Генеральне консульство України в Торонто подає повний текст Виступу Президента України Леоніда КУЧМИ на Всеукраїнській нараді з проблем боротьби з організованою злочинністю і корупцією та захисту прав людини (29.01.04)
"Шановні учасники наради!
Дякую за ґрунтовні відверті виступи Генерального прокурора, Голови Верховного Суду, інших, зауваження та пропозиції.
Ми бачимо, що більшість проблем, пов'язаних з корупцією, лежить у соціально-економічній площині, супроводжує зміну форм власності та переділ майна.
Сьогоднішні виступи ще раз підтверджують: потрібен комплекс заходів, щоб кардинально змінити ситуацію. Щоб 2004 рік був роком наведення порядку, ефективної боротьби з різними формами злочинності. У правоохоронні органи прийшли нові кадри, які повинні докласти всіх зусиль, аби виправдати сподівання суспільства, яке чекає від них конкретних і рішучих кроків.
Коротко зупинюся на макроекономічних показниках, якими вимірюються наші торішні успіхи та прорахунки.
Той рік ми розцінюємо як рік продовження економічного зростання. ВВП піднявся на 8,5 % проти 5,2 % у 2002 році.
Промислове виробництво збільшилося на 15,8 % (у 2002 році було 7 %). За темпами економічного зростання Україна є одним із лідерів серед країн СНД. У сфері виробництва ми домоглися випереджального зростання галузей, які забезпечують науково-технічний прогрес. Рекордний підйом демонструє машинобудування - 35,8 %.
Високими темпами зростала харчова промисловість, будівництво, послуги транспорту. Активізувалася зовнішня торгівля та інвестиційна діяльність.
Утримується макрофінансова стабільність. Інфляція становила 8,2 %. Зросли золотовалютні резерви, кредитування економіки, вклади населення. Зміцнюються фінанси підприємств.
Реальна заробітна плата зросла на 15,3 %. Зроблено перші кроки в пенсійній реформі. Підкреслюю, що це перші кроки. Намітилися позитивні тенденції в детінізації доходів населення. Якщо у 2000 році грошові витрати домогосподарств перевищували доходи в 1,5 раза, то у 2002 році - лише на 10 відсотків. Це - вихід з тіні.
Водночас невикористаних можливостей, прорахунків і, я б навіть сказав - парадоксів, теж більш ніж достатньо.
Поглянемо на бюджет. За минулий рік він в основному виконаний. Але ж закладені в ньому темпи макроекономічних показників перевищені майже удвічі.
Виникає закономірне питання до Уряду: чому немає адекватного збільшення надходжень до бюджету? Куди ділася значна частина доходів від зростання економіки? Відповідь очевидна: у тінь. А це мільярди гривень!
Ще один "парадокс". У 1996 році - на час запровадження гривні - борги між підприємствами були нижчі від рівня ВВП. Зараз - вони у 1,5 раза перевищують ВВП. Виходить, борги зростають швидше, ніж економіка. Неозброєним оком видно, що активи підприємств перекочовують з легального - у тіньовий сектор. Якщо б в Уряді працював нормально економічний блок - от де корінь.
Ще три роки тому я доручив Уряду розібратися з дебіторською та кредиторською заборгованістю. Створили робочу групу, яка жодної роботи не проводила. Знову питання до економічного блоку країни: потрібний результат.
Тим часом з'явились дуже небезпечні тенденції. Темпи зростання заборгованості в недержавному секторі у 2-3 рази вищі, ніж у державному. Хіба не зрозуміло, що йдеться про вимивання коштів через фіктивні структури. З цим давно мають розібратися також правоохоронні органи.
Я назвав лише окремі приклади макроекономічних диспропорцій з кримінальним забарвленням. Їх перелік можна продовжувати.
Але питання в іншому. Усім важливо усвідомити, що підтримання високої динаміки економічного зростання неможливе без широкомасштабних заходів з наведення елементарного порядку в економіці.
Настав час ґрунтовно розібратися з причинами й наслідками економічної злочинності та діяльністю правоохоронних органів у цій сфері.
Навіть поверховий аналіз показує, м'яко кажучи, серйозне відставання правоохоронних органів від реалій перехідної економіки.
Візьмімо банківську сферу. Добрий десяток банків доведено до межі банкрутства. Серед них один з найбільших у минулому - банк "Україна", звідки пішла банківська еліта. Збанкрутував запорізький "Наш банк", який не може повернути понад 40 мільйонів гривень п'яти з половиною тисячам вкладників - практично всім пенсіонерам.
Зростає позабанковий обсяг готівки. Торік він розрісся на 5,4 мільярда гривень і продовжує живити тіньову економіку. 5,4 млрд. грн. практично поза банківською системою.
При цьому в структурі виявлених злочинів на банківський сектор припадає всього 7 % їхньої загальної кількості. Я не почув сьогодні конкретних пояснень у виступі Юрія Кравченка.
Це саме спостерігаємо у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Торговельні обороти, неповернена виручка, контрабанда, фальсифікація, несплата митних платежів сягають десятків мільярдів гривень.
Але виявлені у цій сфері злочини становлять усього 5 % від їх загального числа.
Перелік таких прикладів можна продовжувати. Та висновок очевидний.
Економічна злочинність стає дедалі більш кваліфікованою і підготовленою, проникає у сфери фінансових ринків та інформаційних технологій. А правоохоронні органи - будемо відверті - ловлять дріб'язок, а нерідко й обслуговують злочинні оборудки.
За останніми даними, на хабарництво припадає 7 % злочинів. Це близько 3 тисяч випадків на рік. Тим часом опитування підприємців свідчать, що понад 90 % з них були змушені протягом року давати хабарі.
Помножте це на кількість підприємців в Україні, і ви побачите, що фактів хабарництва лише у сфері підприємництва у сотні разів більше, ніж декларують правоохоронні органи.
