Генеральне Консульство України в Торонто повідомляє, що 23 березня 2005 року у приміщенні Українського Національного Об`єднання Канади (Торонто) відбулися Загальні збори Канадсько-Української Торгової Палати, яке ознаменувало завершення процесу відродження цієї організації.

Канадсько-Українська Торгова Палата (КУТП) була офіційно зареєстрована у 1993 році з метою надання допомоги канадським та українським бізнесменам у започаткуванні та розвитку взаємовигідних зв`язків. Після декількох років плідної роботи через низку несприятливих факторів КУТП фактично припинила свою активну діяльність. Політичні зміни, що відбулися в Україні у результаті перемоги Віктора Ющенка на Президентських виборах 2004 року, та відповідні очікування щодо покращання бізнес-клімату в Україні та загальних умов розвитку українсько-канадського торговельно-економічного співробітництва спонукали ініціативну групу представників ділових кіл Торонто розпочати на початку 2005 року роботу з відродження Канадсько-Української Торгової Палати. Результатом цієї роботи стало відновлення реєстрації Торгової Палати Федеральним Урядом Канади та проведення Загальних зборів 23 березня.

На момент проведення Загальних зборів заявки на набуття членства у КУТП були отримані від близько 40 канадських компаній та окремих бізнесменів. У ході Загальних зборів, які відбулися під головуванням Богдана Онищука, одного з перших та найбільш активних директорів КУТП, було розглянуто загальні засади діяльності КУТП, технічні питання організації під егідою Торгової Палати візиту делегації канадських ділових кіл до Києва у травні 2005 року та проведено вибори Президента, Ради директорів та виконавчого директора КУТП.

Учасники Загальних зборів одноголосно затвердили персональний склад Ради директорів КУТП, після чого директори Торгової Плати провели перше засідання нового складу Ради директорів, на якому було призначено Президента та інших посадовців КУТП. Президентом КУТП було обрано Президента будівельної компанії "Roots & Images" Івана Значка, Першим віце-президентом - Президента корпорації "Shelton Canada" Зенона Поточного. Рада директорів КУТП перепризначила Виконавчим директором Торгової Палати Богдана Миндюка, який займав цю посаду до фактичного призупинення роботи КУТП наприкінці 1990-х років.

Першочерговим завданням відновленої КУТП визначено залучення якомога більшої кількості нових членів та створення мережі регіональних представництв Палати як в Канаді, так й по Україні. На сьогодні визначена готовність підприємців з канадських провінцій Альберта, Квебек, Британська Колумбія та низки міст України організувати регіональні офіси КУТП, штаб-квартира якої розміщуватиметься у Торонто.

Основним завданням КУТП визначено всебічне сприяння розвитку економічних взаємовідносин між Україною та Канадою на рівні підприємств, насамперед через організацію бізнес-семінарів, конференцій та обміну делегаціями представників ділових кіл. Першим подібним заходом під егідою відновленої КУТП повинний стати візит представницької делегації канадських бізнесменів до Києва у рамках візиту до України мера Торонто Девіда Міллера (9-11 травня 2005 року). Під час візиту до Києва передбачається проведення бізнес-форуму за участю українських та канадських підприємців, проведення низки двосторонніх зустрічей бізнесменів двох країн та укладання угоди про співробітництво між КУТП та ТПП України. На момент проведення Загальних зборів за інформацією КУТП готовність взяти участь у візиті до Києва вже висловили близько 35 представників канадських ділових кіл.

Канадсько-Українська Торгова Палата офіційно відновила свою діяльність і запрошує до співробітництва усіх зацікавлених представників канадських та українських ділових кіл. Центральний офіс КУТП розміщено у приміщенні Українського Національного Об`єднання Канади за адресою: 145 Evans Avenue, Suite 211, Toronto, ON, M8Z 5X8. Адреса електронної пошти КУТП: membership@cucc.ca, Торговою Палатою зареєстровано адресу майбутнього власного веб-сайту: www.cucc.ca.

Генеральне Консульство України в Торонто інформує, що 24 - 26 березня 2005 р. відбувся державний візит в Україну Президента Грузії М.Саакашвілі.

