 100 year, strategy for deferred removal of fuel containing materials from the Shelter - was in itself a very demanding technical process. The guidance of the International Advisory Group has been of great value and importance in selecting optimum technical and safety solutions and overcoming pre-conceived ideas, mans of them embedded in official acts which also needed to be amended or replaced. Technical and regulatory reviews and subsequent administrative approvals of the key decisions have taken close to two years. This is justified by the complexity, first-of-a-kind nature and substantial benefits (in terms of safety of people and environment as well as costs) of chosen solutions, although the SIP authors have allocated no time for this process. The regulatory procedure, set in the document signed by the Prime Minister of Ukraine in March 2003, provides a reliable basis for further licensing approvals. However, management of the entire regulator) and administrative process remains one of the key challenges for the SIP. If is also the principal risk for the ongoing main construction phase of the SIP.

Cost Estimate

In June 2003 the PMU established the first cost estimate of the SIP based on the largely defined scope and schedule and presented it to the Assembly on 10 July 2003. Further financial analyses were carried out in early 2004 before the document Financial Situation and Requirements was submitted to the Members of the Assembly on 7 April 2004. The PMU update in February and March 2005 continued that, despite variations in individual items, the cost estimate of USD 1.091 million remains valid.

The April 2004 report contains a detailed analysis of the PMU costing methodology. individual items and a comparison with the 1997 SIP budget of USD 758 million. It is important to note that, taking into account the inflation from 1997 and inclusion of contingency for the new safe confinement, escalation to the end of the SIP and an allocation for risks, the 2004 cost estimate compares favorably with the 1997 budget.

The risk analysis covered a range of scenarios and demonstrates that the cost estimate, particularly its largest component, the new safe confinement, is very sensitive to potential delays in the regulatory and administrative procedure. This is, however, a manageable risk. Uncertainties, in both directions, remain with the radiation levels, commodity prices -especially steel and, ultimately with the industry response to the NSC tenders this spring.

Financial Overview

The Bank has recorded - as of December 2004 - announced contributions of € 645 million, based on commitments laid down in contribution agreements, payments received without contribution agreements, in-kind contributions and bilateral projects. In addition, the Bank is aware of firm indications amounting 10 € 35 million. This will bring overall contributions 10 €680 million. All non-Euro contributions are recorded in Euro using historic exchange rates.

The Bank has received cash payments amounting to € 550 million. Non-Euro payments are converted into Euro at the exchange rate at the date of receipt. The Bank keeps a small GBP pool and a working pool of up to USD 50 million for ongoing payments under USD denominated contracts. Funds have so far accrued interest of € 47 million.

€ 444 million have been allocated to the seven Grant Agreements so far approved by the Assembly of Contributors. Contracts with an overall value of € 321 million have been placed within these Grant Agreements: € 215 million have already been disbursed and € 11 million been spent for fund management.

A total of € 198 million are currently unallocated (see table below). If firm pledges for which no contribution agreements have been concluded are added, this sum rises to € 233 million. According to the current cost estimate this amount is insufficient to complete the project. If the currently ongoing tender process for the New Safe Confinement results in a price close to the estimate of USD 340 million the Bank would not be in a position to give non-objection to contract award. The project would come to a standstill, with ongoing projects and management continuing to incur costs.

Payment schedules and exchange rate fluctuations make it impossible to determine the gap between the currently estimated cost of the programme and announced contributions with absolute precision. A thorough analysis of the figures assuming a Euro/Dollar exchange rate of 1.3 concludes that the current funding need of the Fund is approximately € 200 million including licensing support and Fund management.

Technical Progress

After the mobilisation of the PMU in 1998 and the contract awards to the four engineering consortia for Early Biddable Project studies, the initial work was predominantly of a conceptual engineering and investigative nature. Emergency repairs to the Shelter roof structures and the ventilation stack were carried out in 1998 and 1999 to reduce the immediate risk of collapse and to provide early pilot experience of working on the Shelter.

The scope of she SIP was largely defined by the end of 2001. The current status can best be summarised by following the five elements of the SIP work breakdown structure which address all of the 22 individual tasks:

1. Reduce Collapse Probability (SIP Tasks 1-8).

The scope of stabilisation of the existing Shelter was finally defined by programmatic decisions PI and P2 in 2000 and 2001. The analysis of risks and benefits, primarily the radiation dose for workers and the probability and consequences of accidents led to a set of measures substantially reduced relative to the originally contemplated 29 stabilisation measures. On this basis, the Ukrainian KSK Consortium developed the detailed design which received regulatory approval in December 2003. The winner of the open international tender, Atomstroyexport of Russia with its Ukrainian partners signed the contract in July 2004 and initiated physical works in December 2004. The contract is scheduled for completion in 2006.

