Генеральне консульство України в Торонто подає повний текст інтерв'ю Міністра закордонних справ України Анатолія Зленка українській газеті "День" (28 серпня 2003)

"Анатолій ЗЛЕНКО: Створення наднаціонального органу в ЄЕП виключаємо з самого початку.

Як би ви прокоментували недавню заяву міністра оборони РФ Сергія Іванова про бажання пролонгації перебування ЧФ у Криму. Наскільки це можливо і чи відповідатиме це євроатлантичній інтеграції України?

Пролонгація можлива. Але треба брати до уваги її умови, необхідно визначитися, на яких засадах російські військовослужбовці зможуть залишитися на території України. Час від часу ці питання порушуються, на цьому етапі більше з політичних міркувань. Я не поділяю, скажімо, думку Сергія Іванова, що 'ми тут залишимося, і крапка'. Такі питання вирішує Україна, беручи при цьому до уваги рівень відносин та взаєморозуміння, рівно як і взаємне прагнення до їх вирішення. Генеральний секретар НАТО Джордж Робертсон, до речі, давав однозначну відповідь, що не бачить проблем у перебуванні ЧФ. Ми ж не знаємо, що буде в 2017 році. Чи буде Росія більш інтегрована в НАТО? Чи буде Україна вже членом НАТО? Усі ці чинники мають бути враховані при розгляді цього питання.

Чи вважаєте ви роботу МЗС адекватною викликам часу, послідовною у реалізації євроатлантичного курсу?

Я завжди був самокритичним. Але це той випадок, коли МЗС критики не заслужило. Якщо аналізувати виконання Плану дій і Цільового плану Україна-НАТО на 2003 р., то ми йдемо навіть із випередженням у реалізації зафіксованих положень. Мені приємно відзначити той факт, що, звітуючи про виконання цих Планів у Мадриді під час засідання Комісії Україна-НАТО (КУН) на рівні міністрів закордонних справ, я особисто переконався: країни Альянсу в цілому висловили задоволення обсягом виконаної роботи. Активно працює в цьому контексті Національний центр з питань Євроатлантичної інтеграції. Вважаю, ми йдемо правильним шляхом. Сьогодні мене турбує інше: а що буде після виконання цих Планів? До кінця року ми знову будемо звітувати на засіданні КУН. Яким буде новий формат взаємовідносин у разі отримання позитивної оцінки? Варіанти можуть бути різні. По-перше, хотілося б вийти на інтенсифікований діалог. По-друге - План дій щодо членства (ПДЧ). Але справа не в назві, а в тому, що стоїть за конкретним положенням, наскільки воно нас просуває до стратегічних цілей і наскільки цілеспрямовано та послідовно ми будемо працювати над його реалізацією.

Деякі експерти стверджують, що Україна може стати членом НАТО вже в 2008 році.

Не хотів би займатися гіпотетичними прогнозами. Можу сказати лише одне: призначення Євгена Марчука міністром оборони і поставлені перед ним Президентом України конкретні завдання для реформування Збройних Сил - все це безперечно прискорить процес наближення країни до НАТО. Великою мірою матиме вплив на реформування армії подальше поліпшення економічного становища країни.

Які питання у відносинах України і НАТО потребують негайного вирішення?

Є ціла низка завдань, які ми вирішуємо в контексті згаданих вище Планів. На порядку денному - реформа Збройних Сил України, оборонний аналіз, прискорення здійснення цивільного контролю за Збройними Силами та ряд інших питань. Найголовніше, звичайно, - належне фінансування армії для виконання завдань по надійному захисту держави.

Невдовзі до Києва має прибути комісар Єврокомісії Гюнтер Ферхойген, аби отримати відповіді щодо відповідності створення Єдиного економічного простору (Росія, Україна, Казахстан, Білорусь) з євроінтеграцією України. Можливо, зараз і дасте відповідь?

Треба відокремити зерно від полови. Наш стратегічний курс - це європейська інтеграція. Він визначений Президентом України і залишається незмінним. Цей курс не може підлягати будь-якій корозії. У нас вибудована система поступової реалізації курсу України на євроінтеграцію. Але якщо вдасться використати ЄЕП для зміцнення економіки нашої держави, то я глибоко переконаний в тому, що це зробить Україну більш привабливою і, водночас, прискорить реалізацію євроінтеграційних процесів. Обговорюючи питання участі в ЄЕП, ми не відмовляємося від тих принципів, які поділяємо і над реалізацією яких працюємо. Йдеться про принципи ЄС, про самостійне (але - за умови консультацій з партнерами) приєднання до Світової організації торгівлі, про норми і стандарти, адаптовані до законодавства Євросоюзу, про формування зони вільної торгівлі, а в подальшому - митного союзу між Україною та ЄС. Все це було зафіксоване у Посланні Президента 'Європейський вибір' і залишається незмінним. Україна інтегрується в ЄЕП настільки, наскільки це сумісно з її євроінтеграційними прагненнями.