Наголошу ще раз, що боротьба з економічною злочинністю та корупцією - це життєво необхідна справа всього суспільства, оскільки ці явища зачіпають основу основ демократичного устрою держави - права людини.
Проте успіхи в цій боротьбі ще дуже малопомітні.
Взяти хоча б підприємництво. Саме на цей сектор покладаються найбільші надії у забезпеченні сталого економічного розвитку. Світовий досвід це беззаперечно підтверджує, і ми на всіх нарадах про це говоримо.
Але якраз підприємництво найбільше страждає від наступу злочинного світу - криміналітету та чиновництва.
Робити успішний бізнес і не порушувати численні нормативні акти у нас неможливо. Ось де головне джерело, що живить корупцію у цій сфері.
За оцінками самих підприємців, корупція - другий, після податкового навантаження, фактор, що тисне на підприємництво, гальмує його розвиток.
Величезні суми "відмиваються" підприємцями для підкупу чиновників. Це заганяє малий бізнес у тінь, змушує приховувати діяльність і доходи.
Якщо у 1997 році малі підприємства декларували 1,7 мільярда гривень прибутку, то у 2002 році - 1,3 мільярда збитків. Більша частина малого бізнесу - тіньова. Задумайтеся, шановні, це ваша робота, ваша "заслуга". Всіх, починаючи з губернаторів.
І знову ж таки далеко не останню роль у цьому відіграють правоохоронні органи, витісняючи кримінальні угруповання зі сфери "опіки" малого та середнього бізнесу та займаючи їхні доходні місця.
За оцінками експертів, на утримання правоохоронних "дахів" використовується близько 60 % доходів від контрабанди. Це ще один парадокс, який підносить тіньова економіка: контрабандисти одержують 40 %, а ті, хто їм дає червоне світло і покриває - у 1,5 раза більше.
Уже п'ять років розробляється законопроект, який має чітко регламентувати дії чиновників щодо підприємців. Уряди змінюються, а такого регламенту досі немає. Невже Держпідприємництво неспроможне його розробити? І хіба пан Азаров заважав Богословській це зробити, заважав зробити справжню систему реєстрації підприємницької діяльності?
До речі, у Кривому Розі змогли запровадити спрощену систему реєстрації.
Світова практика свідчить про високу ефективність громадського контролю у сфері підприємництва. Проте рівень самоврядності малого та середнього бізнесу, особливо щодо захисту власних інтересів, дуже низький.
Ще раз підкреслюю незадовільну роботу губернаторів. Ви, насамперед, повинні бути захисниками діяльності малих і середніх підприємств.
Тіньовий бізнес і корумпована бюрократія стають не просто партнерами, а розбудовують свою систему монопольної організації бізнесу. До такого повороту подій антимонопольні органи виявилися просто не готовими.
Це показала торішня дестабілізація "хлібного" ринку. Практика узгодження антиконкурентних дій на ринку значно випереджає процесуальне і антимонопольне законодавство. Передбачені економічні санкції застосовуються лише епізодично.
Вважаю, що політику розвитку конкурентного середовища необхідно привести у відповідність до базових засад перехідної економіки, яка реально склалася в Україні. Уряду, разом з Антимонопольним комітетом, треба внести необхідні зміни і доповнення до чинного законодавства.
Уже, напевне, набила оскомину сентенція про те, що вітчизняна бюрократія та корумпованість влади стримують притік іноземних інвестицій.
Усім відомо, що інвесторів відлякують тяганина з наданням ліцензій і дозволів, побори у вигляді так званих "добровільних" внесків, незрозумілі рішення судів, бездіяльність виконавчої служби тощо. Але що робиться, аби змінити ситуацію?
Ще у 2001 році Вищий арбітражний суд України зобов'язав підприємство "Маїс" (Черкаська область) повернути американському інвестору 3,6 мільйона доларів.
Проте через ігнорування обласною виконавчою службою цього рішення сьогодні вже немає з кого взяти цей борг. Усі активи "Маїсу" переведено іншим структурам, а підприємство доведене до фіктивного банкрутства.
У Полтаві американська компанія інвестувала у реконструкцію кондитерської фабрики 10 мільйонів доларів США. Міська ж влада, незаконно вимагаючи частину інвестицій на "пожертву для міста", всіляко протидіяла реалізації проекту.
То ж чи дивно, що іноземні інвестиції йдуть переважно в сусідні країни, обминаючи Україну.
"Ласим шматком" для корупції та злочинності залишається приватизація державного майна. Торік тут було виявлено 3,6 тисяч злочинів. Державі завдано збитків більш як на 200 мільйонів гривень.
Систематичного характеру набуло заниження вартості майна, безпідставна передача його до статутних фондів комерційних структур.
Таке ставлення працівників органів приватизації до виконання своїх обов'язків дорого коштує Україні. Арешт українського літака в Канаді добре це проілюстрував. Адже виявилося, що відстояти державні інтереси в міжнародних судових інстанціях - нікому.
Не було зроблено належних висновків з відчуження за "тіньовими" схемами активів "Донбасенерго", "Росави" та інших підприємств.
Продовжуються численні порушення законодавства в діяльності державних холдингів.
Конкретним прикладом тяганини є реформування державної холдингової компанії "Павлоградвугілля". Система української вугільної галузі збанкрутувала.
Цю проблему я вивчав особисто. Побував у Ровеньках, провів спеціальну нараду в Павлограді. Вислухав керівників облдержадміністрації, мерів шахтарських міст, директорів шахт. Було визначено чіткий графік - що, кому і коли робити.
Однак з першого ж дня роботу було заблоковано. Мінпаливенерго разом з Фондом держмайна замість узгодженої схеми приватизації нав'язують ліквідацію холдингу і створення замість нього єдиного підприємства, що призведе до зрівнялівки і втрати зацікавленості у кінцевих результатах роботи шахт.