A contractors' area for stabilisation, the "small stroibaza", has been refurbished including utilities, warehouses and road and rail connections. A sanitary lock to provide access to the interior of Object Shelter has been constructed. In preparation for the NSC construction activity, a new change facility for 1,430 workers has been built which includes medical and radiation protection suites and the ambulance facility. Site services (power, water, drains, communications etc,} have been comprehensively renewed and the main arch erection area, the "large stroibaza", prepared with road and rail connections. Structural, geotechnical and seismic studies have been completed with certain additional interventions planned during the detailed design phase of the new safe confinement. Structural and seismic monitoring became part of the Integrated Monitoring System.

2. Reduce Collapse Accident Consequences (SIP Tasks 9. 10 and 11).

The Shelter Emergency Plan has been developed and incorporated into the overall ChNPP Emergency Plan. Procurement of equipment to support the Plan is ongoing.

The Emergency Dust Suppression System (Task 11) was cancelled after the analysis demonstrated that high radiation doses during implementation and operation exceeded any benefits. Instead, in order to reduce dust release during operations and/or resulting from a potential Shelter collapse, the existing Dust Suppression System was extended and upgraded. Dust management activities will continue in support of construction activities.

3. Improve Nuclear Safety (Tasks 12. 13 and 14).

The first completed task was an upgrade of the existing nuclear monitoring system. The nuclear criticality incidents - often quoted in the public domain - were assessed as virtually impossible although minor local reactions could not be excluded due to a lack of complete knowledge of FCM disposition. The new Integrated Monitoring System will incorporate instruments to check neutron and gamma fluxes in the areas of significant FCM accumulations.

Radioactive water contained in the Shelter has also been perceived as a substantial environmental risk. The preliminary Safety Analysis Report of the conceptual design for the water management system is complete. The analysis confirms that the problem of water arises from the penetration of rain and condensation. The construction of the new safe confinement will result in a substantial reduction of water entering the Shelter and the existing moisture would then evaporate over a short period of time. The contract for the water removal from one of the Shelter's basement rooms was awarded in March 2004 and the regulatory review will define further requirements such as the pre-treatment, due to the high level of transuranic elements, before transfer to the LRTP (Liquid Radwaste Treatment Plant) for cementation and disposal as a solid matrix.

The approach to the FCM characterisation took into account the existing database developed under the Franco-German initiative and eliminated the need for procurement of characterisation equipment. The study of the long-term behavior of the FCM, now being completed, will define requirements for the long-term monitoring programme.

The SIP assumed that the facilities for storage and disposal of the radioactive waste encountered during interventions and construction works at and around the Shelter, which contains a significant radioactive inventory, would be available, but so far the necessary infrastructure is not in place. The requirements have been identified in the Chernobyl Integrated Waste Management Study developed in co-operation with the EC, but funding for full implementation is not yet secured. The CSF is financing certain essential equipment such as waste drums, casks and monitors to facilitate SIP operations.

4. Improve Worker and Environmental Safety (Tasks 15, 16, 17 and 18).

The radiological Protection Strategy and Programme have been prepared and the radiation protection equipment has been either upgraded or procured. The procurement will continue in accordance with project needs.

The Industrial Safety Strategy is complete and the procurement of equipment is ongoing. In Slavutych and at the ChNPP site, training facilities have been established and a worker training programme started.

Refurbishment of a hospital wing in Slavulych has been completed which includes facilities for systematic medical and biological screening programmes for workers. Two new ambulances are available and two more planned. The new changing facility includes a medical centre and an accident facility.

The design and construction contract for access control/physical protection of the site. awarded to Alstom in July 2002. is more than 50% complete. After amendments to incorporate the design of the New Sale Confinement, it is scheduled for completion in June 2006. Conceptual design for fire protection was completed and approved and the tendering for design and. separately, supply and installation will start soon.

The Integrated Automated Monitoring System, incorporating criticality and nuclear safety, radiation, seismic and structured monitoring is being delivered under the contract awarded in October 2003 to Ansaldo. The contract is approximately 15% completed, and following agreed technical changes is scheduled for completion in June 2006.

The Integrated Shelter Database contract awarded in May 2004 is progressing on schedule with the commissioning due in March 2006.

5. Long-term Strategy and Study for Conversion to Environmentally Safe Site (Tasks 19. 20, 2 land 22.

The preliminary FCM strategy, defined in the P7 decision, defers removal until a final repository becomes available, certainly several decades away, with continued surveillance of FCM in the mean lime. With this time perspective, the originally planned development of prototype removal technologies involving substantial cost and radiation exposure was not considered a valid option.

Evaluation of pre-conceptual designs for several approaches to the New Safe Confinement led to a P10 decision adopted in March 2001. The conceptual design of the arch-shaped confinement was completed in the 3 quarter of 2003 and approved by the regulator authorities and the Cabinet of Ministers in July 2004. The evaluation of the first stage tender proposals, received on 16 November 2004, requires a very careful analysis to ensure that there is a full and equal understanding of all the technical, regulatory and Chernobyl site specific risks and their allocation before contractors are requested to submit prices. The request for the 2"' stage financial proposals are scheduled for May and the contract award for the autumn of 2005, following due diligence procedures.

Квітень 2005 р.