Треба завжди розрізняти головну мету, яку ми перед собою поставили, і засоби її досягнення. Як казав свого часу відомий китайський лідер, не важливо, чорний кіт чи білий, - аби мишей ловив. Нам треба докладати всіх зусиль, аби досягнути головного - поліпшити життєвий рівень наших громадян, піднести авторитет країни як економічно сильної держави.

На що Україна при реалізації ЄЕП не погодиться за жодних обставин?

Україна розглядає ЄЕП як інструмент для створення рамкових умов розвитку економічного співробітництва на пострадянському просторі. Метою нашої участі в цьому механізмі є ефективно функціонуюча зона вільної торгівлі без вилучень та обмежень. Тому цілком зрозуміло, що участь у митному союзі і тим більше впровадження спільної валюти неоднозначно сприймаються в Україні. Очевидно, на такі поступки не підуть ані наш законодавчий орган, ані виконавчі структури. Хоча при цьому слід брати до уваги в цілому розвиток ЄЕП і його можливий у перспективі перехід у площину ЄС-ЄЕП.

А як щодо створення в ЄЕП наднаціонального органу?

Ми це виключаємо з самого початку, про що чітко заявила наша делегація. Це - принципова позиція, і не лише стосовно ЄЕП.

Відправка Україною миротворців до Іраку та, раніше, - РХБ-батальйону до Кувейту позитивно відбилась на нормалізації відносин зі Сполученими Штатами Америки. Як би ви оцінили нинішній етап українсько-американських відносин?

Україна не існує як якийсь ізольований суб'єкт світових процесів. Погіршення ситуації в тому чи іншому регіоні рано чи пізно торкається і наших національних інтересів. Участь у стабілізаційних силах в Іраку ми розглядаємо, передусім, як миротворчу гуманітарну акцію, як прагнення допомогти мирним іракцям відновити мир, стабільність в країні, створити сприятливі умови для економічного розвитку. Цю істину надзвичайно важливо усвідомлювати при обґрунтуванні прийнятого Україною рішення щодо участі в стабілізаційних силах в Іраку.

Аналізуючи нинішні українсько-американські відносини, необхідно завжди уникати будь-яких політичних кон'юнктурних міркувань. Україна бере участь у стабілізаційних силах в Іраку не заради врегулювання відносин зі США, хоча для нас це теж надзвичайно важливо. Ми ніколи не сумнівалися, що наші взаємини з цим глобальним лідером носять довготривалий та комплексний характер, базуючись на засадах стратегічного партнерства, одним з елементів якого дійсно має стати наша взаємодія на іракському напрямі. Президент України, українська дипломатія завжди були переконані в тому, що окремі труднощі і непорозуміння на певних етапах наших відносин, носять тимчасовий характер. Ми прагнемо вивести їх на рівень справжнього стратегічного партнерства.

Під час зустрічей з американським керівництвом ми завжди підкреслюємо: нам необхідно дивитися вперед, бачити перспективу і зосереджувати увагу на стратегічних питаннях, при цьому вирішувати по ходу всі ті проблеми, які накопичилися. Але ці проблеми не повинні завадити реалізації стратегічного підходу до розвитку взаємовідносин. Я дуже радий, що на сьогодні у нас зникли з порядку денного у відносинах зі США окремі проблемні питання. За цим, звичайно, стоїть значна робота, яка коштувала великих сил.

Нещодавно стало відомо про участь українців у Тимчасовій адміністрації в Іраку, створеній Сполученими Штатами. Які очікування пов'язують в МЗС із залученням України до цієї структури?

Оскільки Україна досить потужно представлена в стабілізаційних силах, то автоматично виникає питання про участь у певних структурах коаліційної тимчасової адміністрації в Іраку. Нам було запропоновано три напрямки для роботи: паливно-енергетичний комплекс, транспорт та галузь управління муніципалітетом. На наш погляд, усі ці галузі у рівній мірі важливі. Представлення в окремих структурах коаліційного тимчасового уряду вважаю логічним продовженням рішень і послідовних дій щодо участі в стабілізаційних силах та у постконфліктній відбудові Іраку. Деякі наші компанії сьогодні виявили зацікавленість у реалізації конкретних програм.