Під час візиту були проведені переговори Глави Грузинської держави з Президентом України В.А.Ющенком віч-на-віч та у складі офіційних делегацій двох країн, зустрічі з Прем'єр-міністром України Ю.В.Тимошенко, Першим віце-прем'єр-міністром А.К.Кінахом та Головою Верховної Ради В.М.Литвиним. М.Саакашвілі виступив перед професорсько-викладацьким та студентським складом Київського національного університету ім. Т.Шевченка, йому було вручено диплом почесного доктора цього ВУЗу. Знаковою подією стало відкриття Року Грузії в Україні.

В ході двосторонніх переговорів та зустрічей сторонами було високо оцінено сьогоднішню динаміку українсько-грузинських відносин як на двосторонньому рівні, так й в рамках міжнародних організацій, відзначено нові можливості для їх поглиблення та наповнення практичним змістом. Грузинською стороною відзначено роль України як регіонального лідера у питаннях економіки, безпеки, політики та євроінтеграції. Окреслено пріоритетні напрями подальшої взаємодії у 2005 році, насамперед, у плані концентрації зусиль на низці ключових елементів двостороннього співробітництва.

Перспективним визнано поглиблення співпраці в енергетичній та транспортній сферах, а також у військово-технічній галузі. Досягнуто низки домовленостей щодо активізації зусиль для реалізацій проектів в рамках енергетично-транспортного коридору Азія - Кавказ - Європа. Українська сторона підтвердила зацікавленість приєднатися до реалізації економічних проектів на території Грузії, модернізації існуючих нафтопроводів та участі у можливих проектах газопостачання до Європи. Сторони приділили значну увагу транспортній складовій, насамперед, вдосконаленню залізничного сполучення поромної переправи Ілічівськ-Поті/Батумі, а також перспективі налагодження поромного сполучення за маршрутом Керч-Поті. Досягнуто домовленості щодо опрацювання проекту транзиту української електроенергії до країн Південного Кавказу.

Конкретним механізмом поліпшення торговельно-економічної складової повинна стати оптимізація роботи Спільної міжурядової комісії з питань економічного співробітництва шляхом створення відповідних робочих груп.

Вирішено надати серйозного поштовху взаємодії у форматі ГУУАМ, зокрема, у напрямку трансформації Об'єднання у повноцінну міжнародну регіональну організацію, у зв'язку з чим відповідні пропозиції готуватимуться до квітневого саміту ГУУАМ у Кишиневі. Ключовими у даному форматі співпраці визначено питання євроінтеграції, врегулювання "заморожених конфліктів" та реалізації міжнародних проектів.

Сторони висловилися за активізацію зусиль щодо вирішення конфліктних ситуацій на території Грузії. У цьому контексті важливим визнано відновлення участі України у роботі Групи друзів Генсека ООН по Грузії.

Президенти України та Грузії виступили із спільною заявою щодо ситуації в Киргизії, в якій засудили силовий варіант вирішення проблеми та закликали А.Акаєва "невідкладно вплинути на своїх прихильників заради миру та спокою в державі". Президенти також зазначили, що міжнародне товариство повинно не реагувати, а активно попереджувати загрози з метою уникнення кровопролиття.

Президенти обох держав взяли участь в урочистому відкритті Року Грузії в Україні та виступили з відповідними промовами, в яких була відзначена важливість проведення зазначеного комплексу заходів для подальшого всебічного поглиблення двосторонніх зв'язків та посилення розуміння між двома народами.

За результатами візиту підписано п'ять двосторонніх документів, серед яких особливе значення має Декларація про розвиток відносин стратегічного характеру (текст додається). Ключовими положеннями цього документу є розвиток демократії та взаємна підтримка на шляху європейської та євроатлантичної інтеграції.

Державний візит в Україну Президента Грузії М.Саакашвілі став важливим кроком у напрямку поглиблення українсько-грузинських відносин, які поступово набувають ознак стратегічного партнерства, продовженням конструктивного двостороннього діалогу.