Ситуація ускладнилася й кадровою чехардою - за вісім місяців звільнили трьох генеральних директорів холдингу.
А тим часом майно компанії розкрадається, за рік тут порушено десяток кримінальних справ.
Благодатним полем для корупції стала сфера управління державними корпоративними правами.
Відповідальність за "розмивання" державної власності Інгулецького гірничо-збагачувального комбінату та "Нафтохіміка Прикарпаття" - повністю лежить на Фонді держмайна. Винуватці були звільнені з посад, але такі випадки, на жаль, непоодинокі.
Законопроекту, який унеможливлює "розмивання" державної власності, досі не розроблено.
Завдання щодо надходжень до бюджету дивідендів на державні пакети акцій систематично не виконуються.
Торік одержали 224 мільйонів гривень, або 1,5 % від вартості акцій. Невже є такі, хто повірить у безкорисливість дій державних чиновників, відповідальних за ці підприємства?
Обов'язкове фінансове планування діяльності державних підприємствах так і не запроваджене. Кожен рік про це говоримо. Розраховую на досвід Першого Віце-прем'єр-міністра і Міністра економіки. Чи це страх, чи не бажання працювати, на державу?
Думаю, що першому віце-прем'єру та новому Міністру економіки слід серйозно взятися за проблеми економіки й фінансів державного сектору.
Не перший рік ставиться завдання припинити вимивання фінансових ресурсів державних підприємств через посередницькі структури. Посередники довели до банкрутства вже не одне підприємство.
І знову ж таки - риторичне запитання: а куди дивляться міністерства, державні адміністрації, правоохоронні органи? Вони що, займають позицію сторонніх спостерігачів?
Не треба мене у цьому переконувати, бо там, де стоїть запах таких грошей, не буває сторонніх спостерігачів, а є - зацікавлені особи. Я вимагаю не тільки називати їхні прізвища, а й притягати до відповідальності. На жаль, я цього не почув у виступах керівництва правоохоронних органів.
Порушення та зловживання у податковій сфері - явище аж ніяк не унікальне. Проте і тут чимало наших власних національних особливостей.
Уже п'ять років зростає економіка - і досить пристойними темпами. А кількість збиткових підприємств не зменшується, вона тримається на рівні 40 %.
Ну хто повірить, що частка збиткових підприємств у торгівлі торік була такою ж, як і в сільському господарстві, яке через неврожай зерна зазнало великих втрат? Або як пояснити, що третина готелів, ресторанів, фінансових структур, які торгують нерухомістю, - працюють збитково? Хіба ж не зрозуміло, що це - тотальне приховування прибутків з метою несплати податків.
Для підтвердження наведу кілька конкретних прикладів. Торговий дім "Нафтотрейд" (Івано-Франківська область) одержав торік 646 мільйонів гривень доходу, а податків з прибутку сплатив усього 2 тисячі гривень. Так само товариство з обмеженою відповідальністю "Херсон-петролеум" отримало доходу 836 мільйонів гривень, а податків з прибутку сплатило усього 56 тисяч. Про порядність, чесність, відповідальність податківців слід судити за цими цифрами.
Як на ці безчинства спокійно дивляться фінансові, податкові, правоохоронні органи?
Найбільш дохідні великі компанії роблять усе, щоб скористатись податковими пільгами, що не на них розраховані, такими як: формальне залучення іноземних інвесторів, використання статусу підприємств, що постраждали від аварії на ЧАЕС тощо. Використовуючи ці лазівки, ВАТ "Линос" не сплатив 270 мільйонів гривень, ВАТ "НПК-Галичина" - 120 мільйонів, ЗАТ "Нафтохімік Прикарпаття" - 50 мільйонів.
Це ж величезні втрати бюджету - з усіма наслідками для всіх бюджетних утриманців, зокрема й правоохоронних органів.
Значною мірою з податком на додану вартість пов'язаний податковий кримінал. До відшкодування вже заявляється понад 80 % суми нарахованого податку. Це вже не парадокс, шановні урядовці.
І проблема не в експорті. На нього припадає лише п'ята частина відшкодувань. Найбільше невідшкодованого ПДВ "зависає" на внутрішньому ринку.
Тут і найбільші масштаби приховування ПДВ від сплати. До бюджету потрапляє лише десята частина цього податку, що обертається в ціні товару на внутрішньому ринку.
Ось вам масштаби доходів тіньової економіки.
Необхідно докорінно вдосконалити законодавство та адміністрування податку на додану вартість. Не вперше ставлю завдання запровадити спеціальні рахунки для контролю за обігом ПДВ. Такі рахунки вже діють у Болгарії, а з 1 липня запроваджуються в Росії.
А чого МИ чекаємо? Коли ПДВ вже не буде з чого повертати?
Питання, здається, риторичні. Бо всі в цій залі чудово розуміють, що до чого. Це питання номер один.
Злочинність у бюджетній сфері, за офіційною статистикою, є найбільш поширеною.
Скажімо, через неузгодженість у реєстрації власників транспортних засобів та контролю за сплатою транспортного збору місцеві бюджети недорахувалися 2 мільярдів гривень.
Панове губернатори! Ви ж жалієтеся, що немає коштів. Так наведіть порядок, чого ви чекаєте?
Парадоксально, але факт: щорічно парк автомобілів зростає на 170-190 тисяч одиниць, а надходження відповідного податку навіть зменшуються на 50-60 мільйонів.
Що, в ДАІ відсутній облік?
Досі не наведено порядку в системі закупівлі товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти. Процвітає марнотратство, практика придбання товарів за завищеними цінами.
І знову традиційне питання: як на це зреагували правоохоронні органи? А ось як. Торік із переданих їм півтисячі матеріалів ревізій порушено лише 11 кримінальних справ. А до суду доведено ще менше.
Тим часом досвід показує, що наведення елементарного порядку в державних фінансах відразу позначається на значному збільшенні доходів держави.
