Інститути державної влади в Українi

Президент України

Конституцiя України визначає Президента як главу держави, що виступає вiд її iменi. Президент є гарантом державного суверенiтету, територiальної цiлiсностi, дотримання Конституцiї, прав та свобод людини i громадянина. Президент обирається громадянами держави на основi загального, рiвного i прямого виборчого права, шляхом таємного голосування термiном на 5 рокiв. Президентом може бути обраний громадяни України, який проживав в Українi не менше 10 рокiв до виборiв, має право голосу, володiє виборчим правом та державною мовою. Президент може обiймати цю посаду не бiльше як два термiни поспiль.

Верховна Рада України

Єдиним органом законодавчої влади в Українi є парламент - Верховна Рада України. Народнi депутати України обираються громадянами України на основi загального, рiвного i прямого виборчого права шляхом таємного голосування за змiшаною (мажоритарно-пропорцiйною) системою.

Усього обирається 450 депутатiв. З них 225 обирається в одномандатних виборчих округах на основi вiдносної бiльшостi, а 225 - за списками кандидатiв у депутати вiд полiтичних партiй, виборчих блокiв партiй у багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузi на основi пропорцiйного представництва.

Повноваження народних депутатiв України визначаються Конституцiєю та законами України. Народнi депутати України можуть добровiльно об'єднуватися у депутатськi групи (фракцiї) за умови, що до складу кожної з них входить не менш як 25 депутатiв. Депутатськi групи формуються як на партiйнiй, так i на позапартiйнiй основi. Депутатськi групи, якi сформованi на основi партiйної належностi депутатiв, називаються депутатськими фракцiями. До складу депутатської фракцiї можуть входити й позапартiйнi депутати, якi пiдтримують програмнi документи вiдповiдної партiї. Депутатськi групи, сформованi на позапартiйнiй основi, обєднують депутатiв, якi подiляють однаковi або схожi погляди з питань державного i соцiально-економiчного розвитку.

Уряд України

Кабiнет Мiнiстрiв (Уряд) є вищим органом виконавчої влади. Правовою базою його дiяльностi є Конституцiя, закони України та акти, виданi Президентом. Уряд вiдповiдальний перед Президентом, пiдконтрольний i пiдзвiтний Верховнiй Радi України. На практицi ця залежнiсть полягає у тому, що Президент призначає за згодою Верховної Ради Прем"єр-мiнiстра, припиняє його повноваження та приймає рiшення про його вiдставку. Президент за поданням Прем"єр-мiнiстра призначає та звiльняє членiв Кабiнету Мiнiстрiв та керiвникiв iнших центральних органiв виконавчої влади.

Пiдконтрольнiсть та пiдзвiтнiсть Уряду Верховнiй Радi знаходить вiдображення у тому, що парламент затверджує поданий Урядом бюджет, приймає рiшення про виконання бюджету, схвалює чи вiдхиляє програму дiяльностi Уряду, контролює його роботу.

Система судової влади

Судочинство здiйснюється Конституцiйним Судом та судами загальної юрисдикцiї. Найвищим судовим органом у системi судiв загальної юрисдикцiї є Верховний Суд України. Правосуддя в Українi здiйснюється виключно судами. Юрисдикцiя судiв поширюється на усi правовiдносини, що виникають у державi. Система судiв загальної юрисдикцiї в Українi будується за принципами територiальностi i спецiалiзацiї.

Конституцiйний Суд України є окремим, незалежним вiд судiв загальної юрисдикцiї. Вiн не може бути бути касацiйною, апеляцiйною чи наглядовою iнстанцiєю для судiв загальної юрисдикцiї. Дiяльнiсть Конституцiйного Суду України сприяє посиленню конституцiйного контролю в усiх без винятку сферах, стабiлiзацiї i змiцненню конституцiйного ладу, утвердженню принципу верховенства права та найвищої юридичної сили Конституцiї, забезпеченню конституцiйних прав i свобод громадян.