Декларація про розвиток відносин стратегічного характеру між Україною і Грузією

Президент України Віктор Ющенко і Президент Грузії Міхаїл Саакашвілі, зустрівшись у Києві 24 березня 2005 року, засвідчуючи багатовікову дружбу і добросусідські відносини між українським і грузинським народами, складаючи глибоку шану усім борцям за незалежність народів України і Грузії, справа яких увічнилась у здобутті цієї незалежності і державного суверенітету, будучи переконаними, що останні парламентські і президентські вибори в обох країнах продемонстрували беззастережне прагнення українців і грузин до свободи, демократії, чесної і справедливої влади і відкривають якісно нові перспективи для поглиблення двосторонньої співпраці, виходячи із збіжності позицій практично з усіх питань двосторонніх відносин та пріоритетних напрямків зовнішньої політики, підтверджуючи положення Карпатської декларації, де зафіксовані подібні погляди Сторін на розвиток держави і суспільства, проголосили Декларацію про розвиток відносин стратегічного характеру між Україною і Грузією.

Ці відносини спрямовані у майбутнє і ґрунтуються на спільній приналежності обох народів до європейського і євроатлантичного простору, їх прагненні утвердити демократичні цінності цього простору у всіх сферах діяльності держави і життя суспільства.

В цьому контексті ключовим завданням є інтеграція України і Грузії до Європейського Союзу і НАТО, у чому сторони надаватимуть одна одній повну і всебічну підтримку.

Сторони вважають, що досягнення цієї стратегічної мети вимагає скоординованої політики у таких сферах:

- якнайшвидше врегулювання "заморожених конфліктів" в регіоні спільного сусідства на основі засудження сепаратизму з одночасним неухильним дотриманням і захистом основоположних прав і свобод населення конфліктних територій на основі загальновизнаних демократичних норм і стандартів;

- демілітаризація регіону Чорного моря на основі дотримання положень ДЗЗСЄ та відповідних рішень в рамках ОБСЄ;

- використання транзитного потенціалу обох країн для забезпечення надійного постачання енергоносіїв від їх постачальників до споживачів і диверсифікація такого постачання для України і Грузії як ключового елемента національної безпеки обох держав;

- пріоритетний розвиток Організації ГУУАМ як союзу держав на пострадянському просторі, які прагнуть інтегруватися до європейських та євроатлантичних структур;

- відновлення Балто-Чорноморської дуги стабільності і співробітництва за участю як країн-членів ЄС і НАТО, так і нових незалежних держав;

- активізація гуманітарного співробітництва і сприяння культурній "експансії" країн в європейський цивілізаційний простір.

Сторони засвідчують, що суть і окремі положення цієї Декларації не спрямовані проти третіх сторін і що даний документ є віддзеркаленням волі народів України і Грузії на зближення і стратегічний характер відносин в утвердженні спільних цінностей та досягненні спільних цілей.

Вчинено у місті Києві 25 березня 2005 року у двох примірниках українською та грузинською мовами, обидва тексти мають однакову силу.

За Україну В.Ющенко За Грузію М.Саакашвілі

Генеральне Консульство України в Торонто інформує, що на виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України "Назустріч людям", одним з основних напрямків якої є забезпечення захисту національних інтересів України та прав наших співвітчизників за кордоном, 4 березня 2005 року в приміщенні МЗС України Міністр закордонних справ Борис Тарасюк відкрив Центр допомоги громадянам України за кордоном.

У відкритті Центру взяли участь представники Міністерства юстиції України, Міністерства культури та мистецтв України, провідних адвокатських об'єднань України та банківських установ нашої держави, а також міжнародних неурядових організацій.

У вітальній промові Міністр Б.Тарасюк наголосив, що головною метою створення Центру є запровадження дієвого механізму надання правової допомоги громадянам України за кордоном, а також проведення правової та інформаційно-роз'яснювальної роботи.

У концепції Центру (додається) зроблено акцент на необхідності вдосконалення механізму та зміни акцентів у питанні захисту прав наших співвітчизників, організації цієї роботи на якісно новому рівні із залученням провідних українських правничих об'єднань, їх представництв за кордоном, громадських організацій українців тощо.

Визначені етапи реалізації пріоритетних завдань шляхом створення відділень Центру в Україні на базі Представництв МЗС у регіонах, закордонних дипломатичних установах і почесних консульствах у державах, де працює значна кількість українських громадян, зокрема, Італії, Іспанії, Португалії, Греції, Польщі, Російській Федерації.