Так, за два роки після зміни керівництва Держмитслужби митні платежі зросли більше як у двічі й становили 14 мільярдів гривень.
Хоча колишні керівники Держмитслужби запевняли мене, що всі резерви вичерпано, і збільшення платежів неможливе.
Держава зазнає величезних втрат від контрабанди. За оцінками фахівців, тільки чверть - чверть! - товарів легкої промисловості надходить на внутрішній ринок легально. Втрати бюджету від цього сягають одного мільярда гривень.
Тож не дивно, що торік у легкій промисловості виробництво зросло всього на 4 %, тоді як у промисловості загалом - майже на 16 %.
Тіньова економіка в нас традиційно асоціюється з виробництвом та реалізацією лікеро-горілчаних і тютюнових виробів.
Черговий парадокс. Рік тому кожна десята акцизна марка замовлялася для маркування п'ятдесятиграмової тари. А чи багато з вас бачили такі пляшки в продажу? Зрозуміло, що ці марки клеїлися на значно більшу пляшку.
Тінізація та фальсифікація ринку алкоголю сягнула таких масштабів, що від неякісних напоїв щорічно вмирає близько 10 тисяч чоловік, а 30 тисяч - хворіє. Це ще одна яскрава ілюстрація порушення прав людини, прав споживача, до якого призводить організована злочинність та корупція.
Ситуація суттєво змінилась із запровадженням державної монополії у цій сфері. Як результат - виробництво алкогольних і тютюнових виробів не скоротилося, як передрікали, а зросло більш як на 20 %.
За півроку замовлення на акцизні марки нового зразка для маркування алкоголю збільшилися майже удвічі, для тютюну - майже на 25 %.
Та який супротив цьому довелось здолати!
Не встиг вийти відповідний Указ Президента, як 50 депутатів звертаються до Конституційного Суду визнати його неконституційним. Серед підписантів знайомі прізвища: Мороз, Тимошенко і компанія.
Кого вони захищають? Інтереси народу чи ділків, які труять фальсифікатом людей і набивають кишені.
В результаті виконання Указу - вже зупинено діяльність більше 100 підпільних цехів, скасовано 2400 ліцензій, до бюджету додатково залучено 250 мільйонів гривень. Закрито близько тисячі "точок" незаконної торгівлі алкогольними напоями. Ця робота продовжується.
Я хочу задати кілька запитань шановному товариству, присутньому у цій залі.
Хіба ви не знаєте, що відбувається на ринку алкоголю? Бардак!
Хіба складно налагодити систему ефективного контролю, яка б унеможливила тінізацію ринку алкогольної продукції? Хіба важко проконтролювати рух сировини - зерна і спирту, використання обладнання, рух самих алкогольних напоїв. Переконаний, що не складно.
Працює комісія, і я сподіваюся, що в цьому питанні буде наведено порядок.
Проблема полягає в іншому. Немає бажання це зробити, і насамперед - у правоохоронних органів, окремі представники яких часто виступають "дахом". Таке ставлення до існуючих проблем неприпустиме.
Насторожує і ситуація навколо виробництва самих акцизних марок. Торік лише за півріччя їх було списано на брак близько 30 мільйонів штук. Звідки таке браковиробництво? Зараз правоохоронні органи розбираються з цими "відходами" - чи, бува, не потрапили вони в обіг і хто на цьому нагрів руки. Ми до проблеми випуску і торгівлі лікеро-горілчаними виробами повернемося через декілька тижнів.
Ще одне - приманка для організованої злочинності - так звані конфісковані та безхазяйні товари.
Торік бюджетні надходження від реалізації конфіскату порівняно з 2001 роком скоротилися утричі, безхазяйного майна - на 20 %.
Загалом щорічні втрати бюджету від безгосподарського використання такого майна сягають понад 100 мільйонів гривень.
У 2003 році Держмитслужба передала виконавчій службі товарів на суму 30 мільйонів гривень, а від їхнього продажу до бюджету надійшло всього 5 мільйонів.
Навколо конфіскату буквально процвітає своєрідний бізнес. Так, конфіскований цукор ішов по 60 копійок за 1 кг, спортивне взуття - по 5 гривень, а сорочки - по 3,5 гривні за штуку - але тільки для "своїх".
Що стоїть за цією арифметикою - здогадатися не важко. От тільки рахувати чомусь нікому.
Часто безхазяйне майно чомусь переходить не державі, а суб'єктам господарювання - портам, залізницям, а відповідальні посадовці - скажемо так - ніяково заплющують на це очі.
Ще кілька років тому я доручав Уряду створити єдину інформаційну систему обліку та продажу такого майна. Однак цього досі не зроблено, що дуже схоже на свідомий саботаж - з боку тих, кому вигідна безконтрольність у цій сфері.
У реальному секторі економічна злочинність найбільше вразила енергетику. На неї припадає кожен десятий злочин у сфері економіки. Торік підконтрольні державі обленерго безоплатно відпустили електроенергії на 570 мільйонів гривень.
Понаднормативні комерційні втрати в мережах склали майже 8 мільярдів кіловат-годин, які, не сумніваюся, знайшли свого споживача. Тільки за чиї кошти? - Державні!
Належної реакції на таке "господарювання" з боку Мінпаливенерго не видно. Через безконтрольність Міністерства була доведена до банкрутства друга після "Енергоатома" генеруюча компанія - "Дніпроенерго".
А ще не так давно на межі банкрутства балансувала і НАЕК "Енергоатом".
Тому для підвищення ефективності управління державним енергетичним сектором прийнято Президентом рішення про створення спеціалізованої Національної енергокомпанії. Це і питання національної безпеки і в цілому економіки. Це повинен бути єдиний комплекс.
Якщо Національна енергокомпанія запрацює так, як зараз "Нафтогаз України" чи "Енергоатом", переконаний, справи підуть на краще.