Можливо, перші контракти вже на підході?

Я не можу про це зараз сказати. Ми створили належні політичні умови, щоб наші компанії вийшли на відповідні контакти. Тут роль міністерства важлива, але не вирішальна. Вона більшою мірою консультативна. Далі - справа бізнесу, інші правила гри. Ми, звичайно, зацікавлені, аби українські компанії перемогли і брали участь у відбудові Іраку.

Чи можливе продовження терміну перебування українських вояків в Іраку?

Поки що зарано говорити про це. Є ціла низка факторів, які впливають на розвиток подій. Перш за все, ми не можемо на сьогодні спрогнозувати, якою буде ситуація в Іраку. Коли відбудуться вибори на демократичній основі, коли буде сформовано постійний уряд. По-друге, чимало залежить від наших фінансових можливостей.

Із проблем із Росією, які 'тягнуться' ще з часу розпаду Радянського Союзу, існує питання розподілу закордонної власності. Відомо, що торік Україна навіть мусила відсуджувати низку об'єктів у Австрії, Великій Британії і одній зі скандинавських країн. Коли у цій історії можна буде поставити крапку?

Це принципово важливе питання для нашої держави. Понад місяць тому завершилися переговори з цього питання. Наступний раунд заплановано на жовтень. Ми знаходимося в переговорному процесі і шукаємо шляхи вирішення цієї проблеми. Питання не просте, однак не втрачаємо надії, що його буде вирішено. Тиждень тому (20 серпня. - Ред. ) я зустрічався з деякими іноземними послами. Їх цікавить, що, з одного боку, Російська Федерація форсує перереєстрацію закордонної власності колишнього СРСР, а з іншого - наскільки Україна просувається у вирішенні проблеми. Нагадаю, що ми раніше розіслали до різних країн ноти із застереженнями від поспішних кроків, пов'язаних iз перереєстрацією згаданої власності. Будемо рухатися до кінця, поки не вирішимо усіх питань. Намагатимемося діяти переконливими правовими засобами - для досягнення результату, уникаючи конфронтації і тим більше політизації цієї проблеми.

А на якому етапі переговорний процес щодо делімітації Азовського моря і Керченської протоки?

Поки що знаходимося на різних позиціях. Але це не означає, що вони залишаться незмінними. Глибоко переконаний, що ми будемо шукати і знайдемо компроміс в цьому питанні. Невдовзі переговори мають відновитися.

Через рік в Україні відбудуться президентські вибори. Зовнішній вплив на державу, очевидно, посилюватиметься. Як МЗС переживатиме цей складний період?

Внутрішньополітичне життя невід'ємне від зовнішньої політики. Тому процеси, які відбуватимуться всередині країни, звичайно, матимуть відлуння за кордоном. Не варто, мабуть, зайвий раз запевнювати, що МЗС захищатиме національні інтереси держави, підтримуватиме її авторитет на міжнародній арені, намагаючись послаблювати згаданий вами тиск. Зовнішня політика покликана сприяти добробуту держави. Важливим завданням є сприяння підтриманню внутрішньополітичної стабільності як основи успішного розвитку країни."

Генеральне консульство України в Торонто повідомляє, що на виконання Указу Президента України від 7 квітня 2003 року №307 "Про відзначення 190-річчя від дня народження Тараса Григоровича Шевченка" розпорядженням Кабінету Міністрів України № 416-р від 17 липня 2003 року затверджено відповідний план заходів.

Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським держадміністраціям доручено забезпечити виконання плану заходів, затвердженого цим розпорядженням, в межах бюджетних призначень.

Згідно з планом передбачено, зокрема, такі заходи:

• видати ІІІ-ІХ томи повного зібрання творів Т.Г.Шевченка, книги П.Жура "Труди і дні Кобзаря" та І.Огієнка "Тарас Шевченко";

• забезпечити підготовку до друку ІІІ тому Шевченківської енциклопедії;

• забезпечити підготовку до видання творів Т.Г.Шевченка іноземними мовами;

• випустити ювілейну срібну монету;

• випустити поштові марки, марковані конверти, картки, художній конверт з оригінальною маркою, провести спецпогашення пам'ятного конверта;

• здійснити заходи із збереження і реєстрації об'єктів, пов'язаних з ім'ям Т.Г.Шевченка;

• провести упорядження місць, пов'язаних з перебуванням Т.Г.Шевченка, а також об'єктів, вулиць, площ, яким присвоєно його ім'я;

• підготувати і провести мистецькі та культурно-просвітницькі заходи;

• створити двосерійний художній фільм "Братство", присвячений діяльності Кирило-Мефодіївського товариства (з художньо-просвітницького кіноциклу "Т.Г.Шевченко. Заповіт").