У ході круглого столу, присвяченого відкриттю Центру, домовлено про співпрацю з міжнародними неурядовими організаціями. Зокрема, Міжнародним жіночим правозахисним Центром "Ла Страда - Україна" запропоновано допомогу в інформаційному забезпеченні роботи Центру та можливість використання своєї мережі представництв для проведення широкої інформаційної роботи серед громадян України. Міжнародною організацією праці та Міжнародною організацією з міграції запропоновано конкретну допомогу в реалізації програм Центру, а також підготовці друкованих видань.

Відкритий акціонерний банк "Хрещатик" запропонував надійні та недорогі у порівнянні із системами Money Gram та Western Union механізми переказу зароблених грошей в Україну (інформація для громадян України додається).

Інститут міжнародних відносин Київського національного університету ім. Т.Шевченка висловив готовність організувати фахову підготовку та стажування кадрів, ініціювати відповідні наукові розробки та провести практичні конференції.

Робота Центру та щоденний прийом громадян здійснюється за адресою: м. Київ, вул. Велика Житомирська 2, окрім суботи та неділі (тел.238-16-79/238-18-57, e-mail: cons_pravo@mfa.gov.ua).

Водночас, на веб-сторінці МЗС України у розділі "Консульські питання / Захист прав громадян" відкрито новий підрозділ "Центр допомоги громадянам України за кордоном", на якому, з метою використання в роботі, розміщено концепцію Центру, вітальне слово Міністра закордонних справ Б.Тарасюка, інформацію інших відповідальних співробітників МЗС України.

МЗС України виходить з того, що запровадження дієвого механізму правового захисту співвітчизників за кордоном сприятиме реалізації засадничого принципу - доступності консульсько-правових послуг для кожного співвітчизника.

Концепція Центру допомоги громадянам України за кордоном

У розділі VI. Світ Програми діяльності Кабінету Міністрів України "Назустріч людям" зазначено, що "Основною метою є захист національних інтересів України та прав співвітчизників за кордоном".

Для реалізації основної мети урядової програми в питанні забезпечення захисту національних інтересів України та прав наших громадян за кордоном цей напрямок має стати пріоритетним в роботі Міністерства закордонних справ та дипломатичних установ України за кордоном.

Практика роботи наших закордонних установ засвідчила обмежені можливості консульського реагування у багатьох справах, пов'язаних із нашими громадянами. Це пов'язано з тим, що консульські установи України не можуть виступати стороною у суді з метою захисту прав та інтересів наших громадян за кордоном, бути посередниками чи представниками у справах, які мають характер цивільно-правових спорів.

З огляду на це, очевидною є необхідність вдосконалення механізму та зміни акцентів у питанні захисту прав наших співвітчизників, організації цієї роботи на якісно новому рівні із залученням можливостей провідних правничих об'єднань, їх представництв за кордоном. З урахуванням пріоритетності було прийнято рішення щодо активізації співпраці з профільними відомствами та міжнародними організаціями, громадськими організаціями, зокрема, в галузі морських правовідносин та трудової міграції.

Як перший крок, 11 квітня 2004 року наказом Міністра закордонних справ України в Управлінні консульської служби МЗС була введена посада головного радника з морських питань, на яку був призначений дипломат із значним досвідом як дипломатичної роботи, так і морській галузі. Основною метою запровадження цієї посади була координація діяльності установ і відомств України, консульських та дипломатичних представництв України за кордоном, судноплавних компаній, міжнародних морських та правозахисних організацій у питаннях захисту морських інтересів України та прав українських моряків.

Позитивні результати роботи у цій сфері підтвердили правильність прийнятих Міністерством рішень.

25 вересня 2004 року у Нью-Йорку в приміщенні Генерального консульства України відбулася офіційна церемонія підписання Меморандуму про співробітництво між Генконсульством України в Нью-Йорку і Міжнародним центром із захисту прав моряків (м. Нью-Йорк) щодо захисту прав та інтересів моряків-громадян України.

Наступним кроком буде створення консультативного Центру захисту прав українських моряків на базі Почесного консульства України в м. Піреї (Греція) та Генерального консульства України в Стамбулі (Туреччина).

Набутий досвід в розвитку співробітництва, спільна робота згаданого Центру з МЗС та консульськими установами України і обумовили перехід до нових форм роботи та співробітництва в галузі захисту прав та інтересів українських моряків.

З огляду на динаміку міграційних процесів, зокрема, потоків трудової міграції з України, питання захисту прав та інтересів українських трудящих-мігрантів за кордоном набуло, без перебільшення, державного значення.