Підвищена криміногенність у вугільній галузі. Це зумовлене значним бюджетним фінансуванням та комерціалізацією збуту продукції.
Бюджетне фінансування галузі за останні 3 роки збільшилось на третину, а видобуток скоротився на 5% (на 4,5 мільйона тонн). Кредиторська заборгованість в 2,8 раза перевищила дебіторську.
Виходить - чим більше держава дає, тим більше втрачає.
Що це - некомпетентність чи марнотратство? Треба ж розібратись Мінфіну та Мінекономіки разом із Мінпаливенерго.
Особливий провал з видобутком коксівного вугілля, який торік скоротився на 2,7 мільйони тонн (на 5 %). Такого у нас не було з середини 90-х років.
Натомість зріс імпорт вугілля, який вже в три рази перевищує експорт.
А тільки від ввезення дорожчого на 15 % імпортного коксу торік економіка втратила майже 100 млн. грн. Кажуть, що імпортна вугільна продукція якісніша. Можливо.
Цей парадокс, здається, можна пояснити прислів'ям: чужа жінка завжди краща. Але хто назве розумною трату коштів, в тому числі бюджетних, на підтримку зарубіжної вугільної промисловості. Який господар буде продавати те, чого не вистачає у власній хаті?
Серйозні прорахунки минулого року допущені на ринку нафтопродуктів. Після відомої "бензинової" кризи 1999 року його ще так не розхитувало. Проте адекватних, а головне - ефективних методів реагування немає.
Нові автозаправки з'являються як гриби після дощу. Зростають торгові обороти. Але які прибутки, які податки сплачуються - ніхто не знає. Окремого обліку й звітності немає. Усе робиться так, щоб все було приховано.
Підкреслюю, основні роздрібні ринки - тобто продовольчі, нафтопродуктові - мають бути під пильним оком держави.
Злочинним економічним середовищем - вибачте, але інакше назвати його не можу - залишається торгівля. Ця сфера має найбільше обігових коштів, кредитів та інвестицій.
Тим часом третина підприємств галузі працює збитково, хоча практично без банкрутств. Їх і не може бути. Бо в жодній галузі немає таких віртуальних фінансових схем, як у торгівлі.
У 2003 рік торгівлі надано податкових пільг на 10 млрд. грн., а податків отримано трохи більше 1 млрд. грн.
В галузі посилилися монополістичні тенденції. Половину оптово-торгового обороту контролює всього 350 структур. Ось звідки цінові проблеми на ринках продовольства та паливо-мастильних товарів.
Перепродаж товарів складає дві третини оптового товарообігу. Таким чином "розкручуються" ціни по всьому торговельному ланцюгу. Водночас оптовики - найбільші заявники на відшкодування ПДВ. Фіктивні фірми та контракти тут стали звичним явищем.
Тим часом поширені у ринкових країнах механізми виявлення тіньових схем торгівлі - зустрічні звірки рахунків оптових та роздрібних торговців - всіляко ігноруються.
Останнім часом у торгівлі активізувались так звані транзитні структури, які займаються перерозподілом прибутків. А по суті - приховуванням доходів від оподаткування.
Невелика група таких структур вже контролює більше половини оптово-торговельного обороту. І при цьому мають від'ємну базу оподаткування. Тобто держава ще їм винна.
Набуває поширення торгівля через телефони-магазини, Інтернет-мережу тощо. Таким чином легко збувається неякісний товар, обманюються споживачі, ховаються прибутки і не сплачуються податки.
Контроль там зовсім відсутній. А це ж сфера діяльності органів внутрішніх справ, Держспоживзахисту. Питаннями торгівлі та контролю в Уряді практично ніхто не займається. В Міністерстві економіки та європейської інтеграції цей блок постійно скорочується. В більшості областей та районів ліквідовані управління та відділи з питань торгівлі. Це - серйозне послаблення контролю з боку держави. І з цим миритися не можна.
Останнім часом, з підвищенням попиту на землю, зростає злочинність у сфері земельних відносин. На місцях широко практикується безоплатна передача земельних ділянок у власність, або їх продаж за символічними цінами.
Відповідь - очевидна, адже незабаром ці ж земельні ділянки комерційні структури і окремі громадяни купують або продають уже за ринковими цінами. Держава - знов у збитках, а ділки підраховують прибутки.
У Криму на територіях заповідників та виноградників розміщують пляжі та атракціони, роблять великий бізнес, а до бюджету йдуть копійки. Зараз там працює комісія РНБОУ.
Подібні приклади можна навести й по інших рекреаційних зонах та великих містах.
Всіляко зволікається проведення інвентаризації, грошової оцінки земель, розробка планів землеустрою. В третині населених пунктів досі не визначені їхні межі, в половині - немає інвентаризації та грошової оцінки.
Кому вигідно, щоб усе було в тумані, щоб не було ніяких карт і проектів, щоб усе було "під сукном", у сейфах? Насамперед тим, хто розпоряджається землею. Але де ж контроль, де правоохоронні органи? Де керівники міст, областей?
За останні 2 роки за порушення земельного законодавства до кримінальної відповідальності притягнуто аж 30 голів сільських, селищних та міських рад.
Тому й не дивно, що втрачається довіра людей до влади та реформ.
Тим часом розробка і прийняття законів, які могли б зупинити це свавілля на місцях, всіляко гальмується. Маю на увазі, насамперед, закон "Про ринок землі".
Багато проблем у сфері надрокористування. Злочинність і сюди простягає руки. Після спеціального засідання Ради національної безпеки і оборони у червні минулого року зрушень на краще не бачу. Відповідний комітет з природних ресурсів поки що не запрацював. Йде боротьба за сфери впливу, а робота - стоїть.
