Генеральне консульство України в Торонто подає повний текст Виступу Президента України Леоніда КУЧМИ під час загальних дебатів 58-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН ( м. Нью-Йорк, 24 вересня 2003 року)

"Шановний пане Голово!

Шановний пане Генеральний секретар!

Пані і панове!

Перш за все, хотів би привітати вельмишановного Джуліана Ханта з обранням на високу посаду Голови 58-ї сесії Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй.

Дозвольте також віддати належне високопрофесійній і плідній діяльності на чолі Генеральної Асамблеї Вашого попередника, пана Яна Кавана.

Три роки тому в стінах ООН ми урочисто прийняли Декларацію Тисячоліття, у якій віддзеркалилися наші сподівання на життя у безпечнішому та справедливішому світі.

Але незабаром по тому світ зіткнувся з жорстокими викликами. Трагічні події 11 вересня 2001 року виявилися, на жаль, не останніми в ланцюгу страхітливих актів терору.

19 серпня цього року у Багдаді було завдано непоправних втрат Організації Об'єднаних Націй.

Із почуттям глибокої скорботи схиляю голову перед пам'яттю загиблих співробітників Організації. Ми втратили прекрасних, талановитих, відданих справі людей, і серед них - голову Місії ООН в Іраку, видатного бразильського дипломата Сержіу Вієра ді Мелло.

Сумно й боляче, що останніми роками персонал ООН зазнає дедалі більшої небезпеки. Це з подвійною силою вимагає від усіх членів світового співтовариства повного виконання відповідних міжнародних договорів. І насамперед - Конвенції про захист персоналу ООН та зв'язаного з нею персоналу.

Україна, як один з ініціаторів розробки Конвенції, рішуче закликає приєднатися до неї всі держави. Увійшовши від самого початку до антитерористичної коаліції, наша держава зробила істотний внесок у її діяльність. Ми рішуче налаштовані залишатися у лавах коаліції доти, доки міжнародний тероризм як загроза глобального масштабу не зникне зі світового порядку денного.

Проте вважаю, що на сьогодні зроблено далеко не все для запобігання діям терористів. Передусім маю на увазі ефективну протидію розповсюдженню зброї масового знищення. Україна беззастережно виступає за всебічне зміцнення системи універсальних міжнародних договорів, спрямованих на запобігання ядерній загрозі.

Пане Голово!

Ефективна протидія новітнім загрозам вимагає невідкладних дій з реформування ООН. І насамперед - її Ради Безпеки. Переконаний: дальше зволікання з проведенням назрілих реформ може мати наслідком серйозну кризу довіри до ООН. Цього не можна допустити.

Немає й не може бути альтернативи ООН як єдиної організації глобального масштабу. Слід визнати, що на цьому етапі у площині реформування ООН маємо більше запитань, ніж відповідей.

Пане Голово!

У контексті сказаного прикладом для всіх нас може слугувати досвід успішного реформування діяльності ООН у сфері підтримання миру та запобігання конфліктам.

У багатьох випадках, пов'язаних зі збройними конфліктами, Організація сьогодні діє гнучко, швидко та ефективно. Мені приємно констатувати, що упродовж останніх років Україна стабільно посідає одне з провідних місць серед країн-учасниць в операціях ООН з підтримання миру.

Вважаю, стрижнем філософії діяльності ООН у новому тисячолітті має стати саме запобігання конфліктам. Україна повністю підтримує зусилля Генерального секретаря щодо посилення цього складника діяльності Організації. Виступаючи на Саміті тисячоліття, я наголошував на необхідності розробки міжнародним співтовариством всеохоплюючої стратегії із запобігання конфліктам.

На мою думку, одним з ключових інструментів такої системи могли б стати миротворчі операції з превентивним мандатом Ради Безпеки ООН. Потребують удосконалення і принципи та механізми застосування міжнародних санкцій щодо постачань озброєнь до регіонів конфліктів.

Пане Голово!