Ситуація навколо трудової міграції неодноразово була предметом детального обговорення та аналізу під час засідань Колегії МЗС, на які, зокрема, запрошувалася Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Н.І.Карпачова.

На підставі узагальнених МЗС матеріалів щодо ситуації навколо українських трудових мігрантів за кордоном у Верховній Раді України Уповноваженою з прав людини була представлена спеціальна доповідь "Стан дотримання та захисту прав громадян України за кордоном".

17 листопада 2004 року у Верховній Раді України відбулись слухання з питання "Стан та проблеми правового і соціального статусу сучасної української трудової міграції".

Під час парламентських слухань було, зокрема, розглянуто питання ефективності роботи Міністерства закордонних справ та дипломатичних установ України по захисту прав та інтересів українських трудящих-мігрантів.

Верховна Рада України визнала за необхідне посилити захист прав громадян України, які працюють за кордоном, а також підвищити ефективність роботи дипломатичних установ нашої держави по забезпеченню дипломатичними засобами захисту, запобігання порушенням, відновлення прав українських трудящих-мігрантів.

З огляду на вищевикладене, а також з урахуванням тієї уваги, яка приділена цьому питанню в Програмі Уряду, Міністерством змінено концептуальні підходи до організації захисту прав та законних інтересів наших співвітчизників, трудящих-мігрантів за кордоном.

Основним завданням на цьому етапі є запровадження дієвого механізму правового захисту співвітчизників за кордоном, у т.ч. трудящих-мігрантів, шляхом залучення до цієї роботи провідних правничих об'єднань, таких як "Українська іноземна юридична колегія", адвокатське бюро "Правовий радник", українських і міжнародних громадських організацій та створення в Міністерстві закордонних справ Центру допомоги громадянам України за кордоном.

Питання створення Центру та організації його роботи отримало схвальну оцінку під час міжнародної наукової конференції "Державна програма регулювання трудової міграції населення України: веління часу", яка відбулася 18 лютого 2005 року під патронатом Комітету у закордонних справах Верховної Ради України, Інституту демократії та соціальних процесів, Фонду Фрідріха Берта в Україні.

В рамках цієї роботи будуть започатковані відділення Центру на базі представництв МЗС у регіонах, насамперед у Львові та Ужгороді, закордонних дипломатичних установах і почесних консульствах у державах, де працює значна кількість українських громадян.

Також планується активне залучення до роботи Центру представників викладацького складу та студентів Інституту міжнародних відносин Київського національного університету та факультету міжнародних відносин Львівського держуніверситету.

Отже, створення Центру є продовженням сталих контактів МЗС із згаданими вище правничими об'єднаннями у питанні захисту прав трудящих-мігрантів громадян України за кордоном, які вже дозволили врегулювати низку проблемних ситуацій, пов'язаних із порушенням прав трудящих-мігрантів в Португалії, Чехії, Греції, Італії, Іспанії та інших країнах світу.

Головна мета створення цього Центру полягає у зміні підходів у питанні захисту наших громадян, а саме, в організації роботи на упередження можливих негативів, ліквідації правового нігілізму у питанні працевлаштування за кордоном, проведенні попередньої правової інформаційно-роз'яснювальної роботи, а також наданні правового захисту громадянам України, які працюють закордоном з використанням всіх можливих форм захисту їх прав та інтересів перед роботодавцями країни працевлаштування, які випливають з національного законодавства країни перебування та міжнародно-правових актів.

Центр відповідно до покладених на нього завдань:

• співпрацює з українськими правоохоронними та іншими структурами, зокрема з міністерствами праці та соціальної політики, внутрішніх справ, освіти та науки, у справах сім'ї, дітей та молоді, інститутом Уповноваженого з прав людини у питаннях надання правової допомоги громадянам України трудящим-мігрантам;

• здійснює накопичення інформації та проведення моніторингу стосовно проблемних питань щодо захисту прав трудящих-мігрантів громадян України;

• вивчає стан та здійснює аналіз міжнародного права та національного права країн світу, насамперед щодо законодавства країн, де спостерігається порушення основних прав;

• готує видання з питань міжнародного права трудящих-мігрантів, збірки перекладів актів міжнародного права стосовно захисту прав трудящих мігрантів на українську мову;

• проводить конференції, симпозіуми, "круглі столи", інші заходи з питань захисту громадян України трудящих-мігрантів за кордоном.