Практично зупинено видачу і продовження ліцензій, хоча ніхто з користувачів роботи не припинив. Сьогодні у черзі на отримання дозволів - більше півтисячі заявок. Втрати держави оцінюються в один мільярд гривень. Непрозорі правила здійснення надрокористування створюють вигідні умови для корупції.
Досі немає порядку надання ділянок у користування, контролю за погодженням документів. Як наслідок - самозахват земельних ділянок. Надто поблажливим є ставлення до боржників зі сплати збору на геологорозвідувальні роботи, сума якого вже сягає більше 400 мільйонів гривень. Сприятливим для злочинного середовища залишається фондовий ринок, який використовується переважно для спекуляцій з акціями. Близько 95 % операцій з цінними паперами здійснюється непрозоро, а біля 75 % - за кордоном. І здебільшого, як ви розумієте, в офшорах. Кому це вигідно - зрозуміло. А імідж країни, економіка і бюджет тільки програють.
Аналогічна ситуація на страховому ринку. Лише третина страхування працює на економіку. Решта - тіньові та напівтіньові фінансові схеми. Страхові надходження зростають, а виплати практично не змінюються.
Через "псевдострахування" значно зменшується база оподаткування, а через перестрахування капітал вивозиться за кордон. Невже податкові, контролюючі та правоохоронні органи не можуть протистояти цьому? Пильної уваги з боку правоохоронних органів потребують іпотечні та пенсійні фонди. Сьогодні криміналізація загрожує успіху пенсійної реформи.
Не можу не згадати про лотерейний ринок. Більше року тому я поставив питання про необхідність державної монополізації у цій сфері.
Переконаний, що вона мала б такий же позитивний результат, як і в сфері обігу алкоголю та тютюну. Замість нинішніх 50 млн. грн. щорічно могли б мати на порядок більше.
Лотерейний бізнес зрощується з гральним, проблем у якому ще більше. Все це уміло використовують злочинні групи для наживи і відмивання незаконних доходів.
Час вже наводити порядок у цій справі. Відповідний Указ Президента України залишається невиконаним.
Хочу привернути увагу до соціального аспекту злочинності. За минулий рік за звітами правоохоронних органів виявлено 1200 злочинів, пов'язаних з невиплатою заробітної плати. Насправді шкідлива практика набула значно більшого поширення. На сьогодні більше півтора мільйона працівників несвоєчасно одержують заробітну плату. Кожен із таких фактів - злочин. Це тим більше неприпустимо, коли почала зростати економіка. Влада і правоохоронні органи не мають права спокійно на це дивитись. Безоплатна експлуатація працівників протиправна і неприпустима. У Конституції України записано: "Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом". Тому вимагаю від правоохоронних органів ставитись до невиплати заробітної плати з усією суворістю, адже це - пряме порушення прав людини, антиконституційний злочин.
Живлячим елементом корупції залишається потужний бюрократичний апарат.
З початку адміністративної реформи у грудні 1999 року чисельність апарату Секретаріату Кабінету Міністрів збільшувалася 18 разів, апаратів інших центральних органів виконавчої влади - 95 разів. Замість передбаченого адмінреформою скорочення службовців, їх чисельність зросла на 21 %.
Незважаючи на мою жорстку вимогу щодо уніфікації оплати праці в усіх, без винятку, міністерствах і відомствах, тут діють десятки різних схем.
Органи виконавчої влади змагаються один з одним, запроваджуючи всілякі надбавки і доплати. Безумовно, оплата праці державних службовців потребує суттєвого поліпшення, особливо - у правоохоронних органах. Останнім часом ситуацію тут виправлено. За минулі три роки фінансування Міністерства внутрішніх справ збільшилось у 2,2 раза, тоді як загальні видатки державного бюджету тільки в 1,6 раза.
Сьогодні заробітки рядового і молодшого начальницького складу перевищують рівень більшості працівників бюджетної сфери. Нещодавно підвищена оплата дільничним інспекторам міліції. І це вірно. Держава підтримує правоохоронців. Але ж і суспільство чекає результативної роботи по боротьбі зі злочинністю.
Це є важливою і необхідною умовою в контексті руху до Європейської інтеграції України.
Минулого року у цьому напрямі ми зробили значний крок вперед. Набрав чинності Закон про протидію відмиванню брудних коштів, запрацював Державний департамент фінансового моніторингу, налагоджено його співпрацю з правоохоронними органами.
Настав час переходити до конкретної роботи. Потрібен результат.
Шановні учасники наради!
Будь-який факт корупційних діянь у будь-якій сфері має розглядатись не просто як порушення чинного законодавства, а, передусім, як злісне посягання на суспільну стабільність, як брутальне ігнорування основних положень Конституції у частині захисту прав і свобод громадян.
Саме з цього, перш за все, треба виходити, розглядаючи боротьбу з організованою злочинністю та корупцією як довгострокове стратегічне завдання.
Організованій злочинності та корупції має протистояти сильна правова держава, яку контролює цивільне суспільство.
Політична реформа, адміністративна реформа, відкритість влади - все це наближує нас до зрілої демократії, сприяє вирішенню цього стратегічного завдання.
Але не менш важливо цілеспрямовано використовувати усі доступні нам соціально-економічні, організаційно-правові та безкомпромісні силові методи.
Ми повинні зробити все, щоб чинити злочин було дуже небезпечно, як кажуть - "собі дорожче", "собі на шкоду".
Але поки що такої постановки роботи немає. Спеціальні служби і підготовлені для них професійні кадри замість наступу на криміналітет залишаються на позиціях оборони. Причин - кілька.
По-перше, це недооцінка життєвої необхідності позбавити організовану злочинність та корупцію їхнього економічного підґрунтя.
По-друге, суттєві недоліки в організації інформаційно-аналітичного, розвідувального забезпечення комплексного управління відповідними силами, в координації та взаємодії державних, у тому числі спеціальних правоохоронних структур.