Торкаючись ситуації в Іраку, хочу висловити впевненість, що трагічні втрати у Багдаді не зашкодять рішучості світової спільноти у справі допомоги іракському народові у відродженні його країни.

Відчуття спільної відповідальності за долю цієї багатостраждальної держави, за мир і безпеку в регіоні стало тим імперативом, з якого ми виходили, приймаючи рішення щодо направлення військових контингентів до Перської затоки.

Сподіваюся, що ухвалення Радою Безпеки ООН резолюції щодо створення міжнародних сил з підтримання миру та безпеки в Іраку під егідою ООН дасть можливість приєднатися до цих зусиль якомога більшій кількості країн.

Після багатьох місяців сповзання у безодню відкрилась реальна історична можливість досягнення миру на Близькому Сході. У травні цього року за ініціативою української сторони у Києві відбулась Міжнародна Конференція ООН на підтримку миру на Близькому Сході. Вона фактично стала першим міжнародним форумом, на якому "Дорожня карта" Квартету дістала підтримку багатьох держав-членів ООН.

Щиро сподіваємося, що процес відновлення ізраїльсько-палестинського мирного діалогу не зупиниться під тягарем нинішніх протиріч.

Пане Голово!

Україна поділяє стурбованість, висловлену в доповіді Генерального секретаря щодо імплементації Декларації тисячоліття, стосовно недостатньої уваги світового співтовариства до вирішення кричущих проблем глобального розвитку: бідності, пандемії СНІДу, забруднення довкілля тощо.

Попри неодноразово підтверджену готовність до збільшення масштабів фінансової та іншої допомоги на подолання проблем сталого розвитку, передусім з боку розвинених країн, наявних зусиль недостатньо для вчасної реалізації цілей Декларації тисячоліття.

У цьому контексті хотів би нагадати, що Україна зробила реальний внесок у мирний і безпечний світ ХХІ століття, відмовившись від одного з найпотужніших на планеті ядерних арсеналів і закривши Чорнобильську атомну електростанцію.

Взявши на себе тягар масштабної роботи з перетворення території катастрофи в екологічно безпечну зону, розв'язання безпрецедентних економічних, соціальних і гуманітарних проблем, ми розраховували на розуміння і підтримку всієї світової спільноти.

І сьогодні, вітаючи діяльність Організації та країн-членів щодо реалізації Чорнобильської стратегії ООН, хочу водночас висловити сподівання на більш рішучі кроки з підтримки наших зусиль.

Упевнений, що резолюція з цього питання, яка буде схвалена нинішньою сесією, надасть додаткового імпульсу нашій співпраці з чорнобильської проблеми.

І останнє питання, до якого хотів би привернути увагу учасників сесії.

Цього року сповнюється 70 років від часу, коли тоталітарним режимом був організований штучний голод в Україні. Його наслідком стала загибель від 7 до 10 мільйонів наших співгромадян.

На жаль, тоді, у 1933 році світ не відгукнувся на нашу трагедію. Міжнародна спільнота повірила цинічній пропаганді Радянського Союзу, який продавав хліб за кордон у той час, коли в Україні щохвилини від голоду помирало 17 чоловік.

З цієї трибуни я хочу закликати усіх вас підтримати ініціативу України зі вшанування з боку ООН пам'яті загиблих.

Ми не хочемо зводити рахунків з минулим.

Ми прагнемо лише, щоб наша трагедія стала відомою якомога більшій кількості людей. І щоб це знання допомагало нам уникнути подібних катастроф у майбутньому.

Пане Голово!

Як нещодавно справедливо зазначив Генеральний секретар ООН, завдяки досягненням минулого століття нинішній світ став "світом більшої відкритості і свободи, зростаючої взаємної довіри і передусім - світом надії".

І сьогодні ми демонструємо здатність діяти злагоджено та відповідально в умовах складних викликів і глобальних загроз. У цьому вбачаю головну запоруку того, що ми зможемо реалізувати благородні цілі, урочисто проголошені три роки тому в Декларації тисячоліття.

Дякую за увагу."