Центр координує свою діяльність зі структурними підрозділами Управлінням консульської служби Міністерства закордонних справ України та консульськими установами України за кордоном.

Запровадження більш дієвого механізму правового захисту співвітчизників за кордоном сприятиме реалізації засадничого принципу - доступності консульсько-правових послуг для кожного співвітчизника.

Пропозиції ВАТ КБ "Хрещатик" до концепції Центру громадянам України за кордоном

Керуючись принципом взаємоповаги між Україною та державами, що приймають трудових мігрантів з України, ВАТ КБ "Хрещатик" пропонує допомогу у вирішенні будь-яких проблемних питань, що виникають під час переказів грошових коштів.

Наші рішення прості і водночас економічно унікальні завдяки банківським спілкам.

Банк "Хрещатик" та банки європейських країн, де працює найбільша кількість українських трудових мігрантів, встановили платіжні мости, а саме, спеціальні платіжні умови зовнішніх розрахунків на засадах двосторонніх банківських кореспондентських відносин та започаткували систему міжнародних грошових переказів із використанням стандартних S.W.I.F.T. - платежів.

Такими країнами, в яких сконцентрована найбільша кількість трудових мігрантів з України, є, наприклад, Італія, Португалія, Іспанія, Польща, Росія. Банками, які може запропонувати ВАТ КБ "Хрещатик" для створення сприятливих умов для платежів, є СARIPLO BANK (Італія), МELLO BANK (Португалія), "Просвязьбанк", "Альфа-банк", "Собинбанк", "Банк Москвы" (Росія), які виконують роль ощадних банків у своїх країнах та мають розгалужену мережу своїх установ.

Наші співвітчизники, які за різних обставин працюють за кордоном та потребують надійного та недорогого способу передачі заробітку додому, мають можливість відправити грошові перекази через відділення місцевих банків-кореспондентів без відкриття рахунку як для відправника, так і для одержувача коштів, або на відкриті в банку "Хрещатику" рахунки. Протягом доби гроші будуть доставлені до відділень ВАТ КБ "Хрещатик".

Здешевлення переказів у порівнянні із системами Money Gram та Western Uniоn досягається за рахунок взаємних двосторонніх домовленостей банків. При цьому тарифи на відправку таких переказів можна встановити на рівні 1%-3% від суми переказу, на відміну від Money Gram, де комісії визначаються за відповідною шкалою і, в залежності від суми, може складати від 18 до 3 відсотків.

Оптимізувати міжнародні перекази можна скориставшись пластиковими картками. Враховуючи тенденції поширення трудової міграції з України, нами розроблена схема випуску міжнародних платіжних карток на 3 роки, а з уведенням ЧІПових карток цей термін буде продовжено до 10 років. До кожної такої картки є можливість оформити додаткові картки на членів родини працівника, що дозволяє отримати родичам готівку з єдиного рахунку без комісій і робить даний спосіб переказів мультивалютним. У банківських касах ВАТ КБ "Хрещатик" за платіжними картками банку видаються долари, євро або гривня за вимогою одержувача у повній сумі або частково без комісії. Загальний принцип поповнення карткових рахунків той самий переказ, виконаний через банк-кореспондент.

Кошти, що зараховані на картку, є доступними як мігранту для збереження та поточних розрахунків карткою у країні перебування, так і довіреним особам, родичам на батьківщині. Тип картки можна обрати на власний розсуд, виходячи з міркувань ціни та класу. Узагалі, об'єднує всі картки придатність для використання у всіх країнах світу. Додатково картка захищає зароблені гроші від злочинних посягань, тому що гроші зберігаються на відкритому у банку рахунку. Крадіжка картки не означає крадіжку грошей, її можна замовити вдруге і банк відправить картку за заявленою адресою.

Реквізити ВАТ КБ "Хрещатик" 01001, Київ, вул. Хрещатик, 8-a
(+38 044) 490-5230, 490-0123
E-mail: Bank@XBANK.com.ua
S.W.I.F.T.: KHRCUAU1
Telex: 631349 ZGODA UX
Reuters: KRES
Http: www.xcitybank.com.ua

Інформаційно-довідкова служба: (+38 044) 490-2500.