Третє - інертність в розробці та впровадженні в правоохоронну діяльність сучасного правового, технічного та технологічного інструментарію, а також світового досвіду.
Четверте - незавершеність і гальмування проголошених реформ відповідних державних структур, низька виконавча дисципліна.
І, врешті, п'яте - недостатній рівень професіоналізму кадрів міліції, Служби безпеки, прокуратури, судової влади.
Ці та інші фактори й призводять до того, що декларацій про захист прав людини та інтересів держави більше, ніж конкретних результатів.
Робота Міністерства внутрішніх справ в боротьбі з організованою злочинністю і корупцією в державі має бути більш потужною. Але поки що доводиться констатувати поверховість і навіть дріб'язковість цієї роботи.
Водночас маємо непоодинокі випадки, коли оперативні працівники приховують або не перевіряють суттєву інформацію. Часто це робиться з особистих корисливих мотивів працівників міліції звідома та за вказівкою їхніх начальників або на вимогу керівників органів місцевої влади.
Реально навіть середньому оперу районної ланки насправді відомо про криміналітет і корупцію більше, ніж він подає це у звітах. До речі, це стосується не лише працівників МВС, але й Державної податкової адміністрації, СБУ, прокуратури. Я вже не говорю про величезні обсяги офіційної оперативної інформації, яка реалізується неналежним чином або залишається без перевірки внаслідок халатності рядових працівників та їхніх керівників.
Виникненню та існуванню організованого криміналу та його безкарним діям нерідко сприяють незаконні рішення співробітників міліції про відмову - за різними надуманими мотивами - у порушенні кримінальних справ щодо майбутніх та діючих членів злочинних угруповань, закриття порушених кримінальних справ і просто тяганина при їх розслідуванні.
Якби правоохоронці щоразу діяли за законом, формування багатьох кримінальних угруповань, як і скоєння ними в подальшому значної кількості тяжких серійних злочинів, можна було б попередити.
Усім відомі факти, коли при реалізації інформації, часто, на жаль, несвоєчасній, у відношенні членів ОЗГ десятками порушуються кримінальні справи по так званих відмовних матеріалах відносно них.
В одне провадження об'єднуються залежалі кримінальні справи, скасовуються постанови про закриття кримінальних справ, запобіжні заходи змінюються на більш суворі.
Багато місяців і навіть років залишаються на слуху діючі відомі злочинні угруповання. По багатьох нерозкритих тяжких серійних злочинах, скоєних стійкими міжрегіональними ОЗГ, на рівні областей та МВС своєчасно не створюються слідчо-оперативні групи.
Малоефективним є відомчий контроль за розслідуванням кримінальних справ з підслідністю МВС. Практично не діє нормативна база щодо кваліфікованого забезпечення гарантій безпеки осіб, що беруть участь у кримінальному судочинстві, зокрема свідків, а також щодо звільнення від кримінального покарання учасників організованих злочинних груп, які сприяли розкриттю скоєних цими ОЗГ злочинів.
В підрозділах по боротьбі з організованою злочинністю відзначається невиправдано висока плинність кадрів, а отже - відсутність професійного ядра співробітників.
Значна кількість працівників протягом тривалого часу не має результатів роботи, які б представляли практичний інтерес. Не відповідає вимогам часу робота, що проводиться МВС у сферах торгівлі людьми та наркобізнесу. При цьому, як вам відомо, про продавців наркотиків в міліції знають усі, починаючи з патрульного міліціонера і закінчуючи генералом.
Проте уся "бурхлива" оперативна діяльність ведеться навколо споживачів наркотиків, здебільшого - наркозалежних хворих людей. У цей час розповсюджувачі, виготівники і постачальники наркотиків продовжують процвітати.
По суті, немає прикладів, які б свідчили про стабільність в роботі з протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом.
Потребує нових імпульсів діяльність з припинення виготовлення і розповсюдження контрафактної продукції, назріла необхідність нових підходів в попередженні та викритті комп'ютерної злочинності.
Не втрачає своїх масштабів протиправний організований бізнес, пов'язаний з незаконним обігом металу, використанням природних ресурсів. Немає належного контролю на ринках, де процвітає таємна торгівля контрабандним, фальсифікованим товаром.
Відзначається значний обіг тіньових коштів, отримання неконтрольованих прибутків за рахунок розподілу торговельних місць, поборів з підприємців представниками різних контролюючих органів.
Продуктові ринки, особливо у великих містах, перетворилися на доходний бізнес для ринкових воротил - скупників, які диктують монопольні ціни на ці товари, оскільки їх виробникові туди потрапити практично неможливо.
Треба розробляти нові підходи до профілактичної роботи з раніше засудженими та до оцінок причин рецидивної злочинності як основного джерела організованої злочинності.
Чіткіших організаційних форм вимагає взаємодія з Департаментом з питань виконання покарань. Нових підходів в оперативно-службовій діяльності Служби безпеки України потребує аналіз зовнішньоекономічної діяльності державних органів і комерційних структур.
На цій ділянці чимало кримінальних вад і особливо - в офшорних зонах. Більш пильної уваги потребують стратегічні об'єкти господарчого комплексу, і, у першу чергу, процеси їх приватизації й доведення до банкрутства. СБУ повинна відігравати головну роль у боротьбі з контрабандою. І справа тут не тільки у виявленні цих фактів на кордоні та їх розслідуванні.
Потрібен ретельний, із залученням інших правоохоронних органів і зацікавлених відомств, моніторинг внутрішнього ринку, насиченого контрабандними товарами. Звідси можна виявляти канали їх надходження і тих, хто їх організовує. Під егідою СБУ повинні здійснюватися і оперативно-розшукові заходи з ліквідації злочинних угруповань, у тому числі з міжнародними зв'язками, що займаються переправлянням нелегальних мігрантів на територію України та за її межі. В цьому необхідно налагодити спільну роботу з МВС, прикордонною адміністрацією, митною службою і колегами із сусідніх держав.