• здійснити запис на аудіокасети і компакт-диски музичних творів на слова Т.Г.Шевченка у виконанні хору Національної музичної академії України імені П.І.Чайковського;

Генеральне консульство України в Торонто повідомляє, 27 серпня ц.р. відбувся офіційний візит Міністра закордонних справ Перехідної Ісламської Держави Афганістан доктора А.Абдулли в Україну.

Головною метою візиту було обговорення сучасного стану та перспектив українсько-афганських відносин у політичній, торговельно-економічній, науково-технічній, гуманітарній та інших сферах.

Керівника афганського зовнішньополітичного відомства прийняв Президент України Л.Д.Кучма.

Відбулася зустріч з Віце-прем'єр-міністром України В.А.Гайдуком та переговори Міністра закордонних справ України А.М.Зленка з Міністром закордонних справ Перехідної Ісламської Держави Афганістан А.Абдуллою.

Під час українсько-афганських зустрічей та переговорів сторони відзначали важливе значення для встановлення політичного діалогу зустрічі Президента України Л.Д.Кучми з повноважною афганською делегацією в Душанбе у квітні ц.р., а також домовленостей, досягнутих Віце-прем'єр-міністром України В.А.Гайдуком з вищим керівництвом Афганістану у липні 2003 року.

Під час переговорів було підтверджено зацікавленість та готовність України взяти активну участь у післявоєнній відбудові Афганістану, закласти підґрунтя для налагодження плідної та взаємовигідної співпраці в пріоритетних для Афганістану сферах.

Cторони підтвердили готовність до подальшого розвитку політичного діалогу між Україною та Афганістаном на високому державному рівні на основі близькості позицій з кардинальних питань міжнародних відносин, наявного двостороннього потенціалу та домовились здійснити візит Президента Афганістану Хаміда Карзая в Україну на запрошення Президента України Л.Д.Кучми на початку 2004 року, а також офіційний візит Міністра закордонних справ України А.М.Зленка до Афганістану.

Відзначалося, що Україна і Афганістан мають необхідний потенціал для всебічного розвитку дружніх та взаємовигідних відносин.

Ключовими напрямами спільної роботи було визначено співробітництво в енергетиці, транспортній інфраструктурі, меліорації та водному господарстві. Інтерес сторін викликає також співпраця у галузі науково-технічного співробітництва, освіти та підготовки на довгостроковій основі в Україні афганських національних кадрів, сільського господарства, цивільної авіації, міського будівництва та деяких інших.

Значний інтерес викликала пропозиція України щодо надання допомоги уряду Афганістану в розмінуванні країни, а також підготовки афганських національних кадрів з цієї спеціальності на відповідних тренувальних базах нашої країни.

Українською стороною було підтверджено готовність до подальшого обговорення практичних аспектів взаємодії з Афганістаном за участю третіх країн, перш за все, щодо різноманітних проектів з будівництва залізниць, автошляхів, мостів.

Афганська сторона вітала зацікавленість України щодо залучення до участі у будівництві газопроводу Туркменістан - Афганістан - Пакистан

Сторони підтвердили готовність для подальшої плідної взаємодії в ООН, констатували спільність підходів до вирішення головних проблем сучасності на основі універсальних принципів ООН, надання цій організації більшої ваги, позиції щодо її реформування, з урахуванням нових загроз та викликів.

Сторони підтвердили своє засудження тероризму у будь-яких формах, підтримку ідеї створення міжнародно-правових засад ефективної протидії цьому негативному явищу та пов'язаним з ним нелегальному обігу наркотиків, зброї тощо.

Відбувся обмін думками щодо ситуації у регіоні Центральної та Південної Азії, повоєнної відбудови Іраку, мирного врегулювання близькосхідної проблеми, інших регіональних та глобальних проблем сучасних міжнародних відносин.

Сторони висловились за необхідність подальшого удосконалення договірно-правової бази двосторонніх відносин з метою створення сприятливих умов для активізації торговельно-економічного, науково-технічного та гуманітарного співробітництва. Міністри закордонних справ підписали Протокол про співробітництво між Міністерством закордонних справ України та Міністерством закордонних справ Перехідної Ісламської Держави Афганістан.