Найближчим часом необхідно всебічно вивчити та розглянути питання, пов'язані з об'єднанням зусиль усіх міністерств, відомств і регіональних органів влади в питаннях протидії можливим фактам тероризму як однієї з найбільш небезпечних форм організованої злочинності. Готовність до цього є достатньо проблемною. Я вже дав відповідні доручення В.Радченку і вимагаю від нього ретельно підійти до їх виконання.
Від нового керівництва СБУ я очікую більшої обізнаності про факти зловживання службовим становищем в центральних органах виконавчої влади і на місцях. Слід відзначити, що здійснювана нині в цьому напрямку робота поки що неефективна.
Ще раз звертаюся до усіх керівників міністерств, відомств, голів адміністрацій з вимогою - наведіть порядок, перш за все у підлеглих вам колективах.
За вашою ініціативою до правоохоронних органів ні минулого року, ні раніше практично не надходило ніякої інформації про факти корупції і зловживань службовим становищем у ваших власних структурах. І це у той час, коли по багатьох підрозділах міністерств і відомств в областях, у Києві й Севастополі порушено сотні кримінальних справ, зібрано значну кількість матеріалів про корупційні діяння посадових осіб.
Прошу Прем'єр-міністра дати відповідні оцінки і визначити ефективні заходи для того, щоб перші керівники з повною відповідальністю виконували свої обов'язки, адже захист честі мундира полягає не в тому, щоб закривати очі на очевидні порушення закону.
Якщо від Прем'єр-міністра надійдуть пропозиції щодо найсерйозніших організаційних висновків, я їх підтримаю.
Шановне товариство!
Одне із завдань правової держави - забезпечення прав підозрюваних, обвинувачених, засуджених, осіб, що скоїли адміністративні правопорушення. Безумовно, про це треба дбати. Але не можна забувати про права і законні інтереси потерпілих від злочинів. Ця категорія наших громадян опинилася в багатьох випадках менш захищеною в правовому відношенні.
Від злочинів страждають цілі родини, а не тільки один потерпілий, який фігурує в кримінальній справі. А це - мільйони людей щорічно. Вони вимушені боротися за свої права, оскільки закон у багатьох випадках їх реально не забезпечує. Особливо це стосується відшкодування фізичної, майнової та моральної шкоди.
Я дав доручення Кабінету Міністрів серйозно опрацювати ці питання і хотів би сьогодні звернутися до усіх присутніх з проханням не бути осторонь від їх вирішення.
Одна з умов ефективної боротьби з організованою злочинністю та корупцією - завершення розпочатих реформ правоохоронних органів, підвищення ефективності їх діяльності при безумовному пріоритеті дотримання законності, гарантованих Конституцією прав і свобод громадян.
Суспільство справедливо вимагає від міліції, Служби безпеки, прокуратури, судових органів надійного забезпечення спокою в державі. Це наш спільний обов'язок.
Я завжди говорив і говорю, що не посягаю на незалежність судової системи, але як Президент не маю права мовчати, коли порушуються конституційні права громадян - і саме тією державною інституцією, яка має їх забезпечувати й поновлювати.
Судова тяганина, що до цього приховувалася, останнім часом набула відкритості. Як приклад, у Кіровоградській області, на розгляді апеляційного суду майже 4 роки перебувають 2 кримінальні справи за обвинуваченням у бандитизмі.
Нерідко довготривалість розгляду у судах справ щодо організованих злочинних угруповань призводить до скоєння цими групами нових тяжких злочинів. Так, в апеляційному суді Одеської області тривала тяганина з розглядом кримінальної справи стосовно організованої злочинної групи з 15 осіб (4 липня 2001 року). Як наслідок, злочинці, які перебували на волі, вчинили вбивства 2 свідків, які викривали лідера цієї групи, при тому, що раніше вбито адвоката у справі, потерпілу, один підсудний помер, другий пропав безвісти та було здійснено замах на життя слідчого.
Низька ефективність Феміди призвела до того, що населення втрачає довіру до судів, про що свідчить велика кількість звернень наших громадян до Європейського суду з прав людини і, особливо - минулого року.
Чому до страсбурзьких, а не українських суддів звертаються наші співвітчизники?
Доручаю міністрам юстиції, закордонних справ за участю Верховного Суду України вивчити причини такого стану, внести відповідні пропозиції.
Лібералізм судів при призначенні покарань і винесенні неправосудних рішень не справляє необхідного впливу на порушників закону. До позбавлення волі реально за корупційні злочини засуджуються одиниці, а в Одеській, Луганській, Хмельницькій, Львівській областях - взагалі жодної.
Вважаю за необхідне привернути вашу увагу на прискорене і кваліфіковане формування професійно підготовлених кадрів, які б викликали заслужену повагу і довіру до представників органів влади, здатних в складних умовах сьогодення віддано слугувати Закону.
Шановні учасники наради!
Сьогодні ми з вами обговорили широкий спектр проблем у сфері боротьби з організованою злочинністю.
Загальний висновок - ситуація дуже не проста і потребує негайного адекватного реагування органів влади. Наголошую - негайного реагування.
Зволікання із вжиттям дієвих заходів, спрямованих на подолання згаданих сьогодні ганебних явищ - неприпустиме. І будьте певні, висновки щодо тих, хто зволікатиме, повністю відповідатимуть серйозності проблеми.
За підсумками наради будуть оперативно надані доручення Президента з урахуванням усіх висловлених сьогодні думок і пропозицій, а також з визначенням персональної відповідальності керівників за кожен пункт.
Давайте не будемо забувати, що остаточну оцінку органам влади, правоохоронним структурам дають люди. Вони мають відчути, що їх - законослухняних громадян - захищає держава.
Подбаємо спільно про те, щоб цей захист був надійним.
Дякую за увагу."
|
Пишіть нам
